США показали ООН жовту картку, червона вже наготові

Відверто кажучи, ми до останнього моменту не були впевнені в тому, що США вийдуть з Ради ООН з прав людини. Останні десятиліття Штати ставили це питання в міжнародних відносинах на одне з перших і важливих місць.

Більша частина претензій до покійного совка і нинішнього Китаю були саме на цю тему. І ось Вашингтон голосно грюкнув дверима, демонстративно покинувши цю організацію. Причому коментарі до цього кроку носять абсолютно вбивчий характер не тільки щодо цієї ради, а й практично щодо всієї системи міжнародних інститутів, що так чи інакше знаходяться під дахом ООН.

Справді, ООН виродилася в якусь бутафорську і зовсім імпотентну структуру, максимальна функціональність якої зводиться до надання трибуни для «штовхання» промов усіма бажаючими членами ООН.

До речі, найпотворнішою структурою організації, безумовно, стала Рада безпеки, а не її тезка з прав людини. За останній час вона не тільки не вирішила жодної великої проблеми міжнародної безпеки, а й генерує рекламу правового нігілізму на весь світ.

Власне кажучи, РБ ООН стала одним з основних дестабілізуючих факторів сучасності.

Про що можна говорити, якщо наглухо заборонені види озброєнь, які не можна застосовувати навіть проти військ противника, вбивають тисячі мирних громадян, а Рада безпеки не здатна навіть прийняти засуджуючу резолюцію.

Але сама демонстрація процесу утоплення подібних резолюцій дає підставу вважати, що заборона застосування тієї ж хімічної зброї стає чистою формальністю і за факт вживання не буде не те, що покарання, але навіть можна сидіти біля телевізора і спостерігати, як бригада клоунів від РФ перетворює засідання в веселу буфонаду, яка йде в прямому ефірі і затьмарює будь-які подібні заходи від майстрів естради в галузі розмовного жанру.

Тепер уже ні в кого нема впевненості в тому, що завтра десь не почнуть везти в морги людей, отруєних «Заріном», «Новачком» або будь-якою іншою поганню.

ООН не змогла активно і плідно відпрацювати припинення розвитку програм створення ядерної зброї Іраном і КНДР, які не просто хотіли отримати ядерну зброю як таку, але і прагнули створити повний цикл розробки цієї зброї, а найголовніше, вони прямо і безпосередньо обіцяли застосувати цю зброю щодо конкретних країн.

По суті, такі заяви і прагнення цих країн отримати зброю не для самозахисту, а виключно для розправи зі своїми противниками, ООН повинна була мобілізуватися і працювати в режимі нон-стоп, аж до вирішення проблеми. Але ООН не тільки не прийняла якихось адекватних заходів, але виявилася неспроможною навіть поставити подібні проблеми на чільне місце.

Те ж стосується безпрецедентних дій РФ з агресивної військової політики, з анексією територій сусідів і веденням військових дій методами, прямо забороненими усіма відповідними міжнародними конвенціями, підписаними, в тому числі і РФ, під егідою ООН.

Зауважимо, мова не йде про нерозв'язні в принципі проблеми. Якісь великі питання таки знаходять своє рішення, але суто поза рамками і поза компетенцією ООН.

Навіть такі факти, коли окремі країни або групи країн, об'єднуючи свої зусилля, досягають результатів там, де ООН нічого не змогла зробити, не стає для неї дзвіночком про те, що організація вже вийшла в тираж і виконує якісь опереткові функції, протираючи штани і проїдаючи чималий бюджет.

У цьому сенсі, вихід Штатів з РПЛ, як і такий же вихід з ЮНЕСКО, явно вказує організації на те, що вона перетворилася в абсолютно непотрібний і обтяжливий інструмент і ті, хто може собі це дозволити, починають виходити з різних оонівських структур, щоб не годувати стадо безглуздих клоунів, головна користь від яких - вміння надувати щоки.

У будь-якому випадку, це - крок у правильному напрямку. ООН або почне шукати шляхи для відновлення своєї життєздатності, або почне розвалюватися, шляхом виходу все нових країн з найбільш непотрібних рад і комітетів.

Грубо кажучи, організації показана жовта картка і щось підказує, що червона - вже напоготові.

Джерело