Алхімія і вічне життя

Витоки

Легендарним засновником алхімії вважається Гермес Трисмегіст (тричі могутній), він же Тот. В легендах збереглася наступна інформація про нього: Тот був сином Бога Гора. Гор («горішній», Агура Мазда – Вишній Майстер) – це Творець Всесвіту, Брахма. Символом Творця Всесвітом є Сокіл, тому Гора зображали з головою Сокола. Отже, Тот пройшов шлях перетворення і став  боголюдиною – Сином Божим.

Тот був атлантом, а після загибелі Атлантиди (Альт-ланду – «старої землі») він або втілився (після смерті) під іменем Гермеса, або Гермес був сином Тота. Враховуючи, що Тот був безсмертним, значно вірогідніше, що в новому, післяпотопному світі Тот виступав під іменем Гермес. Згодом це ім’я стало іменем езотеричної школи, тобто слово Гермес уже позначало не людину, а функцію.

Значення терміну

Зміст терміну алхімія походить від ал-ель - дух, хем - перетворення, тобто дослівно означає духовне перетворення.

Мета алхмії

Перше і основне, що лежить на поверхні, коли йдеться про алхімію, - це пошук способу отримати золото з менш благородних металів, щоб збагатитися і в кінцевому підсумку здобути владу.

Інша мета цієї науки - досягнення вічного життя. Про алхіміків, людей, які присвятили своє життя алхімічним заняттям, ходило безліч дивних чуток. Серед іншого говорили, нібито вони знайшли формулу безсмертя - звичайно фізичного, оскільки в наш час це єдина форма буття, яка цікавить людей: усі хочуть дізнатися, як залишитися вічно молодими.

І третя мета алхімії, про яку мовчать філософські трактати - досягнення щастя.

Однак пошуки золота, молодості і щастя мають дещо спільне. Алхіміки шукали одного і того ж: щастя, вічної молодості або казкового багатства (звичайно, якщо обійти метафізичний бік їх вчення). І хоча ці уявлення широко поширені в сучасній літературі, справжня мета алхімії, як ми побачимо, зовсім інша.

Головною її метою є Людина. Праці алхіміків присвячені трансмутації людини, її внутрішньому перетворенню, досягненню вищих станів і всіх способів розвитку, які можливі при застосуванні цієї науки до людини.

Хімії необхідні хімічні речовини, лабораторії і фізичний посередник - людина. Алхімія ж крім цього потребує філософських і моральних засад, її досліди здійснюються не завжди за допомогою фізичного тіла, але завжди за допомогою душі та духу.

Тому попри схожість назв прямий зв'язок між цими науками відсутній. Крім того, необхідно пам'ятати, що в стародавні часи зазвичай чітко розрізняли фізичні, хімічні і алхімічні явища і не ставили між ними знака рівності.

Алхімічні перетворення пов'язані з принципом Еволюції: все існуюче в природі, у Всесвіті рухається, розвивається, прагне до чогось, має мету і призначення - і каміння, і рослини, і тварини, і люди.

Метою алхімічних експериментів був пошук того, що може покращити, прискорити розвиток, допомогти еволюції. Адже те, що коли-небудь стане золотом, може бути золотом вже сьогодні, бо це і є його справжня суть.

А те, що в людині коли-небудь стане безсмертним, може бути безсмертним вже сьогодні, оскільки це справжня суть людини. Те, що коли-небудь стане досконалим, може бути досконалим вже зараз. І якщо є спосіб зробити це за хвилини, то навіщо витрачати на це години.

Таким чином, алхімік, якщо він добре застосовує свою науку і філософію, перетворюється в справжнього благодійника для природи, якій він допомагає швидше розвиватися.

Ось сенс перетворень, ось те, що в багатьох випадках іменується золотом. Золото - це символ досконалості, найвищої точки розвитку, як і Сонце. Все повинно повертатися до свого першоджерела, до свого призначення. Все повинно стати досконалим, все повинно прийти до своєї вищої точки.

Таємнича наука

Чому ж тоді алхіміки так прагнуть утаємничити свої знання, зберегти їх у колі присвячених? Чому Книга алхімії нам недоступна? Чому алхімію, як і всі древні езотеричні знання, називають двосічною зброєю?

Тому що ця зброя небезпечна для тих, хто не вміє володіти самим собою, своїми пристрастями, земними потребами. Вона небезпечна для тих, хто ведений егоїзмом, хто використовує ці знання тільки для власної вигоди, але не заради природи та інших людей. Саме тому алхімічні знання так ретельно охороняються і стали таємними, закритими, так що потрібно багато часу, щоб зуміти дійти до їх суті. Стільки часу, що, як казав Платон, коли вже до старості ми почнемо розуміти щось, ми станемо таким спокійними, переживемо стільки всього, що, можливо, у нас з'явиться природній внутрішній намір працювати і створювати, але вже за відсутності поспіху і прагнення влади за будь-яку ціну.

Основні закони і принципи алхімії

1.Єдність Матерії.

У проявленому світі матерія може приймати тисячі різних форм, величезна розмаїтість і багатство яких вражає уяву. Але Матерія - це загальна, спільна основа для всього космосу. Розіміючи це, ми можемо прийти до іншого закону, про який говорить алхімія: все, що є в макрокосмосі, є і в Мікрокосмосі, все, що є в великому, є і в малому, все, що є на небі, є і в людині, і навпаки. І ми можемо зрозуміти космічні явища, проводячи аналогії з процесами, що відбуваються в нас самих. Є подібність, відповідність, бо все виходить з першоелементів, яка є основою і для великого, і для малого, і для того, що нагорі, і для того, що внизу.

Алхімічна робота заснована на цьому принципі, алхімічні перетворення відбуваються у злагоді з природою і ведуть прямим шляхом аналогій. Шлях від свинцю до золота, про який ми стільки чули, - це пряма лінія; призначення свинцю - стати золотом, призначення людей - стати богами. Ось ті перетворення, до яких ми прагнемо.

Рух до досконалості - либідь з 2-ма зміями, де либідь - символ людини, змії - символ символ воскресіння і смерті, глибокої мудрості

Алхімічним символом набуття божественних ознак є либідь, який рухається вгору разом з двома зміями. Либідь означає людину, яка рухається до досконалості, дві змії - символ еволюційної циклічності шляхом взаємодії протилежностей (тези та інтитези). Цей принцип співзвучний з філософією динамізму Ісуса Хреста

2. Сірка, Ртуть та Сіль.

Першоматерія складається з трьох елементів, які в алхімічній термінології мають назви Сірка, Ртуть та Сіль. Ці, з першого погляду, хімічні елементи мають зовсім інший сенс - їх імена взяті як символічні назви для особливих елементів природи.

Сірка, Ртуть та Сіль комбінуються в різних пропорціях, від яких і залежить ступінь досконалості тіл природи. Що більше Сірки, то вище ступінь досконалості, оскільки Сірка найближче до Сонця, до золота. Навпаки, що більше Солі, то менше ступінь досконалості, то більше важкого, тілесного, земного.

Яке ж завдання алхіміка?

Змінювати ці співвідношення, щоб перетворити все в золото. Обережно! Це не означає, що ми повинні перетворитися в божевільних шукачів золота! Коли ми стверджуємо, що все має перетворитися в золото, це означає, що всі тіла повинні досягти такого співвідношення Сірки, Ртуті та Солі, яке для кожного з них є найвищим і досконалим.

Ці три елементи є і в людині. У ній є Золото, Первинне Золото - її Вище Я: Архетип людини, та людина, про яку ми мріємо і яка перевершує всі уявлення, народжені розумом.

В людині є Сірка. Це Дух, те найвище, що ми можемо уявити в людині, сукупність її потенціалів і достоїнств. Це вища здатність людини розуміти не тільки логікою, розумом, а й інтуїтивно. Найбільш повне вираження її волі.

Є в людині і Ртуть. Ми називаємо Ртуттю Душу, те, що оживляє людину, тобто всю сукупність наших програм, які забезпечують життєдіяльність фізичного тіла.

А що таке Сіль в людині? Це її тіло.

Хто ж така досконала людина? Це той, хто віддає перевагу Сірці, той, хто мало-помалу досягає сталості цих трьох елементів, при якій вищий переважає над нижчим. 

Але алхімічні процеси можна передати не тільки за допомогою цього потрійного поділу. У древніх релігійних і філософських школах стверджувалося існування семи «тіл», або планів, людини. Є подібне вчення і в алхімії.

4 нижчі і 3 вищі принципи

Алхімічна наука говорить про 4 нижчі і 3 вищі принципи. 4 нижчих представлені Сіркою, Ртуттю і Сіллю. Сірка відповідає Вогню. Ртуть, яка може перебувати в двох станах, відповідає Повітрю, коли вона рідка, і Воді, коли вона тверда. Сіль відповідає Землі. Тут ми зустрічаємося із знаменитими чотирма стихіями алхіміків: Вогнем, Повітрям, Водою і Землею, - які не є ні вогнем, який ми знаємо, ні повітрям, яким ми дихаємо, ні водою, яку ми п'ємо, ні навіть землею, про яку ми уявляємо, коли вимовляємо це слово.

За алхімією, єдина стихія, яку ми знаємо, - це Земля, оскільки наша свідомість заглиблена в неї. Ми знаємо воду Землі, повітря Землі, вогонь Землі, але не знаємо справжніх Води, Повітря й Вогню.

Щоб зрозуміти, як стихії проявляються в людині, треба уявити Землю як тіло, Воду як життєву силу, як те, що робить нас живими, Повітря як душу або сукупність емоцій, відчуттів, які дають нам можливість висловлювати свої почуття, і Вогонь як здатність мислити, міркувати, розуміти, мати зв'язок з ідеями. Це чотири стихії в людині.

Якщо прийняти вплив семи основних планет на людину, тоді до чотирьох згаданих принципів приєднуються ще три: розум, спрямований не на себе, але на все суще, Вищий Розум; Інтуїція, тобто пряме уловлювання і миттєве розуміння; і Чиста воля, яка творить дію сама по собі, без бажання винагороди.

Велике Діяння

Ми багато разів чули про Велике Діяння, яке здійснюється над Первинною матерією, - про її трансмутації, про перетворення її в Філософський камінь.

Велике Діяння - це метафізична практика.

Якщо говорити про практичну сторону Великого Діяння, то воно може охоплювати абсолютно все. Починати треба з виділення, відділення Першоматерії. Як стверджують алхіміки, є можливість розпізнати, виділити і зібрати її в нашому світі, хоча ніхто з них не говорить, як це зробити.

У цій Першоматерії, як і у всякій матерії, присутні в певній пропорції Сірка, Ртуть та Сіль.

Перший етап Великого Діяння полягає у відокремленні Сірки.

Другий - у відділенні Ртуті. Сірка і Ртуть хреста - це насправді те, з чим треба працювати. Сіль з'єднує елемент, існування якого має сенс, поки існує хрест. Так само як існування тіла має сенс, поки наш дух і наші психофізичні елементи об'єднані, - тоді досконале тіло служить засобом вираження їх єдності.

Третя фаза Великого Діяння найтонша - це нове об'єднання, злиття Сірки і Ртуті, створенням того, що алхіміки символічно називають гермафродитом, того, в кого вже відсутні відмінності. Цей Гермафродит спочатку мертвий, позбавлений життя.

Алхіміки символічно описують, як Душа цього Гермафродита піднімається на Вищі Небеса і просить Творця дарувати цьому тілу нове, відмінне від попереднього, життя, тому що поєднання Сірки і Ртуті - це наслідок того, що вони були розділені, відокремлені, усвідомлені і знову об'єднані.

Бог сходить з Душею, дає їй увійти в тіло Гермафродита, і це тіло народжується вдруге. Простими словами це означає: народження свідомості, людина пробуджується. Ось що мали на увазі стародавні, коли називали своїх посвячених Двічі народженими.

Філософський камінь

Кінцевою метою Великого Діяння алхіміки називали Філософський камінь. Це дуже глибокий символ, під яким можна розуміти і універсальну панацею, що перетворює людей в богів, а сонця в величезні вічні зорі, і трансформацію простого свинцю в золото.

Філософія

І тепер ми запитуємо себе, наскільки правдиві ці легенди про отримання золота, про роботу з Філософським каменем, про еліксир безсмертя, про вічне щастя? Невже це все неправда? Хіба могли сотні людей, які довели свій розум і здібності, присвятити ціле життя якимось вигадками? Вся річ у тім, що істина ховається за символами, що не дають відразу осягнути її глибокий сенс.

Що пропонує філософія алхімії, про яку так складно говорити? Вона відкриває дві грані: теорію, тобто все, що пов'язане з духом, з пізнанням, і практику.

Стосовно пізнання алхімічна філософія стверджує, що потрібно звертати увагу не на зовнішній вигляд чого-небудь, а шукати глибоке коріння і причини всього. Важлива не форма предметів, а дух, який живе в них. Філософія вчить нас завжди йти глибше в пізнанні природи, вчитися жити разом з нею, тому що природа має ті ж причини буття, що й людина, таку ж сутність живого.

З практичного боку алхімія вчить людину повертати собі сили, які вона втратила одного разу, в певний момент еволюції, про які згадують всі філософські та релігійні вчення. Річ в тому, що людина не приходить на землю - вона «падає» на неї; вона не народжується на землі, а спускається на неї.

І алхімія повертає людині здатність піднятися, знову рости, прискорити свою еволюцію. Алхімія дає людині шанс знову знайти втрачене колись вічне життя. Зверніть увагу на це твердження: людина не стає безсмертною - людина з самого початку безсмертна!

Помилково думати, що це лише безсмертя фізичного тіла. Багато філософів і мудреці вже пояснили нам, що безсмертя - це стан свідомості, а не лише властивість тіла. Перепона людини в тому, що вона не усвідомлює безсмертя свого духу, що вона спіймана в пастку свого тіла, обмежена тільки життям тіла і тільки для нього шукає безсмертя.

Хіба може бути нещасливою людина, яка переконалася, що може рости, удосконалювати себе, перетворювати глину своєї особистості в золото духу, а несвідомість і невігластво - в розуміння своєї суті? Хіба може бути нещасливою людина, яка знайшла саму себе? І невже ми можемо назвати щастям те, що видобувається фізичними, матеріальними, земними засобами? Чи дають щастя самі по собі кошти, великий будинок, слава? Може, варто до терміну щастя додати щось більше, ніж просто володіння? Хіба не щасливий, нарешті, той, хто пізнав самого себе? Після цього людина здобуде і багатство, і славу.

І тому алхіміки праві: є золото, є безсмертя, є щастя. Все це можна досягти, це можна добути в башті з лабораторією через багато років занять і зусиль - іноді таким простим і природним способом, що ми ним спочатку нехтуємо.

Кожна людина - це вежа. В душі кожного з нас є своя внутрішня лабораторія, в кожному живе алхімік. Чому ж ми мріємо про щось незвичайне, коли багатство вже в наших руках? Я не кажу, що алхіміків не було, але я стверджую, що і ми володіємо частинкою Знання, в даному випадку - алхімічного знання.

У кожному з нас є той, хто чинить Велике Діяння, у кожного з нас є інструменти, матеріал, сили, життя, щоб отримати золото досконалості. Кожна людина може зі свинцю своїх недоліків зробити золото своїх достоїнств. Але спочатку треба захотіти цього, як алхіміки хотіли отримати золото.

Крім бажання, треба ще працювати заради цього; часто алхіміки присвячували все своє життя досягненню цих цілей. Треба створити свою внутрішню лабораторію. Перетворення відбудеться, і через золото чеснот прийде усвідомлення свого вічного життя. І досягнувши кульмінації цього процесу, ми станемо людьми, які знають, хто вони і чого хочуть, знають, звідки вони прийшли і куди йдуть. Прийде знання, що ми були богами і маємо повернутись до свого природнього стану.