Чому український націоналізм проявляється як ліворадикальний, а не правий рух

Олександр Щерба вважає тему «Україна та націоналізм» важкою. Під його записом - активне обговорення.

Проблема і автора запису, і коментаторів у тому, що всі вони виходять з уявлень про ідеологію українського націоналізму, як її теорія і практика склалися десятки років тому в умовах тоталітаризму та в яке річище спрямували діяльність українських націоналістів вороги України.

Відтак український націоналізм проявляється в суспільному житті як ліворадикальний рух, на якому буквально зациклені громадсько-політичні організації, що користуються націоналістичною риторикою.

Справжній український націоналізм мав би ґрунтуватися на національних традиціях і звичаях, завдяки яким його ідеологія була б ідеологією справді правого (а не лівого й радикального) толку і була б пов‘язана з консерватизмом та традиціоналізмом (але аж ніяк не з соціалізмом).

За таких умов український націоналізм мав би консервативне праве крило (звичаєве), помірковане (центр - традиціоналістське) й соціально орієнтоване ліве крило (анархічне - у висхідному розумінні цього поняття).

На жаль, нинішні громадсько-політичні організації та їхні лідери, які ідентифікують себе як націоналістичні, нічого не роблять у царині наукового випрацювання теорії й методології націоналізму як ідеології, у розвитку націоналізму як наукової дисципліни.

Цьому є просте пояснення: вони не зацікавленні в цьому саме тому, що і організації, і особистості є позірними націоналістами, для яких важлива лише націоналістична риторика. А для цього достатньо старого історичного вантажу.

Упродовж тривалого часу я закликаю до наукового осмислення українського націоналізму - вивчення його історичного досвіду й актуальних проблем, випрацювання його теоретико-методологічних засад на основі сучасних досягнень науки, визначення перспектив і шляхів його розвитку.

Я певний того, що запропонувавши науково виважені підходи до українського націоналізму як ідеології, ми об‘єктивно переосмислимо наш історичний досвід і виправимо власні помилки та завдану нам шкоду, а відтак запропонуємо Європі і світові якісно нове бачення справжнього націоналізму як любові до своєї культури, як вірності своїм національним традиціям і звичаям.

Запрошую зацікавлених осіб та організації до обговорення наших пропозицій та до співпраці над уже започаткованим науково-дослідним проектом Українського Університету.

Володимир Іваненко,
президент і засновник Українського Університету (США)