Опитування: Як ти дізнався про Народний Оглядач?

Зайшов на сайт через Google,шукаючи якусь інформацію про живу їжу..Попав у рубрику "харчування"..потім закрутилося понеслося..Проект Бандера,юдохристиянство,політика,якою я до цього особливо не цікавився і т.д...
Висловлюю велику шану ТВОРЦЯМ цього сайту,який є промінчиком світла у цьому просторі хуцпи-ЗМІ...

Не знаю, що обрати в опитуванні, певно через гугл. Колись в 2007 році випадково на 5-му телеканалі побачив передачу Філатовича де він розповідав про Живе Слово. Мене те зацікавило і я увів в пошук Живе Слово і отримав посилання на сайт НО. До цього цікавився психологією і філософією. З сайту ще дізнався про соціоніку, почав читати книги, а також в мене був дифіцит знань на тему УПА та боротьби проти комуністів, а також хотів зрозуміті німців, чому вони робили такі "страшні злочини проти людства", тому ще й почав читати Аратту. За порадою почав додатково до ЖС читати "Пшеницю без куколю", книга дуже мене захопила, бо мав чуття істини, відчував цілісність, логічність. Потім перечитав інші книги Миро Продума і захоплювався й досі захоплююся його статтями.
Доки пригадував як потрапив, згадалась ситуація, колись влітку 2003 року, тоді я закінчив 9-тий клас, їздив вгості в Москву і там відвідав музей воскових фігур. Макети ті наче справжні і так геть поряд. Зустрічаю Сталіна, дивлюся на нього, зблизька і він наче на мене, і такий в мене страх від нього і "на душі погано" стало. А потім неподалік Гітлер, його теж роздивляюся, відчуття ще ті не пройшли, але відчуваю більше якусь цікавість до нього навіть любов якусь, хоча тоді почав гнати такі думки адже він "тираном" був)

Про сайт я дізнався в соцмережі facebook через поширення статей НО моїми знайомими.

Обрав "Інше". Можна додати в опитування "З інших сайтів".
З "Народним Оглядачем" познайомився через сайт "Аратта-Україна". Тоді мене цікавили теми історії (це є і сьогодні). Тоді шукав публікації на тему історії України - "звідки пішла земля і люди українські" ;). Натрапив на статті про Трипільську цивілізацію, а з них перепосилання на НО.
А далі про мої аргументи читайте ТУТ - Чому я на "Народному Оглядачеві"

Колись давно, у сивій давнині, друг приніс мені перші номери журналу "Перехід IV", і мене затягнуло. З тих пір я намагалася відслідковувати дослідження і публікації пана Ігора.

Як приємно, що згадали про "Перехід IV" і про Аратту. Відчуваю, що не дарма я прожила життя, бо маю прямий стосунок і до журналу, і до сайту Аратта.

То було давно, в інтернеті випадково знайшов журнал "Перехід 4, а через нього вийшов на НО. З цього часу практично кожного дня з задоволенням читаю НО.

Про книги І. Каганця мені розповів Василь Діброва, за що ми з сестрою йому дуже вдячні. Сестра розповіла мені про статтю Каганця, надруковану в газеті. Ми захопились Каганцем. Василь заговорив до мене після моїх виступів на районних мітингах, святах. Він допоміг мені придбати книги для мене, для моїх колишніх учнів. При зустрічах розповідав про про ТГ. Я казала що це не утопія, але що це скоро буде. Мною зацікавився Леонід. Виявилось, що він мій свояк. Я виявила бажання зареєструватись на НО. Хоч я ще формально в Свободі, але душею я в ТГ. Я надзвичайно вдячна Василю і Леоніду. Я безмежно щаслива, тобто перебуваю в просторі волі

То було давно (як каже Дзвінка). Ще на самих початках двохтисячних, купував "Перехід - IV", роздавав друзям, відсилав на схід і південь. І затягнуло...

Хто прочитав мої думки Я сьогодні планувала відкрити своє досьє.Це метафізика.Дуже добре що було запропоновано це опитування ..Читаю НО щодня надолужую втрачений час.Думаю над алгоритмом питань з допомогою яких виявлятиму потенційних гравці чи інвесторів.Що шукаєш те знаходиш що просиш те одержуєш Як для колишньої вчительки математики я багатослівна

З моєї любові до історії і постійної "спраглості".
Дякую.

Про Оглядач дізнався із книги "Арійський Стандарт" першого видання, а книга ця знаходилась в домашній бібліотеці моєї Мами, і це дійсно можна назвати бібліотекою адже мама історик(вчитель), тому думаю вся інформація з вищезгаданої книги І.Каганця сприймалась суто як альтернативна історія. Для мене інформація була приголомшлива тому закортілось дізнитися більше. Перші статті читав про фашизм, солідаризм, націоналізм після натрапив на інші... і тоді на електронний варіант "Пшениці без куколю" і понеслося!

Доброго вечора всім! Що до мене особисто, то я в 2008 році перший раз працював в Еміратах, на заводі Dry Doks World Dubai LLC. З зароблених бонусів купив собі свій перший лаптоп, та підключився до інтернету. В ті роки на заводі працювали більше 100 моїх земляків, виключно всі з півдня України- Миколаїв, Херсон та Севастополь.Так як я тільки один розмовляв на українській мові, певно, що спілкуватись на рідній мові не було з ким. Всі земляки розмовляли виключно на російський. Всі обзивали мене "бандерівцем" за мою українську мову. Тому перше, що я зробив в інтернеті, почав шукати сайти на українській мові, щоб хоч так не забувати рідну мову. Я віднайшов сайт УНІАН, ВОЛЯ НАРОДУ, ДУХ ВОЛІ і ваш сайт- НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ. Почитав- сподобалось.. Чим далі, тим більше подобалось. Скачав електронну книгу І. Каганця "Арійський стандарт", прочитав, дуже сподобалось. Це було те, що мені було потрібно для мого світосприйняття. Був учасником форуму НО під ніком raident, Чомусь не продрукувалась літера t, і замість trident'a я став rident'ом. Отака вийшла кумедна історія з ніком. Ось так я і познайомився з Народним Оглядачем, і залишаюсь вірним йому досі.

Пане Іване, а Ви в Херсоні на судозаводі працювали? Чи в Миколаєві на Океані?

Доброго ранку, пані Олено! Так, звичайно, я працював на суднобудівному заводі "Дамен шип'ярдс Океан" слюсарем- монтажником судновим з 2001 року. А в Херсоні я колись вчився в морехідному училищі, а після повернення з Дубаю в 2009 році дійсно працював на судозаводі об'єднання " ХСПО". але не довго. А, дозвольте запитати, чому Вас так цікавить це?

Ми з Вами земляки! Бо я родом з Херсону. Херсонський судозавод колись був дуже потужним підприємством. А Херсонська мореходка тепер державна морська академія! Уявляєте? Чи Ви "рибтюльку" закінчували?

Я був спраглий до знань змалку. Купляв і прочитував різні науково-популярні книги. Природничі науки давалися мені легше, важко давалися суспільні науки. Небайдужість до подій в Україні з кінця 80-х років заставляла мене купляти і перечитувати книги, що описували закони життя суспільства. Я вже тоді дійшов до висновку і переконував інших, що всі релігії мають в основі моральні засади життя суспільства, але кожна з них має також свої помилкові твердження. Для мене відкриттями були книга Канигіна "Шлях аріїв" та "Мага віра" Силенка. Статті І. Каганця у "Четвертому Переході" і осбливо книга "Арійський стандарт" не тільки підтвердили ці мої відкриття, але й заставили переосмислити їх. Стратегію розбудови Третьго Гетьманату я сприйняв позитивно. Не будучи лідером, я спромігся лише пропагувати ці мої переконання серед інших. Агітатор з мене також поганий. Хоча багатьох я все таки зміг зацікавити. З "Народним оглядачем" я з того часу, коли купив комп'ютер.
Молодь ще не насичена догмами псевдорелігій і псевдознань, але вона не має бажань заглиблюватися в теоретичні роздуми. Молодь прагне Гри, дії якомога простої і цікавої. А в Грі нарожується творчість. У Грі проявляються лідери.

Колись шукав історичну інформацію про Україну перебирав багато сайтів націоналістичного спрямування, потрапив на якийсь блог, де була негативна інформація про Ігора Каганця, мене це зацікавило і ось я тут вже 6 років. Знайшов те, що на даному відрізку життя земного, мені підходить. А далі буде видно :)

У березні 2004 р. син дав почитати "Арійський стандарт"... На третій день Майдану-2004 повезло поспілкуватись з паном Ігорем... "Перехід IV" - НО при першій нагоді... Радіймо, я щаслива людина.

На одному з форумі сайту meta.ua було обговорення книги Юрія Канигіна «Шлях аріїв». Хтось написав, що йому книга Каганця «Арійський стандарт» подобається більше і дав посилання на сайт НО, де можна було скачати цю книгу. Я книгу скачав і прочитав, і ... залишився на сайті НО.

В одному з фільмів за участю І.В.Каганця було посилання на НО. Спочатку сайт не дуже зацікавив. Пізіше, через кілька місяців став займатись практиками очищення, тоді і став вивчати інформацію на НО.

Батько, колись давно, здається, ще в 2006 році, придбав книгу "Пшениця без куколю". Спочатку я переглянув попередній сайт. Я, тоді, залишився байдужим до нього. Після інсульту, я перечитував, та дещо переписував, книгу "Пшениця без куколю". І, захотів дізнатись більше. І, попри перешкоди, відшукав сайт НО. Щодо перешкод. На початку цього року, Гугль на запит "Ігор Каганець" писав :"Нічого не знайдено".