- Відвідувань: 2
- Переглядів: 2
З днем української вишиванки!
Світ:
Спецтема:
Зміст
Традиції
Бабця Явдокія з Космача прожила 101 рік.
Пережила австро-угорців, поляків, совєтів та Незалежну Україну.
Три роки тому ми приїхали до неї і я побачив, що вона лежить в ліжку. Майже не встає. Вона була вдягнута у вишиванку. Бо для неї вишиванка, - це пам"ять про своїх пращурів, культуру, традиції, свободу. Вона завжди відчувала себе вільною людиної, хоча доля в неї була важкою.
Євген Гапич, фото автора
Свастя — знак сонця і вічного руху - в українській вишивці.
Відео
Офіційний банер
ВИШИВАНОЧКА (віршик)
Чом довкола все співа,
Як весною в лузі?
Вишиваночка нова
В мене! Гляньте, друзі!
Це бабусечка моя
Склала візерунок.
Найдорожчий в світі я
Маю подарунок!
Веселкові барви всі
З ниточок шовкових
Поєднались у красі –
На моїй обнові.
З піснею-веснянкою,
Щоб гуляти в лісі,
Вдягнем вишиванки ми
Наші, українські!
(© Любов СЕРДУНИЧ, «НА ЧОВНИКУ ДОЛОНЬКИ» (книжка-розмальовка. Вірші, казка та загадки для дітей). – Хмельницький: НВП «Евріка» ТОВ, 2002. – С. 3).
Паради вишиванок
Парад вишиванок у Києві 24 серпня 2013 р. Фото: GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images
У Житомирі початок святкового заходу заплановано 16 травня на 12.00 на Михайлівській вулиці, повідомляє Житомир.info.
При цьому організатори підкреслили, що з прапорів або символіки на святі дозволяється мати тільки жовто-блакитний стяг, повітряні кульки жовтого і блакитного кольорів або жовто-блакитні стрічки.
«Захід не пропагує жодних політичних сил, і вони не є співорганізаторами події», ― зазначено в прес-релізі ініціаторів святкового заходу.
У Чернівцях люди у вишиванках зберуться 16 травня на Соборній площі о 16:00. Тут готують черговий рекорд: створити живий герб України, пише Час.ua.
Крім того, весняний Мегамарш у вишиванках відбудеться 17 травня в Києві, Дніпропетровську, Чернігові, Черкасах, Рівному, Луцьку, Вінниці, Полтаві, Миколаєві, Тальному, Золотоноші, Шепетівці, Лондоні, Торонто, де українці також одягнуть вишиванки.
День вишиванки відзначається з 2008 року. У рамках святкування цього дня у Чернівцях в 2012 році побили рекорд Гіннеса — в одному місці цього міста одночасно зібралися 4189 чоловік у вишиванках.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Так одразу й не скажеш... ;) Потрібно дослідити. Щоб було аргументовано.
А так, здогадка з великою мірою достовірності - це арійські народи, звичайно ж!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Гарне свято - рідне українське. Треба поширювати традицію його святкування. Добре, що Ви, п. Арсене, нагадали нам про нього.
Творімо разом мову Сенсар!
Вишиванка для мене особливо дорога. Намагаюсь одягати і в свято, і в будень. В мене є кілька - від бабуні, від мами, від хресної! От і чергую! ))) Сьогодні на роботу одягнув сорочку вишиту маминими ручками.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Можливо, п. Арсене, поділитесь знаннями: Хто ще, крім українців, кохається у вишиванках?
Творімо разом мову Сенсар!
Так одразу й не скажеш... ;) Потрібно дослідити. Щоб було аргументовано.
А так, здогадка з великою мірою достовірності - це арійські народи, звичайно ж!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пане Арсене, я щиро дякую вам за цю позитивну публікацію! У нашій родині ВИШИВАНКИ теж у пошані.
Багато фото українських вишиванок
https://www.facebook.com/Ridnamoda
Творю, отже існую.
Панове, а хто з вас знає, хто першим прийшов на засідання читацького клубу "Перехід-IV" у вишиванці і започаткував цю традицію для клубів "Перехід-IV" і відповідно Соборів Вишньої Борії ?
Творю, отже існую.
А коли це було, Володимире?
Другого чи третього лютого 2003 року. Засідання читацького клубу "Перехід-IV" відбувалось в приміщенні Європейського Університету на бул. Вернадського.
Можу ще натякнути: це був українець з діаспори.
Творю, отже існую.
Невже сам Гаврилишин?
Жодного разу не бачив Богдана Гаврилишина у вишиванці. Завжди тільки у костюмі з краваткою. Тільки один раз у пуловері.
А українець був зі східної діаспори, з Росії.
Творю, отже існую.
Хто ж бо це міг бути?