Ісус Хрестос і Гермес Трісмегіст: шлях до безсмертя для шляхетних людей

Тот, він же Гермес

У попередній статті ми з’ясували, що в допотопному світі (тобто до 55 ст. до н.е.) існувало розвинене релігійне вчення, носієм якого був безсмертний богочоловік на ім’я Тот. Після Великого потопу він виступав під іменем Гермес (можливо, «той, хто єднає з Сонцем», тобто з божественним) і проповідував те ж саме вчення в нових умовах.

Руйнування старого світу, відомого під іменами Борія і Атлантида (Альт-лан – «стара земля») створило сприятливі умови для практичної реалізації цього вчення. На його основі була заснована Трипільська цивілізація, відома в античному світі під іменем Гіперборія (Вища Борія). При цьому Тот–Гермес отримав багато інших імен, які відбивають різні сторони його діяльності:

• Трісмегіст – Тричімогутній (мав могутні Мудрість, Силу, Любов),  
• Ной (новий, оновлений),
• Рама (Сонце+Матерія, тобто поєднання божественного і людського, «хрест», «боголюдина»),
• Зіасудра, Зіусудра («життя довгих днів», безсмертний),
• Ману (першолюдина, засновник нової раси),
• Яма–Їма (пом’якшене Рама),
• Аполлон Гіперборійський, від Купал-Гопал – «захисник громади» (купа – зібрання, пал – захисник, воїн). 

Серце Землі та його символіка

Гіперборія вважалася центром нового світу, тому в античні часи для неї застосовували такі епітети:

• «Серце Землі» (Гартленд, серцевинна земля, від «серце» – середина),
• «Пуп Землі» (тобто середина, центр),
• «вісь», «полюс» (центр, навколо якого обертається цивілізація),
• Оу-країна («оу» – зародок, сім’я) – початок цивілізації, «зерно».

Символом Гіперборії була свастика (сварга) – символ Центру. Гіперборія вважалася країною святих, блаженних, безсмертних, завжди щасливих. Тому символ Гіперборії називається:

• «свастя», що буквально перекладається як «святість з тобою», подібно до «щастя» (ща з тобою);
• «свастика» – твердиня святості (від «сва» – святість, «ст» – сталість, стабільність, сталевість).

Безсмертя, яке дає щастя

Згідно з вченням Гермеса Трісмегіста, еволюційною метою смертної людини є перетворення на безсмертну боголюдину. Тільки стан боголюдини дає істинне і стале щастя.

Через 5 тисячоліть те ж саме проповідував інший безсмертний богочоловік – Ісус Хрестос. Ім’я Ісус (Їсус, Ясус, Ясіон, Ясон) означає «ясний», «світлий», «той, хто світить». Слово «хрестос» походить від коренів *хр–*кр – «хороший, красивий», і *ст – «сталий», що разом означає «завжди хороший і красивий». Тому «Хрестос» – це не особове ім’я, а прізвисько, яке вказує на досягнення боголюдського рівня розвитку, подібно як прізвисько «Рама».

Згідно з вченням Ісуса Хреста, релігійною метою людини є досягнення фізичного безсмертя: «Тоді озвався Петро і сказав до Нього: Ось ми покинули все й пішли за Тобою; що будемо за те мати? Ісус відповів їм: Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28—29). Людський дух вже є безсмертним (має вічне життя) – він розвивається в реінкарнації. Тому в наведеній цитаті обіцянка вічного життя стосується не духу, а плоті. Пряме підтвердження: «Ті ж, що удостояться осягнути нової епохи, вмерти вже не можуть, тому що вони є синами Бога – воскресіння діти сущі» (Лк 20.34–36).

Порівняймо, що говорять про шлях до фізичного безсмертя Гермес Трісмегіст та Ісус Хрестос.

Піднесення у вищий простір (план, площину) подій

Гермес: «Одного разу, в часи давно забуті, Я, Тот, відкривши браму, проник до інших просторових планів і вивчив таємниці приховані».

Ісус: «Шукайте перше Царства Божого та правди його, і все інше вам додасться».

Генерування і поширення внутрішнього Світла

Гермес: «Спрямовуй погляд завжди до Світла! Із тьми ти повстань, ставши єдиним зі Світлом! І будь провідником у світ людей Божественних Настанов і Принципів!»

Ісус: «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачачи ваші добрі вчинки, прославляли вашого Батька, що на небесах».

Лаконічна і чиста мова

Гермес: «Винищ увесь хаос своїх емоцій — і тільки тоді знайдеш ти гармонію у житті. Скоряй мовчанням звичку багатослівності».

Ісус: «Хай буде ваше слово: так – так; ні – ні. А що більше цього, те від лихого».

Безсмертні серед нас – є і будуть

Гермес: «Та знай, людино, що завжди поруч тебе ступають Посланці Світла. Відкрито Шлях Їхній для всіх, хто готовий вступити у Світло! Вони — Посланці Світла, Вісники Ранку — променіють серед людей. Подібні Вони до людей — і в той же час не подібні до них. Пам’ятаєте заповіді Мої! Зберігаєте їх і реалізуйте їх — і Я буду з вами, допомагаючи і проводжаючи вас у Світло!»

Ісус: «Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії (другому народженні) у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте». «Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку».

Взаємне доповнення

Безумовно, що вчення Гермеса і вчення Ісуса – це різні прояви єдиної Гіперборійської Традиції, істинної Релігії. Вони мають спільне ядро, а відмінності між ними гармонійно доповнюють одна одну. Це видно як з текстів Гермеса й Ісуса, так і з вчення їхніх шкіл. Наприклад, Гермес наголошує: «Знай, що тіло твоє, якщо буде воно в бездоганному порядку, ніколи не зазнає дотику смерті!» Ця ж ідея ліквідації внутрішнього хаосу задля об’єднання божественного з людським є фундаментальним принципом динамізму – філософії боголюдської трансформації.  

Розвиток мистецтва Життя

Серед тих, хто вже досягнув боголюдського стану, є різні рівні його реалізації – і це природно. Так само природно те, що мистецтво досягнення безсмертя постійно розвивалося і далі розвивається. Саме це ми й бачимо на прикладі Ісуса Хреста. Так, безсмертні можуть виживати після травм, смертельних для людей. Ісус пішов ще далі: Він продемонстрував здатність самостійно повертатися до життя після стану смерті.

Прямий зв’язок з Гермесом

Ісус був продовжувачем Традиції Гермеса. Ймовірно, що в громаді Ісуса (або десь поряд) діяли інші безсмертні, а може навіть і сам безсмертний Гермес.

З Євангелія відомо, що Марія володіла нев’янучою молодістю, тому її називали Дівою. Вірогідно, що батько Ісуса, він же Йосип Ариматейський, також був безсмертним – на це вказує безумовна подібність батька до свого сина, на основі якої Пилат без запитань передав Йосипу Ариматейському тіло мертвого Ісуса (згідно з римським законом, тіла померлих віддавалися родичам). Можливо, що Йосип і Гермес – та ж сама особа.

Відтак Євангеліє стверджує органічний зв’язок між Трипільською (Гіперборійською) традицією Гермеса і вченням Ісуса Хреста – аріянством (аріохрестиянством).   

Ісус посеред нас

Це не метафора, а констатація факту, що поряд з нами реально живуть Ісус, Діва Марія, святий Йосип Ариматейський та інші безсмертні. За словами Гермеса, «Посланці Світла, Вісники Ранку – променіють серед людей. Подібні Вони до людей — і разом з тим не подібні до них».

Вони маскуються під звичайних людей, а відкриваються тільки тим, хто спроможний їх зрозуміти. Найкращий спосіб вийти з ними на зв’язок – твердо стати на шлях безсмертя. Саме з цією метою ми й розпочали Ельфійський проект.

Хай Буде!   

Гермес Трісмегіст (автор - Олексій Леонов)