Партія «Блок Петра Порошенка» перейменувалася у «Європейську солідарність», повідомляє прес-служба партії.
«Підтримавши пропозицію громадських активістів, озвучену під час Форуму ГО «Солідарна Справа Громад», який відбувся за участі Петра Порошенка, делегати з’їзду партії ухвалили нове найменування — партія «Європейська Солідарність», — йдеться у повідомленні.
Під час виступу на Форумі громадських активістів Президент Петро Порошенко також повідомив, що 31 травня відбудеться з’їзд оновленої партії.
«Ми любимо стан боротьби, але ми мріємо про стан перемоги. Незважаючи на нашу позицію, що на порушеннях Конституції не можна будувати державу, наша політична сила ухвалила рішення брати участь у виборах до ВР», — сказав Порошенко.
За його словами, ключ до перемоги на виборах – це оновлена партія, з оновленим керівництвом, з величезним представництвом громадськості, волонтерів, добровольців. «Людей, які здатні діяти ефективно в нових умовах. Впевнений, що на великому з’їзді партії, який відбудеться 31 травня, ми врахуємо більшість думок, які сьогодні будуть озвучені на форумі «Солідарна Справа Громад», і ці позиції точно увійдуть у програмні документи оновленої партії», — переконаний Порошенко.
Початок парламентської виборчої кампанії.
Порошенко недаремно наголошував, що президентські вибори - це точка неповернення чи повернення до старого!
Програна Третім Райхом війна стала руйнацією "нового порядку" в Європі, поширенням комуністичної ідеології, виходом на світову арену комуністичного Китаю, контролем Москвою більшої частини Європи. До чого дійшла Європа ми бачимо - війна Росії проти України не турбує її!
Прихід до влади "квартальників" - це реванш старих сил, які були відсторонені від влади у 2014-му. Крім пограбування України з боку олігархічних сил, очолюваних Коломойським, це несе ще й падіння поваги до України, падіння довіри до України.
На часі не "відносний", а глибокий політичний застій, який можна побороти тільки активною громадянською позицією і підтримкою двох сил: політичної - на чолі з Петром Порошенко, і релігійної - Православної Церкви в Україні.
Це - по-перше.
А по-друге, за минулі 100 років наявність досить потужно розробленої (теоретично Міхновським-Донцовим-Сциборським-Шептицьким; а практично Шептицьким-Коновальцем-Мельником) ідеології українського націоналізму, не привели до появи націоналістичного лідера, який міг би стати врівень з Маннергеймом, Пілсудським, Валенсою.
Для розуміння Чому так сталося? - необхідно провести глибокий аналіз, перш за все, стану свідомості населення, і аналіз особистостей, які входили в керівництво політичними партіями, особливо з 1991 року, і керували державою на вищих посадах в цей же період нашої історії.
Необхідно виробити нову ідеологію українського націоналізму, базуючись на реальних потребах сьогодення, а не заради красивих формулювань і досягнення цілей у дуже туманному і віддаленому майбутньому.
***
Ми не можемо ігнорувати нагальні потреби в новій політичній силі для України і реальність формування нової політичної сили під лідерством Порошенка, як би вона не називалася. Тим більше, що Порошенка підтримали 15% із загальної кількості електората (25% з тих, хто взяв участь у виборах). Іншого вибору у нас сьогодні немає.
Ми можемо запропонувати Петру Прошенку певні наші напрацювання в теорії українського націоналізму, які є на даний момент. Але, ЩО ми можемо запропонувати потребує окремого обговорення.
***
Кінець-кінцем, я повторюся, кожен має зробити власний вибір ХТО ВІН: козак чи свинопас! І знайти своє місце у світоглядній боротьбі.
***
P.S.
Я висловив своє бачення ситуації, при цьому абсолютно не претендуючи на істину в останній інстанції чи на роль теоретика/розробника нової ідеології.
Відносний політичний застій, що нас очікує протягом кількох років - це крок назад перед стрибком уперед.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
Ще один прояв стагнації. Судячи з назви, нічого нового не буде. Рухаємось до нормального застою. І це добре, адже на тлі цієї сірятини націоналістичний проект виглядатиме як спалах наднової зірки. Маємо 5 років на підготовку.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Якщо ми на президенських виборах підтримували Петра Порошенка та його курс, і після програшу виборів залишилися вірними курсу України до незалежності, в Європу і в НАТО, - то чому такий скептицизм!?
Порошенко іде шляхом реформації своєї партії, виходячи з політичних реалій часу!
Почну з того, що Порошенко просто повертає стару назву своєї партії - Партія “Європейська Солідарність”, - під якою вона була зареєстрована Міністерством юстиції 5 травня 2000 року.
Наступне...
На сьогодні ми не знаємо достовірно про стан справ у самій партії - хто залишився вірним, хто розчарувався і покинув партію, а хто зрадив і перебіг до переможця!
Рекомендую ознайомитися хоча б статтями з Вікіпедії, щоб розуміти який шлях пройшла партія БПП "Солідарність"; яка була ідеологія партії на різних етапах її існування; ХТО входив в неї протягом 20 років.
Пошукові фрази:
- Європейська солідарність
- Блок Петра Порошенко «Солидарность»
- Блок Петра Порошенка «Солідарність» – Керівництво
- Блок Петра Порошенка «Солідарність» – Фракція
- БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА - Офіційний портал Верховної Ради ...
Наступне...
Ми не знаємо достовірно про ГО "Солідарна Справа Громад": яка у них ідеологія, як вони себе позиціонували на президенських виборах, які їх плани на майбутнє... Сама назва може не відображати реальні плани партії!
"Громади"/"Демоси" - стали модними останнім часом словами. Але реально ще ніхто не прописав (крім загальних розмов), як КОНКРЕТНО повинні створюватися громади/демоси в реальних умовах села, міста, району, області; який юридичний статус громад/демосів, права і обов'язки самих громад/демосів та їх членів.
Варто звернутися до міжнародного досвіду, наприклад, Швейцарії, США, Третього Райху.
Наступне...
Ми не знаємо достовірно про політичні сили, яких не влаштовує "нова реальність" і які вбачають в особі Петра Порошенка націоналістичного лідера, який довів свою відданість ідеї незалежності України, європейському шляху розвитку Держави. Це можуть бути потенційні союзники партії "Європейська солідарність" як під час парламентських виборів, так і в майбутньому.
Я не виключаю також, що частина "Сірого сектору" та "73-го кварталу" усвідомить помилковість своєї позиції і підтримає Петра Порошенка та його оновлену партію, як на парламентських виборах, так і майбутньому.
Наступне...
Говорити щось про оновлену партію можна буде тільки після з'їзду, який заплановано на 31 травня 2019 року, та оприлюднення її ідеологічних засад, статутних документів, виборчої програми та списку керівного складу партії.
***
МИ, тобто наша спільнота НО, повинна визначитися з стратегією і тактикою щодо діяльності в умовах "нової реальності". І перш за все, кожен повинен визначитися індивідуально! Тобто, встановити для себе моральний імператив поведінки і діяльності в розбудові української державності, самовихованні і вихованні своєї сім'ї і свого оточення!
Активна громадянська позиція кожного - запорука нашої Перемоги!
P.S.
Я в спільноті НО вже четвертий рік і мене турбує пасивність більшої частини зареєстрованих гравців спільноти НО в обговоренні ключових питань нашого сьогодення.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Годжуся!
Тільки Ігоревий "скептицизм" назву "розважливістю".
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
"Чим більше ідея поширюється і досягає всіх сфер життя, тим більше вона стає світоглядом. Якщо організація стає носієм світогляду, її остаточна мета – уряд, що є виразником всієї нації. Пропаганда досягає мети, якщо її світогляд приймає практичну форму при отриманні контролю над державою. На початку – ідея, взята пропагандою, що набрала форми організації, яка прагне здобути перемогу за становище. Завдання пропаганди полягає в тому, щоб поширити знання.
Істотна характеристика пропаганди – ефективність. Вона повинна виражати наш світогляд шляхом, який може бути зрозумілий масами" [1].
Наше завдання: поширювати правдиві знання!
***
[1] Цитується по: Д-р Йозеф Геббельс про партійну пропаганду (промова на з'їзді НСДАП, 1927 р.) // https://www.ar25.org/node/42745
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Відносний політичний застій, що нас очікує протягом кількох років - це крок назад перед стрибком уперед.
Для формування нового політичного руху необхідні нові лідери.
Для появи нових лідерів необхідна нова ідеологія.
З'явиться ідеологія - з'являть лідери, які її реалізують.
Нема нової ідеології - застій неминучий.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Порошенко недаремно наголошував, що президентські вибори - це точка неповернення чи повернення до старого!
Програна Третім Райхом війна стала руйнацією "нового порядку" в Європі, поширенням комуністичної ідеології, виходом на світову арену комуністичного Китаю, контролем Москвою більшої частини Європи. До чого дійшла Європа ми бачимо - війна Росії проти України не турбує її!
Прихід до влади "квартальників" - це реванш старих сил, які були відсторонені від влади у 2014-му. Крім пограбування України з боку олігархічних сил, очолюваних Коломойським, це несе ще й падіння поваги до України, падіння довіри до України.
На часі не "відносний", а глибокий політичний застій, який можна побороти тільки активною громадянською позицією і підтримкою двох сил: політичної - на чолі з Петром Порошенко, і релігійної - Православної Церкви в Україні.
Це - по-перше.
А по-друге, за минулі 100 років наявність досить потужно розробленої (теоретично Міхновським-Донцовим-Сциборським-Шептицьким; а практично Шептицьким-Коновальцем-Мельником) ідеології українського націоналізму, не привели до появи націоналістичного лідера, який міг би стати врівень з Маннергеймом, Пілсудським, Валенсою.
Для розуміння Чому так сталося? - необхідно провести глибокий аналіз, перш за все, стану свідомості населення, і аналіз особистостей, які входили в керівництво політичними партіями, особливо з 1991 року, і керували державою на вищих посадах в цей же період нашої історії.
Необхідно виробити нову ідеологію українського націоналізму, базуючись на реальних потребах сьогодення, а не заради красивих формулювань і досягнення цілей у дуже туманному і віддаленому майбутньому.
***
Ми не можемо ігнорувати нагальні потреби в новій політичній силі для України і реальність формування нової політичної сили під лідерством Порошенка, як би вона не називалася. Тим більше, що Порошенка підтримали 15% із загальної кількості електората (25% з тих, хто взяв участь у виборах). Іншого вибору у нас сьогодні немає.
Ми можемо запропонувати Петру Прошенку певні наші напрацювання в теорії українського націоналізму, які є на даний момент. Але, ЩО ми можемо запропонувати потребує окремого обговорення.
***
Кінець-кінцем, я повторюся, кожен має зробити власний вибір ХТО ВІН: козак чи свинопас! І знайти своє місце у світоглядній боротьбі.
***
P.S.
Я висловив своє бачення ситуації, при цьому абсолютно не претендуючи на істину в останній інстанції чи на роль теоретика/розробника нової ідеології.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!