У нас в Україні про чартерні школи чули лише окремі фахівці, хоча насправді і у нас є деякі школи, що де-факто працюють за цим принципом. У нас є державні середні школи різного рівня якості та приватні школи, куди віддають на навчання своїх дітей заможні сім’ї, бо в приватних школах навчання платне.
Чартерною же є школа, що фінансується державою, проте вона має власний статут (charter, що й дало назву такому типу шкіл) і не підпорядковується державним освітнім органам (типу наших районних та обласних управлінь освіти). Хоча така школа і діє незалежно від правил, які встановлює управління освіти, проте вона має звітувати державі про результати своєї діяльності. Таке собі «магдебурзьке право» для закладів середньої освіти.
Сьогодні у низці передових країн існують чартерні школи, а дослідники тим часом набирають статистику pro i contra їх існуванню.
Наприклад в Австралії починаючи з 1970-х років уряд виділяє додаткове фінансування для приватних шкіл. Проте це не є чартерними школами, оскільки батьки платять школі за освіту. Тож в штаті Західна Австралія у 2009 році з’явилась ініціатива створення незалежних середніх шкіл. Такі школи мають насправді більшу автономію порівняно зі звичайними школами і їх можна вважати «чартерними», хоча цей термін в Австралії не вживається.
В Канаді чартерні школи діють як тривалий експеримент в одній єдиній провінції Альберта. Сьогодні їх 13, закон провінції обмежує максимальну кількість у 15 чартерних шкіл.
В Швеції чартерні школи мають назву friskolor. Існує система освітніх ваучерів, коли школа отримує фінансування відповідно від кількості учнів, що до неї записались. Школам не дозволяється проводити вступні іспити та брати плату за навчання. Загалом в країні налічується 900 friskolor.
Цікава ситуація в Чилі. До 1980-х років окрім державних шкіл було й чимало приватних, які були засновані церквою та різними приватними компаніями. Ці школи отримували підтримку від держави. Уряд Августо Піночета у 1981 році ухвалив конкурентну систему освітніх ваучерів. Ці ваучери можна використовувати як в державних школах, так і в приватних школах, які отримують державне фінансування. Після цієї реформи частка приватних дотаційних шкіл, багато з яких світські, зросла з 18,5% шкіл у 1980 р. до 32,7% шкіл у 2001 р. А станом на 2012 рік майже 60% чилійських учнів навчалися у чартерних школах.
Чартерні школи в США
Сьогодні в США діє понад 7 тисяч чартерних шкіл у 42 штатах. В них навчається 3,5 млн. школярів. Чартерну школу можуть заснувати групи вчителів, які мають власні уявлення, програми і системи навчання. Також чартерну школу можуть заснувати групи батьків, активістів і навіть деякі корпорації. Хоча чартерні школи і отримують державне фінансування, але серед них зустрічаються і «комерційні», які отримують додаткові гроші від батьків та від сторонніх пожертв.
В деяких штатах спроби створити чартерну школу зустрічають активну протидію місцевої влади та профспілки вчителів. У законодавстві окремих штатів є обмеження на максимальну кількість чартерних шкіл. В Лос-Анджелесі профспілка вчителів вимагає «мораторій» на відкриття нових чартерних шкіл, оскільки на їхню думку, вони порушать карантин, введений через коронавірус.
Цікава ситуація склалась у Новому Орлеані після урагану «Катрина». При відновленні міста значне число шкіл було створено, як чартерні. І сьогодні 60% державних шкіл в Новому Орлеані – це чартерні школи. Якість роботи шкіл оцінюється за спеціальним 200-бальним тестом, розробленим урядом штату Луїзіана. 19 із 20 найкращих шкіл за результатами цього тесту – чартерні школи. Крім того, частка шкіл з показником нижче 60 балів впала з 64% у 2005 році до 36% у 2009 році.
В стандартній системі державної освіти учень не може вибирати собі школу, а має відвідувати ту, до якої «приписаний» відповідно до місця проживання. Натомість батьки можуть вибрати для своєї дитини ту чартерну школу, яка їм подобається. Ті чартерні школи, які не можуть привабити достатньої кількості учнів – позбавляються фінансування і закриваються.
Буквально днями вийшла друком книга економіста і філософа Томаса Сауелла (Thomas Sowell) «Charter Schools and Their Enemies» (Чартерні школи та їх вороги), яку деякі оглядачі вже назвали «нейтронною бомбою під дебати про шкільну реформу».
У своїй книзі Томас Сауелл досліджує успіхи 23 тисяч школярів з бідних прошарків різних меншин, які відвідували чартерні школи Нью-Йорка, і порівнює їх з їхніми сусідами та друзями, які ходили до звичайних шкіл. Цікаво, що ці учні виграли лотерею, яка дала їм право на відвідання чартерної школи. Тобто вони не проходили спеціальний відбір, а були вибрані випадково. І як показує пан Сауелл, вже незабаром ті чорношкірі та іспаномовні учні, що потрапили до чартерних шкіл, демонстрували значно вищі успіхи з математики та англійської мови, ніж учні звичайних шкіл.
«Чартерні школи допомагають подолати расовий розрив в освіті» - стверджує Томас Сауелл.
Великою прихильницею чартерних шкіл є міністр освіти в уряді Дональда Трампа Бетсі Девос (Betsy DeVos). В США йде жвава дискусія про необхідність шкільної реформи, де серед іншого розглядається і питання введення освітніх ваучерів, подібних до чилійських чи шведських. Існує Національний Альянс чартерних шкіл. Минулого тижня Комітет з асигнувань Палати представників (де більшість складають представники демпартії) ухвалив законопроєкт про фінансування на 2021 рік, який передбачає скорочення фінансування чартерних шкіл на 40 млн. доларів у порівнянні з 2020 роком.
Індустріальна система освіти, яка готує масових виконавців, потребує реформування. Чартерні школи не є панацеєю, але введення самоуправління школою, конкуренція на ринку освіти, пошук критеріїв оцінювання якості освіти - це необхідні кроки на шляху створення реальної нової системи освіти.
У системах причинами є зв’язки між чинниками впливу, а не окремі події.
Коментарі
У системах причинами є зв’язки між чинниками впливу, а не окремі події.
Із сайта as-gard.com. Є школи для баранів, для пастухів (Оксфорди, Кембріджі, Масачусетси етс і школи управлінців (про які ніхто не чув (і не повинен знати і чути)).
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
Ресурси що дають якісну інформацію про емпатію пропонують вивчати цей предмет за допомогою кінофільмів. Є там хороший фільм Саммерхілл. Рекомендую подивитись. Українського озвучення поки що немає.
#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.
В цій статті нічого не пишуть про чартерні школи в Україні та Росії. Але. вони існують і там! Наприклад, Вальдофські школи (Вальфдорська система освіти) є типовим прикладом чартерних шкіл. І вальфдорська система освіти вже існує трохо меньш, ніж сто років. Тобто, Вальфдорська система освіти вже довела свою життєспроможність та ефективність.Наприклад, в Дніпрі існує Вальфдорська школа. В Києві існує дві таких школи. Школа Щетиніна є також чартерною школою в Росії.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Я зазначив у статті, що "У нас в Україні про чартерні школи чули лише окремі фахівці, хоча насправді і у нас є деякі школи, що де-факто працюють за цим принципом."
Головна ознака "чартерної школи" - це державна школа, яка натомість має власний статут.
Відомі мені Вальдорфські школи беруть оплату з батьків та отримують державну підтримку. Тобто де-факто це приватні школи з державною підтримкою. А це вже не зовсім чартерна школа. Хоча в деяких країнах саме такий тип шкіл вважається чартерним.
Школа Щетиніна в Росії дійсно є чартерною, бо це державна школа з власним статутом і власною програмою. Щоправда, з минулого року її закрито через низку обставин.
Ще існують школи Монтесорі - і в Україні, і в деяких інших пострадянських державах. Але вони в переважній більшості є приватними, деякі з них мають державну підтримку.
В СРСР існували де-факто чартерні школи. Вони, як правило, називались "з поглибленим вивченням якогось предмету". Переважно це були фізико-математичні школи, рідше - хімічні, біологічні, філологічні, спортивні тощо. Такі школи були переважно в Москві, хоча були окремі і в інших великих містах - Ленінграді (зараз Санкт-Петербург), Свєрдловську (зараз Єкатерінбург), Києві, Новосибірську тощо.
Я сам жив у невеликому науковому містечку (на той час біля 35-40 тисяч населення) і вчився у де-факто чартернній школі. Офіційно вона називалась "з поглибленим вивченням англійської мови", що означало, що всі тоді вчили англійську з 5 класу, а ми вчили з 2-го. Але насправді у нас були більш високі вимоги щодо математики і фізики. У нас навіть був свій колір чорнил для ручок - чорний - в той час, як всі школи писали синім. А тих, хто "не тягнув" високий рівень фізики та математики - тих директор просто "виживала" в інші школи. З 7 перших класів до 9-го дійшли тільки 2. На олімпіадах з фізики та математики майже всі призи уходили в нашу школу. На змаганнях з військової підготовки наша школа єдина за всю історію 6 років поспіль завойовувала кубок. На обласній олімпіаді з фізики у 10 класі практичний тур виконали лише 3 учня - я і моя однокласниця (а ми ж вдвох, так би мовити, провінціали) та один учень елітної школи м. Челябінська.
Наша школа була дійсно де-факто чартерною, бо
- вона була державною
- в школі були свої, відмінні від районо вимоги до учнів
- передовий викладацький колектив, який заохочували до експериментів
- директор мала можливість "не слухатись" районне та обласне педагогічне керівництво
- значна кількість учнів була приписана до школи не за місцем проживання, а тому, що хотіли вивчати англійську з 2 класу, що було неможливо в інших школах.
Творю, отже існую.
Ще є "Лісові Школи"
У Швеції, Данії, Німеччині (Waldkindergarten), Франції, Щвайцарії, Бельгії альтернативні школи надихнулися американськими Forest Schools / "Лісовими Школами", першу з яких, "Laona", створили у штаті Wisconsin 1927 року
https://www.ecolealternative.com/forest-school-ou-trouver-une-ecole-en-nature-en-france/
Чи якась з них існує в Україні ? Якщо поза державною програмою, то треба її добре пошукати...:)))
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !