Оживає природа в розкрилених веснах
Дідух – наш оберіг – у тугім перевеслі.
Наша сила козацька тече в наших жилах
Піднімає до сонця на лебедя крилах
Наша пісня і мова – це наша святиня
України вона пресвята берегиня
Тож шануймо її, бережім і вивчаймо,
Якщо треба, то мужньо її захищаймо
Рідна мова – це серце Вкраїни й народу
Українському роду нема переводу.
Подивися Тарасе з високого лету
На оновлену землю наш батьку-поете
Розквітають сади і чудовії квіти,
Підростають красиві козацькії діти.
Наша воля і слава окроплені кров’ю
Нас Творець зігріває своєю любов’ю
Житній сніп золотий у тугім перевеслі
Україна жива, Україна воскресла.
Оксана Гладун, 23.03.2017
Бачимо прекрасне, підносимось у простір позитивних подій!
Коментарі
Магічна поезія! Візуалізація світлого майбутнього, піднесення у Простір волі.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!