Ієгуди – самоназва євреїв, нащадків родоначальника на ім’я Ієгуда (Іуда)

Незважаючи на значні успіхи етимології, й донині походження етноніма «єврей» не завжди залишається зрозумілим.

Як відомо, у Ноя було три сини: Сим, Хам і Яфет. Від Сима пішли семіти, його правнуком був Евер, дуже відданий ідеї єдинобожжя. Не виключено, що його нащадки, в тому числі й Авраам, такі ж прихильники єдинобожжя, стали називатися «еври» або «іври».

Слово «іврі» як самоназва євреїв згадується вже в Танасі. Буквально воно означає «прибулець з того боку» й імовірно трактується як прибулець із-за річки Євфрат.

Крім цієї самоназви існує й інша – «ієгуди». Її походження пов’язане з іменем одного з синів праотця Яакова – Ієгуди (Іуди), родоначальника одного з "12 колін Ізраїлевих", нащадки якого називалися іменем «ієгудим».

Ієгудами звалися і всі жителі Іудейського царства, а жителі другого царства – Ізраїльського, відповідно – ісраелим, або ізраїльтяни. Це ще одна самоназва народу.

Після падіння Ізраїльського царства народ, що проживав на цій території, іменувався і як ісраель, і як ієгуди. Ймовірно, спочатку ці назви не перекривали одна одну, але пізніше ієгуди стало позначати всю цю національно-релігійну групу поза зв’язком з якою-небудь певною територією.