Читаючи Наполеона Гілла: найбільший здобуток людини – ясна життєва мета (+ аудіо)

Згідно з відомим означенням, система – це сукупність елементів, які взаємодіють між собою заради спільної мети. Без мети нема системи. Натомість наявність мети народжує систему.

Людина – це також система. Отже, вона має мету. Загальна мета – перетворення на безсмертну боголюдину.

Рух до боголюдини зазвичай відбувається шляхом багатьох послідовних втілень. Кожний «сеанс життя» має свою мету.

Як розпізнати мету актуального втілення?

Для знаходження правдивої мети людина має магічний інструмент, який допомагає їй серед великої кількості життєвих цілей упізнати свою. Цей інструмент називається «любов». При знаходженні своєї мети людина відчуває резонанс – їй стає любо (приємно, радісно).

Для досягнення своєї справжньої мети КОЖНА людина має потрібний для цього потенціал. Рухаючись до цієї правдивої мети людина розкриває цей потенціал. І це дає їй відчуття ЩАСТЯ.

Любов дозволяє знайти мету. Щастя вказує на наближення до цієї мети. Тому говоримо: «Роби те, що любиш!» і «Хай щастить!»

Усвідомлення життєвої мети і наполегливий рух до неї – це те, що веде людину до процвітання і захищає від небезпек. Це головна ідея книги Наполеона Гілла «Перехитри диявола: секрет свободи і успіху» (1938), про яку ми вже говорили у попередній статті.

Нагадаємо, що у цій книзі автор описав свій досвід спілкування з ангелом, який, заради більшої переконливості, зіграв роль диявола.

Гелленське слово диявол означає «брехун, наклепник, спокусник». Синонімом цього слова є арамейське «сатана», яке перекладається як «противник». Відтак диявол – це противник Творця Всесвіту. Головними інструментами диявола є брехня (спотворення реальності) і спокуси (брехливі обіцянки).

Звідки взявся диявол? У будь-який діяльності трапляються «відходи виробництва» – різноманітний бруд, нечистоти, невдачі. Подібні низькочастотні «відходи» виникають під час діяльності на психічному і духовному рівнях.

Згідно з принципом «подібне притягується до подібного», згаданий вище низьковібраційний інформаційний бруд може формувати згустки. Вони можуть виявляти прагнення до самозбереження і поширення – як і все, існуюче в нашому світі.  

Відтак негативні емоції, хибні думки, логічні помилкові стереотипи, які накопичилися в інформаційній системі людини, можуть сформувати свого «маленького диявола». Виходячи за межі людини, цей інформаційний бруд формує низькочастотний темний, брудний, агресивний, лякливий, нетворчий, банальний, паразитичний психоенергетичний банк (егрегор). Його і називають дияволом та сатаною.

Отже, диявол – це темний егрегор, який має свої осередки в душах людей. Згідно з оцінкою, озвученою згаданим вище ангелом, диявол має доступ до 98% людей.

Реалізація людини передбачає очищення від інформаційного бруду, відтак повний розрив з паразитичним егрегором. Людину, вільну від впливу диявола, називають реалізованою людиною, надлюдиною, арієм (шляхетним), кліром (англ. clear – чистий).      

Ангел (духовний робот), який навчав Наполеона Гілла, для кращого засвоєння матеріалу і більшої переконливості описав хитрощі диявола так, наче він сам про це розповів на допиті. Визнаймо, що визнання від першої особи, та ще й під примусом, виглядають переконливіше.

Отже, розгляньмо  найважливіші місця розмови з ангелом, який з педагогічних міркувань зіграв роль диявола. В даному випадку нас цікавить тема життєвої мети людини. Наполеон Гілл виступає в ролі слідчого, а ангел – в ролі допитуваного «диявола».

---

– Перш за все розкажи мені про свою найвитонченішу хитрість, за допомогою якої тобі вдається заманювати в пастку величезну кількість людей.

Моє найпотужніша зброя проти людини складається з двох таємних принципів, за допомогою яких мені вдається керувати її розумом. Спочатку я розповім про принцип звички, через який я непомітно проникаю в розум людини. За допомогою нього я формую в людині звичку пливти за течією. Коли людина починає проявляти байдужість, вона вже йде дорогою, що веде її до воріт пекла.

– Розкажи мені про всі способи змусити людину плисти за течією. І що ти маєш на увазі під цим виразом?

Найкраще я можу описати цей вислів, сказавши, що не пливуть за течією тільки ті, хто здатний мислити самостійно. Ті ж, хто думає нечасто або не думає зовсім, і є людьми, які пливуть за течією. Людина без мети і занять – це людина, яка схильна до впливу зовнішніх факторів і легко ними керована. Вона краще впустить мене в свій розум і дозволить думати за неї, ніж почне мислити самостійно. Це людина, яка погоджується з усім, що їй пропонує життя; вона не намагається щось змінити і не бореться. Вона не знає, чого хоче від життя, і витрачає свій час на марні пошуки сенсу свого існування. У неї багато думок в голові, але всі вони придумані не нею. Більшість з них вселяю їй я.

Людина без мети і занять занадто ледача, щоб думати. Це і є причиною того, що я проникаю в її розум і вношу в нього свої власні думки.

– Гадаю, я зрозумів, що вдає із себе людина, що не має мети. Розкажи мені, за допомогою яких саме звичок ти змушуєш людину безцільно плисти за течією життя. Почни з того, коли і де ти в перший раз проникаєш в розум людини.

Панувати над нею я починаю, коли людина ще молода. Іноді я готую вторгнення в розум ще до того, як людина народилася, керуючи умами її батьків. Іноді я заходжу ще далі і починаю підготовку розуму через «фізичну спадковість», як ви це називаєте. Як бачиш, у мене є два способи проникнути в розум.

– Продовжуй і опиши мені ці два способи.

Перед народженням я наділяю людину всіма можливими негативними якостями і фізичними вадами, які були у її предків. Можеш називати цей принцип «фізичною спадковістю». Після народження я використовую «зовнішнє середовище» як спосіб управління розумом такої людини. І ось тут у справу вступає принцип звички. Розум людини є всього лише скупченням її звичок. Крок за кроком я входжу в нього і створюю в ньому звички, які в підсумку і призводять до мого абсолютного над ним домінування.

– Розкажи мені про найчастіші звички, за допомогою яких ти керуєш людським розумом.

Один з моїх найулюбленіших прийомів – проникати в розум людини через думки, які, як вона вважає, належать їй. До найбільш використовуваних почуттів можна віднести страх, марновірство, жадібність, хіть, помсту, злість, марнославство і звичайну лінь. Використовуючи одне або кілька цих почуттів, я безперешкодно можу проникнути в розум будь-якої людини, якого б віку вона не була. Однак найкращі результати досягаються, коли розум ще молодий і не знає, як закрити вхід для будь-якого з цих почуттів.

– Тепер я розумію твої методи. Однак повернімося до людей, що пливли за течією. Розкажи мені все про цю хитрість.

Як я вже говорив, я зроблю так, щоб у людей була відсутня мета з самого початку їх життєвого шляху. Коли людина йде в школу, я роблю проведений там час безцільним. Діти не можуть визначитися з вибором своєї майбутньої професії. І ось на цьому мені вдається зловити більшість людей. Звички взаємопов’язані. Почавши проявляти байдужість в одній області, незабаром буде наплювати на всі інші.

– Розумію. Ти змушуєш молодих людей пасивно плисти за течією, переконавши їх, що їх перебування в школі – безцільне. А тепер розкажи мені про інші хитрощі, за допомогою яких ти робиш з людей безцільних і байдужих осіб.

– Другий прийом я втілюю в життя за допомогою батьків, шкільних вчителів і релігійних викладачів. Але попереджаю: не потрібно мене змушувати розкривати цей секрет. Якщо ти зробиш це, тебе будуть ненавидіти всі мої компаньйони, які допомагають мені в здійсненні цієї методи. Якщо ти опублікуєш це визнання в книзі, то вона буде заборонена для читання в школах. Вона буде у чорному списку в більшості релігійних лідерів. Батьки будуть ховати її від дітей. Журналісти не наважаться написати про неї відгуки. Мільйони людей будуть тебе ненавидіти. Ніхто не буде любити тебе і твою книгу, за винятком думаючих людей. А ти знаєш, як мало їх залишилося! Раджу тобі для твого ж блага не наполягати на тому, щоб я описав другий прийом.

– Для мого блага? Дотепно. Відповідай на запитання. Розкажи мені про другу хитрість!

Ця хитрість насправді не друга. Вона перша! Тому що без неї я б ніколи не зміг керувати розумом молодих людей. Батьки, вчителі, священики та інші дорослі несвідомо допомагають мені знищувати в молодих людях здатність мислити самостійно. Вони виконують свою роботу безліччю способів, навіть не підозрюючи, що вони роблять з розумом дитини, і не знаючи справжню причину дитячих помилок.

Ви коли-небудь чули про те, що батьки дописують за дитиною речення? Або доробляють за неї домашнє завдання? Пам’ятаєте про шкільні збори,  на яких звучало, що дітям хтось «допомагав» у виконанні їхніх робіт? Мама з татом глибоко в душі вважають, що їхня дитина пишається тим, що у неї такі гарні батьки. Адже так?

Насправді дитина думає: «Батьки знають, що я не можу зробити це сама ... так чому я маю турбуватися?» Врешті-решт ця батьківська «допомога» зруйнує в дитині впевненість у собі. Натомість, спонукаючи дітей працювати самим, батьки допомагають їм розвинути в собі звичку думати самостійно.

– Я тобі не вірю. Я завжди вважав, що найкращими друзями дитини є люди, з якими вона спілкується найтісніше: її батьки, шкільні вчителі і священики. До кого дитина може звернутися за допомогою, як не до тих, хто її може надати?

– Саме тут і захована моя хитрість. Є точне пояснення того, як я керую розумом 98% людей. Я проникаю в розум молодих людей до того, як вони почнуть думати самостійно, використовуючи тих, хто може надати їм допомогу. А особливо мені потрібна допомога тих, хто дає дітям релігійну освіту, оскільки саме тут я руйную їхню здатність мислити самостійно і прирікаю їх на безцільне існування, змішуючи в їхніх головах сумнівні погляди про світ, про який вони нічого не знають. І саме тут я зароджую в дитячих умах найжахливіший страх з усіх можливих – страх потрапити в пекло!

– Розумію, вселити в дітей страх перед пеклом і перед тобою, коли вони ще маленькі, легко. Але як тобі вдається підтримувати в них цей страх, коли вони дорослішають і можуть думати самостійно?

Так, діти ростуть, але не завжди вчаться думати самостійно. Як тільки я захоплюю за допомогою страху розум дитини, я ослаблюю її спроможність мислити розумно і самостійно, і ця слабкість переслідує її все життя.

– Розкажи мені більше про те, як ти використовуєш батьків, вчителів і священиків.

Один з моїх улюблених прийомів – скоординувати зусилля батьків і релігійних викладачів для того, щоб вони разом допомогли зруйнувати в дитині здатність мислити самостійно, кажучи їй, що мене потрібно боятися.

– Яким чином батьки допомагають викладачам релігії руйнувати здатність своїх дітей мислити самостійно? Я ніколи не чув про такі жахи!

Мені це вдається завдяки одному дуже хитрому прийому. Я змушую батьків навчати своїх дітей вірити в речі, пов’язані з релігією, політикою, шлюбом і так далі. І таким чином, як ти можеш бачити, коли я завойовую контроль над розумом людини, я з легкістю його підтримую, змушуючи цю людину допомагати мені в проникненні у розум її дитини.

– Ти якось ще використовуєш батьків, щоб перетворити дітей у безцільно живучих істот?

Діти стають такими, беручи приклад з батьків, розум яких вже знаходиться в моїй владі. У деяких частинах світу я завойовую розум дитини і придушую її волю точно таким же способом, як люди вбивають або підпорядковують тварин. Для мене не має значення, як саме пригнічується воля дитини. Важливим є те, що вона відчуває страх. І через цей страх я потрапляю в її розум і обмежую здібності дитини мислити самостійно.

– Здається, ти робиш все можливе, щоб не дати людям мислити.

Так. Чітка думка – це смерть для мене. Я не можу існувати в розумі ясно мислячих людей. Я не турбуюся, коли люди думають про страх, розчарування, безнадії і саморуйнування. Але коли в їхніх думках постає надія, віра і визначеність мети, вони негайно ж стають союзниками мого супротивника і, отже, втрачені для мене.

– Я починаю розуміти, як тобі вдається керувати розумом дитини за допомогою їхніх батьків і релігійних наставників, але не збагну, як у цій огидній роботі тобі допомагають вчителі.

Вони допомагають мені не стільки тим, чого навчають, скільки тим, про що вони мовчать. Навчаючи дітей практично всьому, шкільна система допомагає моїй справі тим, що викладачі не вчать дітей думати самостійно. Я боюся, що одного разу з’явиться ентузіаст, який повністю змінить систему шкільної освіти і завдасть мені смертельного удару, дозволивши учням самим бути викладачами. А вчителі будуть їм лише допомагати знаходити способи розвитку їхнього розуму. Коли настане такий час, вчителі більше не будуть входити в число моїх помічників.

– Я завжди думав, що мета шкільної освіти - допомогти дітям думати.

Цілком можливо, однак більшість шкіл не мають такої мети. Там вчать не розвивати і використовувати власні розумові здібності, а приймати і використовувати думки інших. Таке навчання руйнує в дітях здатність до самостійного мислення, за винятком рідкісних випадків, коли вони цілком і повністю покладаються на власну силу волі і нікому не дозволяють вирішувати за себе. Ясні думки – це справа мого супротивника, а не моя.

– Який зв’язок, якщо він взагалі є, має твій противник з сім’єю, церквами, школами і твоїми штучками?

Тут я використовую деякі інші хитрі прийоми. Я роблю так, щоб усім здавалося, що все, що роблять батьки, релігійні наставники і вчителі, здійснюється згідно з волею мого супротивника. Тим самим я відволікаю увагу від себе, поки маніпулюю розумом дитини. Коли релігійні наставники вчать дітей чеснотам, вони зазвичай лякають їх мною. Якраз це мені й потрібно. Я розпалюю полум’я страху настільки сильно, що воно руйнує в дитині здатність ясно мислити. У школах вчителі забивають дітям голову абсолютно непотрібними речами, і вони вже не здатні чітко мислити або аналізувати отриману від учителів інформацію.

– Для реалізації своїх планів ти залучаєш тільки тих, хто не має мети в житті?

Ні. Відсутність мети – це лише один з моїх прийомів, за допомогою якого я придушую в дитині здатність до самостійного мислення. Перш ніж така людина стане моєю власністю, я повинен заманити її і обдурити за допомогою іншого мого прийому. Про нього я розповім тобі пізніше, коли закінчу розповідь про те, як мені вдається перетворювати людей в байдужих до життя істот.

– Ти хочеш сказати, що у тебе є спосіб зробити з людини настільки безцільну живу душу, що вона вже ніколи не зможе вийти з цього стану?

Так. І він настільки ефективний, що ніколи не дає збоїв.

– Наскільки я розумію, ти заявляєш, що твій метод настільки дієвий, що твій супротивник не може допомогти людині, яку ти обманним чином змусив плисти за течією життя?

Саме це я і хочу сказати! Ти думаєш, я б зміг керувати розумом стількох людей, якби мені міг перешкодити мій противник? Ніхто і ніщо не може мене зупинити від управління людьми, крім самих людей. Ніщо не може мене зупинити, крім ясної думки. Ясно мислячі люди завжди все роблять з розумом. Вони розуміють всю силу свого розуму. Більше того, вони не дозволяють нікому і нічому в нього вторгнутися.

– Продовжуй і розкажи мені про інші свої штучки.

Я змушую людей проявляти байдужість щодо всіх життєвих аспектів, за допомогою чого контролюю їхню здатність до самостійного мислення і дій. Візьмемо, наприклад, здоров'я. Я змушую людей їсти дуже багато, і їсти неправильно. Це призводить до порушень травлення і руйнує здатність до ясного мислення. Якби школи і церкви вчили дітей правильно харчуватися, вони завдали б мені непоправної шкоди.

Шлюб: я змушую людей одружуватися і виходити заміж, не маючи плану або мети, спрямованих на гармонійний розвиток відносин. Це один з найефективніших способів зробити людину байдужою. Я влаштовую сварки одружених людей з приводу грошей, виховання дітей. Я залучаю їх в неприємні скандали, пов`язані з особистим життям, суперечки про друзів і роботу. Вони настільки зайняті скандалами, що у них зовсім нема часу робити що-небудь корисне і позитивне, що допомогло б їм вийти з цього стану байдужості.

Робота: з університету або школи люди, за моїм наказом, йдуть на першу-ліпшу роботу, ставлячи перед собою мету заробити на життя. Завдяки цьому прийому мені вдається підтримувати в мільйонах людей страх перед бідністю. За допомогою цього страху я повільно, але впевнено веду їх до межі, переступивши яку люди вже ніколи не виберуться зі стану байдужості.

Накопичення: я змушую людей легковажно витрачати гроші і з неохотою їх заощаджувати, доки я не почну ними управляти через страх перед бідністю.

Навколишня обстановка: люди живуть в несприятливій домашній атмосфері, трудяться на ненависній роботі, у них непрості відносини з родичами і знайомими. В таких умовах вони стають більш податливими, щоб я проник у їхній розум.

Переважаючі думки: я змушую людей думати негативно. Це призводить до того, що вони починають робити негативні вчинки, сваряться, скандалять. Врешті-решт їх сковує страх, а у мене з'являється ідеальна можливість проникнути в їхній розум і керувати ним. Проникнувши, я впливаю на людину за допомогою негативних думок, які, як вона вважає, є її власними. Я розсіюю насіння негативних думок через виступи проповідників, журнали, фільми, теле- і радіопередачі та інші популярні способи впливу на людський розум. Люди дозволяють мені думати за них, тому що вони занадто ліниві і занадто байдужі, щоб думати самостійно.

– З усього, що ти сказав, я роблю висновок, що байдужість і відкладання справ на потім – одне і теж. Це так?

Так, цілком вірно. Звичка відкладати все на потім веде до байдужості.

– Людина – це єдине створіння, у якого не може бути мети в житті?

Так. Всі інші створіння живуть за певними законами природи. Одна лише людина їх порушує і виявляє байдужість, коли їй заманеться.

– Зі сказаного тобою я можу зробити висновок, що байдужість – це слабкість, яка незмінно веде до провалу, не має значення – нації або однієї людини.

Байдужість – найчастіша причина невдачі. Я можу керувати будь-якою байдужою людиною. Для цього є дві причини.

По-перше, байдужа людина настільки податлива, що підходить до будь-якої обраної мною моделі, оскільки байдужість руйнує в людині особисту ініціативність.

По-друге, байдужа людина не може отримати допомогу від мого супротивника, оскільки він не звертає уваги на безцільне і безвольне.

– Саме тому так мало багатих і так багато бідних?

Так. Бідність, як і хвороба, заразлива. Вона завжди витає серед бідняків, але ніколи не торкнеться цілеспрямованих людей, які знають, чого вони хочуть від життя. 

– Я завжди думав, що гроші - причина зла на Землі, що бідняки потраплять в рай, а багатії – прямо в твої руки. Що ти можеш на це сказати?

Люди, які знають, як заробити гроші, зазвичай знають, як уникнути попадання в руки диявола. Байдужі люди не отримують нічого, за винятком того, що нікому не потрібне. Якби на світі було більше цілеспрямованих людей, а їхні бажання до матеріальних і духовних благ міцніли, то у мене було б набагато менше здобичі.

– Хто сьогодні відноситься до числа тих, ким ти не можеш керувати?

Я не можу керувати людьми, у яких є мета і які думають самостійно. Я керую тільки слабаками.

– Опиши людину без мети в житті. Опиши її по пунктах, щоб я міг її розпізнати, коли побачу.

• Її легко помітити за відсутністю впевненості в собі.
• Вона ніколи не береться за те, що вимагає зусиль і мислення.
• Вона витрачає все, що заробляє, і навіть більше, якщо їй вдається взяти грошей у борг.
• Незначне фізичне нездужання викликає у неї страждання і біль.
• У неї слабка уява або її нема зовсім.
• Вона не виявляє ініціативи, щоб почати робити щось самостійно.
• При найменшій можливості вона проявляє слабкість і йде шляхом найменшого опору.
• Вона не контролює свої емоції і володіє поганим характером.
• Вона не володіє магнетизмом і не приваблює інших людей.
• У неї є думки щодо всього, але вона не знає нічого.
• Вона не бажає співпрацювати з навколишніми людьми, навіть з тими, кому зобов’язана за їжу і дах.
• Вона постійно повторює ті ж самі помилки.
• Він нетерпима до всього, що її оточує, і готова розкритикувати будь-якого, хто з нею не згоден.
• Вона завжди чекає чогось від інших, проте сама нічого не пропонує.
• Вона починає багато справ, але жодну не завершує.
• Вона може голосно висловлювати ненависть до уряду, але ніколи не скаже, як його поліпшити.
• Вона ухиляється від відповідальності.
• Вона занадто багато їсть і занадто мало займається фізкультурою.
• Вона критикує всіх, хто досяг обраної мети.
• Вона скоріше збреше, ніж визнає своє невігластво.
• Якщо вона працює з іншими людьми, за їх спинами буде говорити про них гидоти, а в обличчя – лестити.

– Досить барвистий опис. А тепер опиши мені людину, яка має мету в житті.

• Перший відмітний знак людини, що має мету, такий: вона завжди зайнята чимось визначеним і робить це за допомогою чітко організованого плану. У неї є головна мета в житті, заради досягнення якої вона працює, і багато «міні-цілей», кожна з яких так чи інакше веде до основної мети.
• Тон її голосу, швидкість кроків, блиск в очах, швидкість прийняття рішень чітко виділяють її як людину, яка точно знає, чого хоче і як може це отримати, незалежно, скільки у неї на це піде часу і яку ціну вона заплатить.
• Поставивши їй запитання, ви завжди почуєте пряму відповідь. Вона ніколи не ухиляється від відповіді.
• Вона робить багато добра іншим, а взамін бере мало або не бере нічого.
• Вона завжди попереду, не важливо, в грі чи на війні.
• Якщо вона не знає відповіді, то скаже вам це напряму.
• У неї хороша пам'ять.
• Вона ніколи не вигадує причину невдачі.
• Вона ніколи не звинувачує інших людей у своїх помилках, навіть коли вони того заслуговують.
• Вона щедра.
• Вона надихає кожного, хто має з нею справу.
• Головна відмінна риса людини, що має мету в житті, така: для досягнення всіх поставлених цілей вона використовує свій розум.

– Можливо, людина, яка має мету в житті, вже народилась з якимись розумовими, фізичними, духовними перевагами, які недоступні байдужій людині?

Ні. Головна відмінність між ними – це те, що доступне їм обом. Це всього лише право використовувати свій розум і думати самостійно.

– Якщо коротко, що ти зробиш, якщо захочеш допомогти байдужій до всього людині вийти з цього дурного стану?

Я накажу їй встати і віддавати!

– Що віддавати і кому?

Віддавати народу те, що може принести йому користь.

– Отже, людина, яка має мету в житті, повинна віддавати, чи не так?

Так, якщо вона хоче отримувати. Хочеш брати – умій дарувати.

Озвучення деяких цитат з цієї статті:

Богдан Дуб - Наполеон Гілл: одкровення "диявола"

 

---

Коментар

Остання фраза – це згадка про магічний закон збагачення. Роблячи правильне дарування, людина порушує рівновагу Всесвіту. Прагнучи відновити рівновагу, Всесвіт посилає людині зворотну хвилю дарування, яка зазвичай на порядок (тобто приблизно у 10 разів) потужніша. На цьому, до речі, основується принцип десятини. 

Правильний, магічний дар називають жертвою. Щоб навчитися робити правильні дари, треба починати з дарування самому собі.

«Насправді жертва – це магічний засіб примноження і збагачення – духовного, інтелектуального, емоційного, матеріального.

Сенс механізму жертви в тому, що для отримання щедрого урожаю треба щедро засіяти зерно. Якщо правильно засієш – вчасно і в добрий ґрунт – то збереш у стократ більше.

Облуда дітей диявола полягає в тому, що вони переконали сіяча не сіяти, аби не втратити того, що в нього є. В результаті у суспільстві різко сповільнився рух енергії дарування, тож воно нагадує людину зі сповільненим кровообігом».

Докладніше про це у статті: Коли радіє Всесвіт

 

---

Гурт «Сонячна машина»: Ти в мене є! (2015)