За ці гроші не треба було б працювати або стояти на біржі праці, ці гроші не є соціальною допомогою нужденним. Вони виплачуються державою просто так, без будь-яких умов всім жителям Швейцарії незалежно ні від чого. Працюючим, до речі, теж.
Це звучить наче утопія. Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung вже порівняла проект закону з ідеєю скасувати силу тяжіння. Однак не все так просто. Ініціатори введення «Безумовного основного доходу» вважають, що законопроект цілком реалістичний, корисний для суспільства і підйомний для бюджету.
Прихильники БОДу впевнені, що гарантований прожитковий мінімум не позбавить нас бажання працювати. Більшість працює, тому що бачить у своїй діяльності сенс і відчуває, що робота позитивно оцінюється суспільством. З введенням гарантованого доходу в цьому нічого не зміниться.
Однак, щоб залучити людей на роботу, яка зараз є непривабливою і низькооплачуваною, роботодавцю доведеться створювати кращі умови праці та підвищувати зарплату.
Як не дивно, багато роботодавців не є супротивниками БОДу. Так, засновник мережі магазинів dm Гьотц Вернер (Götz Werner) вже протягом кількох десятиліть послідовно відстоює ідею БОДу для всіх.
Вернер порівнює можливе введення гарантованого доходу з відкриттям, яке зробило людство, коли дізналося, що Земля не плоска, а кругла. На думку Вернера, з введенням БОДу ми несподівано зрозуміємо, що не матеріальна потреба змушує нас працювати, а навпаки, матеріальна забезпеченість дозволяє нам працювати по-справжньому. Продуктивність праці виросте, оскільки всі будуть займатися тим, що їм дійсно до душі. Ніхто не буде боятися змінювати роботу і експериментувати. Для Вернера також важливо, що за наявності гарантованого доходу кожен з нас зможе більше часу присвячувати виховання дітей і догляду за хворими родичами.
Здоровий глузд наче підказує, що неможливо знайти кошти для виплати БОДу. Однак, держава вже зараз витрачає величезні гроші на соціальні виплати. Так прихильники законодавчої ініціативи підрахували, що в Швейцарії для БОДу на рівні 2500 франків для дорослих і 625 франків для дітей необхідно 200 мільярдів франків на рік. Зараз витрати держави на соціальні виплати становлять 70 мільярдів - і це без урахування витрат на бюрократичний апарат, який вирішує, кому має платитися соціальна допомога, а кому ні. БОД зробить бюрократію в цьому питанні непотрібною. Гроші будуть платитися всім.
Крім того, ініціатори БОДу планують спростити податкову систему. Наприклад, власник мережі магазинів dm Вернер вважає, що всі податки можна замінити податком на додану вартість у розмірі 50 %. Зараз у вартості товару всі податки враховані, тому різке підвищення податку на додану вартість при повному скасуванні інших податків не призведе до інфляції, однак дозволить скоротити бюрократію. В результаті у держави з'являться додаткові кошти.
Зараз БОД не виплачується в жодній державі світу, однак, експерименти проводилися і результати були позитивними. Так, в Намібії, в селі Очіверо з населенням близько тисячі чоловік благодійні організації протягом року виплачували кожному жителю щомісяця 100 намібійських доларів (приблизно 9 євро). У перший місяць жителі просто напилися на ці гроші. Проте, потім у селі почали відбуватися дивні зміни. Жителі відкривали булочні, перукарні, артілі з виробництва цегли. Діти перестали голодувати, чоловіки перестали займатися браконьєрством. Споживання алкоголю і злочинність різко скоротилися. Іншими словами, все відбулося за рецептом Вернера: «Не матеріальна потреба змушує нас працювати, а навпаки, матеріальна забезпеченість дозволяє нам працювати по-справжньому».
У Швейцарії ідея ввести БОД миттєво знайшла активних прихильників. З 1891 року жителі Швейцарії можуть винести будь-яке питання на референдум. За більш, ніж століття були зібрані підписи для 420 різних ініціатив. Однак, ще ніколи не вдавалося зібрати необхідні 100 тисяч підписів так швидко, як у випадку з БОДом, - всього за півроку. Загальна кількість зібраних підписів також стало рекордом - у підсумку 4 жовтня 126 тисяч завірених підписів були передані у федеральну канцелярію.
Процедура передачі підписів супроводжувалася мистецькою акцією. У Берні на площі з вантажівки були висипані 8 мільйонів мідних монеток - по монетці на кожного жителя Швейцарії. Для проведення акції ініціаторам БОДу довелося взяти кредит. Потім в банку протягом 10 днів 75 добровольців витягали монетки з паперових рулонів. Загальна вага монет склала 15 тонн.
Тепер в уряду є максимум п'ять з половиною років, щоб винести на референдум проект закону про «безумовний основний дохід». Проте, можливо, що голосування відбудеться вже наступного року.
Швейцарія - один з рекордсменів за доходами на душу населення - $ 43,3 тис. Але ідея «швейцарського комунізму» грунтується не не тільки на грошах - зрештою, Швейцарію обходять інші країни - Гонконг з його $ 44.996 на людину; США - $ 46.874; ОАЕ - $ 47.694; Бруней - $ 48.943; Норвегія - $ 51.959; Сінгапур - $ 56.498; Люксембург - $ 85.432; Катар - $ 88.222 - де про «комунізм» ніхто не говорить з різних на те причин.
Однак, є всі підстави припускати, що «підтвердження комунізму» можливе лише в тих спільнотах, де присутня суспільна мораль, люди об'єднані колективними інтересами, добре знайомі один з одним. Тобто при збереженні загальних інтересів.
По ймовірності, завжди є відсоток лінтяїв і шкідників, але і дійсно, якщо всі ситі і їх діти ситі і в теплі, помиті і вдягнені, наслухалися музики і надивилися фільмів, тоді виходять з хати і думають, куди би піти, кому би помогти, що би то такого створити, щоб отримати самореалізацію і суспільну похвалу, відчути себе потрібним і корисним суспільству. Я порівнюю це з тим як я минулого року допомагав заливати фундамент своєму знайомому безплатно і тепер, коли за 130 гривень в день працюю підсобником на будові. Коли допомагаєш безплатно - ніхто тебе не підганяє, не питає "чому сидиш так довго", не дорікає і не критикує твою роботу збиваючи ціну. Працюєш в задоволення і стараєшся бути потрібним і корисним. А за гроші - працюєш від напасті, вимушено, через себе, через силу, всупереч бажанню, терпиш начальника за ламану копійку. Не тільки настрій працюючого різний в тих ситуаціях - продуктивність праці різна і якість та енергетика продукту різна. Речі зроблені "на відчепися", "аби з рук" - скоріше псуються, виходять з ладу, і приносять менше задоволення користувачеві ніж речі зроблені з душею.
Коментарі
Це було би чудово! Але як розказувала одна людина, яка живе в Швеції, величезна соціальна допомога непрацюючим привела там до того, що зараз ніхто з молоді не хоче вчитися в ВУЗах, щоб потім мати можливість працювати за більш складними спеціальностями і заробляти більше грошей. В результаті уряд змушений ще платити багато грошей студентам, для того щоб вони вчилися, але це теж не дуже допомагає, оскільки людям вистачає і соц. допомоги. Тому немає кваліфікованої робочої сили і держава змушена залучати її із закордону.
Тому я думаю що фраза
відноситься тільки не більш як до половини населення, яке має вищий рівень свідомості і має непереборне бажання робити щось корисне для інших.
Теж саме щодо
. Багато людей, якщо їх запитати, які в них інтереси, не можуть відповісти щось більше ніж "дивитися фільми чи слухати музику", відповідно вони й не будуть робити нічого корисного для суспільства якщо матимуть хороше базове соц. забезпечення.
То в Швейцарії прийняли цей закон чи відхилили?
https://t.me/ETEPHET
По ймовірності, завжди є відсоток лінтяїв і шкідників, але і дійсно, якщо всі ситі і їх діти ситі і в теплі, помиті і вдягнені, наслухалися музики і надивилися фільмів, тоді виходять з хати і думають, куди би піти, кому би помогти, що би то такого створити, щоб отримати самореалізацію і суспільну похвалу, відчути себе потрібним і корисним суспільству. Я порівнюю це з тим як я минулого року допомагав заливати фундамент своєму знайомому безплатно і тепер, коли за 130 гривень в день працюю підсобником на будові. Коли допомагаєш безплатно - ніхто тебе не підганяє, не питає "чому сидиш так довго", не дорікає і не критикує твою роботу збиваючи ціну. Працюєш в задоволення і стараєшся бути потрібним і корисним. А за гроші - працюєш від напасті, вимушено, через себе, через силу, всупереч бажанню, терпиш начальника за ламану копійку. Не тільки настрій працюючого різний в тих ситуаціях - продуктивність праці різна і якість та енергетика продукту різна. Речі зроблені "на відчепися", "аби з рук" - скоріше псуються, виходять з ладу, і приносять менше задоволення користувачеві ніж речі зроблені з душею.
Підтримую усі висловлювання у коментарях до статті..Цікавить,чи дійсно у Швейцарії достатньо ресурсів для таких виплат..Адже на відміну від Норвегії,у Швейцарії немає таких природних ресурсів..А те,що усякі негідники,котрі грабують свої народи і все це везуть до Швейцарії не можна рахувати ресурсом..Такі собі фірташі завжди будуть породжувати соціальну несправедливість між народами...виходить так,що обмануті слабкі народи будуть годувати жирних бургерів,а ті у свою чергу будуть "креативити"..хочу працюю,хочу не працюю..в той же час десь у іншій частині світу,людина повинна за 1 долар працювати 16 годин у шахті...дякую..
Вірю в те, що розумію.
Людина повинна долати перешкоди, це умова її розвитку. Тому соціальна допомога може бути на межі виживання і не більше. Подібне життя не повинно приваблювати.
Все починається з Любові.
В азійському світі звичним є робити щось "по-плохому", через примус чи загрозу. Навіть на війну, на смерть, йшли через ще більшу загрозу, примус, від держави. Але це принизливо.
Після квантового переходу не буде загрози голоду, чи ще чогось, буде цінитися небайдужість, творчість. Дієвість нового суспільства підвищиться у сотні разів.
VAKULA
Є дикуни, котрі вважають, що не можна женитися, не принісши голову вбитого ворога. І цьому в них є зрозумілі пояснення.
Схоже, ми поки що дикіші від швейцарців.
А й справді, люди, котрі отримують денар, не матимуть потреби красти. Люди, котрі є тваринами, зіп'ються на дармові гроші, і не плодитимуться.
Але більшість людей перейде на новий щабель існування. Відкриється можливість арійського принципу займатися тим, що цікавить, розвивати таланти. Не потрібно буде красти, брехати, набагато легше буде жити чесно... Згадайте, як багато талантів та геніїв померло у злиднях, тому, що вони були немспроможні заробити гроші тим талантом. Загальний настрій нового суспільства стрімко підніматиметься вгору, від матеріалізму (боротьби за матеріальне) до духовності та надможливостей людини.
Тож, "зайві кошти" для таких виплат потрібні на початку, а потім буде великий прибуток від нововведення.
Звісно, у зоопарку тварини отримують "денар" і ніяк його не відпрацьовують особисто. В суспільстві повинна бути критична маса духовних людей, котра і забезпечить перехід до нового рівня життя.
VAKULA
Надіємся, що все буде точно так, як Ви написали в цьому коментарі.
Тільки єдине, що хотів би дещо зауважити, до вашої фрази "Згадайте, як багато талантів та геніїв померло у злиднях, тому, що вони були немспроможні заробити гроші тим талантом." Насправді, померли в злиднях тільки ті, в яких духовна сторона сильно переважала над матеріальною, а така дисгармонія приводить до бідності. Швидше за все в них були інші завдання на життя, ніж реалізувати свій талант. А талант нікуди не пропадає, можна завжди в іншому житті його проявити. Доречі, це дуже сильно відноситься до такої країни як Індія. Вони дуже сильно "вляпались" після того як зробили з духовності ідола, і почали вихвалятися, що вони найдуховніша країна в світі, а всі інші приземлені матеріалісти. В результаті стали однією з найбідніших країн світу. Починати завжди треба з пошуку гармонії між матеріальним і духовним, тоді буде все гаразд!
Гадаю, що легше не буде. Кому багато дано, того і спитають більше. Виклики будуть завжди, а раю не буде ніколи. Бо інакше, розвиток припиниться.
Все починається з Любові.
Ви не врахували одну річ. Розвиток буває двох типів. Перший це коли штовхають. Ви якраз про нього говорите. Тобто мають бути постійні труднощі, щоб рухатися вперед. І інший тип, це коли не труднощі рухають людину вперед, а саме бажання людини ставати кращим. Коли дістанемось того рівня еволюції, коли всіма людьми буде рухати якраз цей другий тип розвитку, тоді і буде рай на землі, бо вже не потрібні будуть труднощі, як стимул.
Коли нас штовхають, - то труднощі зовнішні; коли ми штовхаємо себе самі, - внутрішні. Зовнішні важко витримати фізично, внутрішні - психологічно. Коли труднощів нема зовсім, то нема і бажань. В тому числі, нема бажання розвиватись і ставати кращим. Бо - нащо?
А скажіть, Доброславе, в раю залишитьсяу людини право вибору? Якщо так, то ось вам приклад вічних мук.
Все починається з Любові.
Тут абсолютно з Вами не згоден. Високодуховні істоти не матимуть труднощів, бо вони будуть перебувати в "просторі волі", де навколишнє середовище саме буде прогинатися перед їхніми бажаннями. При цьому ці бажання ніяк не будуть протиставлятися бажанням інших людей, оскільки висока духовність всіх людей забезпечить ясність що є кращим для всіх.
Те ж саме з правом вибору. Дехто це навіть вважає найважливішим законом Всесвіту. При чому чим вища духовність в істоти, тим більше право вибору. Але знову ж таки, висока духовність забезпечить ясність як краще поступати в різних ситуаціях, тому не треба буде мучити себе думками і протиріччями.
Коли вже люди досягнуть цього високого рівня майже повної відсутності труднощів і повної безпеки, і не буде сильно куди дальше розвиватись, вони займуться розв’язанням проблем і вдосконаленням інших груп сутностей, які ще не досягли високого розвитку.
Словом, я хочу сказати, що у духовних людей, завжди буде потяг до вдосконаленння Всесвіту і без "зовнішніх" чи "внутрішніх" труднощів.
Досить нудний світ ви намалювали, Доброславе, не хотілось би в ньому жити.
Добре, повернемо іншим боком.
Світ - це енергії. Розвиток - це рух енергій. Рух неможливий при відсутності різниці потенціалів. Різниця - це протиріччя. Не буде протиріч, не буде розвитку, не буде Всесвіту.
Творчість - це створення нового. Нове з'являється не на порожньому місці, а там, де було старе. Виходить, що нове входить у пртиріччя (діалектичне, звичайно) зі старим. Не буде протиріч, зчезне творчість. Світ перестане вдосконалюватись і через час деградує і загине.
Все починається з Любові.
Підождіть, це вже якась схоластика!
В тому "нудному світі" існуватиме все, що ви захочете мати! Схочете отримати у писок - будь-ласка! Вже є бокс, пейнтбол, екстремальні види спорту, тощо, будуть й інші можливості про які ми ще не знаємо, але генії не будуть сидіти в злиднях, світ буде стрімко вдосконалюватися.
Духовність - це не нудна медитація чи молитва ні для чого, це, якраз, дієвість. Коли людина не прислухається до сентиментів та жалостей, а тверезо діє і чесно співпрацює з іншими.
Розвивайте фантазію і уявить той майбутній світ не нудним, а таким яким він справді й буде! І постарайтеся не бути в ньому нудним. :)
VAKULA
Відповім одним коментарем Вам і пану Сергію Ждану, оскільки ваші думки як під копірку.
Після ваших коментарів, буде виглядати логічно, якщо я побажаю вам, від усього серця, вічних труднощів, боротьби, руху і шуму. Оскільки саме це, з ваших слів, найбільш спонукає вас до розвитку.
Собі ж, та іншим, які мають схожі думки, побажаю досягнення медитативного спокою, адже тільки в ньому можуть розчинитися весь шум, протиріччя і неправильне сприйняття світу, і зникнути весь туман який затьмарює очі.
Дарма ви іронізуєте, Доброславе. Чого б ви не бажали собі і іншим, це завжди зміні і той самий рух, що так вам не подобається. Навіть самі побажання - завжди в суперечці зі сталістю.
Все починається з Любові.
Сталістю як болотом, чи сталістю як ідеалом? Рух потрібен доки він веде до ідеалу. Коли досягнено ідеального стану свідомості, дальше немає куди рухатись та і не треба. Але нам всім до цього стану ще дуже далеко, так що будемо "в русі" як Ви бажаєте. Головне, щоб він був у правильному напрямі, а не просто "шум".
Ось ви і дісталися кореня проблеми: сталість - це болото чи ідеал. Я вважаю, що ні те, ні інше. Ідеала не існує, болота - так само. Є тільки вічний рух.
