Аудіоверсія статті : Божественна експансія: аріянство, націоналізм, безсмертя
Творець Всесвіту – це соборна, тобто колективна особистість, яка складається з індивідуальних божественних сутностей. Це подібно до того як народ, будучи соціальним організмом, складається з окремих людей. Творець Всесвіту – це божественний народ. Він живе у божественному світі, який наші предки називали словом Права. Це світ неймовірно високих енергій, швидкостей, знань. Світ неймовірної досконалості. Проте що досконаліша система, то активніше вона розвивається.
Згідно з аріянським світоглядом, Творець Всесвіту постійно розширює і поглиблює свою присутність у навколишньому просторі. Він постійно перетворює навколишній хаос на впорядкований космос, постійно творить дедалі досконаліші лад, гармонію, красу. Він постійно творить нові прекрасні світи.
Творення нових світів відбувається згори донизу – від божественного до земного. Підказку для уявлення цього процесу дає фантастичний фільм «Тринадцятий поверх» (1999).
Після впорядкування Прави – божественного рівня світоустрою, колективний Творець Всесвіту сотворив гармонійний світ духів. Цей світ наші предки позначали словом Нава. У порівнянні з божественним рівнем, тут нижчий рівень вібрацій, енергій, швидкостей, інформаційної ємності. Духи – це божественні сутності (боги), які здобули духовну оболонку. Духовна оболонка для бога – це наче його «духовна плоть». Тому духовна сутність – це бог, втілений у духовному світі.
На наш час світ духів уже досягнув високого рівня досконалості. Ще не такого високого, як у божественному світі, але вже достатнього для того, щоб духовні сутності були безсмертними. Безсмертність – це важливий критерій досконалості.
Подальше вдосконалення Нави супроводжується творенням наступного світу нижчого рівня. Це фізичний світ, який прийнято позначати словом Ява. Творення Яви дозволяє духовним сутностям краще зрозуміти основи творення і застосувати їх для вдосконалення Нави. Подібним чином ми черпаємо ідеї з комп’ютерних ігор і застосовуємо їх для вдосконалення нашого фізичного світу.
У порівнянні з духовним світом наш явний, тобто фізичний світ має ще нижчий рівень вібрацій, енергій, швидкостей, інформаційної ємності. Тут ще багато недосконалого і незрозумілого, тут багато чого треба створити – і тому цей світ надзвичайно цікавий! Нові пригоди, нові творчі звершення, подолання перешкод, нова Гра – це те, що найбільше приваблює божественно-духовних гравців у світі Яви.
Періодичне втілення безсмертних духів у фізичному світі позначається терміном «реінкарнація» або євангельським терміном «палінгенезія». У світі Яви уже втілилися мільярди божественно-духовних сутностей. Це очевидний прояв масштабної божественної експансії.
Постійне збільшення божественної присутності в нашому світі і зростання його гармонійності зусиллями людей – вихідна точка арійського світогляду, фундаментальний принцип аріянства.
Втілюючись у фізичному світі, колективний Бог-Творець отримує радість від творення нового – красивого, чарівного, продуктивного. Колективне творення фізичного світу Він здійснює у формі людських істот, звідси відоме прислів’я: «У Бога нема інших рук, окрім наших». Тому гармонізація, окультурення, одухотворення нашого фізичного світу – це богоугодна справа. Натомість усіляке відхилення від цього шляху колективної сотворчості – богопротивне.
Створивши наш фізичний світ, Бог-Творець заснував ігровий майданчик – простір для великої Гри. Це було створення іззовні. Подібним чином команда розробників створює комп’ютерну гру.
Втілюючись у фізичному світі, божественно-духовні сутності продовжують творення світу із-середини. Слово «людина» (гомо люденс) означає «гравець». Завдяки людям наш ігровий майданчик наповнюється подіями. Це нагадує ситуацію, коли розробники гри самі поринають у сотворений ними світ і стають гравцями.
Людина, яка творить, розвиває і вдосконалює наш світ із-середини, є сотворцем Божої справи.
Творення фізичного світу має два аспекти – внутрішній і зовнішній. Перший – це коли людина творить саму себе, зовнішній – це коли вона творить соціум.
Істота, яка є втіленим духом у фізичній плоті, позначається терміном Гомо сапієнс, що буквально означає «оселя мудрості». Це тому, що носієм мудрості є духовна сутність, відтак наша психофізична оболонка – це справді оселя для цієї духовної сутності. Синонімами слова «мудрість» є «розум» і «раціо». Їх не можна плутати зі словом «інтелект», який є інструментом психіки, своєрідним програмним забезпеченням для нашої плоті. Натомість мудрість – це властивість духу.
Оскільки фізичний світ ще молодий і несформований, то в ньому існує величезна різниця між рівнями розвитку гомо сапієнсів. Ми розрізняємо п’ять рівнів розвитку:
гобіт – це гомо сапієнс, який не усвідомлює себе втіленим духом, а тому керується автоматичними внутрішніми програмами (інтелектом) і зовнішніми впливами;
людина – це гомо сапієнс, який уже частково усвідомлює себе втіленим духом, прагне посилити зв’язок зі своєю духовною сутністю і жити власним розумом;
арій – це реалізована, самостійно мисляча людина; арії мають чисту духовну свідомість – завдяки очищенню психіки і плоті від хвороб, інформаційного бруду, паразитичних програм і світоглядних деформаторів;
ельф – це реалізований арій, який рухається в напрямку перетворення на боголюдину; ознакою ельфів є довгоживучість (уявне і умовне безсмертя), а також універсалізм – вони однаково ефективно можуть діяти як брахмани, кшатрії чи господарі.
боголюдина – це реалізований ельф, який усвідомлює себе не лише духовною, а й божественною сутністю і має досконалу, а тому безсмертну плоть.
Що вищий рівень розвитку гомо сапієнса, то довший час він може фізично жити без «перезавантаження», тобто без смерті і наступного народження. Гобіти зазвичай короткоживучі, люди при бажанні можуть жити довше, для аріїв властиве активне довголіття, а ельфи досягають уявного і умовного безсмертя. Повного безсмертя досягають боголюди – сини божі і доньки божі. Повне безсмертя – це стан, коли для його підтримання не треба докладати зусиль: для боголюдей безсмертя є звичною нормою, природним станом.
Гелленське слово «космос» (κόσμος) означає порядок, лад. Проявом космосу є краса, звідси слово «косметика». Поліпшення внутрішнього ладу, тобто вдосконалення духу, душі та плоті, є проявом збільшення божественної присутності в людині. Відтак вдосконалення самого себе є фундаментальним завданням людини.
Постійна робота над собою – це те, що відрізняє людину від тварини. Перехід від стану гобіта до стану безсмертної боголюдини є релігійною вимогою аріянства – істинної релігії: «Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28–29).
Аріянство – це релігія божественної експансії. Вдосконалення внутрішнього космосу – це богоугодна справа, яка відповідає волі Творця Всесвіту.
Гомо сапієнси, як і всі інші живі істоти, мають соціальну природу. Тобто СТАЛЕ продовження роду, культурний розвиток і життєспроможність можливі лише у складі достатньо великих груп – народів. Народи – це біосоціальні організми, колективні істоти. Саме народи є природними структурами людства. Відмінність одних народів від інших визначають етнічна самосвідомість, спільний егрегор, мова, світогляд, культура, генофонд.
Народи (популяції, від лат. populus — народ) є елементарними одиницями еволюційного процесу. Це значить, що еволюція (від лат. evolutio – розгортання, розвиток) можлива лише у складі свого народу.
Народ може перебувати на різних рівнях розвитку – від аморфного етносу до структурованої нації з власною державою. Нація – це народ, який живе власним розумом, відтак є суб’єктом історії, сувереном, самостійним гравцем.
Оскільки народ, за словами Платона, – це «велика людина», то для нього властива уже знайома нам типологія розвитку: «гобіти», «люди», «арії», «ельфи», «боголюди».
Рівень розвитку народу визначається рівнем тих гомо сапієнсів, які ним керують. Якщо народом керують гобіти, то це народ-гобіт, тобто етнос. Якщо керують люди, то народ може стати нацією. Якщо керують арії, то це вже точно нація, причому культурна і добре впорядкована. Якщо керують ельфи, то нація щаслива, здорова, гармонійна, динамічна, передова. Якщо керують боголюди, то відбуваються чудеса.
Свою керівну групу народ витворює з власного середовища. Так наче вирощує собі голову. Ось як про це писав Євген Маланюк: «Справді, на перший погляд, є то чудом нашої історії: обезголовлений національний організм – власним внутрішнім зусиллям – вирощує собі голову... Козацтво... було зроджене з лона обезголовленого національного тулубу».
Отже, індивідуальний розвиток від гобіта до боголюдини є частиною загального процесу еволюції. Розвиток людства відбувається шляхом його структурування, природними структурами є нації, а формування націй здійснює націотворча еліта.
Структурування людства на нації та розвиток цих націй – це найвищий прояв божественної експансії у наш фізичний світ.
Як відомо, розвиток системи визначає надсистема. Такою «керуючою» надсистемою для гомо сапієнсів є народ, до якого вони належать. Народ розвивається від етносу до нації. Відтак народ є головним «замовником» зростання національної еліти. І що масштабніший національний проект, то потужніший запит народного організму на індивідуальний розвиток членів нації від гобіта до людини і далі – до арія, ельфа, боголюдини.
Як це конкретно працює?
Річ у тім, що саме національні проекти дають найпотужнішу мотивацію до саморозвитку. Як відомо, ідеологія націоналізму дає потужний імпульс для духовного, психічного і фізичного вдосконалення, передусім молоді.
Якщо ж процес націотворення чи національної трансформації вимагає часового ресурсу в 50, 100 чи більше років, то національний інтерес вимагає формування довгоживучої національної еліти – ельфійської. А якщо стоїть завдання творення нової раси, тобто на порядок масштабніший проект, то для цього необхідна організація безсмертних боголюдей.
В аріянській традиції індивідуальний і колективний розвиток є обов’язковими складниками єдиного процесу божественної експансії. Що розвиненіші особистості, то потужніший їхній націотворчий потенціал. Що масштабніші національні проекти, то потужніша енергетика «підтримки згори» особистого розвитку учасників таких проектів.
Етнічна культура – це завжди язичництво. Аріянство – це завжди перетворення етносів на етнічні нації. Тобто аріянство – це націоналізм. Аріянство виступає в ролі активного, творчого, сонячного чинника, який окультурює, просвітлює, спрямовує язичництво.
Як відомо з історії, аріянство не бореться з язичництвом – воно ним опікується і підносить до свого рівня. Це пояснює стрімке поширення аріохрестиянства в усьому світі. Аріяни не зустрічали опору, бо одразу ж вивчали місцеві традиції, все продуктивне підтримували, священні тексти перекладали на народні мови, відкривали школи, засновували громади, запроваджували передові організаційні форми. Цим аріянство докорінно відрізняється від іудохристиянства, яке з самого початку несло уніфікацію, приниження та знищення місцевих мов та традицій – Аріянство і язичництво.
Аріянство і націоналізм є природовідповідними вченнями, тому вони нерозривно пов’язані. Тож природно, що ідеологія націоналізму є підрозділом аріянства, а саме компонентом його політичної філософії.
Аріянський світогляд оснований на трьох головних положеннях.
1. Колективний Творець Всесвіту постійно здійснює еволюційну експансію в наш фізичний світ. Це означає, що збільшуючи свою присутність у цьому світі, Творець його впорядковує, структурує, гармонізує, вдосконалює, розвиває, розмножує, урізноманітнює.
2. Базовими еволюційними одиницями є народи. Це означає, що розвиток народів є головним проявом божественної експансії у фізичний світ. Без народів нема еволюції.
3. Індивідуальний розвиток людини найсильніше мотивується розвитком її рідного народу і є невід’ємною частиною цього розвитку. Прагнення еволюції свого народу – від етносу до нації – є головним рушієм особистого розвитку. Ельфами можуть стати тільки націоналісти, оскільки лише масштабні національні проекти дають початкову мотивацію до безсмертя.
Світогляд і практика, основані на Аріянській еволюційній тріаді «Бог–Народ–Людина» роблять людей співробітниками і сотворцями грандіозного процесу божественного розгортання у фізичному світі.
Натомість ігнорування або заперечення хоча б одного елемента еволюційної тріади означає відмову від співробітництва з Творцем Всесвіту і протидію Його волі.
Хто виступає в ролі противників Бога-Творця?
1. Вчення, які заперечують сам факт божественної експансії. Головними з таких віровчень – «псевдорелігіями втечі» є іудохристиянство, іслам, буддизм, іудаїзм – Вертикальна типологія релігій: у що вірять люди і у що не вірять гобіти.
2. Вчення, які пропонують індивідуальний розвиток поза межами своїх націй. При цьому національний чинник або ігнорується, або заперечується. Про сенс такого роду безнаціональних вчень відверто і ясно висловився Іван Франко: «Все, що йде поза рамками нації, – це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації».
На світоглядно-релігійному рівні правий шлях пропонує Аріянство. На ідеологічному рівні правим шляхом йде націоналізм, натомість збоченнями є етатизм і лібералізм. Легко побачити що «псевдорелігіям втечі» відповідає етатизм (комунізм, соціалізм, соціал-демократія), а вченням безнаціонального розвитку – лібералізм (анархізм). Про це у статтях:
З усього сказаного вище слідує ще один важливий висновок: Аріянство – це релігія творення і вдосконалення нашого світу, активного підходу до національних, соціальних, екологічних, технологічних, расових проблем. Про це у статті: Найголовніша зовнішня духовна практика сучасних аріїв і 5 критеріїв її успішності
Продовження: Аріянство і націоналізм – два крила Великої Гри
Пізнаємо правий шлях, уникаємо лівацьких пасток і спокус.
Коментарі
Нація потребує ельфів? Будуть! Причому вже організовані в АНСДП.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Цитата:
"Ельфами можуть стати тільки націоналісти"...мені думається,що націоналістами можуть стати лише ельфи...
Вірю в те, що розумію.
Тоді краще сказати так: компетентними націоналістами можуть стати тільки ельфи. Це тому, що націотворення вимагає великих знань і вольових якостей.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
На мою думку,технічних прогрес разом із так званою світовою елітою,залишать націоналізм у минулому...на планеті,де за кілька годин можна буде зробити навколо світну подорож із вільними вибором місця проживання і праці,націоналізм втратить свій класичний образ...а коли почнуться подорожі у космос,то з'явиться націоналізм планетарного рівня...
Вірю в те, що розумію.
Це застарілий підхід. У сучасному світі постійно творяться нові нації, найвідоміші - Каталонія, Шотландія, в перспективі - Баварія.
Персональні засоби комунікації лише підтримують етнічну ідентичність і захищають від асиміляції. Наприклад, емігранти щодня спілкуються зі своїми родичами на батьківщині.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Можливо і так...Я виразив свою думку спираючись на статистику про кількість мов,які зникають кожного року...коли зникає мова-зникає етнос (потенційна нація)...Правда це стосується досить малих за кількістю народів,та тенденція досить показова... Також бачимо як штучний інтелект нам постійно підганяє англійські слова до вжитку...повільно,але впевнено...замість слова "видалити" з'являється" слово "delete"; і так мабуть у кожній мові...
Наприклад Казахстан буде переходити на латиницю.Це також крок до мовної глобалізації...
Та якщо трохи подивитися за штори,то мабуть визначати роль народів буде та програма,яка буде втілюватися на політичній шахівниці світу: "розділяй та володарюй" чи "єдиний світовий уряд"...правда ці програми не зможуть працювати у час "золотого віку",якщо ми справді у нього увійшли чи увійдемо...
Вірю в те, що розумію.
Прошу привести конкретні приклади, коли безголове тіло відрощувало голову. При цьому врахувати, що розвиток системи визначає надсистема.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Кожного разу, коли народ висуває власну націотворчу еліту, - це "відрощування голови".
Євген Маланюк писав про формування козацької еліти, яка сформувала Націю Козаків.
Сьогодні відбувається подібний процес. В ідеальному варіанті це має бути ельфійська еліта. Ми цього прагнемо і працюємо в цьому напрямку.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Можливо конкретним прикладом буде-поява та діяльність Конфуція...
Вірю в те, що розумію.
Дякую.
Цитати ці для мого розвитку:" ...гармонізація, окультурення, одухотворення нашого фізичного світу – це богоугодна справа. Натомість усіляке відхилення від цього шляху колективної сотворчості – богопротивне.
Творення фізичного світу має два аспекти – внутрішній і зовнішній. Перший – це коли людина творить саму себе, зовнішній – це коли вона творить соціум. Гелленське слово «космос» (κόσμος) означає порядок, лад. Проявом космосу є краса, звідси слово «косметика». Поліпшення внутрішнього ладу, тобто вдосконалення духу, душі та плоті, є проявом збільшення божественної присутності в людині. Відтак вдосконалення самого себе є фундаментальним завданням людини.
Якщо керують люди, то народ може стати нацією. Якщо керують арії, то це вже точно нація, причому культурна і добре впорядкована. Якщо керують ельфи, то нація щаслива, здорова, гармонійна, динамічна, передова. Якщо керують боголюди, то відбуваються чудеса.Вдосконалення внутрішнього космосу – це богоугодна справа, яка відповідає волі Творця Всесвіту.
Аріянство і націоналізм є природовідповідними вченнями, тому вони нерозривно пов’язані."
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Додам, що в рамках свого народу працює не лише еволюція, а й реінкарнація: майже завжди наступне втілення відбувається в середовищі свого роду і свого народу. Також потужно притягує рідна земля.
В загальному, в новому втіленні дух притягується до того, що він любить і що для нього звичне.
Реінкарнація і принцип економії енергії
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Можна чіткіше сформулювати, чому аріянство передбачає націоналізм. Річ у тім, що аріянство - це передусім розвиток, а найсприятливіші умови для розвитку зазвичай дає свій народ.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Вчення, які закликають ощасливити весь світ, але ігнорують національний рівень, нагадують драбину без проміжних щаблів. Дієва технологія розвитку завжди передбачає поступовість і поетапність.
Прихований саботаж з боку безнаціональних вчень полягає в тому, що вони говорять про високі цілі, здобуваючи цим довіру до себе, але пропонують хибний шлях їх досягнення.
Про цей метод підривної діяльності я писав у статті Націоналізм, етатизм, лібералізм: виправлення імен, порівняльний аналіз:
Коли праві стають лівими
Головний критерій поділу на «лівих» і «правих» – це рух до декларованої мети або від неї. При цьому важливим є не лише рух у правильному напрямку, а й швидкість і послідовність цього руху. Все має бути своєчасним. Важливими є не лише мета, а й процес.
Наприклад, якщо хтось бажає зібрати урожай, то це треба робити саме тоді, коли він дозріє – не раніше і не пізніше. Якщо пшениця дозріває у серпні, то правим шляхом є проведення жнив саме у серпні. Якщо ж хтось закликає збирати урожай на місяць раніше, то це лівий шлях.
У всьому має бути міра, тож коли «праві» порушують правильні пропорції, вони стають «лівими».
Екстремізм – це порушення міри, тому всі екстремісти є ліваками, незалежно від того, ким вони себе вважають.
Порушення міри – це головний метод підривної роботи. Історія переконує, що для розбалансування, саботажу і руйнування правого руху найпростіше знайти «ультраправих» (неврівноважених правих) і посилити їхню неврівноваженість, перетворюючи їх на «лівих» – тобто тих, які тягнуть убік. Саме так працює Москва з українським правим рухом – див. Трансформагенти, або Корисні ідіоти – головний інструмент гібридної війни.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Фундаментальна стаття. На мою думку, це розгорнуте пояснення Герба України. Напевно Володимир Великий мав правильне розуміння Герба, коли впроваджував його.
