Що виберете: журавля у небі, чи, все-таки, синичку у руках? Зважитись на самостійне життя і покинути роботу у офісі, де платять «мало, але регулярно» – завдання складне.
Для мене віддалена робота завжди була мрією, яка видавалась нездійсненною. Та поняття «фріланс-біржі», на яке я натрапила в інтернеті, перевернуло докорінно моє уявлення про можливі варіанти заробітку.
Те, що шкільні твори давались мені легко, здається зараз звичною справою. Так само легко писались офіційні листи на державній службі, де я «прослужила» 19 років.
Але коли нещодавно почала аналізувати свій «трудовий шлях», то виявилось, що зародки «письменництва» проявились ще задовго до 2016 року, з якого я офіційно починаю відлік.
Першу реальну копійку я заробляла в студентські роки написанням рефератів та курсових. Правда, тоді "копірайтерська праця" виглядала дещо по-іншому.
Неділя, підйом о 8-00, похід в обласну бібліотеку. На абонементі вибираєш список літератури і шуруєш по читальним залам – бо ж всі книги в одному залі не знайти!
Набираєш 10-15 джерел (жах!) і починаєш «вникати». Так продовжується 3-4 години. А коли голова вже зовсім як «баняк» – починаєш щось шкрябати у зошитку....
Приходжу додому в 5-6 годин вечора і переписую ті «замітки самашедшего» начисто.
За реферат я мала 2 долари, а за курсак – 5. Непогано, якщо врахувати, що стипендія була на рівні 5-6 доларів. Але найдивніше, що мені це тоді навіть в такому нелюдському вигляді ПОДОБАЛОСЬ.
Ідея прийшла несподівано. Якось, гортаючи каталог «Bonprix», замислилась: а хто пише ці коротенькі описи товарів? Виглядає привабливо і легко. Я ж так теж можу!
Слава людині, що придумала Інтернет! Із всесвітньою павутиною життя стало цікавішим. Вже пізніше один мій знайомий сказав: «Коли закінчуються гроші, виявляються нові таланти». Фраза «в десятку».
Мої «приховані таланти» почали проявлятись на початку 2016. Трохи більше року тому я щоранку слухняно йшла на роботу в офіс і навіть не думала, що може бути інакше. Спонтанне рішення, шок колег і от – я на волі!
Вже не пам’ятаю хто, сказав, що якщо людина один раз спромоглася заробити собі на хліб, то далі проблем з «харчами» не виникне. Але, якщо заробляти улюбленою справою, то звичайний чорний хліб видається пишною здобою – це тепер я знаю точно!
Нова діяльність захоплювала. Я реєструвалась на всіх біржах, які траплялись на шляху (advego.ru, kabanchik.ua, freelancer.com, freelancehunt.com, fl.ru, chelovek.com.ua, 5bucks.ru, а скільки ще їх пройшло непоміченими!), працювати довелось на двох (freelance.ua та advego.ru) і висновки були зроблені.
Біржа – це майданчик, де можна починати створювати портфоліо і збирати відгуки. На початках – непогано.
Один мій замовник якось сказав: «Я занимаюсь неестественным отбором))) отбираю у бирж самых лучших и отпускаю их на волю...».
Гарні слова. Після іспиту на біржі, воля стає ближчою.
Напевно так відбувається «пошук себе». Але, це тільки початок, і не все так просто.
"Вільний політ" означає:
Зараз мені важко пояснити старим знайомим, чим саме я займаюсь. Але моя робота приносить РЕАЛЬНІ результати – це найважливіше!
Як на вашу думку: чи варто ризикувати насидженим місцем і «іти в нікуди»? Цікаво почути роздуми сторонніх людей на цю тему.
Не варто зупинятись на досягнутому. Завжди треба прагнути більшого.
Іти в нікуди не варто.Варто іти туди,куди кличе серце...А серце дає відповіді (багато відповідей) на усі ці приземлені речі,які прості люди називають життєвими проблемами...
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Іти в нікуди не варто.Варто іти туди,куди кличе серце...А серце дає відповіді (багато відповідей) на усі ці приземлені речі,які прості люди називають життєвими проблемами...
Вірю в те, що розумію.
Я у такому вільному польоті, коли "махай крилами або здохнеш", з 1992 року.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
О-о-о, молодець, Оксано, і сайт свій прорекламувала! Грамотний підхід! :-)
Природно, шановна пані Оксано, що ви відкриті до дій, до пошуків себе в новій справі. "Розумна" муха не б’ється в вікно, якщо воно зачинене, а вилітає в відкриті двері.
От ви намагаєтесь показати ці двері. Дозволю собі зауважити, що замість слів "саме дивне" треба писати "найдивніше".
На жаль, я ще ні разу не зауважувала, щоб хтось із блогерів чи коментаторів вжив правильно найвищий ступінь прикметника. Прошу вибачення за зауваження.
Дякую за уважність - вже поправила.
Дякую, пані Оксано!
Цитата "Зараз мені важко пояснити старим знайомим, чим саме я займаюсь... РЕАЛЬНІ результати – це найважливіше!". Важко пояснити? Мене більше захоплює солово " праця". Радіймо!
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
А НАВІЩО пояснювати!?
Будь-яке пояснення - це виправдовування!
Перед ким? За що? Навіщо!?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дякую! Гарна ілюстрація до теми - ота "пташечка" ))
Мене "зачепила" ось ця цитата:
Цитата:
Переконаний, що жалкувати ні про що не потрібно! РаДіймо! Всесвіт до нас прихильний! (хоча, до кінця і незрозумілий нами) )))
Оксано, хочу запропонувати ще декілька ілюстрацій "в тему" і віхи до пошуку відповідей на Твоє запитання ...
Вони (відповіді) "ховаються", наприклад, тут:
х/ф "Горець" (про Дункана Макклауда)
х/ф "Останній мисливець на відьом" (2015)
Пісня - Повстанець: реінкарнація героя - пісня Кому Вниз & Арсеній Білодуб
Вірш «Якщо» (Заповіт арійській людині) в перекладі Дмитра Донцова:
"Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя,
І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій
Без жодного порушення і без одного зітхання..."
Тому "без одного зітхання"!!! ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую за гарні слова! Хай буде!