- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Я вас здивую: гральні автомати – це не гра
Світ:
Спецтема:
Текст статті: Що таке гра
Досліджуємо феномен гри.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Дякую, Олено, за працю!
І сьогоднішній професійний футбол, чи бокс, чи інші "ігрові види спорту" в якійсь невловимій миті порушують це перше правило! Профі-футболісти ніби й добровільно виходять на поле на тих 90 хв., але на повірку їх "добровільність" - це мильна бульбашка! По-перше, їх реально купують, як гладіаторів-рабів; по-друге, вони часто змушені виконувати замовлення справжніх гравців - власників клубів - виграти чи програти гру/матч. І все це і визначає професійний спорт - як силувану імітацію справжньої гри!
Згадую, як ми без часового обмеження (іноді півгодини, іноді по кілька годин, а то й цілий день) ганяли м'яча на зеленому полі, в садку, на пляжі. Призначали собі капітана, а то й без нього обходилися. Ми боролися за кількість забитих м'ячів, але цікавив нас насамперед сам процес гри! :))
От, що таке гра насправді! Це радість!
Моя аналогія у вигляді спогадів-порівнянь, яка зринула у моїй пам'яті - Як ми грали (згадуючи себе)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Перечитав. Дякую, пані Олено! В правила багатьох відомих мені ігор, в ПРАВИЛА закладається тривалість гри. Наприклад, футбол триває два тайми по 45 хвилин. Футбол можна зупинити і перенести лише з-за форс-мажорних обставин. Бокс триває від 0 хвилин до 12 раундів по 3 хвилини кожен.Навіть олімпійські ігри тривають певне число днів, здається, 40? Чи означає це, що перераховані ігри насправді не є іграми? Помітив чимало описок. Якщо треба - вкажу конкретно на кожну з них.
Мається на увазі гравець може покинути гру без ризику для життя.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Дякую, Олено, за працю!
І сьогоднішній професійний футбол, чи бокс, чи інші "ігрові види спорту" в якійсь невловимій миті порушують це перше правило! Профі-футболісти ніби й добровільно виходять на поле на тих 90 хв., але на повірку їх "добровільність" - це мильна бульбашка! По-перше, їх реально купують, як гладіаторів-рабів; по-друге, вони часто змушені виконувати замовлення справжніх гравців - власників клубів - виграти чи програти гру/матч. І все це і визначає професійний спорт - як силувану імітацію справжньої гри!
Згадую, як ми без часового обмеження (іноді півгодини, іноді по кілька годин, а то й цілий день) ганяли м'яча на зеленому полі, в садку, на пляжі. Призначали собі капітана, а то й без нього обходилися. Ми боролися за кількість забитих м'ячів, але цікавив нас насамперед сам процес гри! :))
От, що таке гра насправді! Це радість!
Моя аналогія у вигляді спогадів-порівнянь, яка зринула у моїй пам'яті - Як ми грали (згадуючи себе)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, у спортивному футболі справжніми гравцями є власники клубів. Також припускаю, що власники клубів грають проти вболівальників :)
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
А що, дворовий футбол то не спорт? Краще називати "професійним спортом", тобто таким який є основним джерелом доходів для тих, хто ним займається.
Так це ж чудесно, друже Арсене, що відбувається СТРУКТУРИЗАЦІЯ ігор. Ти пропонуєш всі ігри розділити так: СПРАВЖНІ ІГРИ (добровільність, без обмеження часу, наявність суворих правил, взаємна радість, як нагорода для всіх учасників гри + інше); ІМІТАЦІЙНІ ІГРИ (суворі правила, суддя, часові рамки, визначення переможця, радість для переможців і сум для переможених + інше). Отже всі СПОРТИВНІ ІГРИ та, мабуть, не лише спортивні (!), можна віднести до розділу ІМІТАЦІЙНИХ? Мається на увазі, що спортивні ігри лише імітують справжні ігри! Так? А мені здається, що й справжні, як правило, це дитячі та підліткові ігри, й придумуються і в них грають з метою вирватися із обіймів буденного життя, а також з дальнім прицілом: яким може бути справжнє, РАДІСНЕ життя, тобто РАДІЯ.
Ні. Не можна усі, друже Анатолію. Чи Ти вважаєш наші дитячі ігри неспортивними(?) і через це імітацією, яка не передбачає радості?!
Буденне життя без ігор - не справжнє життя.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Чи є війна грою, чи не є?
Відповідь на це питання залежить від рівня свідомості учасника.
Якщо учасник ототожнює себе зі своїм фізичним тілом, то для нього це не гра. Такий учасник знаходиться у просто
рі страждань і війна для нього – це непередбачувані повороти фатуму чи долі.Якщо ж учасник цієї події ототожнює себе з Духом, то для нього війна - це, безумовно, цікавий і цінний досвід. Такий учасник наперед знає усі правила гри (згадаймо Ісуса Хреста) і, в принципі, може зупинити гру для себе у будь-який момент. Я тут пишу «зупинити для себе», бо в колективних іграх гра зупиняється лише тоді, коли усі (чи майже усі) учасники погодяться її зупинити.
Даю линк на цікавий мультфільм де обіграна ця концепція. Я думаю, що більшість його вже дивилася. (Увага!!! Присутня ненормативна лексика!) :
https://www.youtube.com/watch?v=0uIz1LuF_Ps
P. S. А якщо казати взагалі, то наведена у статті концепція ще дуже сира....
Я є той, хто я є!
За усієї поваги, Анатолію, "...Якщо ж учасник цієї події ототожнює себе з Духом...", то давати линк на мультик з ненормативною лексикою - це м'яко кажучи відступ від наших правил - відступ від творення Сенсару.
А "зупинити для себе" - це ти точно в ціль!!!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Концепція може й сира, але її можна взяти за основу і доопрацювати.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Для Людини (істоти з усвідомленням своєї духовної природи) все життя є Грою. А найцікавішою грою є війна, бо тут найвищі ставки і найвище напруження.
Нагадаю, що слово "людина" означає "гравець".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Найцікавіша - для того, хто справді організовує і веде війну. Для решти це робота(рабство).
Інформаційна війна має більше привабливості, ніж активні дії на "арені" бойових дій, яку "активно анулюють" справжні гравці ;). Але хіба вони Люди, коли знищують собі подібних ("Щасливі миротворці, бо вони Синами Божими стануть"). Воюючий Гравець (ТойХтоОрганізовуєВійнуНаЗнищенняБлижніх) хіба "Миротворець"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Під "миротворцем" мабуть правильно розуміти того, хто творить гармонію, а не мир будь-якою ціною. А щоб була гармонія на Землі, інколи приходиться деяких "недолюдей" відправляти на "перезавантаження".
Саме так.
А коли Гравець - "недолюдина"? Війна йому також цікава. Але чи РаДість це в такому разі?
Місія Миротворця - вимкнути такого гравця-недолюдину із Матриці? Отже, "Матриця незнищенна"? О-о...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мені сподобалось, зверніть увагу - "Гра – це віртуальний світ з власними правилами, але війна – це дійсність без жодних правил".
Граємось далі?
Волю не здобувають на одинці
В дійсності правила є. Принаймі є правила перемоги.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
1. Переможців не судять.
ще які варіанти?
Волю не здобувають на одинці