Як змусити українців відмовитися від популізму

Під час виборчої кампанії багато політиків мають схильність до популізму. Звідусіль лунають обіцянки зменшити тарифи на газ, знизити пенсійний вік та забезпечити державне працевлаштування усіх громадян, пишуть у своїй статті на Економічній правді Дарія Михайлишина і Дмитро Яблоновський.

84% громадян підтримують популістські обіцянки. Однак не все так погано: після надання додаткової інформації підтримка таких реформ знижується до 54%.

На жаль, так радикально думки респондентів змінюються не щодо всіх популістських реформ. Так, 83% громадян підтримують державне регулювання цін, незалежно від аргументації. Не менш цікаві для аналізу успішні приклади, де більшість респондентів відмовилася від підтримки популістських ідей.

Гарантоване працевлаштування чи самостійний пошук роботи?

87% громадян вважає, що гарантоване державою працевлаштування позитивно вплине на їх добробут. Однак досвід радянського періоду довів, що це призводить до неефективного використання робочої сили й економічного колапсу.

Коли ж експерти пропонують альтернативу — гарантоване державою працевлаштування чи самостійний пошук роботи, — лише 23% вірять у необхідність гарантованого державою працевлаштування. Очевидно, що наявність альтернативи стимулює замислитися й обрати більш реалістичну альтернативу.

Принципових прихильників гарантованого працевлаштування був 21%, їх опонентів — 5%, а тих, хто змінює думку під впливом аргументів, — 68%. Як доводить аналіз, за допомогою правильного контексту та додаткової інформації можна достукатися до будь-якої соціально-демографічної групи.

Більш вразливими до популізму є громадяни, які мають більше проблем з працевлаштуванням. Принциповий противник гарантованого державою працевлаштування — це забезпечений чоловік до 65 років з вищою освітою, який живе у великому місті і готовий брати на себе фінансовий ризик.

Такі люди менш схильні до ностальгії за радянськими часами, коли кожному гарантувалася робота. Люди, більш схильні до ризиків у фінансовій сфері, можуть бути схильними і до ризиків в інших питаннях, зокрема, самостійно шукати роботу.

Принциповий прихильник гарантованого державою працевлаштування — це зазвичай жінка із загальною середньою освітою, яка живе на сході країни, у селі чи невеликому місті і якій не вистачає грошей на одяг чи навіть на харчування.

Загалом жінкам важче знайти роботу, адже вони часто роблять довгу перерву у кар'єрі, пов'язану з народженням дітей. Ще складніше це робити без професійної чи вищої освіти. У селах та невеликих містах також менше можливостей для працевлаштування, тому більша підтримка гарантованого працевлаштування жителями таких населених пунктів закономірна.

При цьому респонденти, які вважали, що гарантоване працевлаштування позитивно вплине на добробут, але потім підтримали особисту відповідальність за пошук роботи, не відрізняються від середньостатистичного жителя України.

Знизити тарифи на газ: для всіх чи лише для бідних?

Зниження тарифів на газ — популярна передвиборна обіцянка, яка сподобалася виборцям. 87% опитаних вважають це позитивним для добробуту. Однак це популістська пропозиція: зниження тарифів нижче ринкової ціни непосильне для державного бюджету та суперечить зобов'язанням України перед кредиторами.

Таке зниження матиме тимчасовий позитивний вплив на бюджет родин, але набагато більший негативний ефект — у довгостроковій перспективі. Більш того, люди з низьким рівнем доходів уже отримують субсидії і не платять ринкову ціну.

Спочатку експерти спитали у людей, як вплине на їх добробут зниження ціни на газ, а потім — чи краще, щоб дешевий газ був лише для бідних, а багаті платили ринкову ціну, або ж низька ціна повинна бути для всіх. Коли людям дається більш справедлива альтернатива, лише 36% підтримують здешевлення газу для всіх.

Ким же є принципові прихильники зниження ціни на газ (33%), їх принципові опоненти (3%), і ті, хто вважають, що зниження цін позитивно вплине на їх добробут, але не згодні з тим, що газ повинен бути дешевий для всіх (47%)?

