Фільм можна завантажити з сайту Гуртом (для зареєстрованих користувачів).
У фільмі показані складові авторитарної (співтворчої) моделі:
Також талановито показані характерні особливості творчого націоналізму (фашизму):
Нагороди та номінації:
Це перший телевізійний проект Народного Оглядача. Далі буде!
Рецензія на фільм Деніса Ганзеля «Хвиля» (Die Welle, 2008)
Хай Буде!
Дивимось гарні фільми.
Немає там націоналізму.
Як на мене, фільм яскраво змалював жахливо бідний духовний світ дітей (та й дорослих також) сучасної "розвиненої" -- ліберастичної країни. Наразі такий світ створюється і для наших дітей.
Формування вчителем досить примітивної, але, як виявилось для тих нещасних дітей -- вартісної мети життя викликало шквал ентузіазму і вивільнило енергію служіння груповій меті (не важливо, насправді, яка вона була).
Друга частина фільму -- яскравий приклад того, що НЛПери звуть "неекологічним рішенням". Вчитель зміг розбудити енергію дітей, але не подумав зовсім, як спрямувати її в конструктивному напрямку. Результат - трагедія, пов'язана із втратою яскравої мети життя. Трагедія всіх тих нещасних дітей. На цьому фоні самогубство найбільш фанатичного (з очевидних причин) хлопця виглядає цілком логічним.
Так, ефективність авторитарної моделі була продемонстрована досить яскраво не через саму авторитарність, а через дійсно авторитетного лідера (згадайте, лишень, другого вчителя-конкурента, який був ні риба, ні м'ясо).
Але, пробачте, націоналізму я там не побачив. Взагалі.
Об'єднання пройшло за належністю до конкретної групи з конкретною --заздалегідь ігровою-- ідентифікацією. І діти були геть зовсім різних національностей.
Побачив також сильного, але недалекого в професійному плані вчителя і лідера, який розбудив у дітях почуття спільної мети життя, а потім власноруч зламав ту мету, не дбаючи про тих, хто вже вклав в неї душу.
Фільм надзвичайно цікавий і повчальний: такий собі яскравий посібник для лідерів, які мають схильність гратися метою життя інших, не розуміючи, що для них це не гра, а основа життя.
Дуже вдячний Народному Оглядачеві за переклад Українською
Коментарі
Фільм є класичним прикладом маніпулювання свідомістю. Софістика - як з допомогою логічних (на перший погляд) міркувань довести, що сніг чорного кольору. Нехай покажуть до чого приводить їх лібералізм - до занепаду будь-яких моральних і етичних цінностей. Німеччина немає майбутнього їм так вимили мізки, що вони не здатні навіть до самозахисту.
Згоден з Володимиром Самотиєм. Фільм для того щоб ніхто не рипався, пропаганда ліберастії. Декому (жвідомо кому) не вигідно щоб свідомості людей працювали в унісон, різнобоєм легко управляти.
Немає там націоналізму.
Як на мене, фільм яскраво змалював жахливо бідний духовний світ дітей (та й дорослих також) сучасної "розвиненої" -- ліберастичної країни. Наразі такий світ створюється і для наших дітей.
Формування вчителем досить примітивної, але, як виявилось для тих нещасних дітей -- вартісної мети життя викликало шквал ентузіазму і вивільнило енергію служіння груповій меті (не важливо, насправді, яка вона була).
Друга частина фільму -- яскравий приклад того, що НЛПери звуть "неекологічним рішенням". Вчитель зміг розбудити енергію дітей, але не подумав зовсім, як спрямувати її в конструктивному напрямку. Результат - трагедія, пов'язана із втратою яскравої мети життя. Трагедія всіх тих нещасних дітей. На цьому фоні самогубство найбільш фанатичного (з очевидних причин) хлопця виглядає цілком логічним.
Так, ефективність авторитарної моделі була продемонстрована досить яскраво не через саму авторитарність, а через дійсно авторитетного лідера (згадайте, лишень, другого вчителя-конкурента, який був ні риба, ні м'ясо).
Але, пробачте, націоналізму я там не побачив. Взагалі.
Об'єднання пройшло за належністю до конкретної групи з конкретною --заздалегідь ігровою-- ідентифікацією. І діти були геть зовсім різних національностей.
Побачив також сильного, але недалекого в професійному плані вчителя і лідера, який розбудив у дітях почуття спільної мети життя, а потім власноруч зламав ту мету, не дбаючи про тих, хто вже вклав в неї душу.
Фільм надзвичайно цікавий і повчальний: такий собі яскравий посібник для лідерів, які мають схильність гратися метою життя інших, не розуміючи, що для них це не гра, а основа життя.
Дуже вдячний Народному Оглядачеві за переклад Українською
гарно сказано, Миколо, нічого додати. дякую за виклад думки і вже не треба підбирати слова, досить лише підтримати