Можливо для вас стане відкриттям, але більшість наших відомих стартапів, які звучать у медіа, зараз пов’язують з Україною лише біографії засновників – юридично й фізично вони перебувають за кордоном, піднімають інвестиції там і відповідно платять податки. Але доки чиновники працюють над оновленням законодавства щодо авторського права, захисту інвестицій та інших норм ведення венчурного бізнесу, в українських стартапів все ж таки є шляхи розвитку і лайфхаки як працювати тут, аби не шукати кращої долі за кордоном.
Денис Гурський. Співзасновник ГО SocialBoost і некомерційного інкубатору 1991 Open Data Incubator
Гроші – не головна проблема
У стартапу більше шансів успішно залишитися в Україні, якщо він почне тут пілотне тестування. Звичайно в Україні є проблеми на внутрішньому ринку – низька платоспроможність людей, слабкий ринок мобільних додатків, але повірте – є компанії, які готові бути платними першими клієнтами.
В Україні реально проводити пілотне тестування стартапу як з великими компаніями, так і з державними структурами, що одразу підніме рівень проекту в очах суспільства, і дасть можливість уникнути слабкого роздрібного ринку. Крім того, достатньо швидко можна створити проект на базі так званих «відкритих даних».
Щодо відсутності у нас так званого «посівного капіталу» – парадоксально, але насправді складно знайти маленькі суми типу 30-50 тис. доларів, а 500 тис. доларів – легше.
Правда, знайдуться вони дійсно за межами країни. Щоб ці гроші отримати, стартапу запропонують виїхати за кордон і вимагатимуть реєстрацію закордонної юридичної особи, а також план розвитку, який не буде пов'язаний з Україною.
Є два способизнайти базові кошти на стартап в Україні:
Перший – вищезгадане пілотне тестування у великих компаніях, але вже на комерційній основі.
Готові платити за інноваційні сервіси для себе аграрії, енергетичні чи транспортні компанії.
Корпораціям вигідно користуватися українськими сервісами, бо це дешевше, ніж у закордонних розробників. А якщо цей сервіс буде розвиватися з врахуванням стратегії бізнесу, то вони готові вкластися на старті. Приміром, у нашому Інкубаторі є проекти, які вийшли й тепер працюють з великими компаніями, зокрема АгроМонітор і Аgri eye.
Також, звісно, варто знати про учасників асоціації венчурного та приватного капіталу UVCA. Так, за її даними за минулий, 2016 рік загальна сума інвестицій в стартапи становила 88 млн дол, та понад 400 млн.дол. загалом за останні 5 років.
Другий – грантове фінансування. Зараз у країні присутня чимала кількість грантових грошей, пов’язаних із допомогою у реформах, відповідно, цим варто користуватися.
Такі Фонди якWestern NIS Еnterprise, «Відродження», британський UKAID, звісно американський USAID дотують гранти у межах 10-15 тис доларів, при чому на маленькі проекти-початківці.
Наприклад, зараз ми з частиною вищезгаданих організацій впроваджуємо конкурс для стартапів на відкритих даних Open Data Challenge із призовим фондом 1.5 млн грн. Гріх не користуватися такими ресурсами і не варто плутати їх з грантожерством (численними круглими столами та конференціями «на тему»). Адже самі міжнародні структури хочуть бачити реальні результати своїх, нехай навіть невеликих, інвестицій.
Перспектива: реформа законодавства, що дозволить інвестувати фізичним особам
Зараз набирає обертів новий вид краундфандингу – crowdinvesting – це можливість зробити онлайн не пожертву, а інвестицію. Законодавчу реформу такого характеру вже провели в США та Британії, ЄС. Йдеться про частку в компанії: до прикладу за 500 доларів он-лайн можна зробити не просто пожертву, а купити 5% компанії – це перспективно. Якщо ви бачите в стартапі потенційний успіх – інвестуєте!
На жаль, за українським законодавством поки фізична особа не має можливості інвестувати в стартапи. Тому наші краудфандингові платформи, типу «Велика ідея» чи проект Urban Space – це про cоціально відповідальні пожертви, а не інвестиції.
Поки наші стартапи збирають гроші на Kickstarter, США. Там люди без проблем можуть віддати 200-300 доларів, для них ця сума, як для нас 200-300 гривень.
Краудінвестмент діє на рівні від 1 тис. до 10 тис. доларів он-лайн. Тобто, фактично нова компанія збирає гроші й продає свої акції великій кількості фізосіб. Наприклад, у компанії 1 тис. інвесторів і кожен вклався по 1 тис. доларів, то так збирається вагомий статутний капітал в 1 млн.
Вірю, така реформа в найближчі кілька років відбудеться в Україні. Податкове законодавство та юстиція мають забезпечити можливість вкладати кошти таким чином, аби інвестору не залишитися обманутим, а своє право на власність акцій можна було б відстояти в суді.
Отже, пілотне тестування, мікро-гранти, краудінвестінг – базові складові для розвитку стартапів, це можливість розвинути проект в Україні й почати експортувати, підкорювати нові ринки.
Наші інтереси:
Україна багата талантами. Варто прикладати зусилля, щоб не допускати витоку "світлих голів" за кордон.
Лебідь – це справжня назва державного герба України. Найважливіше, що це символ ельфійської трансформації. Символ-магніт. Магічний символ української ультранації!
