Культурологічна теорія інформаційних операцій

Аналіз інформаційних операцій як культурного феномена є необхідною складовою дослідження зазначеної проблематики. Проте складність та об’ємність цього завдання змушує запропонувати читачеві не систематизований виклад результатів досліджень, а лише певні нариси щодо його вирішення.

Серед можливих підходів на особливу увагу заслуговують літературо- та театроспрямовані. Щодо першого зазначимо, що його корені у великих монотеїстичних релігіях: іудаїзмі, християнстві, ісламі. Святе Письмо у контексті платонівської філософії, що значно вплинула на розвиток християнської та ісламської теології, є моделлю, ідеєю, яка проектується на світ. Таким чином, світ стає певною книгою, текстом, який треба вміти читати. Зрозумілим і логічним є наступний крок. Якщо Деміург є письменником, то чому письменник не є Деміург, чому він не може формувати світи, а потім проектувати їх на реальність. Цей підхід втілився у процесі формування європейських націй. Вже згадана теорія націогенези Б. Андерсена  фактично є реалізацією зазначеної ідеї.

Очевидно, що якісна книга може формувати свій світ, свою дійсність (рух толкієністів або прихильників «Туманності Андромеди» І. Єфемова). [Тут варто згадати світоглядну книгу Адольфа Гітлера «Моя боротьба», яка сформувала світогляд мільйонів людей з 1920-х років і до сьогодення. – В.Ф.] Це є основою для відповідного типу ІО (інформаційних операцій), ретельне дослідження, а точніше акумуляція наявних результатів якої є завданням майбутнього. [О. В. Литвиненко, автор монографії, випустив в світ свою роботу у 2003 році… Майбутнє, про яке він говорить, - це вже сьогодення! – В.Ф. ]

І література, і театр цікаві для проблеми дослідження інформаційних операцій як певне відображення архетипів суспільної поведінки, що домінують у конкретному соціумі. Митець акумулює суспільний досвід і проектує його на свій твір. І чим більший талант, тим адекватнішою є ця проекція. Таким чином, високе, справжнє мистецтво може розглядатися як дзеркало типів поведінки. Вибудовування сценаріїв інформаційних операцій відповідно до класичних літературних сюжетів спирається на знання митцями глибоких шарів людської психіки, на те, що класики знають, який шлях найімовірніше обере людина у певній конкретній ситуації. Якщо інформаційна операція – це програмування поведінки, то мистецтво використовується саме як ймовірнісні карти цієї поведінки. Дуже важливим є те, що побудовані подібним чином сценарії само справдовуються. На перших етапах їхньої дії людина зберігає повну свободу волі, але крок за кроком входить у річище, колію, вийти з з якої з часом стає дедалі важче. Насамперед це справедливо для таких митців, як М. В. Гоголь, який зміг відтворити найглибші, найдавніші шари народної душі.

Саме тому, для аналізу політичного процесу в Україні можна ефективно використовувати твори М. В. Гоголя, зокрема «Мертві душі», «Ревізор».

Повісті геніального письменника задають великий набір ситуацій і образів, що майже повністю вичерпують можливі варіації сюжетів і дійових осіб політичної арени України. (…)

Для культурологічного аналізу ІО будемо також розглядати ї у контексті такої культурної форми як театр та пов’язані з ним ритуальні дійства (релігійного й іншого характеру). Ідея театру передбачає наявність режисера, тобто тієї фігури, що керує акторами, учасниками постановки. Сприйняття світу через зазначену призму є типовим для античної і християнської цивілізацій. Відома фраза В. Шекспіра – «весь світ театр, а люди в ньому актори» - найяскравіше відбиває подібне світосприйняття.

У межах цього підходу органічними стають як теорії змов, так і реальне проектування і здійснення інформаційних операцій. Йдеться насамперед про намагання використати у соціальній дійсності театральні прийоми, перебрати суб’єктами ІО функцій режисера, і у такий спосіб змінити структуру політичної комунікації у своїх інтересах.

Базовими для аналізу ІО можна вважати три основні форми і вияви театрального мистецтва: маску, маріонетку і карнавал.

Найдавніші види театру – це театр масок і театр ляльк. Саме вони найактуальніші для нашого дослідження. Останнє підтверджується найглибиннішим характером інформаційного впливу, його адресування до архетипів, найархаїчніших шарів індивідуальної та суспільної свідомості. До речі, активізація інформаційних операцій останніми роками є симптомом архаїзації, де модернізації суспільства.

Виокремлення в театрі ляльок саме маріонетки, а не ляльки-рукавички або тростяної ляльки чітко пояснено Г. Тимошенко [1], яка аналізувала можливість використання маріонеток у психотерапевтичних цілях. По-перше, маріонетка на відміну від інших типів ляльок під час вистави перебуває нижче ляльковода, значення якого у даному контексті зрозуміле. По-друге, маріонетка має чітко обмежену свободу дій (її ілюзію). По-третє, маріонетка повторює рухи ляльковода.

Використовуючи варіанти найпростішої суб1єкт-об’єктної схеми взаємодії, можна стверджувати, що маска символізує процес розмивання, розчинення суб’єкта, тобто його десуб’єктизацію; маріонетка - суб’єктивізує об’єкт, формує уявлення про нього як про щось дієве, кероване власною волею. У певному сенсі саме комбінація цих двох форм й окреслює сутність можливих ІО.

Інформаційна операція у цьому контексті є спробою перетворити життя на театр, сформувати ще один можливий варіант дійсності. Слід наголосити, що важко змінювана дійсність породжує певний клас можливих реальностей, у межах яких можна впливати на вибір конкретного варіанту Саме вибір конкретного варіанту реальності і є єдиною можливістю інформаційних операцій і впливів. Нехтування цим принципом  призводить до нищівних поразок.

Посилання:

[1] Тимошенко Г. http://www.psyinst.ru/martelob.htm. [Сайт Ин-та психиатрии и клинической психологии] - [28 окт. 2002 г. – дата посещ.]

Джерело:

Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси: Монографія – К.: НІСД, 2003. (Сер. «Національна безпека»; Вип. 6). С. 89-91.