У нашій країні вже назріла необхідність створення власної універсальної релігії, яка не буде ні православною, ні католицькою, ні протестантською, ні язичеською, а українською.
Нинішня чергова циклічна цивілізаційна криза, яка найяскравіше проявляється у сфері господарювання, тобто в економіці, розкрила немало прихованих від загалу специфічних особливостей розвитку суспільства. Зокрема, очевиднішою стала роль, яку відіграє релігійна ментальність населення тієї чи іншої країни в гостроті прояву об’єктивної економічної кризи.
Найкраще ці процеси нині вивчати на прикладі Європи. За гостротою прояву кризових явищ в цій частині світу всі країни доволі чітко поділилися на три групи. Найгостріша криза в православній Греції. За нею слідує група католицьких держав (Португалії, Іспанії і Італії). Найкраще йдуть справи в протестантських країнах Центральної і Північної Європи. Може це виняток і чиста випадковість? Маю на увазі кореляційний зв’язок між пануючою релігією в країні і гостротою економічної кризи в ній. Давайте візьмемо інші приклади.
Скажімо, розглянемо економічний стан Країн Балтії. Найбагатшою серед них є найхолодніша протестантська Естонія, а найбідніша – південна католицька Литва. Точно так як і в Західній Європі. Цілком підпадають під помічену закономірність і Балканські країни. Католицька Хорватія значно успішніша і багатша за православну Сербію. Точно так же можна порівняти і найбагатшу постсоціалістичну державу Словенію з православною Македонією.
Взагалі, абсолютно зрозуміло, що всі найбідніші європейські країни – Болгарія, Румунія, Білорусія, Україна і Молдова сповідують православну релігію. Всі вони зайшли до глухого кута у власному історичному розвитку і не знають, як з нього вийти.
Можете заперечити мені, що це притаманно лише для Європи. Давайте візьмемо для порівняння переважно протестантські США і переважно католицьку Латинську Америку. Тут різниця в суспільно-економічному розвитку в залежності від релігії ще більш разюча.
Не будемо брати японський синтоїзм чи китайське конфуціанство. То азійські країни і вони не можуть в цьому сенсі служити для нас прикладом. А ось для нас, тобто для України і українців, показовим прикладом може бути дуже успішна протестантсько-католицька Німеччина. Справа в тому, що в цій країні національний дух очевидно домінує над релігійним. Україна, як і Німеччина, не є моноконфесійною країною. Не є вона і вибухонебезпечним поєднанням ортодоксального православ’я з ще більш ортодоксальним ісламом, як Росія. Реально ми є православно-католицько-протестантською країною. І ніхто вам нині правдиво не скаже, яка конфесія є у нас переважаючою за кількістю і питомою вагою істинно віруючих. Дехто з соціологів вважає, що в наш час в Україні переважають протестанти і їх питома вага зростає. Ще раз повторюю, за кількістю істинно віруючих.
Напевно, враховуючи релігійну і конфесійну універсальність і толерантність української нації в нашій країні вже назріла необхідність створення власної універсальної релігії, яка не буде ні православною, ні католицькою, ні протестантською, ні язичеською, а українською релігією. Прикладом такої релігії може бути англіканство у Великій Британії.
Зрозуміло, що для створення такої релігії, як духовної опори розвитку України потрібен дуже сильний, розумний, освічений, вольовий і дієвий лідер, моральний авторитет нації. Вже зараз очевидно, що ситуація в Україні і світі надалі буде складатися таким чином, що суспільство врешті-решт вимушене буде такого лідера знайти і наділити його абсолютними повноваженнями. Хіба що вже дуже недальновидним людям в Україні не зрозуміло, що іншого шляху порятунку і виживання нації і держави вже нема.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Економіка і релігія
Світ:
У нашій країні вже назріла необхідність створення власної універсальної релігії, яка не буде ні православною, ні католицькою, ні протестантською, ні язичеською, а українською.
