Політикам пора навчитися відрізняти націоналізм від шовінізму

Як повідомили медіа, він зокрема сказав: "Патріотизм – це повна протилежність націоналізму. Націоналізм є зрадою патріотизму. Ставлячи свої власні інтереси на перше місце, незважаючи на інших, ви знищуєте найцінніше, що може мати нація, те, що робить її живою, великою, і, що найважливіше, її моральні цінності".

Між тим, такий підхід бачиться дещо спрощеним, а то й хибним, адже в історії Європи та й усього світу ці категорії дуже часто важко або навіть неможливо відокремити. Засуджувати націоналізм – це часто-густо засуджувати значні періоди з історії різних народів.

Наприклад, ким були Вільям Воллес, Вільгельм Оранський, Тадеуш Костюшко, Джузеппе Мадзіні, Майкл Коллінз, Степан Бандера, Хо Ши Мін і багато інших борців за свободу своїх народів? Патріотами, чи націоналістами?..

Вбачається, що найбільш вдало на цю вкрай непросту тему висловився відомий історик Норман Дейвіс: "Кінець кінцем, звичайно, різні погляди на мораль націоналізму годі примирити. Як і демократія, чи автократія, націоналізм сам по собі не є ані чеснотним, ані порочним. Про нього можна судити тільки у зв’язку з конкретними діями його конкретних прихильників. Залежно від обставин його дотримувались і шляхетні ідеалісти, й негідники, для яких засоби були самодостатньою метою. Націоналісти можуть бути демократичні і недемократичні, великодушні й ниці, помірковані і фанатики. Єдине, що вони мали спільного між собою – це переконаність ніби їхні народи мають невідчужуване право на контроль над своєю долею."

Націоналізм і шовінізм – протилежні світогляди: ліве і праве, здорове і хворе