Аудіоверсія статті: Сокупія і орда – два типи держави, два типи поведінки українського і російського етносів
Почнімо з головної відмінності. Ми про це вже говорили: українець шукає згоду, росіянин – домінування.
Українець вибудовує горизонтальні зв’язки і шукає друзів. Росіянин підкоряється сильнішому і прагне підкорити слабкіших.
Мрія українця – бути вільним серед вільних. Мрія росіянина – бути рабом доброго начальника і мати власних рабів.
З погляду соціально психології, прагнення до згоди є проявом психічної функції «етика духу» (етика любові), натомість прагнення домінування є проявом психічної функції «сенсорика примусу». Ці психічні функції є потойбічними.
В українського етносу «етика духу» є головною психічною функцією, а «сенсорика примусу» – вразливою (точкою найменшого опору). Це означає, що миролюбність є природною поведінкою типового українця, натомість зазнання примусу або необхідність самому здійснювати примус викликає душевний біль.
У російського етносу навпаки: «сенсорика примусу» є головною, а «етика духу» – вразливою. Це означає, що здійснення примусу і, відповідно, власне підкорення більшій силі, для типового росіянина є побутовою нормою, справою звичною і буденною – як дихати повітрям. Натомість такі речі як дружба, згода, домовленості та їх виконання розглядаються як прояви слабкості. Наприклад, добровільне виконання обіцянок розглядається як безумство, а заклики виконувати підписані договори – як відверте знущання.
Тому українець ставиться до сусіда як до рівного партнера і потенційного друга.
Натомість росіянин ставиться до сусіда як до ворога, який ще не підпорядкований, і потенційного раба. «Паритет для них неможливий, рівноправність означає невизначеність. Так, щоб ніхто нікого не пригнічував – не вийде. Адже інакше – як визначити, хто старший, кого слухатися? Стан агресії – нормальний стан. Вони кажуть: б’є – значить любить. Любов – це соплі і слабкість, а сильний – завойовує» – розповідає Олександр Зеленько, доцент кафедри загальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Українці і росіяни діаметрально відрізняються і за трьома іншими головними психологічними вартостями (базовими психічними функціями):
Для українського етносу, після «етики духу», такими трьома вартостями є:
Для російського етносу, після «сенсорики примусу», такими трьома вартостями є:
Діаметрально протилежна ментальність українців і росіян приводить до того, що вони будують держави протилежних типів.
Українці будують спільноту, основану на взаємній згоді – консенсусі. Узгоджене висування вгору представників низових громад формує громади другого, третього і вищих «поверхів». Так вирощується ієрархія – «священний лад». Такий тип держави традиційно називається «сокупія» (зібрання), звідси Скупія–Скуфія–Скіфія. Цей тип держави називається республікою.
Росіяни будують жорстку вертикаль домінування і підкорення – піраміду примусу. Такий тип держави називається Орда («ordo» – порядок). Цей порядок механічний і бездушний. Нагорі є цар, а всі інші є його рабами. З ними цар робить те, що вважає за потрібне на власний розсуд. Що він суворіший, то краще. Природно, що найбільшою повагою в Росії користуються Іван Грозний і Сталін. Цей тип держави ще називається диктатурою.
Яку б державу не будували українці, в них виходить СОКУПІЯ – ієрархія громад – Великий Рій. Правова система такої держави називається Копне право (купне право, тобто право громад).
Яку б державу не будували росіяни, у них завжди виходить ОРДА – тиранія – Велика Тюрма. Правова система номінально існує, але де-факто її нема, адже все вирішує ситуативне застосування брутальної сили.
Український і російський етноси є носіями діаметрально протилежних, потойбічних типів ментальностей. Дружба чи навіть партнерство між ними неможливі – ні теоретично, ні практично. Єдиний спосіб співіснування з Росією – повний розрив усіх стосунків і повна ізоляція, а також наявність в України інструментарію, спроможного ліквідувати Мордор. Лише загроза повного знищення стримуватиме Росію від агресії.
Пізнаємо ази націоналізму.
Якщо вірити Вікіпедії:
Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтезнових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозуватиїх перебіг.[1]
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0
Саме тим, чим займається Ігор. Інша справа, він не підлягає тій «науці», що давно позбавилася духовности, волі, а отже, творчости…
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Коментарі
Те, що ми називаємо націоналізмом, вони називають фашизмом.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Щось це мені нагадує.... Хмммм....
А! Згадав!
ОРДЛО = ОРДА
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
На наших очах прискорено формується етнос "росіяни". Він виник на основі етносу московитів (русскіх) - це його етнічне ядро. На думку деяких російських дослідників, етнос "росіян" започаткував Сталін, а Путін надає йому остаточного оформлення за допомогою сучасних технологій "промивання мізків". Китай допомагає Росії технологічно, оскільки у справі контролю населення випередив Росію років на десять.
Проміжний (сталінський) варіант цього етносу називається "совок". Росіяни - це завершений і вдосконалений совок.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
В Росії швидко відбувається асиміляція народів. Скажімо, ще покоління і там не буде етнічних українців - вони стануть етнічними росіянами. Це будуть етнічні росіяни з українським походженням. Вони самі вважатимуть себе росіянами, і росіяни їх вважатимуть за своїх. Нагадую, що етнос - це спільнота "своїх людей".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Крута стаття!
Стверджуючи весь час, що росіяни і українці - "братскіє народи", вони хочуть нав'язати українцям "сенсорику примусу". А з цього буде виходити, що українці такі ж андрофаґи, як і росіяни. В Західній Україні, зокрема в Галичині, велися і ведуться на цю психічну функцію. Це перш за все - бандерівщина, далі - "любов" до московського шансону, поїздки на заробітки в Сибір і Росію. І як наслідок - величезна кількість русизмів у розмовній, побутовій мові.
Si vis pacem, para bellum
Додав аудіоверсію цієї статті. Слухаємо і поширюємо!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ця стаття тепер доступна португальською мовою. Дякую Андрію Ясуну за гарну роботу!
Зараховано внесок працею ϟ500 (500 галів).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так, вітаю, Андрію !!!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
До речі, державність цих типів вельми яскраво виявляється в таких прикладах: Сокупія - Швейцарія, військо Запорізьке Низове, Спарта. Цікаво, що сусіди-сучасники трохи заздрять цим прикладам, але їх чомусь не переймають. А, яскравим прикладом Орди є Китай. Але, є ще грабіжницька Сокупія. Яскраві приклади - Венеціанська республика, Новгородська республіка, та Третій Райх. А, в умовах ризикованого землеробства, коли врожай малими зусиллями - то справа ймовірності, може існувати лише держава такого типу - або Сокупія, або Орда. А, більшість сучасних держав належить до інших типів. Тобто, це - типи державності вельми рідкісні.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Радіймо, Арії!
1. По факту, вся наша торгівля, і мережева, і маленька, - це орда, вона бо пішла від совка і російських зразків? Чи існують зразки укранської торгівлі? Що з цим явищем робити? Можна було б ігнорувати орду, якби мали сукупія у торгівлі... .
2. Якщо зібрати великий "Клуб знайомств" і провести повну ідентифікацію на предмет соціопсихологічних типів, то зрозуміло, що робити укранцям четвертої квадри, а як бути з іншими квадрами, особливо, росіянами?
3. Повний розрив з Москвою зрозумілий, а коли за стіною залищились друзі, родичі і просто знайомі, і як з ними спілкуватись?
Все починається з Любові.
Стаття має вигляд наукової концепції і такою і є.
Та, на превеликий жаль, ні. Ця стаття не є науковою концепцією. І, ось саме чому. Ця стаття є поширенням соціоничного підходу на міждержавні та міжетнічні стосунки. А, сама соціоника (або, утворена на її основі психоінформатика) наукою не є. А, є, як і філософія, сумішшю науки та мистецтва. Бо, ключовий момент соціоники - визначення соціотипу людини (і етносу) - не є формальним, та, водночас, досить точним методом.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Строго кажучи, єдиною наукою є лише математика, оскільки має неспростовну доказову базу. А далі йде гра у слова. Проте запропонована автором концепція є логічною, актуальною, серйозною і самодостатньої для пояснення великої кількості фактів.
Якщо вірити Вікіпедії:
Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтезнових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозуватиїх перебіг.[1]
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0
Саме тим, чим займається Ігор. Інша справа, він не підлягає тій «науці», що давно позбавилася духовности, волі, а отже, творчости…
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !