Екодемократія – технологія народовладдя Третього Гетьманату

Республіка і екодемократія є двома взаємодоповнюючими і невіддільними аспектами народовладдя Третього Гетьманату. Вони співвідносяться як форма і зміст, структура і процес, дім і його мешканці, скелет і тіло. Тож для того, щоб краще зрозуміти екодемократію, доцільно нагадати, що таке республіка.

Республіка, або базова структура держави 

Як ми вже знаємо, українська глобальна держава-громада Третій Гетьманат є парламентською республікою. Термін «республіка» визначає структуру державного устрою ТГ:

1. Носіями суверенітету (джерелом влади) є громадяни ТГ (на початковому етапі – його засновники, які автоматично стають громадянами після факту заснування ТГ).   

2. Система державної організації має 5 рівнів груп: рої (десятки), сотні, полки, коші, гетьманат.

3. Група кожного рівня обов’язково має керівника, скарбника, суддю і радника (всі додаткові посади – за бажанням самої групи). Усі разом вони складають законодавчу владу та її гілки – виконавчу, судову і наукову (керівники всіх рівнів є законодавчою владою, скарбники всіх рівнів – виконавчою і так далі).

4. Громадянство ТГ визначається належністю українця до хоча б однієї сотні (громадянство надає сотня, контроль правильності здійснює полк). 

5. За видом діяльності є три види груп: громади (територіальні), проекти (ділові), хопи (за інтересами та професійні).

6. За моделлю управління кожна група може бути колективною (колектив обирає керівника) або лідерською (керівник формує колектив), відтак існує шість типів груп.   

7. Кожний громадянин має право засновувати нові групи або входити до вже існуючих; усього він може бути членом шести груп – по одній групі кожного типу. 

Демос – базова еволюційна одиниця

Ключовим поняттям екодемократії є прадавнє слово «демос» (гелленською «демоі», «демос»), яке позначає природну сільську громаду.

З коренем *дем пов’язані слова:

• демено – кермо, стерно: «Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено» (Іван Нечуй–Левицький, «Микола Джеря»);
• деміург – організатор, творець;
• демон – дух, божество, егрегор.

Таким чином, слово «демос» означає організовану і самокеровану групу духовно близьких людей.

У сучасному контексті йдеться про громаду чисельністю до 150 осіб, яка складається з духовно споріднених, персонально знайомих громадян. Демос – це природний соціальний організм, популяція, колективна людська істота, «велика людина» за Платоном.

Саме демос (а не окрема людина і навіть не сім’я) є базовою еволюційною одиницею. Його максимальна чисельність відповідає комунікаційним можливостям людини. Згідно з сучасними дослідженнями, максимальний розмір соціальних мереж становить близько 150 осіб, а середній – 123. Такі однорівневі групи, в яких «всі знають про всіх», нині часто називають «екоселом».

Демократія і екодемократія

Слово «демократія» ще з часів гелленських міст-держав означає «владу демосу», тобто владу громадян (на відміну від груп не-громадян – «охлосу» та «ідіотів»). Що більше чисельність демосу перевищує природний поріг у 150 членів, то менш ефективним стає його самоуправління. При чисельності 1000 осіб демос гарантовано перетворюється на хаотичний натовп. Нині «демократія» застосовується для багатотисячних і навіть багатомільйонних мас людей, відтак цей термін позначає неприродну,  збочену і вкрай неефективну форму самоорганізації.   

Термін «екодемократія» позначає таку форму самоорганізації, яка відповідає соціальній природі людини, зокрема враховує природне обмеження кількості соціальних зв’язків – 150. Префікс «еко» якраз і вказує на відповідність природним законам, на «екологічність» соціальної організації.

Екодемократія є живим соціальним процесом, який наповнює республіканську форму правління. Головний сенс екодемократії в тому, що республіка має жити згідно з правилами і законами Всесвіту, в гармонії з людською природою і навколишнім середовищем. Ключовим для екодемократії є згадане вище поняття «демос» – організована духовно споріднена громада чисельністю до 150 громадян.  

Вертикальна соціодинаміка

Екодемократична модель полягає в тому, що народ організується в багаторівневу структуру, в якій на кожному рівні працює демос:

1. На кожному рівні чисельність групи не перевищує 150 осіб (у сотенному демосі не більше 150 членів, у полковому демосі не більше 150 сотників, у кошовому демосі не більше 150 полковників, у гетьманському «Великому демосі» не більше 150 кошових).

2. Кількість активних контактів кожного громадянина технологічно обмежується числом 150. Для відкриття нового активного контакту йому треба закрити застарілий, наймеш активний контакт. Таким чином, його персональна соціальна мережа постійно оновлюватиметься і завжди перебуватиме в працездатному стані.

3. Первинною організаційною одиницею екодемократичної моделі є «рій» – група чисельністю 4–20 членів з мінімальною організаційною структурою у складі голови (ройового), скарбника, судді та радника. Рій умовно вважаємо демосом, хоча розуміємо, що демос набуває самодостатності при наближенні його чисельності до 100–150 громадян.

4. Структура «керівник – три помічника» відтворюється на всіх рівнях Третього Гетьманату.

5. Людина може одночасно може бути членом шести демосів різного типу (наприклад, не можна одночасно бути членом двох колективних громад або двох лідерських проектів). Водночас громадянин може мати роль прихильника у 150 демосах.   

6. Громадяни отримують ролі голови, скарбника, судді та радника внаслідок делегування громадян, які належать до того ж самого демосу. Роль отримує той, хто отримав найбільше голосів.

7. Набуття ролі скарбника, судді чи радника автоматично означає входження до одного з трьох ключових вертикальних об’єднань «за інтересами та професіями» (хопів): «скарбники», «судді», «радники». Наприклад, всі скарбники ТГ входять у професійну ієрархію «скарбники» на чолі з виборним головним скарбником.  

8. Голови груп формують політичну ієрархію. Статус «політик» мають усі чинні голови будь-яких демосів: ройові, сотники, полковники, кошові, гетьман. Роль політика полягає у мистецтві гармонізації, зокрема, інтересів трьох своїх помічників – скарбника, судді і радника.

9. У будь-який момент громадянин може відкликати свій голос і переделегувати його іншому члену свого демосу. Уся ієрархія республіки має властивість динамічно перебудовуватися під впливом зовнішніх викликів і внутрішніх завдань.

10. Головний скарбник, головний суддя і головний радник обираються у своїх професійних ієрархіях і набувають повноважень помічників гетьмана після  висловлення ним довіри (тобто затвердження). Такого роду професійне самоврядування поширюється на всі інші професії, зокрема, так можуть обиратися головний лікар, головний шкільний учитель, головний сержант армії ТГ (як в США), головний будівельник, головний перукар тощо.    

Висновки

1. Республіка і екодемократія – це «форма» і «зміст» Третього Гетьманату.

2. Екодемократія основується на розумових можливостях людини, біосоціальних законах і природних пропорціях.

3. Фундаментальним поняттям екодемократії є «демос» – організована духовно споріднена громада чисельністю до 150 громадян.

4. Демос зберігається на всіх рівнях республіканської ієрархії.

5. Екодемократія створює стабільні та швидкі «соціальні ліфти» для талановитих, енергійних, шляхетних громадян.      

Продовження у статті Екодемократія: абетка замість ієрогліфів

Попередні статті: 

• Нейромережа Третій Гетьманат, або Держава-трансформер
• Де три українці, там сотник, суддя і скарбник
• Як працює нейромережа Третього Гетьманату
• Зворотні зв’язки і самонавчання у сонейромережі ТГ
• Компетентний парламентаризм – форма державного правління Третього Гетьманату
• Реабілітація демократії
• Цілісність влади та її розподіл у Третьому Гетьманаті