- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Божественні діалоги: Зороастр і Брунгільда
Світ:
Спецтема:
novoe.jpg
Діалог перший
- Скажи, мій любий Зороастре,
чому в тобі суворість стала
і так в людину ти не віриш,
що линвою її назвав?
- Я відповім, Брунгільдо, сестро.
В цілому людство поважаю,
та лиш в інерції застиглій
я бачу шлях його завжди.
- Але карати і картати
всяк час не можна, любий брате.
людині треба дати віру
в розкрилля її скритих сил.
- Я знаю твоє щедре серце,
моя божественна Брунгільдо,
і те, що прагнеш понад міру
ти людям сим допомогти.
- Так, моє сердце, любий брате,
любов’ю сповненe всякчасно,
я ту любов готова лити
жертовно у цей темний світ.
- Та чи оцінять твою жертву,
моя божественна Брунгільдо,
коли тим людям завше мало,
їм лиш все дай, і дай, і дай…
- Я покажу цим людям приклад,
як можна жити по законах
світів інакших, справедливих,
законах честі і краси…
- Моя чарівна люба сестро,
наївна діво, хоч і мудра…
Ну що ж, клади свою жертовність
на вічний той людський вівтар…
- О ясний брате Зороастре,
Мій шлях оцій Землі служити
І її людям, що так міцно і солодко
в житті ще сплять…
- То заходися їх будити,
шляхетна розумом Брунгільдо,
та уважай: то буде довгий
доволі та невдячний шлях…
- Я то передбачаю, брате,
але чинитиму все рівно,
бо так мене навчали вишні
мої духовні вчителі…
- Ну що ж, хай справдиться по вірі.
Твоє велике щедре серце
віднині й на далекі віки
хай служить людям на землі…
Наталка Артанія Кобза
18.03.2017
Бути світлом для незрячих
і дзвоном для непробуджених
на шляху Свідомої Еволюції -
місія служіння Дітей Вічності.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Дякую тобі, Миро, за надихаючу оцінку того, що я роблю. Мною так само відчувається, що має бути продовження теми... і воно може бути несподіваним розгортанням "грандіозного":) Бо маємо справу з сутностями божественного ряду...) Надихаймося і творімо!
Sapienti sat.
Коментарі
Як завжди прекрасно. Виявляється, мені подобаються вірші на, скажемо так, езотеричну тематику, Мабуть, це резонує з чимсь у мені, можливо з моїми поглядами,чи думками. Або наші світогляди досить близькі і тому Ваші вірші мають такий у мені відгук. Подібне притягується до подібного.
До речі, я Вам написав повідомлення у ФБ із сторінки сина, але Ви мабуть його пропустили.
Дякую, пане Олександре, за тонке й проникливе відчуття Ваше. Відгукується в нас, звичайно, те, з чим ми входимо в резонанс. А резонанс найтонше відчуває тіло. Бо розум обдурити можна, тіло ж - ніколи)
Вашого повідомлення ще поки не бачила, ФБ міг його запроторити у спам. Подивлюся неодмінно. Та Ви можете залишити його і просто тут, на НО, у приватних повідомленнях.
Ще раз Вам щиро дякую за теплий відгук!
Sapienti sat.
Вітаю, пане Олександр! Вчора відправила обіцяне, і не лише, на сторінку, з якої Ви писали. Сподіваюся, Ви отримали:) Хай щастить!
Sapienti sat.
Я отримав Ваші вірші. Дякую.
Мені взагалі-то не зрозуміло, чому Ви їх не публікуєте тут на НО. Нехай на російській мові, але справа не у мові, а важливим є зміст.
"Откровенья с Богом..." після " О возлюбленный моих сокровенных глубин,
Как знать, может, грустно, когда Ты — один?" і далі являє собою певну філософію, яка, до речі, співпадає з висказаним у моїй першій статті, яка розглядає графік модуля числа і послідовність, яку він демонструє. Випадковості не є випадковими, якщо дещо звучить в унісон, то це вже є щось!
Згодна, пане Олександре, що "випадковості не э випадковими", скажу більше - випадковостей, скоріш за все, взагалі немає. Є певний візерунок у просторі - узор навіть - і всі його елементи ідеально підпасовуються один під одний, коли у твоєму просторі лад і гармонія. Тож тільки-но ми виходимо на певний лад щодо самих себе - елементи притягуються до нас і вкладаються в наш індивідуальний узор, який є часткою єдиного цілого.
Щодо друку тих віршів на НО російською - не вважаю то правильним, тут суто українська територія. Краще зробити переклад, по натхненню це можливо. А ті вірші прийшли мені на Кіпрі, у дуже богонатхненному стані:) Вони дійсно гарні, самій подобаються, бо спустилися з чималих висот... за відчуттям.
Sapienti sat.
Потужний початок! Відчуваю, Наталко, що намічається дещо грандіозне. Твори!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую тобі, Миро, за надихаючу оцінку того, що я роблю. Мною так само відчувається, що має бути продовження теми... і воно може бути несподіваним розгортанням "грандіозного":) Бо маємо справу з сутностями божественного ряду...) Надихаймося і творімо!
Sapienti sat.
Дуже романтично... і прекрасно!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Сердечно дякую за Ваші щирі слова, Володимире!
Sapienti sat.
Ось і відповідь усім тим,хто живе минулими пророками і поетами.
Читаючи ці рядки,думав що це написав Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те.
Чудово пані Наталко.І вибачте за порівняння,інших слів не знайшов.
Вірю в те, що розумію.
Таке порівняння аж ніяк не може мене засмутити:) Щиро вдячна, шановний Явсе Світе, за таке глибоке прочитання і відчуття написаного!
Sapienti sat.
Дякую, пані Наталіє. Діалог перший... "Бо розум обдурити можна, тіло ж - ніколи)"...?
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Вдячна за Ваш відгук, пані Майя, а також за щедрі гали!
"Бо розум обдурити можна, тіло ж - ніколи": малося на увазі, що наш розум дурить себе сам, коли йому вигідно. І ми то добре знаємо, бо можемо себе переконати за допомогою розуму в будь-чому, навіть у нісенітниці. Тіло ж завжди реагує правдиво, тільки до нього треба прислухатися і всяк час його пізнавати. Йдеться про розум клітин тіла. Про свідомість клітин.
Можна спостерігати, наприклад, як тіло реагує на брехню - воно аж скручується, йому просто стає недобре. Чи коли негатив йде від незнайомої людини: ваше тіло напружується, завмирає, посилає сигнал небезпеки. Або у випадку несподіваної радості: щось ніби всередині єства відривається і летить униз. Є багато знаків, які нам подає тіло. Вони індивідуальні. Треба просто дружити зі своїм тілом, пізнавати його як друга і союзника. Тоді нам розкриватимуться не знані досі таємниці самих себе:)
Sapienti sat.
Красно дякую за чарівні Вірші, я теж спочатку думав що це переклад якогось відомого оригіналу. Тут є той резонанс, що збудить цікавість до краси нашої мови навіть у тих, хто вже нею не говорить у побуті, продовжуйте дуже файно!
Мені дуже приємно, пане Миколо, що Вам сподобалися вірші. Щиро дякую Вам. Мені самій дивно, що вони постукалися до мене в особі шляхетної Брунгільди і забажали з'явитися ось у такій незвичній формі...)
Sapienti sat.
Шановні друзі, до мене надходять прохання продовжувати діалоги Брунгільди з Зороастром. І я радо продовжуватиму, лиш прошу - можна тут, у коментарях, - задавати Брунгільді питання на "вічні теми". Такі теми, на які могли б говорити між собою особи такого рівня, як Зороастр і його сестра Брунгільда. Особа Брунгільди - сестри Зороастра - це не історична особа, лиш плід творчої поетичної уяви, на всяк випадок пояснюю:) Але така особа цілком могла би існувати проявлено, а можливо, таки і існувала у Просторі Буття... Ми лиш її покликали до життя.
Sapienti sat.
Відгукуюсь на заклик, Наталко! :)
П.С. То взято із ВЕЛИКІСТЬ, або Дерзай, Дитя Бога!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дуже вдячна, Арсене, за скорий відгук) Беру цитату щодо істинності і справжності у роботу:)
Sapienti sat.
Вірші проникливі.Діалоги допомагають краще розкрити темуПрокрасу віршів сказали попередні коментатори.При читанні вірша згадалась Леся Українка.Дякую Додам-вони -вірші легкі ефемерні.
Ваш відгук, Іє Подолянко, для мені дуже цінний, тому що допомагає побачити/відчути своє творення з іншого ракурсу - з погляду іншої людини. Це цікаво і повчально. Дякую Вам:)
Sapienti sat.