Все починається з Любові.
Справа в тому, що деякий час назад, я теж думав, що є тільки вічний рух. І вважав, що Бог (Всесвіт), сам постійно в русі і сам розвивається шляхом еволюції своїх частинок. Але недавно мав можливість ознайомитися з деякими іншими теоріями і моя інтуїція підказує, що вони більш правильні. Зараз не готовий продовжувати на цю тему, бо якраз перебуваю в процесі пошуку розуміння щодо цього. Тому мабуть на цьому і закінчимо, бо і так задалеко зайшли як для теми про Швейцарію :) Дякую за цікаву дискусію!
Рай - це жити в злагоді зі всіма, чи з собою?... ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ми говоримо про різні світи. Ця цитата відноситься до теперішнього світу, де люди дуже відрізняються своїм рівнем розвитку і тому виникають конфлікти. А ми зараз говоримо про майбутній світ, де високий рівень свідомості дозволить бачити правильні рішення, і бажання окремих людей будуть співпадати з бажаннями інших.
Саме про це казав й український Пророк - Т.Шевченко:
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Матеріалізм не дозволяє спробувати райського нектару...рай не дозволяє спробувати земних втіх....
Вірю в те, що розумію.
От, от. Тому ідеальне місце завжди посередині! На чому, наприклад, завжди наголошував Будда.
Не можна ставити знак рівності між матеріальним і духовним.
Приземлена людина вважа, що найбільше щастя, це зжерти шмат гарно просмаженого м'яса. І якась там духовність її лякає, тим, що не буде "зємних утєх", буде нудно.
Але коли вона побуде на Майдані, для неї той жалісний шматок м'яса стане дрібницею, людина виросте духовно і пізнає набагато кращі задоволення, а головне - стане набагато дієвішою і мудрішою.
Так само З.Европа, сидячи в низьких настроях, намагається досягти вищого щастя через утєхи, але це глухий кут. Вона чека від України прозріння, відкриття для себе духовних настроїв.
Та й хто сказав, що в раю нема утіх, подібних земним? Хіба що там нема бруду, що супроводжує земні утіхи.
VAKULA
Мені цікаво, чому у Вас такі брудні асоціації зі словом "матеріальне". У мене з цим словом асоціюється, наприклад, в першу чергу вміння заробити гроші, щоб забезпечити себе і свою сім’ю. А коли достатньо фінансів, тоді вже можна і активно зайнятися духовним розвитком. Проект, який реалізується на цьому сайті, теж потребує значних коштів і немає нічого поганого в тому що ми інвестуємо в нього. А це теж матеріальна сторона. Пам’ятайте, що багатим людям набагато легше духовно прогресувати. Як розказував колись Ошо, цитувати якого дуже полюбляє Явсе Світ :), коли до нього звертались за порадами багаті, то вони розпитували, в чому смисл життя, як досягти просвітлення і подібне, а бідні розпитували, як заробити копійку, щоб не померти з голоду і подібне. Тому бідна людина чи бідна країна (тобто та, в якої дуже погано розвинена матеріальна сторона) знаходиться набагато дальше від високого духовного стану, ніж заможна людина, в якої є багато часу на це, і якій вже набридло матеріальне через те, що вона і так все має.
Ніяких брудних асоціацій. Так воно є.
Недарма є смерди і брахмани . Хтось любить оселедці, а комусь вони вже брудні. Буряти, наприклад, люблять їсти потрошки, щоб вони, цитую, "гамнєцом попахували".
В "раю" теж є матеріально-тілесні утіхи, але вони чистіші від наших.
Хіба це не закономірно?
VAKULA
Знання людини про рай чи пекло завжди обмежені органами сприйняття..Той,для кого рай доступний,ніколи вам друзі його не зможе описати,так як синтаксис обмежений... можна пробувати пояснювати щось притчами,прикладами чи алегоріями..дякую..
Вірю в те, що розумію.
Не варто протиставляти земне і небесне, матеріальне і духовне. Людина потребує і того, і іншого. Головне - позбавитись надмірної залежності від тих благ. Гордувати власною духовністю, нічим не краще, ніж насолоджуватись їжею.
Все починається з Любові.
Влучніше не сказати!
Жаль, що не можу проголосувати за цей ваш коментар, бо Ви ще не є інвестором.
Добра дискусія вийшла. Дякую.
Все починається з Любові.