Існує історична причина, через яку в Норвегії дві письмових літературних норвезькі мови. Приблизно 400 років (до 1814 року) Норвегія перебувала під владою Данії, і в той час у країні використовувалася данська мова. Коли Норвегія у 1814 році здобула незалежність, в країні почали використовувати норвезьку літературну письмову мову замість данської. Відродження мови відбулося в двох напрямках: Багато чого в норвезькій мові було узято з данської, яка з часом поступово набувала норвезьких рис, збагачуючись лексикою норвезької розмовної мови, граматика та правопис також набули з часом норвезьких рис. Але вона залишалась доволі схожою на данську. Спочатку ця мова отримала назву «Державна мова» (riksmal), а зараз вона називається «букмол» («книжна мова») і використовується більшістю норвежців.
Зовсім інший шлях запронував в середині XIX століття Івар Осен, який створив мову, яка зараз називається нюношк, а спочатку називалась «мовою країни» (landsmal). Подорожуючи країною він слухав, як розмовляють люди, вивчав діалекти норвезької. Після цього він створив письмову мову, що була більш схожа на мову, якою говорив народ.
Діалекти не були зіпсовані данською, вважав Осен, і тому буде природним створити з них норвезьку мову.
Осен бачив у своєму проекті «справжню норвезьку альтернативу» державному стандартові норвезької мови того часу — «державній мові».
Нюношк був створений на основі західних діалектів. Івар Осен відбирав ті форми, що були менш за все схожі на данську і були найбільш архаїчні. Наприклад, у закінченні інфінітива він використовував тільки «а» (хоча в його рідному діалекті було «е»).
У процесі розвитку нюношка аж до наших днів його за допомогою численних реформ усе більше віддаляли від західних діалектів убік східних. Наприклад, а-інфінітив зараз дуже рідко використовують. Постпозитивний артикль «-і» взагалі використовують тільки найзавзятіші прихильники мови Осена.
У цілому нюношк використовується приблизно десятою частиною населення Норвегії. У школах викладають обома мовами.
З часом після низки реформ букмол і нюношк стають все ближчими, і зараз практично кожен норвежець легко розуміє кожну з мов.
А ти помітив, що норвезьке слово мол, дуже схоже на слово молва, тобто розмова?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Коментарі
А ти помітив, що норвезьке слово мол, дуже схоже на слово молва, тобто розмова?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Багато слів схожий, ми ж всі індо-європейці або арійці. Германські мови схожі між собою так само, як і слов'янські. Але уявіть собі, як сильно змінилася граматика та лексика за 3-4 тисячоліття від того часу, як спільні предки германців та слов'ян розділилися?
Миролюбність і озброєність!
Ось наприклад порівняння з різних германських мов:
sner - сніг
nat - ніч
light - світло (але й легкий)
oog - око
vand - вода
macht - могти
tre - дерево
somn - сон (сонмище)
jag - я
nasta - наступинй
...і так далі...
А ще сотні спільних коренів слів та значень.
Миролюбність і озброєність!
І ще один приклад. Порівняйте шведське "Tusen och en natt" і наше "Тисяча і одна ніч", спів-звучно ж, правда?
Миролюбність і озброєність!