Про це вона заявила в інтерв'ю "Гордону", зазначивши, що не бачить свого майбутнього в парламенті після того, як пішла з роботи в МЗС.
"Поки українська політика – це політика, яка робиться між чотирма або п'ятьма олігархами, вона мені не цікава. У Раду, говорите? Навіщо? Кнопочки натискати?" – сказала Зеркаль.
Працювати в іноземній компанії вона також не хоче: "Королівство мале (усміхається). Де масштабний проект, у чому виклик?"
Повернення в МЗС за каденції президента Володимира Зеленського дипломатка виключила.
Про повернення ОРДЛО до України вона сказала наступне:
"Думаю, у людей там (показує вгору) немає розуміння, що робити з окупованими територіями у разі їх повернення. Починаючи з амністії: як її проводити, які види злочинів підпадуть під дію амністії, а ті проєкти, що я бачила, під назвою "про прощення"... Ну, це дуже далеко від прийнятного для суспільства, яке все ще переживає біль від утрати рідних і близьких.
...Я бачила кілька навіть не проєктів, а концептів перехідного правосуддя. Найгірший із них той, що найкращий для Путіна: мовляв, давайте все забудемо. Подумаєш, розбомбили регіон, убили тисячі й тисячі людей – це взагалі не ми, "ми ж брати", давайте почнемо все з чистого аркуша... Процес "примирення" дуже складний і делікатний, і через нього не так просто пройти, зважаючи на кількість постраждалих людей і зруйнованих життів.
Вона також вважає, що дестабілізація України зсередини вигідна для Кремля, причому, чим сильніше – тим краще.
В інтерв'ю Олена Зеркаль також відзначила, що у неї є великий недолік як для дипломатів і політиків:
"Я не брешу. Можу недоказати, але не збрехати. А коли стикаюся із брехнею – не можу змовчати і не сказати: це саме брехня".
Раніше Зеркаль дорікнула Зеленському тим, що президент нібито надає перевагу "відданим людям", а не професіоналам.
Розуміти, що зараз у нас важкі часи, але не сумніватися, що якщо у нас будуть такі політики, як Зеркаль, Україна рине вперед.
"Гордон: – Що має статися, щоб ви повернулися у МЗС?
Олена Зеркаль: – Я вже говорила, що ставлю в цьому питанні три крапки. Це і є відповідь."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Ангел Господній зійшов!
Цікаві факти одного ланцюжка.
Оле́на — українське християнське жіноче ім'я. Походить від грецького імені Ἑλένη, «Елене», утвореного від грец. ἐλένη («світоч», «смолоскип»).
Іменник elen "зірка" (SA: êl, elen, EL, VT49: 39) (Парф Едхеллен: ельфійський словник).
Далі, від наступної трансформації імені маємо: Єлена - Helena - Гелена.
Якщо Єлена (Helena) - "зірка", це Гелена, то і мова її - геленська, "зіркова"!
То геленська мова, виходить, аж ніяк не "старогрецька", а мова троянців=геленів?! Мова якою Євангеліє написане!
Геле́н, Єле́н (грец. Έλενος) — син Пріама й Гекаби, що, як і його сестра Кассандра, був пророком. Став на чолі троянського (геленського?!) війська після загибелі Гектора; з падінням Трої потрапив у полон до Неоптолема. Г. провістив Неоптолемові, що грецький флот буде розбитий, і радив йому суходолом повертатися до Епіру. Неоптолем за те став його другом. Після смерті Неоптолема Г. успадкував частину земель в Епірі й одружився з Андромахою. Його вважали засновником міст Бутрот і Іліон (ТРОЯ!).
Аж ще більше захотілося перечитати славного батька Івана!
"Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П’ятами з Трої накивав.
***
Еней був тяжко не по серцю
Юноні – все її гнівив;
Здававсь гірчійший їй від перцю.
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, Пріамове дитятко,
Путивочку Венері дав.."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
"Гордон: – Що має статися, щоб ви повернулися у МЗС?
Олена Зеркаль: – Я вже говорила, що ставлю в цьому питанні три крапки. Це і є відповідь."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)