Порятунок "неспроможних" чи військовий злочин?

Не буває рідної мови людини, бо не людина творить мову! Мову творить природне середовище певної території! Тому рідною може бути мова не людини, а землі, на якій вона проживає. Якщо у чоловіка мама молдаванка, тато грузин, а народився і живе він в Іспанії, то яка, скажіть, мова є йому «ріднішою»? Мову протягом багатьох тисячоліть творить певна територія. Тому не може бути мови Івана, Ганса чи Мойсея, а є мова України, Польщі, Мексики, Індії чи Японії.

Природа, вода, повітря, шелест дерев, співи пташок, порив вітру, шум дощу, коливання земної кори – ось складові творення мови. Людина є лише ретранслятором слів, створених природою певної землі. Тому-то на суміжних теренах слова, що мають однакове значення подібні за звучанням, і кардинально відмінне їх звучання на далеких землях. Живучи на певній території, організм людини налаштовується на природу цієї землі, щоб увійти у найсприятливіший ритм і гармонію з нею. Під’язикова кісточка людини, ніби своєрідна антена, налагоджується на коливання земної кори. Саме ця хвиля, що поєднує людину з ареалом проживання регулюється мовою цієї території. Якщо мова чужа – людина перебуває у дисгармонії до цієї землі. Годі шукати тоді причин хронічної нежиті, бронхитів, безсоння, втоми, чиряків, набряків, висипань … Ось чому живучи в Японії необхідно розмовляти японською, у Франції – французькою, у Чехії – чеською, а в Україні – українською.

Ще більшою нісенітницею є самовиправдання багатьох «русскоязичних», мовляв «я думаю на русском». Людина не думає мовами чи словами! У думках, як і в снах не буває мови. Людина думає образами, і не інакше! А якщо людина не знає жодної мови, тоді вона що, не думає? Природа людини така, що не володіючи і не користуючись жодною мовою вона може успішно думати, жити і творити. Так само, володіючи десятками різних мов, людина не думає жодною з них.

Оскаженілий кремлівський хан путін віроломно і підступно вдерся на українську землю, зухвало захоплює українські території, руйнує українські міста і села, нищить століттями вибудувану інфраструктуру, безжально вбиває українських людей. Глумиться над Україною!

Партизанської війни на завойованих територіях ще не вигравав жодний агресор, та особливою виявилася ситуація в Україні. Путін оголосив, що йде в Україну захищати «русскоязичное насєлєніє»!
Закордонний агресор прийшов захищати українських «русскоязичних» від нас, від українців? Саме так!

Московські технологи триста років підступно сіяли на українських землях чужородні мовні бур’яни, а тепер прийшли визволяти їх від національної культури.

Якщо у мій двір зненацька вривається ворог, оправдовуючись, що рятує від мене особу, якій я надав притулок у своєму домі, то ця особа зрадник. Після того, як я вкажу ворогу на його місце, я виставлю за поріг зрадника! Якщо українську землю плюндрує московський агресор, рятуючи «русскоязичних», що так і не спромоглися вивчити українську, то або «русскоязичні» заберуться геть на московщину, або будуть розмовляти рідною мовою землі на якій живуть. Неспроможних нам тут не потрібно!

Ми відкидаємо будь які претензії до рідної землі, до її культури. Українцю не потрібні також і чужі території.

Ми не хочемо убивати закордонних солдатів, але якщо вони прийшли по нашу землю, то ми їх в неї покладемо.

Ми поважаємо усі народи, але люто ненавидимо ворога!

Ми зневажаємо «неспроможних» на своїй землі!

Слава Україні!
Слава її героям!

Віталій ОПАНАЩУК
20 серпня 2014 року.