5 підводних каменів "позитивного мислення". Коментар та пояснення психологів

Наповненим життя роблять не псевдорозумні цитати в стилі «забудь про погане», реальний процес трансформації є в рази більш складним і суперечливим. Цю статтю присвячуємо людям, яким набридла маска клоуна і які хочуть докопатися до суті.

1. Звичка концентруватися тільки на хорошому

Здавалося б, на що звертаєш увагу, те і залучаєш у життя. Але таке мислення провокує розвиток «психологічної сліпоти», коли людина навмисно заперечує наявність у себе серйозних проблем - небезпечні хвороби, заборгованість за кредитами, кризу у відносинах.

Такі люди починають поводитися як діти, обираючи життя в ілюзіях, відмовляючись від контролю і здорової оцінки ситуації.

Головний посил: «Буду думати, що все добре - і світ підлаштується». Чи потрібно говорити, що ні до чого хорошого така тактика не призводить, посилюючи проблему, відкладаючи її рішення в довгий ящик.

А це вже не позитивізм, але банальний пофігізм і небажання відповідати за свої вчинки.

2. Витіснення негативних переживань, заперечення «поганих» емоцій

Багато людей часто приймають за позитивний настрій установку відмовитися від негативу зовсім, викресливши гнів, злість і біль зі свого життя.

Проблема в тому, що невідреаговані емоції при цьому нікуди не діваються. Стрес просто йде глибоко в несвідоме і починає нишком тиснути на наше тіло і психіку, виливаючись у затяжні хвороби і безпричинні нервові зриви.

Виходить, людина може скільки завгодно заперечувати свою образу, переводити все в жарт, штучно бадьоритися - підсвідомість не проведеш. Адже негатив - важлива частина життя, яка несе в собі виховну функцію. Потрібно вчитися правильно його проживати, а потім відпускати.

Зауважте, прийняття і переосмислення неприємного досвіду не має нічого спільного з його запереченням.

3. Виношування нереалістичних планів

Ще один негативний вплив «рожевої філософії» - це зміцнення ілюзії у тому, що будь-який, навіть найбільш нереалістичний проект можна реалізувати, не докладаючи для цього серйозних зусиль. Досить повірити, періодично уявляючи мету в голові, - і ти станеш мільйонером, космонавтом, художником. А якщо і не станеш, то теж добре, адже життю видніше, який шлях зробить тебе щасливим.

Так і виходить, що людина неадекватно оцінює свої сили і ресурси, не бере до уваги негативних сценаріїв, які можуть трапитися, відмовляється від особистої відповідальності, йдучи наобум. Світ сприймається як хрещена фея, яка махне паличкою і все змінить. Своя участь у подіях зводиться до мінімуму. 

4. Некоректний прогноз подій, переоцінка себе

Часто оптимізм породжує і таку оману, при якій людина починає оцінювати себе в рази більш здібною і привабливішою, ніж є насправді, у неї з'являється завищена зарозумілість.

Що в цьому поганого? На практиці помилкові очікування боляче осідають життям.

Наприклад, ми на порожньому місці починаємо вважати себе висококласними фахівцями, а потім потрапляємо під скорочення і не розуміємо: чому?

Або бачимо себе привабливими і цікавими людьми, але ніхто з оточуючих не хоче нас любити, і це здається несправедливим. Виходить якийсь самообман, коли людина вважає себе тим, ким не є, викликаючи на голову купу розчарувань.

Але істинний оптимізм ґрунтується на визнанні своїх реальних заслуг, а не вигадки уяви.

5. Зворотний ефект або впадання у депресію

Намагаючись здаватися тим, ким людина не є, вона тільки заганяє себе у ще більш невигідне становище.

Як це відбувається? Роль жартівника і оптиміста не знаходить відгуку в його душі, але він наполегливо продовжує себе ґвалтувати і заганяти в рамки, змушуючи тіло витрачати ресурси на підтримку чужого собі образу, живучи в оточенні людей, які нічого не знають про його справжнє «я».

Звичайно, це складно і робить життя абсолютно нестерпним, тиск соціуму і його очікувань буквально тиснуть нас зсередини. І начебто веселишся, корчиш із себе щасливчика, але щастя не приходить!

А відповідь проста - потрібно не в ігри грати, а дозволити собі бути собою, прийняти своє справжнє «я». У цьому акті куди більше сенсу.

Джерело