Нинішня чергова циклічна цивілізаційна криза, яка найяскравіше проявляється у сфері господарювання, тобто в економіці, розкрила немало прихованих від загалу специфічних особливостей розвитку суспільства. Зокрема, очевиднішою стала роль, яку відіграє релігійна ментальність населення тієї чи іншої країни в гостроті прояву об’єктивної економічної кризи.
Найкраще ці процеси нині вивчати на прикладі Європи. За гостротою прояву кризових явищ в цій частині світу всі країни доволі чітко поділилися на три групи. Найгостріша криза в православній Греції. За нею слідує група католицьких держав (Португалії, Іспанії і Італії). Найкраще йдуть справи в протестантських країнах Центральної і Північної Європи. Може це виняток і чиста випадковість? Маю на увазі кореляційний зв’язок між пануючою релігією в країні і гостротою економічної кризи в ній. Давайте візьмемо інші приклади.
Скажімо, розглянемо економічний стан Країн Балтії. Найбагатшою серед них є найхолодніша протестантська Естонія, а найбідніша – південна католицька Литва. Точно так як і в Західній Європі. Цілком підпадають під помічену закономірність і Балканські країни. Католицька Хорватія значно успішніша і багатша за православну Сербію. Точно так же можна порівняти і найбагатшу постсоціалістичну державу Словенію з православною Македонією.
Взагалі, абсолютно зрозуміло, що всі найбідніші європейські країни – Болгарія, Румунія, Білорусія, Україна і Молдова сповідують православну релігію. Всі вони зайшли до глухого кута у власному історичному розвитку і не знають, як з нього вийти.
Можете заперечити мені, що це притаманно лише для Європи. Давайте візьмемо для порівняння переважно протестантські США і переважно католицьку Латинську Америку. Тут різниця в суспільно-економічному розвитку в залежності від релігії ще більш разюча.
Не будемо брати японський синтоїзм чи китайське конфуціанство. То азійські країни і вони не можуть в цьому сенсі служити для нас прикладом. А ось для нас, тобто для України і українців, показовим прикладом може бути дуже успішна протестантсько-католицька Німеччина. Справа в тому, що в цій країні національний дух очевидно домінує над релігійним. Україна, як і Німеччина, не є моноконфесійною країною. Не є вона і вибухонебезпечним поєднанням ортодоксального православ’я з ще більш ортодоксальним ісламом, як Росія. Реально ми є православно-католицько-протестантською країною. І ніхто вам нині правдиво не скаже, яка конфесія є у нас переважаючою за кількістю і питомою вагою істинно віруючих. Дехто з соціологів вважає, що в наш час в Україні переважають протестанти і їх питома вага зростає. Ще раз повторюю, за кількістю істинно віруючих.
Напевно, враховуючи релігійну і конфесійну універсальність і толерантність української нації в нашій країні вже назріла необхідність створення власної універсальної релігії, яка не буде ні православною, ні католицькою, ні протестантською, ні язичеською, а українською релігією. Прикладом такої релігії може бути англіканство у Великій Британії.
Зрозуміло, що для створення такої релігії, як духовної опори розвитку України потрібен дуже сильний, розумний, освічений, вольовий і дієвий лідер, моральний авторитет нації. Вже зараз очевидно, що ситуація в Україні і світі надалі буде складатися таким чином, що суспільство врешті-решт вимушене буде такого лідера знайти і наділити його абсолютними повноваженнями. Хіба що вже дуже недальновидним людям в Україні не зрозуміло, що іншого шляху порятунку і виживання нації і держави вже нема.
В тему:
Аріянство – релігія знань
Русь аріянська
Аріянство у скіфів-готів-слов’ян
Українське аріянство
Аріянство – віра козаків
Юрій Немирич – лідер аріянства, полковник Богдана Хмельницького
Україні потрібна правдива релігія.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля