Віруси – санітари лісу, а також його комунікатори, оновлювачі та застерігачі (+аудіо)

Аудіоверсія: Віруси – санітари лісу, а також його комунікатори, оновлювачі та застерігачі

Істинна релігія та істинна наука мають узгоджений погляд на віруси. Якщо його виразити одним словом, то це «захоплення». Згідно з релігією, віруси є проявом досконалості Всесвіту, сотвореного добрим і досконалим Творцем. Згідно з наукою, «Вірус – це взірець, вершина універсальності, уніфікованості, економності живої природи. У його нескінченно малому просторі зосереджена програма розвитку, потужна система стимуляторів трансформації, здатна переінакшити діяльність клітини». Погляньмо, які головні функції виконують віруси.

Мова спілкування між живими істотами

За допомогою вірусів живі істоти діляться між собою генетичною інформацією. Це нагадує «розумний будинок», в якому різноманітні пристрої сигналізують одне одному про свою присутність і обмінюються корисною інформацією. Кожен вірус – це змістовне повідомлення про зміни у біосфері.

Завдяки такому спілкуванню екосистема підтримує свою цілісність. Якби його не було, то живі істоти, прагнучи до самобутності, перестали б розуміти одне одного, що призвело б до розпаду екосистеми. 

Завдяки вірусам живі істоти отримують готові фрагменти генокоду, які можуть використати для власного розвитку. Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то отримання організмом вірусної інформації нагадує оновлення (апгрейд) операційної системи. Величезна кількість фрагментів вірусного коду в людському генокоді свідчить про те, що наш генокод пережив кілька мільйонів актів модернізації. Відповідно, сам процес вірусного апгрейду є абсолютно природним, постійним, необхідним і корисним.

Очищення – індивідуальне і колективне

Для того, щоб вірус здійснив апгрейд організму, цей організм має бути достатньо чистим. Якщо ж організм занадто забруднений, то вірус вмикає природну програму очищення, проявом якого є нежить, підвищена температура, пронос, посилене потовиділення, кашель, відсутність апетиту, небажання рухатися. Подібним чином кожен з нас, ремонтуючи якийсь пристрій, починає з очищення його від бруду.

Що більше забруднення організму, то інтенсивніші прояви очищення. Яскравим прикладом є нинішній коронавірус SARS-CoV-2. Діти зазвичай чисті, тому коронавірус їх взагалі не чіпає.

«99,5% людей, які заразилися коронавірусом, не мають жодних симптомів хвороби або мають легкі симптоми» – стверджує німецький інфекціоніст професор Сухаріт Бхакді (Sucharit Bhakdi). «Нема підстав для побоювання смерті у зв’язку з поширенням хвороби... Ковід-19 – смертельна хвороба лише у виняткових випадках, а в більшості випадків це нешкідлива вірусна інфекція» – розповідає відомий німецький патологоанатом професор Клаус Пюшель (Klaus Püschel).

Згадані вище «виняткові випадки» – це коли організм настільки забруднений, що вірусний апгрейд неможливий. Не маючи змоги оновити генокод людини, вірус відправляє людину на перезавантаження (реінкарнацію) – для продовження життя її безсмертного духу в новому тілі – чистому і здоровому. Для такої людини вірус здійснює акт милосердя.

По суті, віруси виступають в ролі «санітарів», які очищують популяцію від осіб, неспроможних до генетичного апгрейду. Це як у відомій екологічній моделі «вовки–зайці»: вовки, полюючи на зайців, з’їдають найбільш слабких і хворих – і цим сприяють здоров’ю популяції. Якщо знищити популяцію вовків, то це завдасть шкоди популяції зайців, відтак вовки корисні для зайців.

Важливий момент: з погляду кожного конкретного зайця, вовк є його ворогом. Натомість з погляду всієї популяції, кожен вовк є корисним «санітаром». Вовки здійснюють очищення «заячого народу» і підтримують баланс усієї екосистеми. Приблизно так діють і віруси.

Застерігачі та відлякувачі

Окрім функцій комунікації та очищення, віруси виступають в ролі індикаторів, які попереджують про неправильне життя і наближення до небезпечної межі. Наприклад, майже все населення земної кулі є носієм вірусу герпесу. Якщо людина здорова, то цього вірусу не видно і не чути. Натомість активізація герпесу вказує на послаблення імунітету і нагадує людині, що пора зайнятися своїм здоров’ям.

Проте існують і дуже агресивні, хоча й рідкісні віруси, наприклад, вірус сказу. Їх сенс у тому, щоб спонукати людей тримати в порядку свою територію і перебувати у просторі позитивних подій.  

Релігія знань, наука, віра

Етимологічно слово «релігія» (від «ре», «пере» – повторення, і «лига» – зв’язок) означає «відновлення зв’язку» між людським і божественним. Для здійснення відновлення зв’язку необхідні точні знання.

Слово наука походить від слова «оу» – цілісність, первинність, зародок, яйце, нульовий рівень – О. «Оу-ка» (ука) – це фундаментальні, цілісні знання. «Наука» – це те, що розвивається НА фундаменті цілісних знань. Звідси слова «укий» – вчений, «неук» – невчений, невіглас, Україна – країна-початок, Оу-країна. Тому істинна наука завжди цілісна, несуперечлива, гармонійна.

Віра – це сила, основана на переконаннях, а переконання основані на знаннях.

Тому істинна релігія – це релігія знань. Вона завжди веде до науки.

З другого боку, істинні знання завжди активні: вони прагнуть реалізації і спонукають людину до дії. Тому істинна наука веде до релігії.

Релігія знань – головний мотор усвідомленої еволюції. Надважливим компонентом еволюції є віруси. Ці добрі вісники Всесвіту інформують нас про зміни, вдосконалюють генокод, очищують від бруду і застерігають перед небезпеками.

Тому боротися з вірусами не лише безглуздо, а й шкідливо: з ними треба дружити. Що краще розумітимемо феномен вірусів, то кориснішими помічниками вони для нас ставатимуть.