Якщо для росіян це звільнення від міфічних "бендеровців", для України - це десовєтізація. Схід занадто довго годували російською пропагандою. А всяке зцілення проходить через гостру стадію - спожита брехня, як гній, починає виходити. І сценарій зцілення різний для різних регіонів України. У правобережній Україні, де висока цінність свободи, процес пройшов через бунти і самоорганізацію. Східні регіони набагато ближче до російської ментальності - цінності сильної влади і порядку. І тут процес пройде через використання сили. Силу і впевненість на сході поважають. Демократія для них - ознака слабкості. А якщо є сила - значить на неї можна спертися.
Зараз драматично відтісняють Правий Сектор, але по суті - це доля всіх радикалів: після революції вони або захоплюють владу, або їх витісняють. Якщо звичайно не знайдуть правильну стратегію. Україна повинна відновитися як держава - тому пора "оживити" армію і силові структури, а не народне ополчення.
Майдан свій імпульс дав, тепер потрібно "перезапуститися" державі. Силова акція на сході - це вже відновлення сили держави. Також як на Майдані був мирний період, який закінчився переходом до військових дій, за тією ж матрицею розвивається ситуація і в Україні. Майдан - це матриця для України, так що не хвилюйтеся, перемога буде за нами.
Знову відбувається відновлення довіри до силовиків. Спецназ діє і діє на збереження України. На жаль, є перші жертви серед українських спецназівців і вони увійдуть в галерею національних героїв.
Партія Регіонів остаточно стає партією зрадників. Імідж лідерів догорає на Сході. Всі ці добкіни, царьови, ахметови, єфремови та інші - вже не поважаються ніким.
Путін наполегливо витягує назовні всі слабкі і хворі місця України. Відновлення України йде в реальному форматі часу. І виходить, що зараз - Путін наше все, наш чорний вчитель, Путін - наш об'єднуючий лідер. Таке буває, що лідер - серед супротивників. Його завдання - провести нас через всі чорні випробування: брехня, кров, зрада, грабіж і т. д. Але це простий і швидкий спосіб самовизначитися. Потрібна лише витримка, віра і хороший розрахунок. Воплі і емоції - це паніка, це зайве.
Путін кинув сепаратистів і диверсійні російські загони як гарматне м'ясо. Те, що відбувається зараз, - російський державний тероризм. В Україні він не пройде. Але йому потрібні жертви в Україні - як хороший заділ для майбутньої пропаганди і тиску на переговорах. На зовнішній арені довіри до Путіна нема, але цей театр не для Європи. Це жертви для внутрішнього споживання - для російських бандерлогів.
Процес трансформації ставлення українців до росіян переходить до нової фази. Від інфантильного довіри, через жах зради - до холодного і ясного розуміння, що поруч з тобою не брат і не друг, і навіть не доброзичливий сусід. Все та ж ординська ватага з месіанської ідеєю відтворення імперії (Золота Орда - Московія - Російська імперія - СРСР - РФ). Але здорові сили є і в російському народі , і до кінця року з'явиться почуття сорому за зраду.
Переклад з російської наш, О. К.
Знаєте, чомусь подумалося, що донецькі сепаратисти - вони і не сепаратисти як такі, а люди до яких нарешті докотилася з Майдану хвиля відчуття Волі.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Знаєте, чомусь подумалося, що донецькі сепаратисти - вони і не сепаратисти як такі, а люди до яких нарешті докотилася з Майдану хвиля відчуття Волі.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
донецькі сепаратисти - вони і не сепаратисти як такі, а зрадники, бо "почуяли дух волі" коли почуяли дух окупації.
VAKULA