Пасхальне яйце: легенди, історія, значення від України до Литви

Чи не найпоширенішою прикметою Великодня є яйце, знак відродження всього живого, пробудження. Яйця на Великдень фарбують і називають крашанками. А коли майстри наносять на них візерунки, розписують їх, то такі яйця називають писанками. Є іще крапанки і шкрябанки. У кожного майстра візерунок – то певні його роздуми, окрема мова, загадковий текст про щось, який може залишатись не до кінця розгаданим навіть тим, хто вивченню писанок присвятив усе життя.

До речі, походження української писанки залишається малодослідженим: археологія не має жодних свідчень існування на теренах України (Київської Русі) розписаних яєць, тимчасом як на території сусідньої Польщі під час розкопок могил Х - ХІІІ століть знайдено розписані шкаралупки і навіть одну цілу писанку.

Знаходили культові яйця (кам’яні) в святилищах доби Трипільської культури (УІІ – УІ ст. до Р. Х.), курганних похованнях скіфів у Східному Криму (ІV ст. до Р. Х.). Загалом мальовані яйця знаходили як на території Європи, так і в Африці й Азії.

У багатьох культурах існує образ яйця, в якому зароджується життя. Тож і дарували писанку на знак перемир’я (тобто – де є яйце, там зароджується мир), на побажання здоров’я (людина оживає після хвороби), краси, врожаю, закопували в землю або підкладали під вулик (щоб, мовляв, не всихали городи й сади, не гинули рої бджіл). Тобто з яйцем пов’язували щось нове, і те нове мало нести позитив. До того ж, яйце – овальне, не має ні початку, ні кінця, тож і життя з його позитивами, зародження якого воно символізує, має бути безкінечним.

А писанка, крім цього, мала ще одне значення – нанесених на неї символів, тому її ніколи не варили. Відповідно й обрядовий статус писанки був набагато вищий, ніж крашанки. Тому крашанки – це варені яйця, зафарбовані в один колір (наприклад, варені в цибулинні). Крашанки вживають одними з перших, розговляючись за Великоднім столом після Великого посту. Їх використовують у забавах, зокрема, вдаряють яйце об яйце: чиє сильніше, не розбилося, той виграв яйце тріснуте.

Писанка тісно пов’язана з давньоруськими язичницькими віруваннями, народним календарем, що базувався на сонячному циклі і якому, починаючи із зимового повороту сонця до моменту, коли день стає більшим від ночі, відповідали певні свята: Калити, Коляди, Колодія і нарешті Великдень – Великий день. Саме цього дня в дохристиянській Русі святкували перемогу сонця над темнотою, життя над смертю, весни над зимою і як сонячний символ дарували «красні яєчка». Згодом первісна назва Великодня стала назвою найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового, адже це перемога добра над злом, правди над неправдою, життя над смертю. Тому для кожного християнина Воскресіння – воістину Великий день. І поступово писанка стала християнським символом: орнаменти почали доповнювати написами «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».

У багатьох народів світу й дотепер існує звичай використовувати яйця у Великодніх святкуваннях, але вони переважно роблять крашанки; якщо і розписують яйця, то дуже просто. В Україні ж писанкарство досягло найвищого рівня розвитку і стало окремим видом мистецтва, а писанка – одним із культурних символів України. Тож не дивно, що в Канаді українські емігранти поставили їй пам’ятник. А в Коломиї на Івано-Франківщині є не тільки пам’ятник, а й музей писанки.

Маргучай, крашанки, писанки ... – литовське продовження древніх легенд.

У Литві прийнято розписувати яйця до Великодня. Литовці останніми в Європі прийняли християнство, тому у християнських свят тут особливо сильно проявляється другий, древній сенс, який вкладали в нього язичники. Так і Велікос (Великдень) - це не тільки свято Воскресіння Христового, а й свято кругообігу і нескінченності життя на землі.

У забарвленні яєць, які в Литві називають "маргучай" (від литовського "margas" - строкатий), християнські традиції тісно переплетені з язичницькими, з різними символами і орнаментами. Їх часто поєднують в смужку, створюючи "спину вужа" і надають малюнку магічний сенс.

Є символи Землі і Родючості, Древа життя, поновлення енергії, любові, здоров'я, краси, колеса життя, тобто, нескінченності. Один з найсильніших і найбільш древніх символів - символ вогню, життєвої сили і родючості. Його зображують у вигляді хреста. Символи, за переказами, захищають людину і його будинок від бід, пожеж і лихого ока.

Православні Литви також фарбують до Великодня яйця. Яйця, розписані особливим орнаментом, називаються писанками. Візерунки, які наносяться на них, теж йдуть з давнини - це, по суті, ті ж самі язичницькі символи. Писанки зазвичай розписували тільки сирими, і в їжу вони не годилися. Після Трійці їх прийнято було видувати. Розписне яйце перетворювали в птицю, приклеюючи до шкаралупи крила. Великодні яйця, пофарбовані в один колір, без малюнка, називалися крашанками. Найскладнішою, але і найпрестижнішої технікою в Литві вважається прикраса яєць за допомогою воску. Тільки ця техніка дозволяє передати всю багату символіку орнаментів. Вправні майстрині завжди користувалися великою повагою. Робиться це приблизно так. На варені яйця спершу наноситься орнамент воском. Для цього використовують тонку голку зі "капелюшком" на кінці. Потім яйця занурюються в забарвлену воду. Можна наносити віск в кілька етапів і фарбувати яйце в різні кольори. Тоді малюнок буде різнокольоровим.

Колір також має своє значення. Червоний - колір крові і життєвої сили, жовтий - приносить багатий урожай, зелений - колір листя рослин, чорний - колір родючого ґрунту, синій - колір неба. Існує повір'я, що розписувати яйця треба в доброму настрої і ні в якому разі не можна думати погане. Адже нанесення орнаменту - це магія, ритуал, і все, що ми в нього закладемо, до нас же і повернеться. У Литві фарбують і розписують яйця в основному жінки і дівчата і діти, у яких воно залишається в пам'яті як одне з найрадісніших спогадів.У суботу перед Світлим днем в храмах освячується обрядова їжа: паска, паску і фарбовані яйця. Освячене яйце першим їдять за великоднім столом святковим недільним ранком. Важлива великодня традиція - обмін фарбованими яйцями. Їх дарують рідним, друзям, сусідам, роздають жебракам і залишають в церкві.

Найпоширенішою і простою забавою є так звані яєчні бої: стукаючи тупим або гострим кінцем фарбованого яйця яйце суперника, людина намагається виграти. Якщо яйце тріснуло - програв!

Улюбленою дитячої пасхальної грою в Литві було і, подекуди ще є, катання яєць. Робили простий дерев'яний або картонний "каток", а навколо нього звільняли рівне порожнє місце, на якому розкладали фарбовані яйця, маленькі призи або іграшки. Гравці підходили по черзі до дерев'яної гіркі і котили з неї своє яйце. Предмет, який яйце зачепить, - виграний.

Так було з давніх давен і продовжують традиції сьогодні. Багато чого у нас спільного, яке передається генетичною пам'яттю і є тим, що має символ вічності – це і є символами життя.

 Анна та Петро Олар (Клайпеда, Литва)

За матеріалами литовских та українських ЗМІ,

використано фото з інтернет ресурсів