У міру свого еволюційного зростання людина дедалі більше звільняється від фізичних, психічних і світоглядних обмежень. Зокрема, вона починає самостійно мислити, перестає хворіти, живе повніше і довше. Найвищим звільненням є подолання обмежень плоті і досягнення безсмертя.
Релігійною метою аріянства (аріохрестиянства) є перетворення людини на боголюдину.
Головна заповідь аріянства, дана безсмертним Ісусом Хрестом, спрямована на єднання з внутрішньою божественною сутністю і досягнення фізичного безсмертя:
Підтвердження цієї ж тези знаходимо у Гермеса Трісмегіста:
Ідея «відновлення зв’язку» (ре – лига) передбачає, що первинно люди були безсмертними синами Божими, але з часом більшість із них втратила цю якість. Відтак фізичне безсмертя людини – це не щось зовсім нове, а лише повернення до свого природного стану.
Підтвердження цієї ідеї знаходимо у книзі Буття (6.1-4):
«І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. І промовив Господь: „Не буде Мій Дух зневажатися в людині навіки, – бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ”. За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людський дочок. І вони їм народжували, – то були силачі, що славні відвіку».
З погляду іудейського та іудохристиянського світогляду, цей фрагмент не має задовільного пояснення, про що дослідники відверто зізнаються. Для них навіть не зрозуміло, хто такі «сини Божі». Зазвичай невпевнено висувають три недолугі версії:
Натомість з погляду Євангелія і аріянства тут усе очевидно і логічно:
1. «Сини Божі» – безсмертні боголюди, ельфи (4-й еволюційний рівень). Іноді їх називають «богами»: «Ви – боги» (Іван 10.34), «Майте віру бога!» (Марко 11.22).
2. «Людські дочки» – смертні люди (2 і 3 еволюційний рівень).
3. «Мій Дух» – божественна свідомість.
4. «Взяли собі жінок» – відбулось змішування боголюдей і людей.
5. «Вона тіло» – внаслідок змішування безсмертна боголюдська природа змушена опуститися до смертної людської природи, в якій домінує плоть.
6. «І дні її будуть сто і двадцять літ» – середня нормальна тривалість життя для людей (тобто не-боголюдей).
7. «Велетні», «силачі» – нащадки, що народилися у змішаних шлюбах ельфів і людей. Вони були дуже сильними (титанами), але вже смертними.
Що це все означає?
У допотопній расі, яку ми називаємо борійською, або расою атлантів, більшість людей відмовилась від прани і перейшла на вживання рослинної, а потім і тваринної їжі. Ті, які зберегли енергетичну незалежність, залишилися синами Божими (ельфами). Їх було досить багато для підтримання в суспільстві ладу.
Проте з часом ельфи почали змішуватися з людьми, внаслідок чого ельфів стало катастрофічно мало, тож загальний рівень суспільства обвалився до непристойно низького рівня. «Божий дух» був зневажений. Безсмертна раса синів Божих («богів») перетворилася на расу титанів – сильних і розумних, але без божественної свідомості.
Для відновлення ладу святий Ной (він же Тот) зібрав богів (ельфів) та шляхетних людей (аріїв) і заснував нову цивілізацію – Арійську. Атлантида-Борія була похована під водами Великого потопу. Настав час Гіперборії (Вищої Борії). Найголовнішою особливістю гіперборійців було володіння безсмертям.
У гелленській міфології згадка про перехід від занепалої Борії до сонцесяйної Гіперборії збереглася в уявленнях про те, що боги перемогли титанів.
Нинішнє людство переживає черговий занепад старого світу і творення нового світу. Новий цикл починається з нової Золотої ери. Тому приховані знання про безсмертя знову виходять на поверхню і починають втілюватися в життя.
Те, що вчора було неможливим, сьогодні стає обов’язковим.
Радіймо, арії!
Творимо новий світ!
Взагалі-то Біблія (Старий заповіт) - це збірка переповіданих шумерських і вавилонських міфів. Навіть жидівські історики визнають, що історичних подій, описаних у так званому "П'ятикнижні Мойсеєвому", ніколи не було. Тому посилатися на казки, по меншій мірі, некоректно.
Коментарі
Взагалі-то Біблія (Старий заповіт) - це збірка переповіданих шумерських і вавилонських міфів. Навіть жидівські історики визнають, що історичних подій, описаних у так званому "П'ятикнижні Мойсеєвому", ніколи не було. Тому посилатися на казки, по меншій мірі, некоректно.
Тим не менше, там залишилися фрагменти, не заторкнуті іудейськими редакторами. Їх можна розпізнати і використати для досліджень.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Яка чудова світлина добавлена до статті...
Вірю в те, що розумію.
Слова про Ісуса Хреста "...який сам був безсмертним" дещо суперечливі :-)
Справді. Не був, а Є. Хрестос посеред нас - є і буде.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
У Дж.Р.Р.Толкіна стало трохи навпаки:
«Взяли собі жінок» – відбулось змішування людей (Араґорн) і боголюдей (Арвен).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)