Найнахабніша брехня Сталіна про сите і заможне життя народу в СРСР

«Сталина очень заботило мнение о нем потомков, он хотел войти в историю как образцовый вождь. По этой причине он уничтожил всех свидетелей и исполнителей своих преступлений. В глазах всего мира он хотел выглядеть мудрым, справедливым, преисполненным ума и доброты».

(Серго Берія, 2000 р.)

Сталіну не вдалося знищити усіх свідків та виконавців своїх злочинів – перешкодила війна. Але він завжди про них пам’ятав і на Ялтинській конференції, користуючись депресивним станом Рузвельта, Сталіну вдалося протягнути рішення про повернення усіх переміщених з СРСР під час війни осіб знову до СРСР. До складу цього контингенту входили військовополонені; робітники, які добровільно чи по мобілізації виїхали на роботу в Німеччину та країни Осі; громадяни, які покинули батьківщину разом з відступаючими німецькими військами.

До початку німецько-радянської війни (1941-1945) радянській пропаганді досить успішно вдавалося приховувати найстрашніший злочин ХХ століття – штучний Голодомор, організований більшовицьким керівництвом в Україні і який спричинив багатомільйонні жертви нашого народу. В цьому Сталіну і ВКП(б) дуже допомогли Франклін Рузвельт і його Адміністрація, нашпигована агентурою ІНО НКВС та Розвідуправління. Також свій внесок в заперечення Голодомору додали і американські комуністи, що знаходилися на утриманні Комінтерну та радянських спецслужб.

Головною метою, яку переслідував Сталін і більшовицьке керівництво при поверненні переміщених осіб в СРСР, було отримати робочу силу, яку звинувативши у «зраді батьківщини» направити в табори ГУЛАГу для рабського використання, і знищити усіх свідків Голодомору!

***

Як свідчить Серго Берія, «У 1952 році країна перебувала на межі війни. Завдання Центрального Комітету стали зовсім зрозумілі: ми готуємося до третьої світової війни, і це буде ядерна війна. Були мобілізовані всі ресурси країни… Наш військовий бюджет продовжував зростати. У країні фактично був голод, але Центральний Комітет у 1950 році наказав створити величезні стратегічні резерви. Всі консерви, які ми виробляли, відправлялися на склади. Сталін з наполегливістю маніяка акумулював ці запаси».

В цей же час радянською пропагандою була розроблена і здійснена грандіозна пропагандистська спецоперація – випуск «Книги о вкусной и здоровой пище» (1952 р.).

Ця книга повинна була закріпити в пам’яті поколінь міф про сите і заможне життя радянського народу під керівництвом Сталіна і Комуністичної партії!

Видання було великого формату, обсягом більше 400 сторінок, в твердій палітурці.

[Навіть сьогодні, коли магазини та ринки наповнені продуктами, в тому числі і іноземного виробництва, ви не знайдете багато з того, що описано в книзі! – В. Ф.]

Сталін помер, але найнахабніша брехня його продовжувала жити і поширюватися!

Видана вперше у 1952 році, "Книга о вкусной и здоровой пище" перевидавалася у 1953, 1954, 1955, 1961 і 1963 роках. Загальний наклад книги склав 3,5 мільйонів примірників.

У 1964 році книга була знову перевидана накладом в 900 тисяч примірників.

Цю книгу я пам’ятаю з дитинства. Видання 1953 року стояло на книжковій полиці, але книгу дуже мало коли брали в руки. Причина проста – описані в ній страви приготувати було ні з чого!  

Пам’ятаю довгі черги за продуктами і номери, що писали крейдою на одязі. Ми жили в комунальній квартирі і я був єдиною дитиною в цій спільноті. Сусіди брали мене в чергу і говорили продавцю: «Я з дитиною», щоб отримати більше продуктів, ніж на одну людину.

В нашій сім'ї книга 1953 року не збереглася, а видання 1964 року збереглося в сім’ї моєї дружини і з нього я зробив фотографії для блогу.