Типовий принциповий опонент зниження тарифів — чоловік віком до 40 років з вищою освітою та доходом сім'ї 10-15 тис грн, який живе у місті з населенням понад 50 тис осіб. Ймовірно, такі люди не схильні бути противниками зниження тарифів, адже ці родини не можуть розраховувати на субсидію.

Судячи з невідповідності задекларованого грошового доходу та самооцінки, у цих сімей можуть бути тіньові доходи. Люди з вищим рівнем освіти можуть охочіше виступати проти зниження тарифів, адже вони більш обізнані з негативними ефектами неринкових цін на газ на економіку України.

Принциповий прихильник зниження тарифів — це скоріше жінка віком до 40 років з півночі країни, якій вистачає грошей лише на харчування та одяг. На відміну від пенсіонерів, більшість яких отримує субсидії, саме люди працездатного віку з невисокими зарплатами найбільшою мірою страждають від підвищення тарифів.

Людина, яка змінила свою думку при наявності альтернативи — це скоріше людина похилого віку, яка живе у місті з населенням менше 500 тис.

Можливо, ці люди більшу частину життя прожили в СРСР і більш прихильні до ідеї соціальної справедливості, тому вони хочуть, щоб багаті платили більше. Також можливо, що вони отримують субсидії, тому нинішній підхід їх влаштовує.

Зниження пенсійного віку чи вищий розмір пенсії?

У виборчих програмах політики також часто згадували про пенсійну реформу. Деякі з них називали підвищення стажу, необхідного для виходу на пенсію, необґрунтованим, шкідливим та вимагали знизити пенсійний вік.

Однак така риторика є популістською. Закликаючи до зниження пенсійного віку, ці політики забували згадати про джерела покриття дефіциту пенсійного фонду.

Знизивши пенсійний вік, потрібно буде виплачувати пенсію більшій кількості людей. Тимчасом надходження до пенсійного фонду зменшаться, адже працівників стане менше. Якщо збільшувати стаж, пенсіонерів стане менше, але бюджет ПФ зросте. Таким чином, пенсіонери зможуть отримувати вищу пенсію.

Чи підтримуватимуть громадяни зниження пенсійного віку, якщо дати їм ширший контекст? Спочатку експерти запитали, як вплине на добробут людей зниження пенсійного віку, аргументуючи це популярним міфом, що багато людей не доживають до пенсії. 74% українців підтримали зниження пенсійного віку.

Однак якщо додати інформацію і спитати, що краще: працювати довше та отримувати вищу пенсію чи вийти на пенсію раніше й отримувати більш низьку пенсію, лише 38% надали перевагу ранньому виходу на пенсію.

Тих, хто змінив свою думку, виявилося 37%, принципових противників зниження пенсійного віку — 10%, принципових прихильників такого зниження — 30%.

Типовий представник принципових опонентів зниження пенсійного віку — людина старша за 50 років, яка живе у Києві чи на заході країни, у місті з населенням понад 500 тис, має вищу освіту та сукупний дохід сім'ї понад 15 тис грн.

Можливо, люди передпенсійного віку бояться, що при зниженні пенсійного віку їх змусять вийти на пенсію раніше, ніж вони того бажають. Також люди старшого віку більш обізнані з особливостями пенсійної системи, адже це впливає на них безпосередньо, і розуміють, що їх пенсія зменшиться при зниженні пенсійного віку.

Типовий прихильник зниження пенсійного віку — це людина віком 30-39 років, яка живе в селі і має середню загальну чи спеціальну освіту. Людина, схильна змінювати свою точку зору, почувши аргументи про зниження пенсійного віку, — це скоріше громадянин віком 18-29 років, який живе на Західній Україні.

Висновки

Результати опитування дають підстави для оптимізму. Хоча більшість людей вірить у популістські рецепти, але якщо використовувати правильну аргументацію, можна допомогти їм мислити більш критично.

З результатів також випливає, що нема жодної групи, до якої неможливо достукатися.

Однак ті групи населення, яким певна проблема "болить" більше, більш схильні підтримувати легкі рішення складних проблем.

Для цих груп важливо не лише підбирати правильні аргументи, а й пропонувати альтернативу.

Наявність критичного мислення є щепленням від популізму: ті, хто застосовують критичне мислення в житті, менш схильні підтримувати популістські ідеї.