Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Починається Масляний тиждень. Неодруженим парубкам час вибирати наречених

Масляна отримала таку назву тому, що основною обрядовою стравою протягом всього тижня були вареники з сиром, які споживалися з маслом чи сметаною. Готували також гречані млинці, смажені на маслі або на смальці. Досить популярними серед селян була маслянка (сколотини від масла). Тому ще казали: "Нехай буде й маслянка — аби щоранку!"

Як пише у своїй книзі “Звичаї нашого народу” Олекса Воропай, Масляна складалася з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка – у четвер і “прощальна неділя”.

У прощальну або Прощену неділю, кожен мав забути про кривди та попросити пробачення у всіх, кого образив. Раніше ходили до рідних і знайомих “прощатися” – просити прощення за кривди і гріхи. Інколи навіть відвідували цвинтар, щоб померлі родичі простили їм.

На масляному тижні не вживали м’яса, а виключно молочні продукти. З давніх давен в цей період зазвичай вшановували худобу. У храмі освячували продукти тваринного походження, зокрема масло, молоко, сир

Масляна раніше також називалася Колодій і тривала цілий тиждень. Це був останній тиждень перед Великим постом. Парубки вибирали собі наречених, а неодруженим молодим чоловікам прив'язували колодку. На масляному тижні жінки не шили і не пряли, а переважно розважалися.

Заміжні жінки в понеділок зранку збиралися в корчмі "колодкувати". Вони знаходили невелику колоду, по черзі вповивали її шматками полотна і залишали в шинку до наступного дня. Так, у понеділок «колодка народилась».

У вівторок колодка «охрестилась» – жінки знову збиралися в шинку: їли, пили і співали:

Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла...

У неділю відбувалось завершення «життя» колодки – жінки «волочили колодку», тобто прив’язували неодруженим парубкам, іноді і дівчатам.

Починаючи з понеділка, жінки ходили по домах, де є дорослі неодружені хлопці і дівчата, і прив’язували колодку матерям до ноги - за те, що вони не оженили сина або дочку впродовж останніх м’ясниць.

В п’ятницю було частування тещі.

Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу – "щоб горло не пересихало".

Хто оженився восени, віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят (або на третій день, якщо теща зла). Хто ж оженився в післяріздвяні м’ясниці, той віз тещу до себе в Масляну П’ятницю. Разом з тещею запрошували й інших родичів.

Наприкінці тижня проводилися масові гуляння на майдані. Парубоча Громада встановлювала гладенький високий стовп — Колодку, який до того ж часто намащували салом (або іншим жиром), а на верх підвішували чобіт.

Парубоцтво змагалося за право дістати чобіт, найспритніший отримував приз — пару чобіт для майбутньої тещі.

Всі обрядові дійства супроводжувалися піснями та хороводами, пригощанням один одного млинцями, закликаючи весну:

Ой, весна, весна, ой, весна-красна,
Що ж ти нам, весно, принесла!
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне Сонечко у віконечко!

Традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя.

 

Наші інтереси: 

Знати народні традиції та відновлювати українські звичаї. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи