Про проведення «громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда» писалось чимало. Про те, кому воно було вигідне політично та ідеологічно, про те, хто і чому його підтримував, про те, яке його юридичне значення, до чого воно могло призвести і у що вилилось, вже написано цілком докладно. Але з точки зору корупційної складової, конфлікту інтересів та доцільності статей витрат ця тема ще не досліджувалась.
Про проведення «громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда» писалось чимало. Про те, кому воно було вигідне політично та ідеологічно, про те, хто і чому його підтримував, про те, яке його юридичне значення, до чого воно могло призвести і у що вилилось, вже написано цілком докладно. Але з точки зору корупційної складової, конфлікту інтересів та доцільності статей витрат ця тема ще не досліджувалась.
Коротка передісторія. У зв’язку з ухваленими законами, які в народі охрестили «Про декомунізацію», місто Кіровоград повинне бути перейменованим. В місті активізувалась багаторічна дискусія з цього питання. Більшість депутатів міськради 6-го скликання (переважно – колишні члени Партії регіонів), як вони пояснювали, щоб дізнатись думку громади, проголосували за проведення «громадського опитування» (адже закону про місцевий референдум немає) в день місцевих виборів, і виділили на це діло 600 тис.грн.
Після численних протестів громадських активістів та політичних діячів, суму, виділену на опитування, зменшили, однак від ідеї опитування не відмовились. Сама тема перейменування була використана деякими кандидатами як одна з передвиборчих технологій, а пункти проведення опитування, за словами деяких кандидатів, використовувались для організації фальсифікацій на виборах.
В опитуванні можна було брати участь безліч разів, на будь-яких дільницях, адже організатори не мали списків виборців, тому ніде не фіксували голоси. Проконтролювати правдивість голосування було не можливо. Зрештою, їх результатами ніхто не скористався, адже міська рада подала до парламенту пропозицію не з одного варіанта, який «переміг» під час голосування, а всі сім варіантів, які обговорювались під час громадських слухань, як і передбачено Законом.
У відповідь на звернення народного депутата Олексія Ленського до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова говориться, що «Працівниками колишнього Кіровоградського МВ МВС України в Кіровоградській області за результатами розгляду фактів, викладених у депутатському зверненні, відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України, щодо незаконного використання бюджетних коштів на перейменування міста органами влади. …Викладені відомості щодо використання бюджетних коштів на перейменування міста та ознак сепаратизму будуть перевірені в діях держслужбовців і політиків під час проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні».
Наші доблесні правоохоронці можуть як завжди спустити цю справу «на гальмах». Чи має хтось насправді відповісти за це марнотратство? Спробуємо з’ясувати. Для цього маємо фінансові документи міськради по проведеному опитуванню, портал e-data.gov.ua, через який можна перевірити їх достовірність, і рахунки на аналогічні товари з місцевих поліграфічних підприємств для порівняння. Отже, про все по порядку.
Рішенням виконкому Кіровоградської міськради від 16 жовтня 2015 року №542 «Про організацію проведення опитування жителів м. Кіровограда щодо перейменування міста» затверджено кошторис видатків з підготовки та проведення громадського опитування у сумі 409 800 грн. Із затвердженого кошторису витрачено 406 835,9 грн.
Перша і найбільша стаття кошторису – «оплата послуг з підготовки та проведення опитування». Мається на увазі виплата «добових» людям, що стояли біля скриньок і видавали громадянам питальники. Всього на ці цілі пішло 288 300 грн., тобто 428 осіб (по 4 особи на кожну виборчу дільницю) отримали по 500грн., плюс нарахування ЄСВ – 34,7%.
Тут виникає питання, чому по 4 особи? Адже на дільницях було видно лише по дві особи. Чергувались? Для цього цілком достатньо двох чоловік – один може відлучитись в туалет чи на обід, відповідно одна людина постійно була би біля скриньки. Тим паче, що стояли вони лише до 17.00. Для прикладу, інтерв’юери 2-х екзит-полів стояли на 3 години більше (до моменту закриття дільниць) по одній людині на дільниці, і чудово справлялись. Тобто, вже маємо як мінімум 144 150 грн. можливої економії.
Виникає також питання, як здійснювався набір цих людей? За словами заступника голови координаційної групи громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда Сергія Запорожана, близько 20 дільниць могли бути перекриті працівниками компаній "Червоної зірки" і "Гідросили". Проте подавались вони не від самих підприємств, а від депутатів міськради. Міськрада звернулась спершу до депутатів-мажоритарників минулого скликання (переважно - екс-регіоналів - авт.) з проханням забезпечити проведення опитування на їхніх дільницях.
«Коли виявилось, що на деяких дільницях бракує людей, звернулись до освітніх закладів, які забезпечили людьми близько 40 дільниць та деяких ГО - близько 8 дільниць. Решту дільниць обслуговували переважно запропоновані депутатами міськради представники квартальних комітетів та громадських приймалень депутатів. Якщо говорити про партійність, то своїх представників надали майже всі депутати, обрані від ПР (у т.ч. перебіжчики з фракції партії "УДАР" - авт.), і майже жодного - від Батьківщини», - пояснив Сергій Запорожан.
Нагадаємо, «Гідросила-груп» та «Ельворті-груп» належать одному з активних лобістів назви «Єлисаветград» Павлу Штутману. До сфери його впливу відносять депутата міськради від БПП Ігоря Волкова (у минулому скликанні був обраний від ПР, і був секретарем міськради – авт.) та ще кількох депутатів, які активно лобіювали проведення опитування і саму назву «Єлисаветград».
Друга стаття – транспортні послуги. На них було витрачено порівняно небагато – 4 523,4 грн., тобто менше, від запланованих за кошторисом 6 тис. Виконавець послуги – Приватне підприємство «Олікс». Директор ПП «Олікс» - член партії «УДАР». Тогочасний керівник фракції партії «УДАР» Лариса Онул була однією з активних лобістів «громадського опитування» і членом робочої групи з його проведення.
Визначити, чи було «списано» гроші на цій статті – не можливо. Проте, можна констатувати наявний конфлікт інтересів.
Третя стаття витрат – виготовлення «бюлетенів». У видатковій накладній товар названо «бланк А5». Міськвиконком замовив 140 тис.шт. і витратив на це 58 тис.грн. У кількох поліграфічних підприємствах із заданими параметрами замовлення в середньому пропонують виготовити 140 тис. листівок А5 формату за ціною від 15 до 17 тис. грн. Можлива економія склала близько 42 тис.грн.
Чому виготовляли такі дорогі листівки? Захист? Особливий папір? А який сенс захищати бланки для голосування, якщо будь-яка людина могла проголосувати скільки завгодно разів? Якщо жодного контролю за кількістю вкинутих в урну бюлетенів ніхто не вів?
Постачальником значиться ТОВ «Агенція «Поліграфічний комплекс», місто Київ. Директор – Олександра Кнопова. Про зв’язок підприємства з організаторами опитування нічого не відомо. Однак замовляв товар безпосередньо керівник робочої групи з проведення опитування Сергій Колодяжний.
Четверта стаття витрат – скриньки з гофрокартону 600х500х700, або простіше – урни для голосування. Їх замовили 100 шт. по 91 грн., загальна сума – 9 100грн. І тут виникає питання – а де ж іще 7шт.? Адже дільниць, які зібрались охопити організатори дійства, було саме 107? Були без скриньок? Сумніваюсь. Швидше, на 7-ми дільницях просто нікого не було. Тому всі попередні витрати доцільно зменшити на 7 дільниць (-9430грн.).
Моніторинг цін у різних виробників показав від 17 до 33 грн. за шт. Віднімаємо від витрачених грошей і отримуємо 7 400грн. Виконавець робіт – маловідома ТОВ «Компанія «Савіл». Директор – Шабала В.Г.
П’ята стаття – банери 0,5х1,0 м та наклейки ф А4, по 107 шт. кожного, на загальну суму 10967,5 грн. Постачальник – Мале приватне підприємство «Антураж А». Директор – Наталя Бондар, власник – Ірина Саєнко, на той час депутат міськради, один із головних лобістів проведення опитування і назви «Єлисаветград», дружина Сергія Колодяжного – заступника міського голови, відповідального за проведення опитування. Конфлікт інтересів очевидний, однак жоден з останніх двох персонажів про нього не заявили, проголосувавши за всі рішення, пов’язані з проведенням опитування (Саєнко – як депутат, Колодяжний – як член виконкому), чим прямо порушили антикорупційне законодавство.
На інших поліграфічних підприємствах пропонують виготовити банери таких параметрів і кількості в середньому за 5800грн., а наклейки – за 123 грн. Можлива економія для бюджету – 5 044,5грн.
Шоста стаття видатків – виготовлення накидок (0,5х1,4 м), 214 шт. на суму 17 334грн. В інтернеті знаходимо прозиції виготовити накидку за 35 грн. Мінусуємо і отримуємо 10 334 грн. можливої економії.
Сьома стаття – пошив наметів. Якщо бути точним – 60 бічних частин палатки за ціною 300 грн. кожна. Загальна вартість товару – 18 тис.грн. Найнезрозуміліша та найнелогічніша стаття витрат. Адже не зрозуміло, на що мали кріпитись ці бічні частини, де мали взяти металеві конструкції, чи є в наявності верхні частини (дах) і скільки наметів мало б вийти в результаті? Якщо припустити, що наметам бракувало лише трьох бічних частин, то міськвиконком замовив деталі для 20 наметів. Чому саме таку кількість? Чому більшість апріорі мали сиділи просто неба?
Загалом, більшості журналістів не вдалось навіть зафіксувати наявність наметів, а, за словами заступника голови координаційної групи опитування Сергія Запорожана, із замовлених наметів були використані лише половина з них. Вважаю, що вся стаття витрат була абсолютно зайвою. А постачальником значиться нікому не відомий ТОВ Чижик І.Б.
Останню, восьму статтю витрат, не відображає навіть портал e-data.gov.ua, хоча накладна – в наявності. Напевне, через занадто малу суму – 2 тис.грн. Ці гроші списали на ручки (427шт.), файли (650 шт.) та папки на зав’язках (217шт.). Не зрозуміло, навіщо було купувати саме таку кількість цих предметів. Можна припустити, що кожному інтерв’юеру було потрібно по одній ручці та по одній папці на двох. Для чого файли – не зрозуміло. Тому мінусуємо, і отримуємо 1300 грн. можливої економії.
Отже, якщо припустити, що це опитування варто було проводити, його можна було організувати як мінімум удвічі дешевше. Простий підрахунок виявив 237 658,5 грн. можливої економії, а також два випадки конфлікту інтересів. Це якщо не брати до уваги, що керували і організовували увесь процес опитування прихильники лише одного з варіантів назв, що вже не правильно. Чи нестиме хоч хтось відповідальність за розтрату бюджетних коштів?...
А тим часом, у відповідь на рішення Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ рекомендувати народним депутатам перейменувати Кіровоград в Інгульськ, Кіровоградська міська рада звернулась до народних обранців з проханням відтермінувати перейменування міста до… ухвалення Закону «Про місцевий референдум». І для цього знову ведеться кампанія у ЗМІ, знову збираються мітинги, знову вирують пристрасті.
Нове опитування, нові витрати з бюджету, нова можливість «заробити»…
Дмитро Сінченко
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Хто заробив на темі перейменування Кіровограда?
Про проведення «громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда» писалось чимало. Про те, кому воно було вигідне політично та ідеологічно, про те, хто і чому його підтримував, про те, яке його юридичне значення, до чого воно могло призвести і у що вилилось, вже написано цілком докладно. Але з точки зору корупційної складової, конфлікту інтересів та доцільності статей витрат ця тема ще не досліджувалась.
Про проведення «громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда» писалось чимало. Про те, кому воно було вигідне політично та ідеологічно, про те, хто і чому його підтримував, про те, яке його юридичне значення, до чого воно могло призвести і у що вилилось, вже написано цілком докладно. Але з точки зору корупційної складової, конфлікту інтересів та доцільності статей витрат ця тема ще не досліджувалась.
Коротка передісторія. У зв’язку з ухваленими законами, які в народі охрестили «Про декомунізацію», місто Кіровоград повинне бути перейменованим. В місті активізувалась багаторічна дискусія з цього питання. Більшість депутатів міськради 6-го скликання (переважно – колишні члени Партії регіонів), як вони пояснювали, щоб дізнатись думку громади, проголосували за проведення «громадського опитування» (адже закону про місцевий референдум немає) в день місцевих виборів, і виділили на це діло 600 тис.грн.
Після численних протестів громадських активістів та політичних діячів, суму, виділену на опитування, зменшили, однак від ідеї опитування не відмовились. Сама тема перейменування була використана деякими кандидатами як одна з передвиборчих технологій, а пункти проведення опитування, за словами деяких кандидатів, використовувались для організації фальсифікацій на виборах.
В опитуванні можна було брати участь безліч разів, на будь-яких дільницях, адже організатори не мали списків виборців, тому ніде не фіксували голоси. Проконтролювати правдивість голосування було не можливо. Зрештою, їх результатами ніхто не скористався, адже міська рада подала до парламенту пропозицію не з одного варіанта, який «переміг» під час голосування, а всі сім варіантів, які обговорювались під час громадських слухань, як і передбачено Законом.
У відповідь на звернення народного депутата Олексія Ленського до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова говориться, що «Працівниками колишнього Кіровоградського МВ МВС України в Кіровоградській області за результатами розгляду фактів, викладених у депутатському зверненні, відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України, щодо незаконного використання бюджетних коштів на перейменування міста органами влади. …Викладені відомості щодо використання бюджетних коштів на перейменування міста та ознак сепаратизму будуть перевірені в діях держслужбовців і політиків під час проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні».
Наші доблесні правоохоронці можуть як завжди спустити цю справу «на гальмах». Чи має хтось насправді відповісти за це марнотратство? Спробуємо з’ясувати. Для цього маємо фінансові документи міськради по проведеному опитуванню, портал e-data.gov.ua, через який можна перевірити їх достовірність, і рахунки на аналогічні товари з місцевих поліграфічних підприємств для порівняння. Отже, про все по порядку.
Рішенням виконкому Кіровоградської міськради від 16 жовтня 2015 року №542 «Про організацію проведення опитування жителів м. Кіровограда щодо перейменування міста» затверджено кошторис видатків з підготовки та проведення громадського опитування у сумі 409 800 грн. Із затвердженого кошторису витрачено 406 835,9 грн.
Перша і найбільша стаття кошторису – «оплата послуг з підготовки та проведення опитування». Мається на увазі виплата «добових» людям, що стояли біля скриньок і видавали громадянам питальники. Всього на ці цілі пішло 288 300 грн., тобто 428 осіб (по 4 особи на кожну виборчу дільницю) отримали по 500грн., плюс нарахування ЄСВ – 34,7%.
Тут виникає питання, чому по 4 особи? Адже на дільницях було видно лише по дві особи. Чергувались? Для цього цілком достатньо двох чоловік – один може відлучитись в туалет чи на обід, відповідно одна людина постійно була би біля скриньки. Тим паче, що стояли вони лише до 17.00. Для прикладу, інтерв’юери 2-х екзит-полів стояли на 3 години більше (до моменту закриття дільниць) по одній людині на дільниці, і чудово справлялись. Тобто, вже маємо як мінімум 144 150 грн. можливої економії.
Виникає також питання, як здійснювався набір цих людей? За словами заступника голови координаційної групи громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда Сергія Запорожана, близько 20 дільниць могли бути перекриті працівниками компаній "Червоної зірки" і "Гідросили". Проте подавались вони не від самих підприємств, а від депутатів міськради. Міськрада звернулась спершу до депутатів-мажоритарників минулого скликання (переважно - екс-регіоналів - авт.) з проханням забезпечити проведення опитування на їхніх дільницях.
«Коли виявилось, що на деяких дільницях бракує людей, звернулись до освітніх закладів, які забезпечили людьми близько 40 дільниць та деяких ГО - близько 8 дільниць. Решту дільниць обслуговували переважно запропоновані депутатами міськради представники квартальних комітетів та громадських приймалень депутатів. Якщо говорити про партійність, то своїх представників надали майже всі депутати, обрані від ПР (у т.ч. перебіжчики з фракції партії "УДАР" - авт.), і майже жодного - від Батьківщини», - пояснив Сергій Запорожан.
Нагадаємо, «Гідросила-груп» та «Ельворті-груп» належать одному з активних лобістів назви «Єлисаветград» Павлу Штутману. До сфери його впливу відносять депутата міськради від БПП Ігоря Волкова (у минулому скликанні був обраний від ПР, і був секретарем міськради – авт.) та ще кількох депутатів, які активно лобіювали проведення опитування і саму назву «Єлисаветград».
Друга стаття – транспортні послуги. На них було витрачено порівняно небагато – 4 523,4 грн., тобто менше, від запланованих за кошторисом 6 тис. Виконавець послуги – Приватне підприємство «Олікс». Директор ПП «Олікс» - член партії «УДАР». Тогочасний керівник фракції партії «УДАР» Лариса Онул була однією з активних лобістів «громадського опитування» і членом робочої групи з його проведення.
Визначити, чи було «списано» гроші на цій статті – не можливо. Проте, можна констатувати наявний конфлікт інтересів.
Третя стаття витрат – виготовлення «бюлетенів». У видатковій накладній товар названо «бланк А5». Міськвиконком замовив 140 тис.шт. і витратив на це 58 тис.грн. У кількох поліграфічних підприємствах із заданими параметрами замовлення в середньому пропонують виготовити 140 тис. листівок А5 формату за ціною від 15 до 17 тис. грн. Можлива економія склала близько 42 тис.грн.
Чому виготовляли такі дорогі листівки? Захист? Особливий папір? А який сенс захищати бланки для голосування, якщо будь-яка людина могла проголосувати скільки завгодно разів? Якщо жодного контролю за кількістю вкинутих в урну бюлетенів ніхто не вів?
Постачальником значиться ТОВ «Агенція «Поліграфічний комплекс», місто Київ. Директор – Олександра Кнопова. Про зв’язок підприємства з організаторами опитування нічого не відомо. Однак замовляв товар безпосередньо керівник робочої групи з проведення опитування Сергій Колодяжний.
Четверта стаття витрат – скриньки з гофрокартону 600х500х700, або простіше – урни для голосування. Їх замовили 100 шт. по 91 грн., загальна сума – 9 100грн. І тут виникає питання – а де ж іще 7шт.? Адже дільниць, які зібрались охопити організатори дійства, було саме 107? Були без скриньок? Сумніваюсь. Швидше, на 7-ми дільницях просто нікого не було. Тому всі попередні витрати доцільно зменшити на 7 дільниць (-9430грн.).
Моніторинг цін у різних виробників показав від 17 до 33 грн. за шт. Віднімаємо від витрачених грошей і отримуємо 7 400грн. Виконавець робіт – маловідома ТОВ «Компанія «Савіл». Директор – Шабала В.Г.
П’ята стаття – банери 0,5х1,0 м та наклейки ф А4, по 107 шт. кожного, на загальну суму 10967,5 грн. Постачальник – Мале приватне підприємство «Антураж А». Директор – Наталя Бондар, власник – Ірина Саєнко, на той час депутат міськради, один із головних лобістів проведення опитування і назви «Єлисаветград», дружина Сергія Колодяжного – заступника міського голови, відповідального за проведення опитування. Конфлікт інтересів очевидний, однак жоден з останніх двох персонажів про нього не заявили, проголосувавши за всі рішення, пов’язані з проведенням опитування (Саєнко – як депутат, Колодяжний – як член виконкому), чим прямо порушили антикорупційне законодавство.
На інших поліграфічних підприємствах пропонують виготовити банери таких параметрів і кількості в середньому за 5800грн., а наклейки – за 123 грн. Можлива економія для бюджету – 5 044,5грн.
Шоста стаття видатків – виготовлення накидок (0,5х1,4 м), 214 шт. на суму 17 334грн. В інтернеті знаходимо прозиції виготовити накидку за 35 грн. Мінусуємо і отримуємо 10 334 грн. можливої економії.
Сьома стаття – пошив наметів. Якщо бути точним – 60 бічних частин палатки за ціною 300 грн. кожна. Загальна вартість товару – 18 тис.грн. Найнезрозуміліша та найнелогічніша стаття витрат. Адже не зрозуміло, на що мали кріпитись ці бічні частини, де мали взяти металеві конструкції, чи є в наявності верхні частини (дах) і скільки наметів мало б вийти в результаті? Якщо припустити, що наметам бракувало лише трьох бічних частин, то міськвиконком замовив деталі для 20 наметів. Чому саме таку кількість? Чому більшість апріорі мали сиділи просто неба?
Загалом, більшості журналістів не вдалось навіть зафіксувати наявність наметів, а, за словами заступника голови координаційної групи опитування Сергія Запорожана, із замовлених наметів були використані лише половина з них. Вважаю, що вся стаття витрат була абсолютно зайвою. А постачальником значиться нікому не відомий ТОВ Чижик І.Б.
Останню, восьму статтю витрат, не відображає навіть портал e-data.gov.ua, хоча накладна – в наявності. Напевне, через занадто малу суму – 2 тис.грн. Ці гроші списали на ручки (427шт.), файли (650 шт.) та папки на зав’язках (217шт.). Не зрозуміло, навіщо було купувати саме таку кількість цих предметів. Можна припустити, що кожному інтерв’юеру було потрібно по одній ручці та по одній папці на двох. Для чого файли – не зрозуміло. Тому мінусуємо, і отримуємо 1300 грн. можливої економії.
Отже, якщо припустити, що це опитування варто було проводити, його можна було організувати як мінімум удвічі дешевше. Простий підрахунок виявив 237 658,5 грн. можливої економії, а також два випадки конфлікту інтересів. Це якщо не брати до уваги, що керували і організовували увесь процес опитування прихильники лише одного з варіантів назв, що вже не правильно. Чи нестиме хоч хтось відповідальність за розтрату бюджетних коштів?...
А тим часом, у відповідь на рішення Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ рекомендувати народним депутатам перейменувати Кіровоград в Інгульськ, Кіровоградська міська рада звернулась до народних обранців з проханням відтермінувати перейменування міста до… ухвалення Закону «Про місцевий референдум». І для цього знову ведеться кампанія у ЗМІ, знову збираються мітинги, знову вирують пристрасті.
Нове опитування, нові витрати з бюджету, нова можливість «заробити»…
Дмитро Сінченко
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»