Неважко побачити, що в сучасному світі найвищого розвитку досягли країни з протестантським віровченням, далі йдуть католики, а найгірші справи у православних. У чому справа?
Почнімо з того, що усі три віровчення є різновидами іудохристиянства. Вони опираються на ті ж самі книги «святого писання», вірять в одноразове земне життя і в те, що після смерті людина потрапляє або в рай, або в пекло. Потрапляння в рай вони називають спасінням душі.
– А в чому відмінність між ними у ставленні до праці й добробуту?
Передусім у мотивації. Згідно з протестантським підходом, уже від самого свого народження людині призначено або рай, або пекло. Особливо відверто це проголошує кальвінізм.
– І як практично вони відрізняють «баранів» від «козлів»?
За життєвим успіхом. Якщо людині призначене спасіння, то Бог їй сприяє, тож вона збагачується і процвітає, а якщо не призначене – то вона бідна і нещасна.
– Чи можна перейти з групи «проклятих» у групу «обраних»?
Можна, але для цього треба докласти значних зусиль. Інакше – гарантоване прокляття і вічні муки в пеклі. Критерій успіху – економічний добробут і суспільний авторитет.
У католиків нема такого попереднього призначення – вважається, що посмертне існування людини цілком залежить від її волі. Спасіння визначається ретельним виконанням заповідей, обрядів і вказівок церковного начальства. Земний добробут не є критерієм праведності. Як бачимо, стимули до праці значно слабкіші. Важливим компонентом мотивації залишається страх перед вічними муками у пеклі.
– А які стимули у православних?
Вони ще слабкіші. Тут також вважається, що праведність визначається виконанням заповідей, обрядів і наказів начальства. Тут також є страх вічних катувань у пеклі. Проте існує негласне уявлення, що чим бідніше земне життя, тим більшою буде винагорода на небесах. Така собі компенсація згідно з принципом «хто був нічим, той стане всім». Особливо це характерно для московського православ’я, де працелюбність взагалі не є чеснотою. Характерне російське прислів’я: «От трудов праведных не нажить палат каменных». Тобто чесною працею не розбагатієш; понад те, наявність багатства зазвичай вказує на гріховність.
У протестантів навпаки – багатство вказує на праведність. Тож якщо православні кажуть «Бідність – не порок», то протестанти додають «так, не порок, але велике свинство».
Ось головна причина, чому протестантські країни працьовитіші, заможніші і розвиненіші, ніж православні.
– А який підхід до успіху, святості і багатства в аріянстві?
Тут кардинально інші уявлення про життя і спасіння. Згідно з аріянством, людина розвивається шляхом реінкарнації, тобто багаторазових земних втілень її безсмертного духу. Метою розвитку є перетворення на боголюдину за прикладом Ісуса Хреста і досягнення фізичного безсмертя. Саме це і називається спасінням, а термін «спас» є синонімом терміну «боголюдина».
При цьому матеріальний добробут розглядається як компонент загальної гармонії. Якщо людина гармонійна всередині, то проявом цієї внутрішньої гармонії є зовнішній лад, гармонійні стосунки з оточенням, відсутність бідності і страждань, наявність достатніх ресурсів для розвитку.
Головний критерій життєвого успіху, праведності, святості – самореалізація у суспільно корисній діяльності. Якщо для цього потрібне велике багатство – то воно має бути. Важливо, щоб людина була його володарем, а не рабом.
Гроші та інші матеріальні ресурси розглядаються як корисний інструмент. Головне, щоб не було залежності: матеріальні турботи не повинні обмежувати нашу волю. Про це йдеться в оповіданні про багатого юнака: Чи заважає багатство увійти до Царства божого? – очищення Євангелія.
– Що є головним критерієм наближеності до Бога?
Головною якістю божественного є спроможність до творчості: саме тому Бог-Отець називається Богом-Творцем. Тому головним критерієм святості є спроможність до гармонійної творчості.
– Чи можна оцінити, наскільки людина вже наблизилася до стану святості?
– Оцінку можна зробити на основі аналізу того, в якому просторі подій перебуває людина. Є чотири простори – страждань, боротьби, пригод і волі. Вищий рівень Простору волі називається Царством божим.
– Чим визначається успішність наступного втілення людини?
Якість наступного втілення визначається рівнем розвитку, досягнутому у попередньому житті. Це нагадує перехід на вищий рівень у комп’ютерних іграх. Що вищий досягнутий рівень, то кращі стартові умови для наступного втілення.
Це гарна мотивація для самовдосконалення. Тут нема страху. Зате є велике прагнення пізнавати світ, творити корисні речі, відчувати радість дотику до чудесного.
Пізнаємо причини успіху і добробуту.
Чудова стаття! Завжди відчував, що з православ`ям щось геть не те! І вже давно намагався розібратися, чому протестантські країни самі успішні матеріально. А в цій статті підтверджені всі мої попередні здогадки.
Змінися сам і світ зміниться навколо тебе!
Коментарі
Чудова стаття! Завжди відчував, що з православ`ям щось геть не те! І вже давно намагався розібратися, чому протестантські країни самі успішні матеріально. А в цій статті підтверджені всі мої попередні здогадки.
Змінися сам і світ зміниться навколо тебе!
Цим питанням також цікавився Макс Вебер і написав цілу книгу з цього приводу.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Років через 10 опублікуємо статтю: Чому аріянські країни розвиненіші, ніж протестантські.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Тут проситься додати ще одну дрібничку. Бідність переважаючої маси православної і частково, католицької пастви особливо яскраво простежується на тлі неймовірних особистих статків їхніх поводирів, що свідчить про істинні мотиви і цілі цих юдохристиянських "превелебних" "пресвятих" отців. Без сумніву, перше місце тут впевнено посідає Кіріл і Ко з їх мережами борделів, гуртової торгівлі алкоголем і цигарками та ін.
Дякую.
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
А в чому вони розвинутіші - цікаво б знати. І навіщо плутати матеріальне з духовним?
Матеріальне і духовне тісно пов’язані. Скажімо, американська еліта перевершує українську (російську, польську, італійську...) як духовно, так і матеріально.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!