Спочатку я приїхала до Перемишля поїздом Інтерсіті+ за 458 грн., а потім вже польським Інтерсіті поїхала до Кракова. Туди білет коштував 45 злотих (1 польський злотий коштує приблизно 7,40 грн). Вагон, у якому я їхала, складався на 4/5 з українців.
До Кракова замість вказаних у квитку три з половиною години я їхала п’ять. Як тільки ми виїхали з Перемишля, поламався локомотив, про що одразу ж оголосили і перепросили. Як компенсацію пригостили розчинною кавою.
Кажуть, що запізнення польських поїздів Інтерсіті – типове явище для Польщі. Коли я розповідала, що запізнилася майже на три години, мені казали: «Звикай, це – Польща!». До речі, нещодавно зустрічала з того ж Перемишля людину, то поїзд запізнився на 55 хвилин.
Коли приїхала до Кракова, було відчуття, що я нікуди з України і не виїжджала – а приїхала до Львова. Хіба що люди говорять іншою мовою і автобуси ходять чітко по розкладу.
От з автобусів я і почну свої польські нотатки.
У Кракові прекрасно налагоджена система муніципального транспорту – це перше, що мене вразило. Тут нема метро, а містом ходять трамваї та автобуси. На кожній зупинці висять таблички з графіком руху трамвая чи автобуса. Якісь ходять частіше, якісь рідше, але якщо в табличці вказано, що трамвай/ автобус має прийти на цю зупинку об 11:12, він прийде об 11:12.
Коли я вперше кудись їхала по ще невідомому мені маршруту, я користувалася польською програмою «Як доїду» (Jakdojade.pl), яка є у вигляді додатку для смартфонів. Там потрібно просто вказати адресу пункту А і адресу пункту Б, а решту для тебе зробить програма – тобто напише, на який вид транспорту потрібно сідати, в котрій годині і хвилині буде найближчий, скільки зупинок треба їхати до пункту призначення і скільки це займе часу. Тобто, збираючись на зустріч чи заняття, можна точно прорахувати час і не спізнитися.
Краківські трамваї і автобуси значно відрізняються від тих, які їздять в українських містах. Не хочу на цьому зупинятися, тому що це просто непорівнювані речі. Скажу коротко – в Кракові дуже красиві, зручні і чисті трамваї та автобуси. В салонах є табло з маршрутом, де показана зупинка, на якій ви зараз, показаний весь маршрут руху. До того ж зупинки оголошуються (хоча й не всюди), так що пропустити її не можливо. Хіба що заснеш або замрієшся!
А заснути в салоні автобуса цілком реально – міські дороги рівнесенькі, автобус йде гладко і ніжно, а в салоні тепло і тихо… Звичайно, якщо поруч не розмовляють польські пані. Польські жінки, особливо старші, дуже люблять побалакати. Часто вони це роблять дуже голосно та емоційно. Молодь, як правило, не відриває очей від смартфонів, а пани частенько просто сплять.
У салоні трамваїв та автобусів ведеться відео нагляд, про що висить оголошення, а двері відкриваються тільки ті, з яких виходить пасажир або через які заходить пасажир. Для відкриття дверей є спеціальна кнопка, яка дає сигнал водію. І не треба кричати, як у київських маршрутках: «На зупинці, будь ласка!» або «Зупиніть на наступній!»
Ще я помітила, що в польському громадському транспорті в основному їздить або молодь, або люди, яким за 50. Дуже рідко трапляються панянки і пани, яким від 35 до 45. Напевне, вони їздять на власних авто. До речі, їх тут досить багато, і пробки тут бувають. Але однозначно не такі, як у Києві.
А тепер я вас здивую – скажу, скільки коштує квиток на автобус чи трамвай у Кракові. Так от: якщо ти їдеш недалеко (20 хвилин), то білет коштує 2,80 злотих (це – 20 гривень). Протягом 20 хвилин можна їхати декількома автобусами чи трамваями, тобто робити пересадку. Але тільки в межах 20 хвилин. На квитку, який треба закомпостувати, вказується день і час, коли почалася поїздка. Їдеш 40 хвилин, плати більше!
Щоб зекономити, можна купити квиток на 1 день або проїздний на місяць, якщо їздеш кожного дня. Я це зробила через день, як приїхала до Кракова, бо в перший день на проїзд потратила більше 20 злотих! Проїздний на місяць в Кракові коштує 94 злотих, і купити його можна тільки в певних місцях за паспортом.
Отже проїздний купила, помешкання, де жити знайшла, – тепер треба зробити банківську картку. Я вибрала банк Millennium. Для відкриття рахунку знадобилося півгодини часу. У договорі чомусь прописують сімейний стан та імена батьків. А картку на руки на видають! Її надсилають поштою на ту адресу, яку ти вказав у договорі. Я відкривала рахунок у відділенні банку, що знаходиться в 500 метрах від мого помешкання, але отримала її по пошті в поштову скриньку через тиждень. Кажуть, інколи доводиться чекати навіть 2-3 тижні.
Відкрила для себе можливість, яку в Україні ще не зустрічала, – платити через мобільний додаток. Тобто можна картку забути вдома, але, маючи на телефоні мобільний додаток банку, платити через систему Блік – протягом 2 хвилин тобі дається чотиризначне число, яке і треба використати при розрахунку. До речі, банки тут працюють з 9:30 до 17 години. Субота-неділя – вихідні.
В неділю тут НІЧОГО не працює, в суботу – півдня. Я була дуже вражена, що в неділю не працюють ринки і базари, міські кіоски біля зупинок, де можна купити квитки, воду, поповнення на телефон та інші дрібниці, із-за яких не хочеться заходити до великого магазину.
Але це вже інша історія.
Продовження: Життя у Кракові. Ціни і харчі.
Знати, що є кращого в інших країнах, цінувати те, що є у твоїй рідній.
(1 польський злотий коштує приблизно 7,40 грн)
За курсом НБУ вартість злотого з 1 грудня перевалила за 7,6 грн....
Гривня падає, чи злотий росте?
Коментарі
За курсом НБУ вартість злотого з 1 грудня перевалила за 7,6 грн....
Гривня падає, чи злотий росте?