Український стартап розробив безшумний вітрогенератор, що може живити два будинки

Як пише газета Факти, створення унікального вітряка почалося з новаторської ідеї, яка прийшла в голову інженеру Олександру Приймаку кілька років тому: він хотів зробити паркан, який би виробляв електроенергію. Тобто одна і та ж конструкція повинна служити і парканом, і вітряком. Для цього слід було зробити його зі спеціальних лопатей на шарнірах. Вітер приводить їх в рух, завдяки чому виробляється струм. Такі незвичайні вітряки можна було б встановлювати й на фасадах будинків. Ключову інженерну ідею, закладену в цьому проекті, Олександр втілив в новаторський вітряк з кількох десятків лопастей.

«Це був дуже тернистий шлях. Коли прийшла ідея забору-вітряка, я жив в Луцьку. Працював на одному з підприємств, отримував невелику зарплату. Звернувся приблизно в десять фірм міста з пропозицією взяти участь в реалізації мого проекту. Компаніям, які займаються вуличною рекламою, пропонував встановити на їхніх білбордах вітряки моєї конструкції, щоб вони виробляли електроенергію для підсвічування рекламних щитів в темний час доби. У кращому випадку мені пропонували: «Зробіть першу установку з урахуванням наших побажань, а ми подивимося, як вона працює, і, можливо, станемо у вас замовляти». Мені це не підходило. І все ж пошук партнерів приніс користь: я дізнався про луцького конструктора Василя Сливу, який будував вітрогенератор традиційної конструкції. Василь розповів мені багато важливої інформації про вітряки. Більш того, цей талановитий чоловік виділив місце в своєму цеху, щоб мені було де будувати прототип свого вітряка. Цех оснащений всім необхідним для роботи з металом. Я міг всім користуватися. Обговорював з Василем кожен крок по створенню вітряка. Завдяки цьому вдалося заощадити багато часу, грошей і уникнути цілої низки технічних помилок», – розповідає Олександр.

Олександр зробив установку і шукав в Інтернеті відомості про можливі інвесторів. Натрапив на сайт організації Greencubator, підписався на її розсилку і незабаром отримав запрошення на найбільший в Європі конкурс розробок, спрямованих на захист навколишнього середовища, Climatelaunchpad. Участь у конкурсі відіграла важливу роль у долі проекту. Розробка пройшла в національний фінал і викликала жвавий інтерес. Хоча в європейський фінал вона не пройшла, на наступний день Олександр зустрів людей, які погодилися інвестувати в проект.

«Вийшло так, що на наступний день після національного фіналу в Одесі проходив форум технологічних проектів Black Sea Summit. Greencubator забезпечив нас безкоштовними квитками на цю виставку. Там я познайомився з Анною Безбородовою, співзасновником організації DIY Lab, яка займається підтримкою стартапів. Забігаючи вперед, скажу, що згодом вона стала моєю дружиною. Анна докладно розпитувала мене про новаторський вітряк і через кілька днів повідомила, що мені нададуть тисячу доларів на будівництво більш досконалого прототипу. Це дозволило мені за два місяці в цеху у Василя Сливи зробити вдосконалений прототип, і я відразу ж повіз його на виставку з відновлюваної енергетики, що проходила в Києві».

Згодом Олександр переїхав до Києва, де і був створений промисловий зразок вітряка. Важливо, що на проект вдалося отримати грант Європейського банку реконструкції і розвитку в розмірі 27 тисяч євро. За ці гроші зробили повний набір технічної документації для випуску вітрогенератора. Роботу вітряка тестували на даху одного з офісних центрів Києва. Розмістили фото і відео випробувань в Інтернеті. Але остаточний варіант розрахований на те, щоб встановлювати вітряк біля будівель. Втім, потенційні споживачі виявляють інтерес до можливості розміщувати його на даху. Вітрогенератор розрахований на 20-25 років роботи. Раз на три-чотири роки потрібно проводити технічний огляд та замінювати зношені деталі – перш за все, ролики, за допомогою яких лопаті рухаються по напрямних рейках.

«Обсяг виробленої електроенергії залежить від швидкості вітру, а вона постійно змінюється. Але існує правило: якщо, наприклад, на забезпечення потреб вашого будинку потрібно два кіловати електроенергії, то вітряк слід ставити приблизно в три рази потужніший. Якщо цього все ж виявиться мало, можна буде підвищити потужність вітрогенератора, збільшивши площа і кількість лопатей».