Таки практика є критерієм істини
Іноді корисно повторити
Навколишній світ і безмежний Всесвіт впорядковані і навколо нас не хаос, хоч багатьом так здається. З науковців цьому найпершими здивувалися астрофізики, помітивши структурованість всесвіту і зафіксувавши його стільникову побудову. Хто це робив? Хто підтримує цей порядок? Здавна люди пояснили собі, що це Боги, розуміючи собі під ними істот з велетенськими, грандіозними нелюдськими можливостями. Справді, створити Землю, підвісити її у просторі і зігріти Сонцем – таке не під силу навіть усьому людству. Наша Галактика, одним із чотирьох рукавів якої є Чумацький шлях, є локальним Світом, яких у просторі безліч. Можна допустити, що для їх творення й підтримки треба ціла ієрархія Богів, яка має узагальнюючу назву Творець або Бог-Отець.
Оскільки Всесвіт розширюється, то для творення нових локальних світів потрібно й збільшення ієрархії Богів. Ось для чого потрібні ми – люди на Землі: з нас тут творять майбутніх Богів. Недосконалу духовну сутність помістили в матеріальне тіло, створили конкурентне середовище і протягом життя тіла постійно випробовують й екзаменують її з метою вдосконалення до Божого рівня. Цей процес потребує багато людських життів і недосконалій істоті надається все нове й нове тіло (реінкарнація). Коли істота переповнюється благістю Любові і потребою постійного творення Добра, земний її шлях завершується переходом до ієрархії Богів.
Базова основа конкурентного середовища
Наші тіла підкоряються законам матеріального світу. Перший це - Закон збереження й перетворення матерії й енергії: Матерія й енергія не виникає і не зникає, а перетворюється із однієї форми в іншу. Другий це – Закон підтримання Порядку: без зовнішнього втручання в обмеженому об’ємі всі матеріальні тіла самочинно прагнуть до хаосу = наростання ентропії, як фізичної міри безпорядку. Нормальна температура здорового тіла людини це 36,6 град. Цельсія. Отже потрібні зусилля, щоб зберігати цей порядок і в пекельну жару і в лютий холод.
Воля – це незалежність від поневолювачів
Крім божественних учителів, які організували для нас цю земну школу навчання-вдосконалення є ще людська меншість, яка забезпечує собі більш комфортне життя за рахунок більшості – це влада. (Не виключено, що вона входить у план божественних учителів, які створюють нам перешкоди, щоб ми, люди, навчаючись і вдосконалюючись, успішно їх долали). Влада зацікавлена у збереженні дефіциту (нестачі) ресурсів життєзабезпечення, бо вона їх розподіляє. В пустелі – воду, в снігах і льодах – тепло і скрізь – енергоносії та продукти харчування. Отже висновок: може станемо вільніші, коли подолаємо дефіцити, бо тоді влада щезне «як роса на сонці».
Винаходи, які наближають до волі
У всі часи були вчені, які мріяли винайти те, що миттю, ніби за помахом руки чи промовленим «чарівним словом» визволить людей із неволі. Згадаймо за ФІЛОСОФСЬКИЙ КАМІНЬ, який мав перетворювати прості метали в золото або за ЕЛІКСИР МОЛОДОСТІ, який омолоджував би старече тіло. Окремо стоять винахідники ВІЧНИХ ДВИГУНІВ, які мали б дати людям море енергії «з нічого». Їхні винаходи входили в суперечність із двома вказаними Законами, а тому й не діяли.
ГЕНЕРАТОР ХЕНДЕРШОТА - сучасний винахід електротехнічного пристрою, який обіцяє черпати електроенергію прямо з двох точок простору.
КАВІТАТОРИ – це пристрої, в яких за рахунок електророзряду (блискавки) в товщі води утворюються нові поверхні з виділенням тепла. Винахідники кажуть що ККД кавітаторів наближається до 100%.
Наш сучасник Борис Болотов стверджує, що нестача енергії буде подолана у пристроях ХОЛОДНОГО ЯДЕРНОГО СИНТЕЗУ. З розповідей тюремне начальство колонії на Донбасі (це було у 80-ті роки минулого сторіччя) прихильно ставилося до цього вченого, бо він збудував котел, який без традиційного палива обігрівав усю колонію. Де той котел-ядерний реактор подівся, де свідки його роботи? Залишилися лише перекази, які з часом можуть стати казками.
ГЕНЕРАТОР РОССІ (ГР) реально виробляє тепло за рахунок ядерного синтезу у гідриді нікелю. При масовому виробництві цей побутовий ГР розміром із дипломат коштуватиме 500 доларів і він розвиває реальну теплову потужність у 15 квт. Цього достатньо, щоб обігрівати приватний будинок площею 100 м. кв. протягом року. Змінний катридж із гідриду нікелю розміром з олівець діє цілий рік і коштує 10-15 доларів. У жовтні 2014 р. незалежні вчені-ядерники дослідили ГР і підтвердили його дієздатність і безпечну роботу.
ВОДА як паливо – це мрія багатьох теплотехніків, наприклад, Анатолія Благути із Січеслава, який розробив пальники для спалювання води. За його даними застосування таких пальників у котлах дає до 40% приросту теплоенергії. Лучанин Ігор Медведчук нині перевіряє, як горить вода насправді.
З інтернету відомо, що два автомобілі й мотоцикл їздили на «чистій воді». Вода завдяки електролізу розкладалася на водень і кисень. Водень згорав у двигунах внутрішнього згорання. Власники автомобілів і мотоцикліст вже мертві.
Сибірський винахідник Володимир Почеєвський ще в 2009 р. придумав ЧУДО-МЕМБРАНУ, у якій, за його поясненням, при 500 град. Цельсія із води добувався водень, який потім згоряв білим стовпом полум’я у багатті. За оптимістичними даними винахідника таким способом можна отримувати удвічі більше теплоенергії при спалюванні утричі менше дров в порівнянні з традиційним горінням дров у багатті.
Чи горить вода?
Запитайте про це і більшість здвигне плечима, подивиться здивовано, чи не розігрують часом, бо знає, що саме водою гасять пожежі. І це правда. Однак пожежники знають, що вогонь спалахує ще більше, коли додати трохи води.
Кам’яне вугілля неможливо розпалити газетою чи навіть соломою. Мій батько спочатку палив дрова, а потім висипав на жар кам’яне вугілля, щедро змочене водою. Я дивувався: - А нащо вода, тату? – А так краще горить! – батько, як і всі красняни, знав, що робить.
Колись я відмітив собі, що четвертий блок на Чорнобильській АЕС був зруйнований вибухом водню. Перегріта пара розклалася на водень і кисень і цьому, мабуть, посприяла як каталізатор цирконієва поверхня ТВЕЛів.
Відомо, що на тепло-електростанціях використовують перегріту до 500-600 градусів Цельсія пару. Така пара стикається із металом котла і турбін, але утворення водню не спостерігають.
«Чудо-мембрана»
Але так хотілося вірити і Благуті, і Почеєвському, що стикаючись із залізом, перегріта пара таки розкладається:
3Н2О + 2Fe = 3H2 + Fe2O3
Про «Чудо-Мембрану» (ЧМ) я вперше дізнався від Олексія Репецького, а згодом ще й від Володимира Майбороди. Це сталося при обговоренні моєї статті «Пічка Мілано-2 вже гріє й у Красному». ЧМ схожа на невелику каструлю об’ємом до 2 л із нержавіючої сталі, накриту кришкою із двох листів бляхи, скріплених між собою. Між тими листами укладені три «змійки» із стального дроту. У нижньому листі пробито гвіздком 9 отворів діаметром 5 мм. Ця «кришка» і є імовірним гетерогенним каталізатором розпаду води, яка перетворюється у пару в «каструлі».
Почеєвський так докладно розписав процес виготовлення ЧМ, а покладені поруч бляха, гвіздки, молоток і викрутка так вказували на легкість процесу, що я став шукати тих, хто б міг виготовити ЧМ і перевірити цей пристрій у дії. Один майстер із Січеславщини, дізнавшись чого я хочу від нього, зіслався на те, що йому треба до весни виготовити з 20 вуликів. Мій кум-краснянець – механік і взагалі майстер на всі руки, теж відмовив мені, бо в нього вже 10 років стоять не викорчуваними ряд акацієвих пеньків. Але пообіцяв допомагати чим зможе.
Виходило так, що за цю роботу треба було братися мені самому і мій науковий керівник – Володимир Майборода – кандидат с-г наук, мабуть, зрадів, що це буде робити не він.
Планування дослідів
Коли я вже беруся виготовити пристрій, який може полегшити життя українців, особливо по селах, то він буде чимось відрізнятися від сибірського аналога, і я дав йому назву ТЕПЛОГРАЙ. Назву вигадав, а тепер треба придумати, як провести досліди. Ну не копати ж мені за прикладом сибіряка ямку у дворі, розкладати багаття із дров на теплограї і радіти підйому вогнергивого полум’я? Щоб переконати самого себе, а тим паче інших, треба застосувати кількісну оцінку роботи пристрою.
Я згадав, що теплота вимірюється в калоріях і на підігрів 1 г води на 1 градус Цельсія треба затратити рівно 1 калорію. Отже можна проводити досліди й оцінювати їх по динаміці нагріву води. Пічку Мілано-2 було жаль використовувати для цього – а раптом утворений водень вибухне? Та для цього якраз підійде плита в сауні, на якій я підігріваю 40 л води у каструлі. Можна ще додатково вимірювати температуру повітря в передбаннику і в сауні. А вагу дров для спалювання зважувати. Потім звести результати вимірювань у таблиці, побудувати графік залежності температури води чи повітря від часу нагрівання. Залишиться лише порівняти між собою температурні криві і по крутизні їх підйому оцінювати ефективність теплограю. І я зрадів, що до цього додумався.
Виготовлення «Теплограю»
Ємність для води в пристрої я назвав ВОДОМІРКОЮ, а «кришку» - РОДИВОДЕНЬ. Сусід токар виточив із стальної труби з внутрішнім діаметром 150 мм і зовнішнім діаметром 160 мм відрізок довжиною 60 мм. Виточене окремо днище було ще товстішим – 7 мм. Це мені коштувало всього 50 гривень.
Потім я обточив це днище на точилі, знявши лишні 5 мм з околу. Давній зварник-самоучка, я приварив днище до відрізка труби, а потім обточив напливи металу на шві точилом. Шов рівненько виблискував, готова водомірка обтяжувала руку й важила, мабуть, як штовхальне ядро для дівчат. «Нічого, зате не розірветься в пекельній жарі майбутніх дослідів. Ще й ось не протікає…» - хвалив я себе подумки.
Для виготовлення родиводню Почеєвський радив використати бляху товщиною 0,4 мм на нижній лист, а на верхній – лист із нержавіючої сталі, щоб не так швидко прогорала. Порившись в своїх запасах, я знайшов підходящий лист оцинкованої бляхи товщиною 0,7 мм. Спочатку вирахував розміри, а потім накреслив на блясі розгортку родиводню. Закріпив ножиці по металу в лещатах і акуратно вирізав із бляхи ту розгортку. Краї заготовки легко згиналися під прямим кутом, а щоб не розходилися один від одного на кутах, я додумався склепати їх алюмінієвими заклепками. Лишнє обрізав ножицями, кромки обточив на точилі й «картузик», схожий на польську конфедератку, вже вільно находив на водомірку.
З верхньою частиною родиводню я попомучився, бо мій лист із нержавійки хоч і мав товщину 0,4 мм, але так пружинив і не хотів згинатися, як ніби живий. А таки зігнутий неймовірними зусиллями під прямим кутом, лист почав тріскатися. Проводити дослід із таким ганджем родиводню я собі не дозволив, а тому вирішив виготовити і верхню його частину із оцинковки. Діло пішло швидше і скоро вже верхня «конфедератка» тугенько налізала на нижню.
Тепер треба виготовити змійки із дроту. Кум не пожалів моток в’язального дроту, що висів на стіні сарайчика: - Бери! Тут тобі хватить і на змійку, і на чорта лисого! Шліфувальною шкуркою я зняв іржу з дроту й заміряв його діаметр = 2,2 мм. Це менше ніж рекомендовані сибіряком 2,5 мм, зате буде більша робоча поверхня каталізатора. На три змійки в мене пішло десь 10 м дроту.
Перш ніж з’єднувати між собою всі частини родиводню, я пробив у нижній «конфедератці» 9 отворів діаметром по 5 мм для входу пари з водомірки у нутрощі родиводню. А поміркувавши, я просвердлив ще 5 отворів діаметром по 6 мм в одному із чотирьох бортів верхньої «конфедератки» для виходу перегрітих газів із родиводню. Ще й цим мій дивограй мав відрізнятися від ЧМ, бо в цьому пристрої перегріті гази виходили на всі боки багаття.
Осталося скріпити між собою дві «конфедератки». Я виклав зверху на нижню «конфедератку» три змійки взаємно-перпендикулярно так, щоб вони найбільше перекривали одна одну. Змійки придавив верхньою «конфедераткою», а потім бортики скріпив чотирма гвинтиками з гайками. І в мене нарешті був зроблений родиводень; він відрізнявся від ЧМ ще й способом скріплення частин між собою - у ЧМ гвинтики стирчали прямо над поверхнею пристрою.
Підготовка дослідів
Умовно сухі дрова вже були складені під навісом. Я збирався палити їх у плиті й обігрівати таким чином повітря в сауні й передбаннику та ще й нагрівати 40 л води в каструлі. Ваги, виготовлені по ГОСТ 11219-71 в 1980 р., для зважування дров я перевірив і пересвідчився, що можуть вони зважувати до 105 кг, а ціна поділки – 50 г. Я накладу на ваги кілограм із 20 дров, зважу їх та запишу. Потім після завершення досліду я зважу остачу дров і теж запишу. Різниця між початковим запасом дров і їх остачею і буде вага тих дров, які згорять у плиті.
Для замірів температури води у каструлі в мене був термометр з таким гарним червоним стовпчиком спиртового розчину. Він вимірював температуру від 0 до 100 град. Цельсія. Перевірка термометра на 0 град. у воді з танучим снігом і на 100 град. у киплячій воді показала, що термометром користуватися можна. Для виміру температури повітря надворі, у передбаннику і в сауні в мене були готові інші спиртові стаціонарні термометри. Визначив і частоту замірів температури – через кожні 15-25 хвилин.
Додам, що час згорання я намірився фіксувати наручним годинником «Електроніка-53» з точністю до хвилини. Час проведення дослідів я визначив приблизно з 15=00 до 18=00, щоб увечері ще й покупатися та погрітися у сауні.
Я задумав провести 3 досліди, з яких першим, який буде контрольним, це дослід без теплограю, а потім ще два з використанням теплограю.
Останні штрихи
У січні-15 теплограй вже я виготовив. Задля наочності я його сфотографував на мобільник, кинувши у водомірку жменю снігу, а зверху поклав кетяг калини. Якраз капало зі стіхи – танув сніг, то я назбирав відро талої води для майбутніх дослідів. Залишилося випробувати теплограй в пасивному режимі утворення пари. У водомірку я залив 620 мм води, закрив родиводнем і поставив на полум’я газової плити. Вже скоро вода у водомірці закипіла і з п’яти отворів родиводню заструменіла пара. Вся порція води википіла рівно за 60 хвилин. Я помітив, що пружина регулятора кипіння геть почорніла.
Враховуючи те, що плита у сауні буде горіти 3 години, щоб все нагріти до норми, доведеться тричі наливати воду до водомірки. Ось до такого прийшов я висновку й задумався, як же це мені вдасться зробити?
Дослід без теплограю
31 січня 2015 р. цілий день дощило і вітер кидав бризки прямо в обличчя. Але було, як на зиму, тепло: 7-8 град. Цельсія. Затишніше було у сауні і я налив у каструлю 40 л колодязної води, а о 15=04 розпалив у плиті.
У плиті запалахкотіло полум’я і я радісно зробив перший запис у «Книзі проведення дослідів» у розграфленій наперед таблиці: 8 град. Цельсія – така була температура води у каструлі.
Три години я щось майстрував у плотні і бігав час-від-часу до сауни, щоб провести заміри температури та підкласти дрова. Вертаючись до майстерні, поглядав на димар, з якого валував дим. Ось основні результати цього досліду:
Нагрівання 40 л води у каструлі
Час нагріву, хвилини: 0 21 41 56 81 106 136 160 183
Температура, град. С: 8 13 21 33 43 58 75 87 95
В кінці досліду в передбаннику стало жарко: 42 град. Цельсія, а в приміщенні сауни навіть жарко: 70 град. Цельсія, а 40 л води нагрілося до 95 град. Цельсія. За час досліду було спалено 17,5 кг переважно соснових умовно сухих дров.
Розігрівшись і гарно викупавшись, ми з дружиною попивали яблучний сік. А я розмірковував, що, мабуть, із теплограєм, коли в плиті разом з дровами стане горіти й вода, я досягну схожих температурних результатів за менший час – може за дві години замість трьох.
Перший дослід із теплограєм
Цей дослід припав на 18 лютого 2015 р. Все позамерзало. Надворі було -2 град Цельсія, а в кінці досліду ще похолоднішало до -4 град. Цельсія. О 14=45 я розпалив дрова у плиті і у зимному передбаннику повеселішало. За умовами досліду я мав гарно топити, до утворення жару, щоб на нього поставити теплограй. Щоб прискорити процес, я налив води у водомірку і поставив підігрівати на розігріту металеву плиту.
На 35-й хвилині досліду я розрівняв у плиті жар і поставив на нього водомірку з водою і, накриваючи її родиводнем, промовив: «У час добрий і в пору добру!». Потім наклав зверху на теплограй чимало дров, які весело зайнялися. Вийшов надвір. Звично поглянув на димар, а диму нема! Що це?
Вертаюся до плити. Дивлюсь, що дрова горять, звивається язиками полум’я. Вискакую надвір – з димаря диму нема, а лиш трошки пари. Значить в плиті почала горіти вода! Стикаючись із розжареним вугіллям дров, водяна пара розкладається на водень і вуглекислий газ (так званий «водяний газ»):
С + 2Н2О = 2Н2 + СО2 - Q1, а утворений водень потім згорає:
2Н2 + О2 = 2Н2О + Q2, де Q1 і Q2 – теплота.
Перша реакція відбувається при температурі 500 град. Цельсія. А от при температурі 1000-1200 град. Цельсія замість СО2 утворюється СО – чадний газ. Така суміш водню і чадного газу має вищу теплотворну здатність.
Коли появився дим з димоходу, це був мені сигнал, що пора доливати воду у водомірку. Це сталося на 90-й хвилині досліду. Висновок: вода вигоряє десь за 40 хвилин. Обпікаючи руки й лице, я таки зумів згребти жар із теплограю і відхилити родиводень. Зашипіла вода, потрапляючи у розпечену водомірку, а пляшка з водою викривилася, не витримавши того пеку. Заледве я зумів накрити водомірку родиводнем, наклав на пристрій шар дров і знову побіг дивитися надвір, чи є дим з димаря. Нема! Вода знову загорілася.
Через 40 хвилин я знову наливав воду у водомірку і було це мені вже простіше, бо мені допомагав брусок із забитим навскісно цвяхом. Заміряючи температуру, я помічав її меншу динаміку і спочатку гадав, що причиною цього була морозна погода. Ось подивіться на результати і ви.
Нагрівання 40 л води у каструлі
Час нагріву, хвилини: 0 15 35 45 60 75 90 105 120 135 165 180
Температура, град. С: 8 11 17 21 26 33 40 45 52 59 75 80
За 180 хвилин цього досліду згоріло 16,8 кг дров. За цей час вдалося нагріти 40 л води до 80 град. Цельсія; У передбаннику – до 32, а у сауні всього до 54 град. Цельсія. Для досягнення комфортної жари і сауні у 70 град. Цельсія довелося додатково спалити близько 5 кг дров вже без теплограю.
Другий дослід із теплограєм
Я ще надіявся, що проведення другого досліду із теплограєм при тепліших погодних умовах дасть приємніші результати. 7 березня 2015 р. було хмарно з проясненнями, сухо і легенький вітерець, а головне температура надворі була 6 град. Цельсія, а в кінці досліду знизилася до 3 град. Цельсія.
О 15=10 я розпалив дрова у плиті, а на 40-й хвилині досліду поставив теплограй, заправлений водою, у плиту. Я вже не дивувався, що не стало диму з димаря. Через 45 хвилин я долив воду у водомірку, потім повторив цю процедуру ще раз. Хід нагрівання 40 л води у каструлі трохи мене звеселив:
Час нагріву, хвилини: 0 20 40 55 70 95 120 135 155 175 195
Температура, град. С 6 9 17 22 31 34 51 60 67 76 85
За час проведення цього досліду я спалив 17,8 кг дров і мені вдалося за три години розігріти повітря в передбаннику до 40 градусів, в сауні до 66 градусів, а вода в каструлі нагрілася до тих же, що і в попередньому досліді 80 градусів Цельсія.
Отримані результати і їх обговорення
За один і той же час проведення дослідів (180 хвили) при згорянні дров (приблизно 17 кг) та води (близько 1800 мл) вдалося нагріти 40 л. води до температури 80 град. Цельсія, що на 15 градусів менше аніж у контрольному досліді (95 град. Цельсія). При використанні теплограю не вдалося нагріти повітря у сауні (54 град. С – 1 і 66 град. С – 2) до температури 70 град С, як у контрольному досліді. Із використанням води, як пального, вдалося отримати майже бездимні продукти згоряння.
При утворенні води на Землі весь водень вже початково був згорів у атмосфері кисню. Отримана теплота, мабуть, була використана Творцем для створення первинного клімату на Землі. Рентабельне отримання тепла від зв’язаного у воді водню ще раз - суперечить закону збереження енергії. Дива людськими руками не сталося. Диво твориться, коли до роботи стає Творець.
Є питання
Яка температура досягнута в родиводні – гетерогенному каталізаторі? Огляд поверхні родиводню показав, що цинкове покриття на блясі осталося неушкодженим. Температура плавлення цинку = 420 град. С. Отже температура в пристрої була меншою від цього значення.
Висновки
В побутових умовах виготовлений і випробуваний пристрій теплограй, аналогом якого була «чудо-мембрана» Почеєвського. Кількісним методом перевірена можливість використання води, як пального. Приросту тепла не отримано. Навпаки, помічено зменшення отриманого тепла в порівнянні з контрольним дослідом. При використанні води дрова справді згорають майже без диму.
Додаток: «Чудо-мембрана» В. Почеєвського
Чесно, вірші писав ще в дитинстві. А це не мій. :)
Друже Анатолію, це підготував спеціально для Тебе, бо казав, що не маєш можливості слухати записи і дивитися відео на НО через поганий Інтернет: .Ігор Каганець: Що таке (чи хто такий) "Творець Всесвіту"? (із запису ТБ-7)
Думаю, і іншим соколійцям буде цікаво прочитати.
РаДіймо!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Цю статтю я публікую у своєму блозі 2 квітня 2015 р. о 9=28. Це, здається, перші досліди, проведені в науково-дослідницькій лабораторії Третього Гетьманату. Сподіваюся, що це помітить мій науковий керівник Володимир Майборода.
Вітаю усіх соколійців НО, які беруться і вміють так гарно РаДіяти! Сьогодні ми всі можемо красненько подякувати Анатолію Михайловичу за бездоганно проведене наукове дослідження з перевірки анонсованого Почеєвським способу загнуздання і використання природної енергії води!
СЛАВА! СЛАВА! СЛАВА! Тобі, друже Анатолію!
Якщо чесно, то моїм "науковим керівництвом" тут і "не пахло" ;) Анатолій Михайлович сам в достатній мірі володіє науковими методами - він бо кандидат хімічних наук!
Натомість, я зрадів не тому, що "випробування буду робити не я", а тому, що вдалося запалити цього чоловіка доцільністю проведення наукового експерименту щодо перевірки фактів "добування енергії з нічого".
А далі Анатолій Михайлович сам прекрасно підвів світоглядну базу, виконав аналіз відомих аналогів приладів використання альтернативних джерел енергії, склав методологію досліджень, дав оригінальні назви приладу - "ТЕПЛОГРАЙ" (символічно, що вона пов'язана з назвою гербового знаку "ГРАЙ!") - і його складовим - "РОДИВОДЕНЬ", "ТЕПЛОМІРКА", організував виготовлення приладу, виконав практичну перевірку гіпотези, і сформулював логічні висновки.
Маємо суцільний позитив результатів!
?!Ну й що, що заперечено гіпотезу В. Почеєвського?!
Найважливішим є те, що горіння відбувається без диму - значить наочна турбота про Матір-Землю, її екологію, а значить гармоніїзування оточуючого простору. Це крок до Боголюдини!
Вітаю і Радію, друже, ще раз!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Дякую, друже Володимире, за добрі слова і за розміщення цієї статті на ГОЛОВНІЙ СТОРІНЦІ. Тут я її помітив о 14=40 2 квітня 2015 р. Тепер чекаю, коли ця моя стаття, як і попередні, буде швиденько звідси прибрана без пояснень.
Маєш, друже Володимире, за свій коментар 2 гали.
Ви як завжди наполегливі. Чудова стаття і дуже докладна.
Радіємо, пане Анатоліє! Вітаю з цікавим досвідом як езотеричним, так і практичним :)
На більшості відео демонструють суттєву економію пального при використанні води, тому може варто доопрацювати Ваш теплограй на предмет зручного поповнення води... Ось один з варіантів (вибачте за москальське відео)..
https://www.youtube.com/watch?v=yccyTpfvkwY
Хай Буде!
Хай квітне нова українська термінологія! Гарне поповнення Сенсару ;-)
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Дзвінко, ти пишеш, чи не перевірив би я ГЕНЕРАТОР ХЕНДЕРШОТА? Ні, не беруся. Для цього треба досвідчений електротехнік. Чи не попросити нам для цієї справи Джейка Гріна? А тобі за 5 галів щиро дякую, як і другу Володимиру за його небачені досі 12 галів оцінки!
Дякую, друже Петре, за добре слово і за твої 5 галів оцінки! Ти пишеш: Хай квітне нова українська термінологія! Гарне поповнення Сенсару. Справді, теплограй, родиводень і водомірка - це мої новотвори. Може їх ще оцінить і наш ГОЛОВНИЙ ФАХІВЕЦЬ по Сенсару Леонід Українець? Друже Петре, а як ти ставишся до інших моїх новотворів: РАДІЯ і РАДІЙЦІ?
Подобаються мені і Радія, й Радійці, аби не ленінці )))
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Зауважу, що генератор Гендершота - не сучасний винахід, йому близько ста років. Схожий на радіо.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Дякую, Анатолій Михайлович за цей дуже цікавий та потрібний дослід!
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Друже Леоніде, ти пишеш: Було б добре оформити ще й наукову статтю про досліди, де коротко викласти факти і кількісні оцінки. ПИтання: де ти порекомендуєш таку наукову статтю опублікувати? А за твої несподівані 15 галів - дякую. Також щиро дякую Олегу Подорожньому та другу Енею за стимулювання галами!
Пан Анатолій має талант до написання таких статей..З чим його вітаю і сподіваюся,що результат даного досліду,не вплине на азарт до нових досліджень і написань..Дякую раДієць Анатолій..
Вірю в те, що розумію.
Дякую за проведений науковий дослід! Ви великий молодець і Діяч!
Від радійця Анатолія щирому гравцю Василю Петришину - вітання; дякую і за твої, Василю, 5 галів оцінки цієї роботи. Нагадую товариству, що саме від полтавця Олексія Репецького я вперше довідався про "чудо-мембрану".
Пане Анатолію, Ви великий молодець. Було би чудом якби перший дослід показав великий економічний результат. Треба все проаналізувати і рухатися вперед. Напевно, треба зробити регульовану подачу води до Вашого теплограю.
Радіймо!
Друже Василю, подачу води до теплограю в плиті, де сотні градусів, зробити не просто. Я ще не придумав цього. Може ви знаєте, як це зробити? Гадаю, що найцінніше я вже зробив: випробував КІЛЬКІСНИЙ метод оцінки ефективності схожих пристроїв.
Друже Анатолію, Ти випробував кількісний, а тепер рух до оцінки-удосконалення якісного.
Ось це відео Тобі на допомогу - як безперебійно подавати воду в зону горіння.
Ну, подивися ж обов'язково, те що Тобі соколійці пропонують!
Цифрона 24
Сходень сходинка
Фундамент опора
Стабільність просування
Вивіряння рішень
Поетапність
Надихаємо!
П.С. Ми таки ще посприяємо творенню з Тебе бога! ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Анатолію рада за твоє вгору просування без краплі вагання.Дуже цікава теза.з Нас тут творять майбутніх богів ..Ці слова спонукають задуматись.Теплограй-це чудово.Коли чекати серійного виробництва.
Дякую, Арсене та Ганно, за добрі слова і оцінку. А також ща посилання про подачу води. Ганно, ще треба спочатку отримати позитивний ефект від пристрою, а його поки нема. Про можливе прилучення кожного з нас до Божественної ієрархії буде вирішувати Учитель після багатьох наших уроків-втілень.
Що скажеш про це, друже Анатолію?
Що таке "Творець Всесвіту".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Щодо мене, це все взагалі у полі радісної фантастики... Мало в цьому розбираюся, але сенситивно відчуваю: зараз МИ УСІ РА-ДІЄМО творчо, у сфері Творця. Дерзновення - захоплива штука! Мої респекти, пане Анатолій) Натхнення і реалізації!
Sapienti sat.
Друже Арсене, у мене такий повільний і-нет, що не до відео. Розкажи-но своїми слова, що таке творець Всесвіту. Наталку сьогодні, 5 квітня-15 у вербну неділю ПОБ"Ю ВЕРБОЮ, щоб зняти всі хворості - це тобі за добре слово!
Шкода, що в Учня відсутня можливість вчитися з використанням сучасних технологій...
За наведеним вище линком - запис програми "Що таке релігія? Аріянство - це радісне поєднання віри і науки". У цій статті є і відео, і аудіо. Можна скачати аудіо і послухати уважно - про те, що таке "Творець Всесвіту" слухати починаючи з 19 хв. 25 сек.. А своїми соловами переказувати - це виходить "спорчений телефон" ;). Послухай і возРаДієш! :)
До Вербної Неділі усім віршик:
"Гілочки тоненькі,котики пухнасті,
Хай несуть у хату радість,мир і щастя,
Хай несуть у серце радість Воскресіння
Хай направлять наші душі до спасіння.
Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
Бий лоза не ображай,
Всього доброго бажай,
Вже за тиждень з нетерпінням,
Великодніх свят чекай!"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, друже Арсене, за віршик про вербну неділю. То в тебе прокинувся поетичний дар?
Чесно, вірші писав ще в дитинстві. А це не мій. :)
Друже Анатолію, це підготував спеціально для Тебе, бо казав, що не маєш можливості слухати записи і дивитися відео на НО через поганий Інтернет: .Ігор Каганець: Що таке (чи хто такий) "Творець Всесвіту"? (із запису ТБ-7)
Думаю, і іншим соколійцям буде цікаво прочитати.
РаДіймо!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пане Анатолію, відверто кажучи, не зрозумів, чим Ваш теплограй відрізняється від звичайної каструлі, у яку налили воду, і поставили на вогонь грітися. Зрозуміло, що з часом вода в ній закипить і випарується, виділивши певну кількість тепла. Або, як варіант, Ви не зрозуміли принцип роботи чудо-мембрани В.Почеєвського, і тому в тестовому зразку є помилка конструкції, а можливо й не одна. Особисто я у принцип роботи чудо-мембрани В.Почеєвського не вникав.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Прошу писати нормальним шрифтом, а виділення використовувати тільки для особливо важливих думок. Бо якщо все важливе, то це те ж саме, що все неважливе. Ви втрачаєте можливість структурувати свої тексти.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Арсене, дякую за те, що ти зробив для мене, пояснюючи дещо про Творця. Я прочитав там. Аватаре, перечитай статтю уважно. Теплограй - це досить складний пристрій і налічує багато деталей. Метою цього досліду було: виготовити пристрій, аналогом якого є "чудо-мембрана" Почеєвського, а також перевірити його в умовах, які запропонував той же Почеєвський. І те й інше я намагався зробити акуратно. Може й де якась помилка, але явно не в конструкції ТЕПЛОГРАЮ. Може в нутрощах РОДИВОДНЮ не досягається температура у 500 град С. Скоріше, що так воно і є, але я мусив дотримуватися умов проведення дослідів, які рекомендував Плочеєвський. Вникай, Аватаре, і перевіряй, а тоді може й скажеш щось інше про "каструлю".
Хто уміє розпалювати вогонь без диму в польових умовах?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Додав дану публікацію Анатолія Висоти в групу "Проект "Дослідницька лабораторія ТГ""
Очікуємо на відгуки, зауваження і пропозиції.
РаДіймо!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Реакція відбувається за умови розігріву пари більше 500 С і в присутності вуглеводів. Реакція відбувається не тільки з залізом ( залізні стружки через які проходить пар не менше 500 градусів) а і з вуглеводами. Потрібно враховувати ,що вода при переході в пар збільшується майже у 1700 .Тому в різні за конструкцією форми потрібно подавати пар або крапати воду. Крапельниця коштує десь 9 грн. У вашому випадку ви витрачали енергію а не отримували. Цікавий спосіб змішувати перегрітий пар з вуглеводами без повітря. а отриманий синтезгаз спалювати. Ідея стара і використовується в промисловості. Міні крекінг для людей ніхто не робив. Використовувати для таких реакцій краще за все інфрачервоні газові обігрівачі. Дешеві, економічні, дозволені до приєднання в газову мережу.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Дякую, друже Володимире Світлий, за конструктивний коментар. А що ж це за крапельниця, яка коштує 9 гривень?Часом не медична? Подавати у розігріту до 500 градусів зону воду краплями - це не простий пристрій. Тут пластиковими трубками не обійдешся. Чи в тебе вже є якісь власні напрацювання спалювання води й вуглеводнів разом при 500 градусах?