- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Діти, пісня і Кастанеда у переході до постіндустріального суспільства (Intermarium.TV)
Категорія:
Світ:
170430-mykolapogorilec.jpg
Економісти говорять, що діти спочатку є тягарем, а вкладені у них затрати повертаються тільки за два десятиліття. Насправді поява дітей негайно змінює життя у широкому спектрі – від поліпшення якості товарів до омолодження і піднесення всієї спільноти у простір позитивних подій.
Дієва любов до дітей – потужний чинник переходу до постіндустріальної цивілізації.
Діти - майбутнє! Вони підносять нас у Простір волі!
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Який вид пригод можна запропонувати людям,котрі все спробували і були вже всюди,де хотіли...і нічого не знайшли.У космос полетіти у кілька тисяч світлових років не можуть...Залишається лише дві достойні пригоди: погратися у війну,або почати досліджувати свій внутрішній світ...в обох випадках потрібна велика хоробрість...при чому у другому варіанті хоробрості і терпіння потрібно більше...
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Будь-який організм прагне гомеостазу - стану рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси. Тобто, трохи спрощено і з гумором, - лягти на диван і нічого не робити, щоб бути постійно у стані повної рівноваги. :-)
Розумні люди, які прагнуть розвитку, самі регулярно виводять себе із стану рівноваги - йдуть у спортзал, влаштовують змагання, ставлять самі собі нові фізичні, інтелектуальні, моральні завдання. Те ж саме стосується і кожної нації, і планети в цілому. Дійсно, планета, яка втратила сенс свого існування і свого розвитку - просто зникне. Така собі локальна "теплова смерть Всесвіту".
Треба навчитись і на рівні окремої людини, і на рівні нації, і на рівні людства ставити собі нові завдання, виходити зі стану рівноваги і розвиватись далі. При тому головне навчитись відчувати рівень виходу з рівноваги - щоб це сприяло розвиткові, а не призводило до деструкції. В програмі прозвучала правильна думка: державні діячі (на відміну від політиків) мають закликати народ не до ситого рослинно-тепличного життя, а до пригод. Пригоди - це отой самий вихід з рівноваги, який веде до розвитку, а не до деструкції.
Творю, отже існую.
Який вид пригод можна запропонувати людям,котрі все спробували і були вже всюди,де хотіли...і нічого не знайшли.У космос полетіти у кілька тисяч світлових років не можуть...Залишається лише дві достойні пригоди: погратися у війну,або почати досліджувати свій внутрішній світ...в обох випадках потрібна велика хоробрість...при чому у другому варіанті хоробрості і терпіння потрібно більше...
Вірю в те, що розумію.
Так Друзі,від Тенсенгріті дах дійсно рве,але із часом це проходить.Просто не знаєш куди подіти надлишок енергії.Особисто я почав на деякий час курити сигарети,щоб приземлитися...Кастанеда цікавий до розділу "Подорож в Ікстланд";дальше пішов бізнес (на мою думку)...
"Ум" який дали нам "Чужі",це те саме Его,яке ми ростимо ціле життя під солодкі стимуляції соціуму...
Як перекласти українською мовою чудове слово "індульгіровать" (to indulge)...
І на останок кіно про дітей:Капітан Фантастік (2016)
Вірю в те, що розумію.
Пряме значення слова to indulge у контексті Кастанеди -- потурати собі.
Дуже часто -- потурати почуттю власної важливості.
На власному досвіді відчув, як людину може вбити власне его.
А з надлишком енергії -- обережніше. Краще знати, навіщо він тобі :)
Цілком згідна, що без сенсу існування Все гине. Насправді сенс глибше ніж просто мати діти. Сенс - це розвиток угору. Діти просто показують як просто все навколо, коли дорослі про це забувають.
Деякий час цікавилась медитацією, Кастанедою і іншими вченнями.. Без руху угору ці речі краще залишити. У мене завжди одне запитання до будь якої дії: навіщо це мені? Ані медитація, ані інші речі не підіймають людину угору. Тобто це рух по горизонталі. Навіщо переходити в астрал, коли знаходишся внизу?... нічого хорошого з цього не вийде. Багато східних вчителів потрапили в пастки і потягли туди своїх учнів. Всі ці вчення 'кличуть' покинути цей світ, мандрувати світами, залишити тіло і т.д.... То навіщо ми тоді сюди прийшли, якщо тут так погано...? Це невчасні знання. І 'хтось' цим користається. Людині відкриваються знання і можливості в міру її підйому навіть без книжок. Коли змінюється сприйняття, свідомість, змінюється рівень буття. Змінюється ставлення до знань. Змінюються бажання і дії. Все має бути послідовно і в цьому земному, тілесному бутті, житті.
Можу сказати, що найпотужніший інструмент для правильного розвитку є технологія Живе слово. Людство цього ще не розуміє. Але це дарунок, для нашого підйому.