Мені здається, що Джерело Повноти пов’язано з даною статтею: "Від думки до матерії, від бажання до реалізації, від віри до події, від прагнення до здійснення визначаю формування прекрасних світів."
Справді, поєднання небесного і земного відбувається не тільки в людині, а й на рівні націй і держав.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Додано аудіоверсію цієї статті. Кому ліньки читати - слухайте!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Слів "в палінгенезії" не знайшов у (Матвій 19.28–29) в перекладі ні Огієнка, ні Нового світу, ні в "Добра Новина Ісуса Хреста" (чи погано шукав). Можливо. це була фарисейська не вставка, а виключення, коли такі існували?
Все починається з Любові.
У деяких перекладах вживається термін "пакибитіє" ("повторне буття", та ж сама палінгенезія). Взагалі то вони бояться слова "палінгенезія" (реінкарнація), тому ще іноді пишуть "коли настане новий світ" (ну це вже взагалі!).
У гелленському оригіналі чітко написано: "ἐν τῇ_παλιγγενεσίᾳ" (в палінгенезії).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
"Творення відбувається згори донизу – від божественного світу до світу духовного і далі до світу фізичного".
По-перше, чи завершається Творення на Гомо сапієнс, бо як же можна виключити з нього тварин, рослин, неживу природу? Якщо одного разу тварина повірила у Бога, отримала Божестенну сутність і стала Гомо сапієнс, то до його рівня здатні з часом піднятись і інші тварини. Можливо в іншому світі так і відбулося (за що пише фантастика). А чи не цікаво було би гравцю нашого фізичного світу перебрати на себе роль мавпи, дельфіна, мураша, дерева тощо? Це урізноманітнювало би наш світ з зробити його ще кращим.
По-друге, за діалектикою Творення не повинно мати лише один напрям згори донизу. Повинен бути і протилежний напрям еволюції, коли від гобіта ми розвиваємось до Боголюдини, а що далі? Хіба у нас немає спонук стати духовною і Божественною сутністю? Деякі джерела кажуть, що цикл творення завершується нашим поверненням до Творця, після цього все знищується і знову відновляється в новому Творенні
Все починається з Любові.
Творення Всесвіту відбувається згори до низу, а його наповнення і реалізація потенцій - знизу догори.
Про творення людини - див. статтю та її продовження:
Еволюція: революційні стрибки і поступові зміни
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую. Ігоре. Я не проти світового закону. коли він такий. А як нам використати його у власній творчості? Наприклад..,
Все починається з Любові.
- Якщо у світі Яви уже втілилися мільярди божественно-духовних сутностей, то чому вони за силу тисяч років не спромогли вивести в лідери деяких націй хоча би кількох Боголюдей (на кожну націю по одному), в чому роль їх мудрості, це ж вони керували гобітами і так далі?
- Коли арії мають чисту духовну свідомість, то звідки вона виросла, з мудрості духовної сутності чи від власного інтелекту?
- Можливо божестенно-духовні сутності так полюбляють гри в Яви, що не бажають призводити свої фізичні оболонки до безсмертя, аби не залишатись в Яви навічно. - А ми самі хочемо безсмертя, щоб втратити інші більш надихаючи ролі в майбутніх реінкарнаціях? Коли кожний актор мріє за роль Гамлета, то не на тисячу театральних сезонів, іноді хочеться поміняти маску Гамлета хоча би і на Арлекіна (як співала Пугачова).
- Власне, мене більш надихає можливість повернутись додому і злитись з Творцем, аніж залишатись вічною, навіть високоповажною Боголюдиною на Землі. А які думки у інших гравців?
Все починається з Любові.
Якщо ми не в стані вирішити більшість проблем зі здоров'ям, то розмови про фізичне безсмерття є цілковитою утопією. Тому треба зосереджуватися на технологіях що покращують якість життя.
Наразі нам цікава реалізація активного довголіття. Це досяжна мета – а далі нам відкриються нові обрії.
Все, що робиться з власної волі, – добро!