Попередні статті:
Херсонщина – давній український край (1)
Херсонщина – давній український край (2)
Серед теорій про приручення коня є цікаве твердження американського мовознавця Вінфреда Лемана (Winfred P. Lehmann, 1916-2007), що коня приручили ще VIII тис. до н.е. біля Чорного Моря.
В науково-популярних записках українського археолога Миколи Оленковського[i] читаємо, що «тільки в Україні жив народ професійних конярів». І що його знають як «носіїв середньостогівської[ii] археологічної культури (IV-III тис. до н.е.). Ця культура охоплювала степи та лісостепи Південної, Центральної й Східньої України та Нижнього Подоння».
Власним винаходом наших земляків-попередників було пристосування коня для верхової їзди (у розкопках знайшли також найдавніші у світі псалії, бронзовий наконечник від стрекала й залишки древка) та перше у світі широке використання коня в господарстві, що й зіграло велику роль в історії та економіці наших предків…
Загальною ознакою шнурової «культури» є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам’яними ножами, топорами, в т.ч. й бойовими кинджалами, сокирами, долотами; вживали прикраси з кістки і металу.
Археологи (передусім український дослідник Д.Я. Телегін) вивчили приблизно 100 поселень середньостогової культури. Вони зокрема дослідили могильники, поховання, скарби поселень біля с. Дереївка (неподалік Кременчука), Середній Стіг (біля Запоріжжя) та Олександрія, на Осколі.
Значна частина знайдених посудин – багато прикрашена заглибленим орнаментом – гребінцевим штампом, прокресленим стрічками. Посуд – майже виключно гостродонний, лише частина мисок має плоске дно.
Шнуровий орнамент - тільки частка середньостогової культури. Оленковський додає таку інформацію про цей «унікальний» народ - народ носіїв середньостогівської культури: «На рубежі IV-III тисячоліть до н.е. в середньостогівській культурі виникає шнуровий орнамент, що пізніше поширився звідси в культурах енеоліту-бронзи Європи»[i].
Бойові колісниці українських степів – найдавніші в Європі
Це відкриття належить ученому-археологові Сергієві Пустовалову (Інститут археології НАН України)[i].
?Пам’ятаєте яскраві сцени світових кіношедеврів з дорійськими, троянськими, колхідськими аристократами на бойових колісницях? ?Тих, які згадують гієрогліфічні та клинописні єгипетські, шумерські, акадські, вавілонські, гетські, асірійські тексти кінця ӀӀӀ-го та ӀӀ-го тис. до н.е.? Саме тих, що пізніше застосовували у Греції, в Римі й на Давньому Сході…?
Так от, археологи вже неодноразово знаходили залишки повозок у могилах наших скотарів ямної й катакомбної культур з часів перелому ӀӀӀ-ӀӀ тис. до н.е..
Це вже були, з’ясовує Оленковський, прототипи бойових колісниць, до яких упрягалися коні. Сенсаційними стали, 1976 року, розкопки М. Чередниченка та С. Пустовалова кургану біля с. Мар’ївка (неподалік Запоріжжя) зі залишками двоколісної бойової колісниці; за припущенням Сергія Пустовалова, переповідає Микола Оленковський, це найдавніший у світі тип колісниць, на яких билися навстоячки.
Сенсаційний і її вік – кінець ӀӀӀ тисячоліття до н.е.. Вражає також надзвичайна складність поховального обряду: саму колісницю довелося, через розмір, розібрати на частини, а потім вже у склепі зібрати знову.
Колісниця була дерев’яна, з досить високими бортами, обтягненими шкірою, хутром або войлоком, та з масивним суцільним піддоном, у задній частині якого кріпилась вісь. На ній оберталися дерев’яні колеса, прикріплені дерев’яними штифтами.
Саме винахід колісниць уможливив могутнім причорноморським степовикам досить швидко підкорити величезні простори Европи й Азії…
Середньостогова культура - знаменна ще одним унікумом – вмінням її майстрів виготовляти довжелезні ножі, до 20-25 см. Технікою сколювання крем’яних пластин такої довжини й такої високої якости, запевняє М. Оленковський, не володів більше жоден з народів кам’яного й мідного віків Центральної та Східної Европи…
==================
[i] Микола Оленковський, «Цього ви не знаєте! Розкриті й нерозкриті таємниці історії та природи південної України», Херсон, 1997 року», ст. 19.
[ii] Середньостогова (середньостогівська) культура (епоха міді, або «енеоліту»): названа від урочища Середній Стіг, Запоріжжя, на північному сході острову Хортиця.
[i] «Цього ви не знаєте!…», ст. 21.
[i] Там же, ст. 22-23.
------------------------------
В тему:
Від Атлантиди до Трипілля і далі
Чому трипільці були озброєні до зубів
Дякую, Зірко, за цікаву статтю.
Маленькі зауваги:
"надійну, інформацію" - достовірну інформацію.
"про приручення коня, цікаве твердження ..." - (треба видалити кому і вставити слово є - так краще сприймається це речення) - про приручення коня є цікаве твердження ...
Мабуть, все-таки Європа, а не Европа.
Так от - вставна конструкція, виділяється на початку речення комою.
"реконструкція боєвої колісниці" - ... бойової колісниці.
Ще раз дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Дякую, Зірко, за цікаву статтю.
Маленькі зауваги:
"надійну, інформацію" - достовірну інформацію.
"про приручення коня, цікаве твердження ..." - (треба видалити кому і вставити слово є - так краще сприймається це речення) - про приручення коня є цікаве твердження ...
Мабуть, все-таки Європа, а не Европа.
Так от - вставна конструкція, виділяється на початку речення комою.
"реконструкція боєвої колісниці" - ... бойової колісниці.
Ще раз дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую, Оксано: все виправила!
Тільки поправка "бойові" технічно не показалася:(( це вже до спеціялістів з інформатики...
Щодо "Европи" й "Європи": Ӏгор вважає, що мова колись була "тверідша"?!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !