Есперантська абетка складається з 28 літер, кожна з яких має однакове звукове значення незалежно від місця в слові.
А,а В,b С,с Ĉ,ĉ D,d Е,е F,f G,g
а б ц ч д е ф ґ
Ĝ,ĝ H,h Ĥ,ĥ І,і J,j Ĵ,ĵ K,k L,l
дж г х і й ж к /ль/
М,m N,n O,o P,p R,r S,s Ŝ,ŝ T,t
м н о п р с ш т
U,u Ŭ,ŭ V,v Z,z
у у коротке в з
Наголос падає завжди на передостанню голосну /передостанній склад/: Ukrainìo, la ukraina poetino Lina Kostenko \українська поетеса Л.К.\; Dnìpro, Francìo, kozàko, boàto \човен\, boatèto \човник\, knabìno \дівчина\, bòna \добрий\; la knabìno bòne \добре\ kantas \співає\.
Про цьому букву «ŭ» (у коротке) до уваги не беруть (її вважають напівголосною): mòrgaŭ \завтра\, àŭdi \чути\ ankòraŭ \ще\, àmbaù \обидва\.
Так само не змінює наголос прикінцеве «j» (яке використовують для утворення множини): kozàkoj, boàtoj, boatètoj; bònaj hòmoj \добрі люди\, bèlaj knabìnoj \красиві дівчата\; àŭdi kàntojn\чути пісні\
Зауваження до вимови:
Ĉ, ĉ Ĉernìvci, ĉiélo \небо\ ĉevàlo \кінь\
G, g - вимовляється як "ґ": geometrìo, algèbro, Germanìo.
Ĝ, ĝ - вимовляється як один звук /дж/ Ĝordàno. /Джордано/; kunìĝi \єднатися\, disìĝi \роз’єднатися\.
H, h - вимовляється з придиханням. Середнє між українським "г" та "х", ближче до "г": Havàno, Holàndo, Stokhòlmo, hospitàlo, hotèlo,
Ĥ, ĥ = х: Ĥarkiv(o), ĥòro \хор\, ĥàto \хата\, ĥàno \хан\.
Ĵ, ĵ = ж ĵurnàlo \газета\,
L,l - вимовляється дещо пом’якшено \ль\, але не занадто (але не такий твердий, як в англійській мові): Litovìo, afàbla \люб’язний\, luno \Місяць\.
O,o = о вимовляється, як і всі звуки, чітко Що не завжди роблять російськомовні особи : Oksàna, Romèo; nòkto /ніч/ : bònan nòkton! \доброї ночі/
Ŝ, ŝ = ш Ŝevĉenko, ŝi (вона), ŝapo \шапка\
ŭ - вимовляється коротко /у/, як в українських словах "казав"/казау/; "пауза" = pàŭzo ; Aŭstralìo, àŭdi; ĝis mòrgaŭ \до завтра\.
J, j = й : kaj \і, та\, majdàno, stéloj \зорі\.
У сполученні з голосними «j» творить:
Ja = я Jaltа/, japano, Lesjа, Jaroslav, junulo \юнак\ ;
Je = є Jeroŝenko /Єрошенко/, jezuito, jes /так/
Ji = ї Lesja Ukrajinka, Poĉajiv /Почаїв/, Izmajil
Jo = й Johano\Йогано/, jogo
Ju = ю Jupitero, jubileo; juna \молодий\.
Примітка. У власних та географічних назвах інколи вводять відсутні в абетці мови есперанто літери «y», напр., Kyjiv \Київ\, Mykolajiv \Миколаїв\ , «w» (Newton), «é» (Merimée), «ł», «ń» (Kałyński). Досить часто такі назви «есперантизують» Paris – Parizo (а українські до того ж русифікують Kiev), що створює певні незручності (напр., жодна Lesja не погодиться на подібну трансформацію).
Для пом’ягшення приголосних ми пропонуємо використовувати апостроф «’» (замість невідповідної «j»), напр., Kocjubyns’kyj, Vasyl’ Man’ko. Подібні нововведення не затверджені Академією есперанто.
Для рими у поезії часто заміняють кінцеву голосну в іменниках та в артиклі апострофом (не змінюючи наголос), напр., pri la sufer' = ргі lа sufero \про страждання\; L’afabla kanto = La afabla kanto \люб’язна пісня\.
Вправа 1. Прочитайте назви планет :
Merkuro, Venuso \Венера\, Tero \Земля\, Marso, Suno \Сонце\, Jupitero, Saturno, Urano, Neptuno,
а також Tyĉyna /але не Tiĉina/, Ostap Vyŝnja, Jaroslav Haŝek, ĉevalo \кінь\, ĉio \все\, ĉiu \кожен\, ĉiuj \всі\, Neĉuj-Levyc’kyj, Oleksandr Serhijovyĉ /Aleksandr Sergjejeviĉ/ Puŝkin, aŭditorio, aŭdi /чути, aŭskulti /слухати/, àmbaŭ /обидва/
Вправа 2 (для вироблення навику читання). Прочитайте декілька раз вголос, правильно наголошуючи кожне слово й чітко вимовляючи літери, текст української народної пісні "Місяць на небі" (Lun’ en ĉielo, переклад Д.Колкера ), а потім спробуйте заспівати (згодом будуть пояснені граматичні правила й буде закріплена лексика). Мелодію пісні можна знайти на Your Tube.
Lùn’ en ĉi-è-lo, /Льун ен чіельо = Місяць \у\ небі /
Stè-loj bri-làn-taj, /Стельой брільантай = Зорі сяючі/
Sur mà-ro flò-sas /Сур маро фльосас = На морі погойдується /
La bo-a-tèt’ . \Ля боатет = човник\.
En la boato \У човні\
Knabino kantas, \Дівчина співає\
Kozako aŭdas, \Козак чує\
Mortas koret’ . \мре серденько\
L’afabla kanto, \Люб’язна пісня,\
Kanto amata, \ Пісня кохана,\
Ĉio pri amo, \Усе про кохання,\
Pri la sufer'. \Про страждання\
Nі amindumis, \Ми закохались,\
Sed ni disiĝis . \Але ми розійшлися.\
Nun ni kuniĝis \Тепер ми зійшлися\
Рог la etern'. \Для вічності = навічно.\
Граматичний мінімум.
1. Артикль. В есперанто є тільки означений артикль la, який вживається перед іменником тоді, коли мова йде про якийсь певний, відомий предмет, річ, особу тощо. Він ставиться також перед назвами об"єктів, про які мова йшла раніше. Його не використовують перед власними іменами, титулами назвами країн, міст, якщо їм не передує прикметник або слова ambaŭ (обидва), ĉiuj (всі) та kies (чий). Однак він вживається при назвах рік та гір.
2. Іменник. У називному /загальному/ відмінку однини всі іменники мають закінчення –о:
luno (Місяць), monato (місяць), ĉielo (небо), stelo (зоря), knabo (хлопець).
+ Іменники не мають категорій граматичного роду. В есперанто назви жіночої статі утворюють від відповідних назв чоловічої статі за допомогою суфікса -in.
Суфікс -in. Належить до найбільш поширених, за допомогою якого творяться всі іменники жіночої статі. Досить, отже, знати тільки назви іменників чоловічої статі, щоб за його допомогою творити самостійно відповідні іменники жіночої:
studento (студент) – student-in-o (студентка),
kamarado (товариш) – kamarad-in-o (товаришка),
knabo (хлопець) - knab-in-o (дівча),
junulo (юнак) - junul-in-o (юнка, дівчина).
ino - жінка, самка.
Вправа 3. Утворіть іменники жіночої статі від таких слів:
patro (батько), avo (дід), frato (брат), viro (мужчина), kato (кіт), ĉevalo (кінь), bovo (віл), franco (француз), ukraino (українець), anglo, italo, bulgaro.
3. Прикметник. В називному /загальному/ відмінку всі прикметники мають закінчення –a :
bela (гарний, -а, -е), stela (зоряний), bona (добрий), ukraina (український)
Вправа 4. Від іменників, поданих у вправі 3, утворіть відповідні прикметники. Зразок : luno (Місяць) – luna , ĉielo (небо) – ĉiela.
Вправа 5. Перекладіть українською мовою: la bela junulo, bona fratino, la studenta kamaradino, kozaka kanto.
-Перекладіть мовою есперанто: добрий товариш, гарний місяць, зоряне небо.
4. Займенник.
а/ Особові займенники : б/ Присвійні займенники :
mi я mia мій
vi ти, ви via твій, ваш
li він lia його
ŝi вона ŝia її
ĝi воно ĝia його (для неозначеної статі)
ni ми nia наш
ili вони ilia їх, їхній
Присвійні займенники, отже, утворюються від відповідних особових доданням прикметникового закінчення –a.
У другій особі використовують також ci , коли мають на увазі якусь близькість, у т.ч. інколи при звертанні до Бога (Dio), напр., ci, bona amikino mia.
Вправа 6. Перекладіть: mi, vi, ŝi kaj ili; nia afabla kanto, via bona koro, lia bela amikino, ilia frato kantas en ĝi smile emoticon en la boato); lia amikino estas ŝia fratino; mi aŭdis ŝin kantі; ili aŭdis vin parolі; amiko via estas la mia; li kaj ŝi, ili ambaŭ estas afablaj kaj bonaj kun mi.
Вправа 7. Перекладіть мовою есперанто: його брат, їх мати, його сестра, моя сестра і її брат, наш Київ, наше зоряне небо.
5. Відмінки. В есперанто є два відмінки: загальний /називний/ та знахідний. Іншими відмінками керують прийменники.
Знахідний відмінок іменників, прикметників, займенників та ін. частин мови утворюється від загального доданням закінчення -n: \я бачу\ nian bonan amikon \нашого доброго приятеля\; mi aŭdas ŝian kanton.
У знахідному відмінку стоять деякі усталені вирази. Так, замість повної фрази: /Я бажаю Вам/ "Доброго ранку!", вживають коротший вираз: "Доброго ранку!»", який стоїть у знахідному відмінку: «Bonan matenon!». Аналогічно: «Bonan tagon!» та «Bonan vesperon!». Так само ми використовуємо ту ж форму при та побажанні «Доброї дороги!» (Bonan vojon), «Доброго здоров’я!» (Bonan sanon!), «Успіху!» (Sukceson!) тощо.
В есперанто кожен прийменник вимагає завжди загального відмінку, напр., еn teatro = в театрі /де?/, en boato = в човні /де?/, sur maro = на морі /де?/. Щоб виразити напрямок руху або дії, після прийменників вживається знахідний відмінок, напр., еn la teatron = у театр /куди?/,, en la boaton = у човен /куди?/, sur la maron = на море /куди?/, en Portugalion = у Португалію.
Знахідний відмінок вживаються також при вираженні міри та вартості: la revuo kostas 35 hryvnojn = журнал коштує 35 гр.
6. Множина іменників, прикметників, присвійних займенників та дієприкметників (про які йтиметься на наступних лекціях) утворюється за допомогою закінчення –j (яке у знахідному відмінку ставиться перед -n):
tago - tagoj, afablaj knaboj nia – niaj, ilia – iliaj; li aŭdas ŝiajn belajn kantojn.
Вправа 8. Перекладіть мовою есперанто: човни, зоряні ночі, їх, ваші, наші,
наші театри, красиві дівчата, наші дні, мої добрі друзі; юнак чує його пісню.
7. Прислівники мають закінчення -е:
bele (гарно), bone (добре), matene (ранком), vespere (вечором)
Вправа 9. Від поданих прислівників утворіть за даним зразком іменники та прикметники. Зразок: kore (сердечно) - koro (серце) - kora (сердечний).
matene, noktе, vespere, tage, frate, lune, ĉiele.
8. Дієслова в есперанто змінюються тільки у відповідності до часу та способу.
а/ Неозначена форма дієслів має закінчення –і:
esti (бути), havi (мати), kanti (співати), aŭdi (чути), aŭskulti (слухати), ami (кохати).
б/ Теперішній час утворюється від основи дієслова додаванням закінчення -as: suferi (страждати) - /ŝi/ suferas; li aŭdas, li amas, nі estas (ми є), ili havas (вони мають), vesperas (вечоріє).
Вправа 10. Перекладіть українською мовою: Іi kantas bone. Ni kantas vespere. Mia fratino suferas nokte. Li estas patro. Ŝi havas revuojn.
в/ Майбутній час утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення -os: aŭdi - /ili/ aŭdos (чути-/вони/ почують); li estos, ni havos.
Вправа 11. Перекладіть українською мовою:
Мі kantos matene. Li aŭdos vespere kantojn. Ili kantos la kanton: "Mi amas vin”.
г/ Минулий час утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення -is : /vi/ aŭdis, /mi/ estis, /ili/ havis, /ŝi/ kantis.
Вправа 12. Перекладіть українською мовою: Nokte la steloj brilis bele. La patro aŭskultis mian kanton, la fratino ĝin aŭdis. La junulino kantis, la kozako aŭskultis. Li amis, ŝi suferis. Ŝia kamarado suferis matene.
д/ Наказовий спосіб утворюється за допомогою закінчення, яке додається до основи дієслова: aŭskultu! (слухай\те\!) aŭdu! (почуй\те\!) kantu! estu! (будь\те\!), havu! (май\те\!).
Вправа 13. Перекладіть українською мовою: Suferu kaj kantu! Aŭskultu vian fratinon! Kantu viajn belajn kantojn: «Bonaj tagoj» kaj «Belaj noktoj». Estu afabla!
е/ Умовний спосіб утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення –us: kanti - \li\ kantus (він співав би); \mi\ aŭskultus (я слухав би).
Вправа 14. Перекладіть українською мовою: Мі aŭdus vian kanton. Kantu bone! Vi kantis, mi suferis. Vi kantus la kanton? Lі havus?
Суфікс -et надає слову значення зменшення, послаблення: koro (серце) - koreto (серденько); boato (човен) - boateto (човник); vento (вітер) – ventetо (вітерець); dormi (спати) - dormeti (дрімати);
eta = маленький, малозначущий, дрібний; \рідко\ etо – незначимість.
Використовується й як префікс: nobelo (дворянин, шляхтич) - etnobelo (дрібний дворянин, шляхтич) ; у т.ч. у хімічній термінолоґії: etanо (етан) etanata acido (етанова кислота)
Вправа 15. Утворіть нові слова з допомогою et: зіронька /від зоря - stelo/, човник /від човен - boato/, хлопчик /від хлопець - knabo/, посміхатися /від сміятися - ridi/, домик /від дім - domo/
Словничок вжитих слів. Не старайтесь запам’ятати всі. У наступних уроках більшість з них повторюватимуться. Наразі спробуйте запам’ятати виділені слова.
afabla - люб’язний, -а, -е
ambaŭ - обидва
ami - кохати.
aŭdi - чути
aŭskulti – слухати
avo – дід
bela - гарний, -а, -е
boato - човен
bona - добрий
bovo – віл
brili - сяяти
ĉevalo – кінь
ĉielo - небо
ĉio - усе
ĉiu – кожен всі
domo – дім
dormi - спати
esti - бути
eterna - вічний, -а, -е
flosi - триматися на плаву; плисти
franco – француз
frato – брат
ĝi - воно
ĝis morgaŭ \до завтра\
havi - мати (посідати)
ili - вони
juna - юний, , -а, -е
kaj - і
kanti - співати
kato – кіт
kies (чий).
kio - що
kiu – хто, який
kun – з
knabo – хлопець
kosti - коштувати
koro - серце
kozako- kозак
li - він
Luno – Місяць
maro - море
mi - я
morti – помирати
mateno - ранок
ni - ми
nobelo - дворянин, шляхтич
nun - тепер
patro – батько
рог – для, (за)ради
revuo - журнал
ridi - сміятися
sed - але
stelo - зоря
suferi – страждати
Suno - Сонце
ŝi - вона
tago - день
Tero - Земля
teatro - театр
Ukrainіo - Україна
ukraino - українець.
unu - один
vento - вітер
vespero - вечір
vi - ти, ви
viro – мужчина
Memoru: Bonan matenon!, Bonan tagon!, «Bonan vesperon!, Bonan vojon!, Bonan sanon!, Sukceson! Sukcesojn!
Estu afabla!
Pratiku kun via amiko :
- Bonan tagon! Mi estas Jaroslav. Kaj vi? Kiu vi estas?
- Saluton! Mi estas Marija, studentino. Kaj vi? Kio vi estas?
- Mi estas ĵurnalisto. Kaj ŝi? Kiu kaj kio estas ŝi?
- Ŝi estas Anna, mia bona amikino; kaj ni ambaù estas studentinoj. La viro kun la knabo estas nia profesoro.
- La knabo ridas kaj afable salutas min. Kiu li estas kaj kion li havas?
- Li estas Andrij, afabla junulo, kiu nun estas studento. Li havas mian revuon por praktiki Esperanton.
- Kio estas … esperarto?
- Pardonu, ne esperarto, sed Esperanto! Esperanto estas bela internacia lingvo, kiun ni nun praktikas kune. Ĝis mòrgaŭ!
- Sukcesojn! Ĝis!
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Unua leciono. Перша лекція.
Світ:
Матвіїшин Я. Підручник мови ЕСПЕРАНТО. 2015.
Unua leciono. Перша лекція.
АБЕТКА і правила читання.
1925249_10202310604624044_1684721081_n.jpg
Есперантська абетка складається з 28 літер, кожна з яких має однакове звукове значення незалежно від місця в слові.
А,а В,b С,с Ĉ,ĉ D,d Е,е F,f G,g
а б ц ч д е ф ґ
Ĝ,ĝ H,h Ĥ,ĥ І,і J,j Ĵ,ĵ K,k L,l
дж г х і й ж к /ль/
М,m N,n O,o P,p R,r S,s Ŝ,ŝ T,t
м н о п р с ш т
U,u Ŭ,ŭ V,v Z,z
у у коротке в з
Наголос падає завжди на передостанню голосну /передостанній склад/: Ukrainìo, la ukraina poetino Lina Kostenko \українська поетеса Л.К.\; Dnìpro, Francìo, kozàko, boàto \човен\, boatèto \човник\, knabìno \дівчина\, bòna \добрий\; la knabìno bòne \добре\ kantas \співає\.
Про цьому букву «ŭ» (у коротке) до уваги не беруть (її вважають напівголосною): mòrgaŭ \завтра\, àŭdi \чути\ ankòraŭ \ще\, àmbaù \обидва\.
Так само не змінює наголос прикінцеве «j» (яке використовують для утворення множини): kozàkoj, boàtoj, boatètoj; bònaj hòmoj \добрі люди\, bèlaj knabìnoj \красиві дівчата\; àŭdi kàntojn\чути пісні\
Зауваження до вимови:
Ĉ, ĉ Ĉernìvci, ĉiélo \небо\ ĉevàlo \кінь\
G, g - вимовляється як "ґ": geometrìo, algèbro, Germanìo.
Ĝ, ĝ - вимовляється як один звук /дж/ Ĝordàno. /Джордано/; kunìĝi \єднатися\, disìĝi \роз’єднатися\.
H, h - вимовляється з придиханням. Середнє між українським "г" та "х", ближче до "г": Havàno, Holàndo, Stokhòlmo, hospitàlo, hotèlo,
Ĥ, ĥ = х: Ĥarkiv(o), ĥòro \хор\, ĥàto \хата\, ĥàno \хан\.
Ĵ, ĵ = ж ĵurnàlo \газета\,
L,l - вимовляється дещо пом’якшено \ль\, але не занадто (але не такий твердий, як в англійській мові): Litovìo, afàbla \люб’язний\, luno \Місяць\.
O,o = о вимовляється, як і всі звуки, чітко Що не завжди роблять російськомовні особи : Oksàna, Romèo; nòkto /ніч/ : bònan nòkton! \доброї ночі/
Ŝ, ŝ = ш Ŝevĉenko, ŝi (вона), ŝapo \шапка\
ŭ - вимовляється коротко /у/, як в українських словах "казав"/казау/; "пауза" = pàŭzo ; Aŭstralìo, àŭdi; ĝis mòrgaŭ \до завтра\.
J, j = й : kaj \і, та\, majdàno, stéloj \зорі\.
У сполученні з голосними «j» творить:
Ja = я Jaltа/, japano, Lesjа, Jaroslav, junulo \юнак\ ;
Je = є Jeroŝenko /Єрошенко/, jezuito, jes /так/
Ji = ї Lesja Ukrajinka, Poĉajiv /Почаїв/, Izmajil
Jo = й Johano\Йогано/, jogo
Ju = ю Jupitero, jubileo; juna \молодий\.
Примітка. У власних та географічних назвах інколи вводять відсутні в абетці мови есперанто літери «y», напр., Kyjiv \Київ\, Mykolajiv \Миколаїв\ , «w» (Newton), «é» (Merimée), «ł», «ń» (Kałyński). Досить часто такі назви «есперантизують» Paris – Parizo (а українські до того ж русифікують Kiev), що створює певні незручності (напр., жодна Lesja не погодиться на подібну трансформацію).
Для пом’ягшення приголосних ми пропонуємо використовувати апостроф «’» (замість невідповідної «j»), напр., Kocjubyns’kyj, Vasyl’ Man’ko. Подібні нововведення не затверджені Академією есперанто.
Для рими у поезії часто заміняють кінцеву голосну в іменниках та в артиклі апострофом (не змінюючи наголос), напр., pri la sufer' = ргі lа sufero \про страждання\; L’afabla kanto = La afabla kanto \люб’язна пісня\.
Вправа 1. Прочитайте назви планет :
Merkuro, Venuso \Венера\, Tero \Земля\, Marso, Suno \Сонце\, Jupitero, Saturno, Urano, Neptuno,
а також Tyĉyna /але не Tiĉina/, Ostap Vyŝnja, Jaroslav Haŝek, ĉevalo \кінь\, ĉio \все\, ĉiu \кожен\, ĉiuj \всі\, Neĉuj-Levyc’kyj, Oleksandr Serhijovyĉ /Aleksandr Sergjejeviĉ/ Puŝkin, aŭditorio, aŭdi /чути, aŭskulti /слухати/, àmbaŭ /обидва/
Вправа 2 (для вироблення навику читання). Прочитайте декілька раз вголос, правильно наголошуючи кожне слово й чітко вимовляючи літери, текст української народної пісні "Місяць на небі" (Lun’ en ĉielo, переклад Д.Колкера ), а потім спробуйте заспівати (згодом будуть пояснені граматичні правила й буде закріплена лексика). Мелодію пісні можна знайти на Your Tube.
Lùn’ en ĉi-è-lo, /Льун ен чіельо = Місяць \у\ небі /
Stè-loj bri-làn-taj, /Стельой брільантай = Зорі сяючі/
Sur mà-ro flò-sas /Сур маро фльосас = На морі погойдується /
La bo-a-tèt’ . \Ля боатет = човник\.
En la boato \У човні\
Knabino kantas, \Дівчина співає\
Kozako aŭdas, \Козак чує\
Mortas koret’ . \мре серденько\
L’afabla kanto, \Люб’язна пісня,\
Kanto amata, \ Пісня кохана,\
Ĉio pri amo, \Усе про кохання,\
Pri la sufer'. \Про страждання\
Nі amindumis, \Ми закохались,\
Sed ni disiĝis . \Але ми розійшлися.\
Nun ni kuniĝis \Тепер ми зійшлися\
Рог la etern'. \Для вічності = навічно.\
Граматичний мінімум.
1. Артикль. В есперанто є тільки означений артикль la, який вживається перед іменником тоді, коли мова йде про якийсь певний, відомий предмет, річ, особу тощо. Він ставиться також перед назвами об"єктів, про які мова йшла раніше. Його не використовують перед власними іменами, титулами назвами країн, міст, якщо їм не передує прикметник або слова ambaŭ (обидва), ĉiuj (всі) та kies (чий). Однак він вживається при назвах рік та гір.
2. Іменник. У називному /загальному/ відмінку однини всі іменники мають закінчення –о:
luno (Місяць), monato (місяць), ĉielo (небо), stelo (зоря), knabo (хлопець).
+ Іменники не мають категорій граматичного роду. В есперанто назви жіночої статі утворюють від відповідних назв чоловічої статі за допомогою суфікса -in.
Суфікс -in. Належить до найбільш поширених, за допомогою якого творяться всі іменники жіночої статі. Досить, отже, знати тільки назви іменників чоловічої статі, щоб за його допомогою творити самостійно відповідні іменники жіночої:
studento (студент) – student-in-o (студентка),
kamarado (товариш) – kamarad-in-o (товаришка),
knabo (хлопець) - knab-in-o (дівча),
junulo (юнак) - junul-in-o (юнка, дівчина).
ino - жінка, самка.
Вправа 3. Утворіть іменники жіночої статі від таких слів:
patro (батько), avo (дід), frato (брат), viro (мужчина), kato (кіт), ĉevalo (кінь), bovo (віл), franco (француз), ukraino (українець), anglo, italo, bulgaro.
3. Прикметник. В називному /загальному/ відмінку всі прикметники мають закінчення –a :
bela (гарний, -а, -е), stela (зоряний), bona (добрий), ukraina (український)
Вправа 4. Від іменників, поданих у вправі 3, утворіть відповідні прикметники. Зразок : luno (Місяць) – luna , ĉielo (небо) – ĉiela.
Вправа 5. Перекладіть українською мовою: la bela junulo, bona fratino, la studenta kamaradino, kozaka kanto.
-Перекладіть мовою есперанто: добрий товариш, гарний місяць, зоряне небо.
4. Займенник.
а/ Особові займенники : б/ Присвійні займенники :
mi я mia мій
vi ти, ви via твій, ваш
li він lia його
ŝi вона ŝia її
ĝi воно ĝia його (для неозначеної статі)
ni ми nia наш
ili вони ilia їх, їхній
Присвійні займенники, отже, утворюються від відповідних особових доданням прикметникового закінчення –a.
У другій особі використовують також ci , коли мають на увазі якусь близькість, у т.ч. інколи при звертанні до Бога (Dio), напр., ci, bona amikino mia.
Вправа 6. Перекладіть: mi, vi, ŝi kaj ili; nia afabla kanto, via bona koro, lia bela amikino, ilia frato kantas en ĝi smile emoticon en la boato); lia amikino estas ŝia fratino; mi aŭdis ŝin kantі; ili aŭdis vin parolі; amiko via estas la mia; li kaj ŝi, ili ambaŭ estas afablaj kaj bonaj kun mi.
Вправа 7. Перекладіть мовою есперанто: його брат, їх мати, його сестра, моя сестра і її брат, наш Київ, наше зоряне небо.
5. Відмінки. В есперанто є два відмінки: загальний /називний/ та знахідний. Іншими відмінками керують прийменники.
Знахідний відмінок іменників, прикметників, займенників та ін. частин мови утворюється від загального доданням закінчення -n: \я бачу\ nian bonan amikon \нашого доброго приятеля\; mi aŭdas ŝian kanton.
У знахідному відмінку стоять деякі усталені вирази. Так, замість повної фрази: /Я бажаю Вам/ "Доброго ранку!", вживають коротший вираз: "Доброго ранку!»", який стоїть у знахідному відмінку: «Bonan matenon!». Аналогічно: «Bonan tagon!» та «Bonan vesperon!». Так само ми використовуємо ту ж форму при та побажанні «Доброї дороги!» (Bonan vojon), «Доброго здоров’я!» (Bonan sanon!), «Успіху!» (Sukceson!) тощо.
В есперанто кожен прийменник вимагає завжди загального відмінку, напр., еn teatro = в театрі /де?/, en boato = в човні /де?/, sur maro = на морі /де?/. Щоб виразити напрямок руху або дії, після прийменників вживається знахідний відмінок, напр., еn la teatron = у театр /куди?/,, en la boaton = у човен /куди?/, sur la maron = на море /куди?/, en Portugalion = у Португалію.
Знахідний відмінок вживаються також при вираженні міри та вартості: la revuo kostas 35 hryvnojn = журнал коштує 35 гр.
6. Множина іменників, прикметників, присвійних займенників та дієприкметників (про які йтиметься на наступних лекціях) утворюється за допомогою закінчення –j (яке у знахідному відмінку ставиться перед -n):
tago - tagoj, afablaj knaboj nia – niaj, ilia – iliaj; li aŭdas ŝiajn belajn kantojn.
Вправа 8. Перекладіть мовою есперанто: човни, зоряні ночі, їх, ваші, наші,
наші театри, красиві дівчата, наші дні, мої добрі друзі; юнак чує його пісню.
7. Прислівники мають закінчення -е:
bele (гарно), bone (добре), matene (ранком), vespere (вечором)
Вправа 9. Від поданих прислівників утворіть за даним зразком іменники та прикметники. Зразок: kore (сердечно) - koro (серце) - kora (сердечний).
matene, noktе, vespere, tage, frate, lune, ĉiele.
8. Дієслова в есперанто змінюються тільки у відповідності до часу та способу.
а/ Неозначена форма дієслів має закінчення –і:
esti (бути), havi (мати), kanti (співати), aŭdi (чути), aŭskulti (слухати), ami (кохати).
б/ Теперішній час утворюється від основи дієслова додаванням закінчення -as: suferi (страждати) - /ŝi/ suferas; li aŭdas, li amas, nі estas (ми є), ili havas (вони мають), vesperas (вечоріє).
Вправа 10. Перекладіть українською мовою: Іi kantas bone. Ni kantas vespere. Mia fratino suferas nokte. Li estas patro. Ŝi havas revuojn.
в/ Майбутній час утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення -os: aŭdi - /ili/ aŭdos (чути-/вони/ почують); li estos, ni havos.
Вправа 11. Перекладіть українською мовою:
Мі kantos matene. Li aŭdos vespere kantojn. Ili kantos la kanton: "Mi amas vin”.
г/ Минулий час утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення -is : /vi/ aŭdis, /mi/ estis, /ili/ havis, /ŝi/ kantis.
Вправа 12. Перекладіть українською мовою: Nokte la steloj brilis bele. La patro aŭskultis mian kanton, la fratino ĝin aŭdis. La junulino kantis, la kozako aŭskultis. Li amis, ŝi suferis. Ŝia kamarado suferis matene.
д/ Наказовий спосіб утворюється за допомогою закінчення, яке додається до основи дієслова: aŭskultu! (слухай\те\!) aŭdu! (почуй\те\!) kantu! estu! (будь\те\!), havu! (май\те\!).
Вправа 13. Перекладіть українською мовою: Suferu kaj kantu! Aŭskultu vian fratinon! Kantu viajn belajn kantojn: «Bonaj tagoj» kaj «Belaj noktoj». Estu afabla!
е/ Умовний спосіб утворюється від основи дієслова за допомогою закінчення –us: kanti - \li\ kantus (він співав би); \mi\ aŭskultus (я слухав би).
Вправа 14. Перекладіть українською мовою: Мі aŭdus vian kanton. Kantu bone! Vi kantis, mi suferis. Vi kantus la kanton? Lі havus?
Суфікс -et надає слову значення зменшення, послаблення: koro (серце) - koreto (серденько); boato (човен) - boateto (човник); vento (вітер) – ventetо (вітерець); dormi (спати) - dormeti (дрімати);
eta = маленький, малозначущий, дрібний; \рідко\ etо – незначимість.
Використовується й як префікс: nobelo (дворянин, шляхтич) - etnobelo (дрібний дворянин, шляхтич) ; у т.ч. у хімічній термінолоґії: etanо (етан) etanata acido (етанова кислота)
Вправа 15. Утворіть нові слова з допомогою et: зіронька /від зоря - stelo/, човник /від човен - boato/, хлопчик /від хлопець - knabo/, посміхатися /від сміятися - ridi/, домик /від дім - domo/
Словничок вжитих слів. Не старайтесь запам’ятати всі. У наступних уроках більшість з них повторюватимуться. Наразі спробуйте запам’ятати виділені слова.
afabla - люб’язний, -а, -е
ambaŭ - обидва
ami - кохати.
aŭdi - чути
aŭskulti – слухати
avo – дід
bela - гарний, -а, -е
boato - човен
bona - добрий
bovo – віл
brili - сяяти
ĉevalo – кінь
ĉielo - небо
ĉio - усе
ĉiu – кожен всі
domo – дім
dormi - спати
esti - бути
eterna - вічний, -а, -е
flosi - триматися на плаву; плисти
franco – француз
frato – брат
ĝi - воно
ĝis morgaŭ \до завтра\
havi - мати (посідати)
ili - вони
juna - юний, , -а, -е
kaj - і
kanti - співати
kato – кіт
kies (чий).
kio - що
kiu – хто, який
kun – з
knabo – хлопець
kosti - коштувати
koro - серце
kozako- kозак
li - він
Luno – Місяць
maro - море
mi - я
morti – помирати
mateno - ранок
ni - ми
nobelo - дворянин, шляхтич
nun - тепер
patro – батько
рог – для, (за)ради
revuo - журнал
ridi - сміятися
sed - але
stelo - зоря
suferi – страждати
Suno - Сонце
ŝi - вона
tago - день
Tero - Земля
teatro - театр
Ukrainіo - Україна
ukraino - українець.
unu - один
vento - вітер
vespero - вечір
vi - ти, ви
viro – мужчина
Memoru: Bonan matenon!, Bonan tagon!, «Bonan vesperon!, Bonan vojon!, Bonan sanon!, Sukceson! Sukcesojn!
Estu afabla!
Pratiku kun via amiko :
- Bonan tagon! Mi estas Jaroslav. Kaj vi? Kiu vi estas?
- Saluton! Mi estas Marija, studentino. Kaj vi? Kio vi estas?
- Mi estas ĵurnalisto. Kaj ŝi? Kiu kaj kio estas ŝi?
- Ŝi estas Anna, mia bona amikino; kaj ni ambaù estas studentinoj. La viro kun la knabo estas nia profesoro.
- La knabo ridas kaj afable salutas min. Kiu li estas kaj kion li havas?
- Li estas Andrij, afabla junulo, kiu nun estas studento. Li havas mian revuon por praktiki Esperanton.
- Kio estas … esperarto?
- Pardonu, ne esperarto, sed Esperanto! Esperanto estas bela internacia lingvo, kiun ni nun praktikas kune. Ĝis mòrgaŭ!
- Sukcesojn! Ĝis!
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»