Економіка Китаю напередодні економічного краху

Китайське керівництво не розуміє елементарних речей, наприклад те, що бульбашку здути неможливо – вона завжди лускає!

Останні дев’ять місяців керівництво Китаю активно працювало на ринку нерухомості. Це привело до незначного зменшення цін. Але! Почали лопатися банки, які кредитували нерухомість, почали лопатися так звані «девелопери». Коли актив не росте, спекулянти туди не йдуть. Вони знов побігли на фондовий ринок. Там знову щотижня відкривається по сто тисяч рахунків, як це було у 2007 році на максимумі.

Щоб оцінити масштаб проблем китайської економіки, подивимося на те, що виробляють «мудрі» китайські вожді.  Зараз кожного місяця китайські банки видають кредитів на двісті мільярдів доларів. За рік вони видадуть кредитів, тобто створять нових боргів, на чверть валового внутрішнього продукту (ВВП) Китаю.  Аналогічна ситуація була у них в 2009 році. Це перше.

Друге. Треба розуміти таку річ, як «маргінальна ефективність боргу» – який приріст ВВП дає створення додаткового боргу на один долар? В Китаю вона вже практично нуль, або навіть від’ємна. Тобто згадана вище додаткове боргове навантаження не дає приросту ВВП.

Таким чином, обсяг боргового накачування економіки тільки заради того, щоб вона не потрапила в колапс – чверть ВВП на рік! Тут виникає елементарне питання: як там справи з забезпеченням боргу? Крім того, як такі борги обслуговувати? Всі казки та теревені навколо стимулювання внутрішнього попиту – не більш ніж казки та розмови, бо вони тривають з двохтисячного року. Тим часом частка внутрішнього попиту у ВВП Китаю за ці роки невпинно зменшувалася.

Загалом, Китай – жебрацька країна. Бо тільки жебрак може купувати у кредит якусь статусну річ, щоб виплачувати за неї щомісяця більш ніж дві третини щомісячної платні. Китайці живуть у борг, але борг має бути чимось забезпеченим.

Всі об’єктивні чинники, такі як використання електроенергії, свідчать про те, що економіка Китаю невпинно зменшується.

Зменшуються експорт та імпорт в китайській економіці.

Тепер про так звані золотовалютні резерви  Китаю в федеральних казначейських паперах США. Їх величезний обсяг – приблизно три трильйона сімсот мільярдів доларів США – це не перевага, а проблема Китаю!

Порівняймо. Якщо, ви наприклад винні банку сто тисяч доларів – це ваша проблема, як що ж ви винні банку десять мільйонів доларів – це вже проблема банку!

Якщо вам треба гроші, а у вас трильйон вкладено в казначейські облігації. Але як тільки ви почнете виводити цю позицію, то ті папери дуже швидко знеціняться. Й американці будуть тільки раді, коли вони знеціняться. ФРС трохи почекає, а потім їх скупить за копійки. Тобто сьогодні – це трильйон, а завтра вже триста мільярдів. А гроші з вас вимагають інші люди, які спроможні забезпечити погашення ваших боргів. Ви ж ці гроші витягти не спроможні.

Таким чином головне питання: Хто може реально отримати свій борг! Китайці в позиції, коли отримати свій борг вони не спроможні, а американці спроможні!