Як залишити стартап в Україні? Поради експерта
Світ:
Спецтема:
Можливо для вас стане відкриттям, але більшість наших відомих стартапів, які звучать у медіа, зараз пов’язують з Україною лише біографії засновників – юридично й фізично вони перебувають за кордоном, піднімають інвестиції там і відповідно платять податки. Але доки чиновники працюють над оновленням законодавства щодо авторського права, захисту інвестицій та інших норм ведення венчурного бізнесу, в українських стартапів все ж таки є шляхи розвитку і лайфхаки як працювати тут, аби не шукати кращої долі за кордоном.
denysgurskyy.jpg
Гроші – не головна проблема
У стартапу більше шансів успішно залишитися в Україні, якщо він почне тут пілотне тестування. Звичайно в Україні є проблеми на внутрішньому ринку – низька платоспроможність людей, слабкий ринок мобільних додатків, але повірте – є компанії, які готові бути платними першими клієнтами.
В Україні реально проводити пілотне тестування стартапу як з великими компаніями, так і з державними структурами, що одразу підніме рівень проекту в очах суспільства, і дасть можливість уникнути слабкого роздрібного ринку. Крім того, достатньо швидко можна створити проект на базі так званих «відкритих даних».
Щодо відсутності у нас так званого «посівного капіталу» – парадоксально, але насправді складно знайти маленькі суми типу 30-50 тис. доларів, а 500 тис. доларів – легше.
Правда, знайдуться вони дійсно за межами країни. Щоб ці гроші отримати, стартапу запропонують виїхати за кордон і вимагатимуть реєстрацію закордонної юридичної особи, а також план розвитку, який не буде пов'язаний з Україною.
Є два способи знайти базові кошти на стартап в Україні:
Перший – вищезгадане пілотне тестування у великих компаніях, але вже на комерційній основі.
Готові платити за інноваційні сервіси для себе аграрії, енергетичні чи транспортні компанії.
Корпораціям вигідно користуватися українськими сервісами, бо це дешевше, ніж у закордонних розробників. А якщо цей сервіс буде розвиватися з врахуванням стратегії бізнесу, то вони готові вкластися на старті. Приміром, у нашому Інкубаторі є проекти, які вийшли й тепер працюють з великими компаніями, зокрема АгроМонітор і Аgri eye.
Також, звісно, варто знати про учасників асоціації венчурного та приватного капіталу UVCA. Так, за її даними за минулий, 2016 рік загальна сума інвестицій в стартапи становила 88 млн дол, та понад 400 млн.дол. загалом за останні 5 років.
Другий – грантове фінансування. Зараз у країні присутня чимала кількість грантових грошей, пов’язаних із допомогою у реформах, відповідно, цим варто користуватися.
Такі Фонди як Western NIS Еnterprise, «Відродження», британський UKAID, звісно американський USAID дотують гранти у межах 10-15 тис доларів, при чому на маленькі проекти-початківці.
Наприклад, зараз ми з частиною вищезгаданих організацій впроваджуємо конкурс для стартапів на відкритих даних Open Data Challenge із призовим фондом 1.5 млн грн. Гріх не користуватися такими ресурсами і не варто плутати їх з грантожерством (численними круглими столами та конференціями «на тему»). Адже самі міжнародні структури хочуть бачити реальні результати своїх, нехай навіть невеликих, інвестицій.
Перспектива: реформа законодавства, що дозволить інвестувати фізичним особам
Зараз набирає обертів новий вид краундфандингу – crowdinvesting – це можливість зробити онлайн не пожертву, а інвестицію. Законодавчу реформу такого характеру вже провели в США та Британії, ЄС. Йдеться про частку в компанії: до прикладу за 500 доларів он-лайн можна зробити не просто пожертву, а купити 5% компанії – це перспективно. Якщо ви бачите в стартапі потенційний успіх – інвестуєте!
На жаль, за українським законодавством поки фізична особа не має можливості інвестувати в стартапи. Тому наші краудфандингові платформи, типу «Велика ідея» чи проект Urban Space – це про cоціально відповідальні пожертви, а не інвестиції.
Поки наші стартапи збирають гроші на Kickstarter, США. Там люди без проблем можуть віддати 200-300 доларів, для них ця сума, як для нас 200-300 гривень.
Краудінвестмент діє на рівні від 1 тис. до 10 тис. доларів он-лайн. Тобто, фактично нова компанія збирає гроші й продає свої акції великій кількості фізосіб. Наприклад, у компанії 1 тис. інвесторів і кожен вклався по 1 тис. доларів, то так збирається вагомий статутний капітал в 1 млн.
Вірю, така реформа в найближчі кілька років відбудеться в Україні. Податкове законодавство та юстиція мають забезпечити можливість вкладати кошти таким чином, аби інвестору не залишитися обманутим, а своє право на власність акцій можна було б відстояти в суді.
Отже, пілотне тестування, мікро-гранти, краудінвестінг – базові складові для розвитку стартапів, це можливість розвинути проект в Україні й почати експортувати, підкорювати нові ринки.
Україна багата талантами. Варто прикладати зусилля, щоб не допускати витоку "світлих голів" за кордон.
Зверніть увагу
Ельфи Ісуса Хреста та їх символіка на гербі української ультранації (аудіо)