Для людини, яка провела більшу частину свого життя в умовах більшовицької окупації, донецька не бачиться надто серйозною. З усього видно, що нові керманичі не почуваються настільки впевнено, як колись червоні, тому грабують країну прискореними темпами, бо завтра владу можуть утратити.
І більшовики, й регіонали заявили, що прийшли всерйоз і надовго, однак перші відчули себе небожителями не відразу. Попервах вожді революції вільно з’являлися серед населення, а їхні дружини їздили у трамваях та автобусах. Навіть дружина самого Сталіна.
Регіонали, навпаки, бачать себе тільки на верховині владного Олімпу, а тому поміж простих смертних не навідуються. Єдиний виняток – коли треба попіаритися. Тоді вони милостиво йдуть до народу і пригощають його міфами покращення.
«Еліта» Партії регіонів – це вчорашній люмпен, із низьким рівнем IQ, мало хто серед неї вміє грамотно розмовляти російською, але вони однозначно за її державний статус. Люди, які несподівано потрапили з грязі в князі, насправді князями не стали. Вочевидь, саме тому наказом Нацагентства з питань держслужби внесено зміни до Загальних правил поведінки державного службовця: він має «додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати використання підвищеної інтонації під час спілкування)». Не вистачає ще тільки наказу, щоб у присутності відвідувачів не колупатися в носі, не чухати спину олівцем, не чистити вуха скріпками, не ліпити використану жуйку до меблів тощо. А ще раз по раз перевіряти кабінети, аби запах ковбаси й горілки, не просочувався у коридор.
Усі ми пам’ятаємо, як змістовно колись порозмовляли два держслужбовці Кернес і Добкін. Це вже класика жанру. А нещодавно в інтернеті з’явилася ще одна цікава бесіда, цього разу телефонна. Держслужбовець Кернес дуже мило балакав із відомим олігархом. Матюки сипалися щедро й дуже природно, видно було, що це їхній звичний стиль спілкування. Дивуватися тут нема чого, бо ж мат не раз зафіксований камерами з вуст і Кучми, і Януковича.
Латинська приказка «Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бикові» вже не актуальна. Бики наслідують Юпітера, бачачи в ньому такого самого вуркагана, як і вони. Люди, які опинилися на верховині влади, в міністерствах і парламенті, часто представляють крайні низи суспільства. Вони позбавлені будь-яких національних традицій, віри, культури, етики спілкування та поведінки. Вбравши дорогі костюми й начепивши дорогі годинники, вони не набули вигляду інтелігентів. Декому з них бракує кутніх зубів, і коли вони усміхаються на повен рот перед телекамерами, ті чорні провалля в кутках рота промовисто свідчать про їхню недорозвинутість. Коштовна оболонка не свідчить про коштовний вміст.
Більшовиків і регіоналів єднає одна характерна риса: уміння брехати, не зморгнувши оком. До того ж складається враження, що вони самі вже вірять у свою брехню. Та й не дивно, бо ця влада вийшла із совєтської епохи, яка від початку й до кінця була зіткана з брехні та окозамилювань. Тому ми й почули від Азарова коронну фразу, що «жить стало лучше».
Щоправда, оте «лучше» в розумінні сьогоднішніх керманичів дуже відрізняється від того «лучше», яким задовольнялася більшовицька еліта. І ті, й ті були далекі від народу, воліли споживати імпортні харчі та напої. Але більшовики не могли похвалитися такими маєтками, як теперішні нувориші. А синочки членів політбюро не мали ані таких статків, ані такої нерухомості за кордоном.
Із вуст не лише Азарова, а й нардепів-регіоналів чуємо одну й ту саму заїжджену пісеньку про рівень життя, який зростає, про чудові пенсії та не менш чудові підвищення платні. А про те, що через зростання цін ті дрібні підвищення взагалі жодної ролі не грають, усі вони воліють мовчати.
Більшість українців прагне європейської інтеграції. Але в Партії регіонів думають інакше. Зокрема Шуфрич каже, що Росія – «пространство, в котором уровєнь жизні више, чєм у нас». Цікаво, звідки він почерпнув ці дані. Щоб заявляти таке, треба бути хіба сліпим і глухим. Бо навіть російські неопозиційні преса й телебачення демонструють нам зовсім іншу картину. Якщо Шуфрич міряє рівень життя за показниками Москви чи Петербурга, то це ще не вся Росія. Її глибинка живе значно убогіше.
В РФ народ такий самий незахищений, як і в Україні. І в них, і в нас правоохоронні органи корумповані й закривають очі на зловживання. Це тільки так бачиться, що Путін править залізною рукою. Громадяни в Росії не захищені ані від мафії, ані від шахраїв. Ну, ось приклад. Самих тільки незаконно споруджених багатоповерхових будинків там три тисячі. Люди купили в них квартири, прожили рік чи два, а тепер їх викинули на вулицю. І ніхто не покараний. Ні ті, хто будували, ні ті, хто дозволяли.
Таких прикладів багато. Тоталітарна держава насправді не має мотивації покращувати життя. Вона зацікавлена лише в одному: тримати народ у покорі. А добробут досягненню цієї мети може лише завадити.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Джентльмени із джунглів
Світ:
Регіонали, навпаки, бачать себе тільки на верховині владного Олімпу, а тому поміж простих смертних не навідуються. Єдиний виняток – коли треба попіаритися. Тоді вони милостиво йдуть до народу і пригощають його міфами покращення.
«Еліта» Партії регіонів – це вчорашній люмпен, із низьким рівнем IQ, мало хто серед неї вміє грамотно розмовляти російською, але вони однозначно за її державний статус. Люди, які несподівано потрапили з грязі в князі, насправді князями не стали. Вочевидь, саме тому наказом Нацагентства з питань держслужби внесено зміни до Загальних правил поведінки державного службовця: він має «додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати використання підвищеної інтонації під час спілкування)». Не вистачає ще тільки наказу, щоб у присутності відвідувачів не колупатися в носі, не чухати спину олівцем, не чистити вуха скріпками, не ліпити використану жуйку до меблів тощо. А ще раз по раз перевіряти кабінети, аби запах ковбаси й горілки, не просочувався у коридор.
Усі ми пам’ятаємо, як змістовно колись порозмовляли два держслужбовці Кернес і Добкін. Це вже класика жанру. А нещодавно в інтернеті з’явилася ще одна цікава бесіда, цього разу телефонна. Держслужбовець Кернес дуже мило балакав із відомим олігархом. Матюки сипалися щедро й дуже природно, видно було, що це їхній звичний стиль спілкування. Дивуватися тут нема чого, бо ж мат не раз зафіксований камерами з вуст і Кучми, і Януковича.
Латинська приказка «Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бикові» вже не актуальна. Бики наслідують Юпітера, бачачи в ньому такого самого вуркагана, як і вони. Люди, які опинилися на верховині влади, в міністерствах і парламенті, часто представляють крайні низи суспільства. Вони позбавлені будь-яких національних традицій, віри, культури, етики спілкування та поведінки. Вбравши дорогі костюми й начепивши дорогі годинники, вони не набули вигляду інтелігентів. Декому з них бракує кутніх зубів, і коли вони усміхаються на повен рот перед телекамерами, ті чорні провалля в кутках рота промовисто свідчать про їхню недорозвинутість. Коштовна оболонка не свідчить про коштовний вміст.
Більшовиків і регіоналів єднає одна характерна риса: уміння брехати, не зморгнувши оком. До того ж складається враження, що вони самі вже вірять у свою брехню. Та й не дивно, бо ця влада вийшла із совєтської епохи, яка від початку й до кінця була зіткана з брехні та окозамилювань. Тому ми й почули від Азарова коронну фразу, що «жить стало лучше».
Щоправда, оте «лучше» в розумінні сьогоднішніх керманичів дуже відрізняється від того «лучше», яким задовольнялася більшовицька еліта. І ті, й ті були далекі від народу, воліли споживати імпортні харчі та напої. Але більшовики не могли похвалитися такими маєтками, як теперішні нувориші. А синочки членів політбюро не мали ані таких статків, ані такої нерухомості за кордоном.
Із вуст не лише Азарова, а й нардепів-регіоналів чуємо одну й ту саму заїжджену пісеньку про рівень життя, який зростає, про чудові пенсії та не менш чудові підвищення платні. А про те, що через зростання цін ті дрібні підвищення взагалі жодної ролі не грають, усі вони воліють мовчати.
Більшість українців прагне європейської інтеграції. Але в Партії регіонів думають інакше. Зокрема Шуфрич каже, що Росія – «пространство, в котором уровєнь жизні више, чєм у нас». Цікаво, звідки він почерпнув ці дані. Щоб заявляти таке, треба бути хіба сліпим і глухим. Бо навіть російські неопозиційні преса й телебачення демонструють нам зовсім іншу картину. Якщо Шуфрич міряє рівень життя за показниками Москви чи Петербурга, то це ще не вся Росія. Її глибинка живе значно убогіше.
В РФ народ такий самий незахищений, як і в Україні. І в них, і в нас правоохоронні органи корумповані й закривають очі на зловживання. Це тільки так бачиться, що Путін править залізною рукою. Громадяни в Росії не захищені ані від мафії, ані від шахраїв. Ну, ось приклад. Самих тільки незаконно споруджених багатоповерхових будинків там три тисячі. Люди купили в них квартири, прожили рік чи два, а тепер їх викинули на вулицю. І ніхто не покараний. Ні ті, хто будували, ні ті, хто дозволяли.
Таких прикладів багато. Тоталітарна держава насправді не має мотивації покращувати життя. Вона зацікавлена лише в одному: тримати народ у покорі. А добробут досягненню цієї мети може лише завадити.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля