Порох для набоїв з українських конопель не має аналогів у світі

За вмістом целюлози, необхідної для виробництва пороху, технічні коноплі не тільки не поступаються бавовні, а й своїми характеристиками навіть перевершують її.

На Глухівській науково-дослідній станції луб’яних культур НАН України уже 85 років селекціонери вирощують коноплю. Ні, не звичайну, а технічну. Тобто з низьким вмістом наркотичних речовин. Відтак цілком безпечну.

Спершу ці поля з високорослими рослинами охороняли силовики – зі зброєю та собаками. Думали, що сюди буде нашестя наркоманів та наркоділків. Ні, технічна конопля нікого не зацікавила, крім науковців і підприємців.

Виявляється, це досить вигідна культура, незамінна у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій та фармацевтичній галузях...  А ще – в автомобіле- та машинобудуванні... А тепер ось – і для виробництва пороху.

“Даруйте, чому ваша конопля вважається безпечною?” – запитуємо Ігора Маринченка, директора Глухівської науково-дослідної станції луб’яних культур НАН України. “В усьому світі, – пояснює пан Маринченко, – безнаркотичними вважають коноплі, вміст у яких наркотичноактивної речовини тетрагідроканнабінолу (ТГК) не перевищує 0,2 -- 0,3 відсотка. У сортах же, виведених нашими селекціонерами, ТГК у 200 разів менше. А в двох нових, Вікторії та Ніці – взагалі немає.

Цю технічну культуру невипадково називають найперспективнішою культурою ХХІ століття. Нашими сортами вже зацікавилися в Австралії, Канаді, Прибалтиці та Китаї... Зростає попит і в Україні. Особливо серед підприємців. Адже рівень рентабельності коноплі – 100 відсотків! Тож вона може конкурувати навіть із соняшником.

Ми наразі значно відстаємо від європейських та світових лідерів за кількістю посівних площ. Але в дечому таки випереджаємо”.

У Шостці на заводі хімічних реактивів було проведено тестування вибухової суміші. Висновок обнадійливий. “Технічні сорти коноплі, виведені українськими селекціонерами, – каже Рубіль Гілязетдінов, доктор технічних наук, – цілком придатні для виготовлення пороху, який не має аналогів у світі. Річ у тім, що конопля стійкіша до вологи. Тож набої із таким порохом довше зберігаються і майже не сиріють. А це, самі розумієте, дуже важливо в бойових умовах. До речі, вміст целюлози у наших сортах сягає 80 відсотків”.

Військові експерти зазначають, що порох із коноплі покращує балістичні характеристики та зменшує вагу набоїв майже вдвічі, а ще – підвищує влучність стрільби: куля рухається швидше, а відтак точніше.

Тим часом вітчизняні селекціонери продовжують експериментувати – на полях. Їм є чим пишатися: українські сорти, за результатами міжнародних випробувань визнано унікальними за:

• високою врожайністю,
• скоростиглістю,
• а головне – за низьким вмістом ТГК.

“Думаю, що згодом можна буде вирощувати навіть звичайні коноплі, – каже Ірина Лайко, завідувач  відділу селекції та насінництва науково-дослідної станції луб’яних культур. – Просто їх треба буде своєчасно опиляти. Після такої процедури наркотична речовина у рослинах майже повністю розщеплюватиметься”.

Досягненням українських селекціонерів у Європі радіють далеко не всі. Зокрема, в Голландії. Там у місцевому музеї марихуани на виставочних стендах великими буквами виведено прізвища, кого б ви думали? Ворогів №1 цієї культури.

До списку потрапили й два селекціонери з Глухівської науково-дослідної станції луб’яних культур ( пишаємось – прим НО).