Перший в історії бізнес-саміт ЄС – Україна відбувся в Брюсселі 10-11 квітня. Організатори вважають його рушієм відновлення України та її інтеграції в економіку Європейського Союзу, тож місце проведення саміту – автомобільний музей – мало символічний вигляд.
Відновлення України стане найбільшим економічним проектом у Європі за останні кілька поколінь, пообіцяв прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми – не буферна зона, не «сіра зона», ми – можливість для Європи знову знайти свою ідентичність. Ми готові стати новим постачальником і експортером у сфері безпеки, енергетики, цифрових технологій і критично важливих ресурсів», – запевнив він.
У статті "Апетит з’явився під час їжі": ЄС налаштований вкладати в Україну", що опублікована російською службою Deutsche Welle, йдеться про перспективи для
європейського бізнесу в Україні, який, цитую: "відіграватиме вирішальну роль в історичній трансформації України, формуванні її стабільності, зміцненні промислової бази, а також посиленні стратегічної автономії Європи", як каже генеральний директор Європейських бізнес-самітів Арно Тісен.
За даними Світового банку, які навів польський міністр у справах Європи Адам Шлапка, якщо Україна продовжить нинішню траєкторію реформ, то один тільки внесок приватного сектора зможе покрити до третини всіх витрат на відновлення України. Їхня загальна сума вже перевищила 500 мільярдів євро, але з урахуванням частоти і масштабів російських атак на українські міста до кінця війни вона зросте, впевнені експерти.
Учасники саміту – політики, чиновники, аналітики і, звісно, представники бізнесу, – обговорили конкретні інвестиційні можливості в Україні з акцентом на інфраструктуру, енергетику, цифрову трансформацію і промисловість. Вони розглянули умови для інвестицій і провели практичні сесії, наприклад, щодо інструментів навігації по правовим рамкам, механізмам фінансування та стратегічним партнерствам в Україні.
Євросоюз обіцяє стимулювати інвестиції в українську економіку і закликає бізнес іти в країну вже сьогодні. Україна буде інтегрована в європейську економіку не тільки на момент вступу до ЄС, а й задовго до цього, сказала єврокомісар з питань розширення Євросоюзу Марта Кос.
Наприклад, до 2027 року, якщо реформи продовжаться в потрібному темпі, Україна буде повністю підключена до ринку електроенергії ЄС – це означає нові можливості для приватних інвестицій в енергетичну інфраструктуру і «зелені» технології. Для порівняння: у країнах Балтії аналогічний процес зайняв 15 років.
Акцент на оборонну промисловість
Інвестиційна програма Євросоюзу щодо України становить 10 млрд євро і розрахована на залучення щонайменше 40 млрд державних і приватних інвестицій протягом трьох років. Брюссель закликав зацікавлені компанії подавати заявки і, за словами Кос, «відгук був приголомшливим».
"Компанії з ЄС хочуть розпочати роботу сьогодні, а не завтра, – сказала вона. – Апетит уже з'явився".
Крім того, в Євросоюзі запрацюють окремі багатомільярдні програми для капіталовкладень в оборонну промисловість, згідно з нещодавно представленою стратегією безпеки. Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС братиме в них участь.
Російська агресія в Україні стала каталізатором стрімких інновацій в українській оборонній промисловості. Денис Шмигаль запросив європейські компанії до співпраці:
"Ми пропонуємо кваліфіковані кадри, виробничі потужності та великі інвестиційні стимули".
Зі свого боку Марта Кос заявила, що інтеграція новаторської та перспективної оборонної промисловості України може задати імпульс до формування більш цілісного та сучасного європейського оборонного ринку, який так необхідний блоку перед лицем російської загрози.
Україну називають Ельдорадо, але закликають оцінити ризики, пов'язані з війною, розповів голова відділу міжнародного партнерського співробітництва української компанії, що вийшла на ринок ЄС, Helios Strategia, Олександр Лактіонов.
"Кажуть, хай війна закінчиться, тоді й прийдемо. Українцям дивно про це чути, тому що наша країна зараз мусить відновлюватися і розвиватися, незважаючи ні на що, а якщо так мислити, то ми далеко не підемо, – вважає він. – Звичайно, ризики є, але тут також навели дані, що ризики на заході України не вищі, ніж для бізнесу в Японії".
Лактіонов вважає, що, незважаючи на війну, бізнесу ЄС треба робити ставки не на Китай, а на Україну, і розміщувати виробництво в ній, бо робоча сила в Україні дешевша, ніж у Китаї.
"Коли війна закінчиться, ціна на вхід буде інша, – каже він. – Це реально шанс для ЄС позбутися залежності від Китаю. Можливо, не повністю, але якщо навіть частково постачатимуться матеріали з України і використовуватиметься дешева українська робоча сила, то це підтримає конкурентоспроможність і європейського виробництва, і України".
Щоб залучити нових інвесторів, потрібні додаткові стимули, наприклад, податкові пільги на час війни, вважає генеральний директор української філії концерну Bayer, президент Німецько-української промислово-торговельної палати Олівер Гірліхс (Oliver Gierlichs). Адже багато компаній виявляють інтерес до українського ринку, але поки що занадто обережні, бо не можуть адекватно оцінити умови.
"Йдеться і про мобілізацію співробітників, і про перебої з електрикою, і про загальні умови – як захистити своє виробництво", – розповів він кореспондентці DW.
Водночас компанії, які вже присутні в Україні та можуть оцінити, якими є ризики і як інвестувати в умовах війни, вже це роблять. Переваг, на його думку, багато.
"Почнемо з того, що якщо ви інвестуєте сьогодні, то, найімовірніше, ви інвестуєте в майбутнього члена ЄС. Після війни почнеться колосальна хвиля відновлювальних робіт. Україна стане величезним ринком для певних секторів, буде багато програм підтримки, це буде Ельдорадо для інвестицій у певні сфери, такі як оборона",
– каже Гірліхс.
За законами економіки ризики оплачуються вищою маржею, тож ті, хто сьогодні готовий іти на ризик і вміє ним керувати, безумовно, зможуть отримати значний прибуток, упевнений він.
У сьогоднішніх інвестицій є й глибока нематеріальна цінність, зазначає німець: "Ці компанії зможуть сказати – ми прийшли, коли ми були вам потрібні, а не як бенефіціар ситуації, який бачив в Україні лише ринок. Цей наратив надовго запам'ятається українцям, бо війна залишиться в їхній колективній пам'яті".
Подібну думку висловив і польський міністр Шлапка: інвестувати в Україну зараз – це більше, ніж стратегічний інтерес, це моральний обов'язок європейців.
Що лякає іноземні компанії в інвестиціях в Україну
Представниця бізнесу з Польщі, яка знайома з українським ринком, розповіла, що її співвітчизників лякають непрозорість, корупція і дефіцит робочих рук в Україні, адже велика кількість кваліфікованих кадрів залишили країну, а багато хто – воює.
Олександр Лактіонов каже, що ще не бачить з боку західноєвропейців великої довіри до української продукції через те, що для багатьох Україна поки що – терра інкогніта. Однак він сподівається, що це зміниться.
Імідж – це велика проблема, погодилася стратегічна директорка містобудівної компанії ORG зі штаб-квартирами в Нью-Йорку і Брюсселі Надія Ніліна.
"Хоча українців із розпростертими обіймами прийняли в багатьох державах, країні загалом потрібен брендинг, бо люди не знають, яка вона насправді, наскільки вона велика і різноманітна", – каже американка.
Її відгуки про українських партнерів у різних містах цілком схвальні: гнучкі, креативні, винахідливі. На її думку, війна розбудила в українцях сплячий потенціал.
"Українці сьогодні працюють краще за американців – швидше, розумніше, але при цьому зберігають людське ставлення, доброту до колег і турботу – те, що майже повністю зникло в Америці", – розповідає Ніліна, чиї батьки родом з України.
Українські професіонали поєднують у собі високу майстерність і здатність викликати довіру, що дуже важливо для інвестицій.
"Інвестиції – це емоційне рішення. Будь-хто, хто поїде в Україну і познайомиться з діловою спільнотою, буде туди інвестувати", – каже вона.
Наші інтереси:
Планувати майбутнє. Розуміти, що європейський бізнес дуже зацікавлений Україною. Потрібно тільки, щоб у керівництві України були професіонали та компетентні урядовці.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
ЄС налаштований вкладати в Україну – бізнес-саміт показав зростаючий інтерес до України попри війну, що триває
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Перший в історії бізнес-саміт ЄС – Україна відбувся в Брюсселі 10-11 квітня. Організатори вважають його рушієм відновлення України та її інтеграції в економіку Європейського Союзу, тож місце проведення саміту – автомобільний музей – мало символічний вигляд.
25041501.jpg
Відновлення України стане найбільшим економічним проектом у Європі за останні кілька поколінь, пообіцяв прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми – не буферна зона, не «сіра зона», ми – можливість для Європи знову знайти свою ідентичність. Ми готові стати новим постачальником і експортером у сфері безпеки, енергетики, цифрових технологій і критично важливих ресурсів», – запевнив він.
У статті "Апетит з’явився під час їжі": ЄС налаштований вкладати в Україну", що опублікована російською службою Deutsche Welle, йдеться про перспективи для
європейського бізнесу в Україні, який, цитую: "відіграватиме вирішальну роль в історичній трансформації України, формуванні її стабільності, зміцненні промислової бази, а також посиленні стратегічної автономії Європи", як каже генеральний директор Європейських бізнес-самітів Арно Тісен.
За даними Світового банку, які навів польський міністр у справах Європи Адам Шлапка, якщо Україна продовжить нинішню траєкторію реформ, то один тільки внесок приватного сектора зможе покрити до третини всіх витрат на відновлення України. Їхня загальна сума вже перевищила 500 мільярдів євро, але з урахуванням частоти і масштабів російських атак на українські міста до кінця війни вона зросте, впевнені експерти.
Учасники саміту – політики, чиновники, аналітики і, звісно, представники бізнесу, – обговорили конкретні інвестиційні можливості в Україні з акцентом на інфраструктуру, енергетику, цифрову трансформацію і промисловість. Вони розглянули умови для інвестицій і провели практичні сесії, наприклад, щодо інструментів навігації по правовим рамкам, механізмам фінансування та стратегічним партнерствам в Україні.
Євросоюз обіцяє стимулювати інвестиції в українську економіку і закликає бізнес іти в країну вже сьогодні. Україна буде інтегрована в європейську економіку не тільки на момент вступу до ЄС, а й задовго до цього, сказала єврокомісар з питань розширення Євросоюзу Марта Кос.
Наприклад, до 2027 року, якщо реформи продовжаться в потрібному темпі, Україна буде повністю підключена до ринку електроенергії ЄС – це означає нові можливості для приватних інвестицій в енергетичну інфраструктуру і «зелені» технології. Для порівняння: у країнах Балтії аналогічний процес зайняв 15 років.
Акцент на оборонну промисловість
Інвестиційна програма Євросоюзу щодо України становить 10 млрд євро і розрахована на залучення щонайменше 40 млрд державних і приватних інвестицій протягом трьох років. Брюссель закликав зацікавлені компанії подавати заявки і, за словами Кос, «відгук був приголомшливим».
"Компанії з ЄС хочуть розпочати роботу сьогодні, а не завтра, – сказала вона. – Апетит уже з'явився".
Крім того, в Євросоюзі запрацюють окремі багатомільярдні програми для капіталовкладень в оборонну промисловість, згідно з нещодавно представленою стратегією безпеки. Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС братиме в них участь.
Російська агресія в Україні стала каталізатором стрімких інновацій в українській оборонній промисловості. Денис Шмигаль запросив європейські компанії до співпраці:
"Ми пропонуємо кваліфіковані кадри, виробничі потужності та великі інвестиційні стимули".
Зі свого боку Марта Кос заявила, що інтеграція новаторської та перспективної оборонної промисловості України може задати імпульс до формування більш цілісного та сучасного європейського оборонного ринку, який так необхідний блоку перед лицем російської загрози.
Україну називають Ельдорадо, але закликають оцінити ризики, пов'язані з війною, розповів голова відділу міжнародного партнерського співробітництва української компанії, що вийшла на ринок ЄС, Helios Strategia, Олександр Лактіонов.
"Кажуть, хай війна закінчиться, тоді й прийдемо. Українцям дивно про це чути, тому що наша країна зараз мусить відновлюватися і розвиватися, незважаючи ні на що, а якщо так мислити, то ми далеко не підемо, – вважає він. – Звичайно, ризики є, але тут також навели дані, що ризики на заході України не вищі, ніж для бізнесу в Японії".
Лактіонов вважає, що, незважаючи на війну, бізнесу ЄС треба робити ставки не на Китай, а на Україну, і розміщувати виробництво в ній, бо робоча сила в Україні дешевша, ніж у Китаї.
"Коли війна закінчиться, ціна на вхід буде інша, – каже він. – Це реально шанс для ЄС позбутися залежності від Китаю. Можливо, не повністю, але якщо навіть частково постачатимуться матеріали з України і використовуватиметься дешева українська робоча сила, то це підтримає конкурентоспроможність і європейського виробництва, і України".
Щоб залучити нових інвесторів, потрібні додаткові стимули, наприклад, податкові пільги на час війни, вважає генеральний директор української філії концерну Bayer, президент Німецько-української промислово-торговельної палати Олівер Гірліхс (Oliver Gierlichs). Адже багато компаній виявляють інтерес до українського ринку, але поки що занадто обережні, бо не можуть адекватно оцінити умови.
"Йдеться і про мобілізацію співробітників, і про перебої з електрикою, і про загальні умови – як захистити своє виробництво", – розповів він кореспондентці DW.
Водночас компанії, які вже присутні в Україні та можуть оцінити, якими є ризики і як інвестувати в умовах війни, вже це роблять. Переваг, на його думку, багато.
"Почнемо з того, що якщо ви інвестуєте сьогодні, то, найімовірніше, ви інвестуєте в майбутнього члена ЄС. Після війни почнеться колосальна хвиля відновлювальних робіт. Україна стане величезним ринком для певних секторів, буде багато програм підтримки, це буде Ельдорадо для інвестицій у певні сфери, такі як оборона",
– каже Гірліхс.
За законами економіки ризики оплачуються вищою маржею, тож ті, хто сьогодні готовий іти на ризик і вміє ним керувати, безумовно, зможуть отримати значний прибуток, упевнений він.
У сьогоднішніх інвестицій є й глибока нематеріальна цінність, зазначає німець: "Ці компанії зможуть сказати – ми прийшли, коли ми були вам потрібні, а не як бенефіціар ситуації, який бачив в Україні лише ринок. Цей наратив надовго запам'ятається українцям, бо війна залишиться в їхній колективній пам'яті".
Подібну думку висловив і польський міністр Шлапка: інвестувати в Україну зараз – це більше, ніж стратегічний інтерес, це моральний обов'язок європейців.
Що лякає іноземні компанії в інвестиціях в Україну
Представниця бізнесу з Польщі, яка знайома з українським ринком, розповіла, що її співвітчизників лякають непрозорість, корупція і дефіцит робочих рук в Україні, адже велика кількість кваліфікованих кадрів залишили країну, а багато хто – воює.
Олександр Лактіонов каже, що ще не бачить з боку західноєвропейців великої довіри до української продукції через те, що для багатьох Україна поки що – терра інкогніта. Однак він сподівається, що це зміниться.
Імідж – це велика проблема, погодилася стратегічна директорка містобудівної компанії ORG зі штаб-квартирами в Нью-Йорку і Брюсселі Надія Ніліна.
"Хоча українців із розпростертими обіймами прийняли в багатьох державах, країні загалом потрібен брендинг, бо люди не знають, яка вона насправді, наскільки вона велика і різноманітна", – каже американка.
Її відгуки про українських партнерів у різних містах цілком схвальні: гнучкі, креативні, винахідливі. На її думку, війна розбудила в українцях сплячий потенціал.
"Українці сьогодні працюють краще за американців – швидше, розумніше, але при цьому зберігають людське ставлення, доброту до колег і турботу – те, що майже повністю зникло в Америці", – розповідає Ніліна, чиї батьки родом з України.
Українські професіонали поєднують у собі високу майстерність і здатність викликати довіру, що дуже важливо для інвестицій.
"Інвестиції – це емоційне рішення. Будь-хто, хто поїде в Україну і познайомиться з діловою спільнотою, буде туди інвестувати", – каже вона.
Планувати майбутнє. Розуміти, що європейський бізнес дуже зацікавлений Україною. Потрібно тільки, щоб у керівництві України були професіонали та компетентні урядовці.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля