Я вже писав, що поступово розсекречуються документи роботи ФБР, які проливають світло на неоднозначні дії керівництва ФБР часів Обами. Новий розсекречений документ свідчить про те, що джерелом інформації для «досьє Крістофера Стіла» була людина, яка «була предметом розслідування контррозвідки ФБР з 2009 по 2011 рік, яке оцінювало його/її задокументовані контакти з підозрюваними російськими розвідниками».
ФБР звернуло увагу на цього чоловіка тому, що
Оскільки цьому чоловікові не вдалось досягти успіху ані у розмовах з цими двома потенційними робітниками адміністрації, ані у зборі інформації про військовий корабель – то у 2011 році розслідування було припинено, але з цікавою обмовкою, що розслідування може бути відновлено у разі повернення цієї людини до США. При тому зазначалось, що це громадянин США російського походження.
Складається цікава картина. Чоловіка підозрюють в тому, що він російський агент, який намагається шпигувати за адміністрацією Обами. Він виїжджає із США, через що розслідування зупиняють. І раптом у 2016 році саме він стає автором інформації для фальшивого «досьє Крістофера Стіла». При тому ФБР знає, що автором цієї інформації є імовірний російський агент, при тому ФБР спирається на це досьє для своєї операції проти кандидата у Президенти Дональда Трампа. Але перед судом FISA свідомо приховує інформацію про російське-шпигунське минуле цієї людини.
Хоча Юридичний комітет Сенату не називає цю людину, але в пресі вже проскакувало ім’я. Це аналітик з Вашингтону Ігор Данченко. Він народився в Україні, вчився в Москві, вважає себе росіянином, вже багато років живе в США. Отримав освіту в Луїсвільському університеті. Працював аналітиком в Брукінгському інституті. Зараз живе і працює у Вашингтоні. Досліджує питання Євразії, нафтової та будівельної індустрії тощо.
Цікаво, що невідомо, коли він повернувся до США (якщо він взагалі кудись уїжджав у 2011 р.), а також чому при його поверненні не було відновлено розслідування, яке було зупинено саме до моменту, «якщо він повернеться до США».
Отже, маємо картину.
Якийсь мутний фонд, який пов’язують з подружжям Клінтон, замовляє у фірми, що спеціалізується на зборі брудної інформації, зібрати досьє на Дональда Трампа. Та фірма наймає чомусь не американських фахівців, а британського відставного розвідника, а тепер консультанта Крістофера Стіла. А Крістофер Стіл звертається до американського громадянина російського походження, якого підозрюють в роботі на російські спецслужби. Цей імовірний агент швидко зліплює фальшиве досьє – збірку пліток і відвертої брехні. Скоріш за все, цю збірку і роблять в російських спецслужбах.
Керівництво ФБР отримує це фальшиве досьє, але його треба якось легалізувати. Тому Крістофер Стіл передає це досьє не своєму замовнику, а респектабельному республіканцю Джону МакКейну, у котрого особистий конфлікт з Дональдом Трампом. Саме МакКейн і передає досьє у ФБР (котре насправді його вже має). При тому ФБР знає, що це досьє – імовірна робота російських спецслужб, і інформації там нуль. І автор – людина, яку саме ФБР підозрює у роботі на російські спецслужби.
А в Росії тим часом роблять виставу «Трамп – наш агент», щоб американські ЗМІ глибше заковтнули наживку. Для цього у Держдумі влаштовують гучні святкування перемоги Трампа з розпиттям шампанського і проголошенням тостів «за нашого Дональда!»
(Щоб ви й не сумнівались: якби перемогла Гіларі – то так само створювали би враження, що саме вона є російським агентом).
І ось ФБР спирається саме на це досьє (про яке вже знає, що це фальшивка), щоб почати незаконні дії проти команди Дональда Трампа. ФБР приховує від суду FISA те, що достеменно знає про російське походження досьє. І отримує від суду FISA дозволи на стеження за членами команди Трампа, намагаючись спровокувати їх на будь-які неоднозначні дії. Провокація вдається тільки щодо генерала Флінна.
Тим часом проходить інавгурація, і Президентом стає Дональд Трамп. Директор ФБР Джеймс Комі, котрий все ще залишається на посаді, продовжує використовувати це фальшиве досьє для інтриг проти Трампа. Тим часом ЗМІ та демократи в Конгресі спираючись на це завідоме фальшиве досьє вимагають призначити спецпрокурора для перевірки викладеної там інформації. Міністерство юстиції призначає спецпрокурора Мюллера, котрий три роки постійно заважає роботі Президента і годує Америку плітками, що ось-ось вибухне бомба. Проте так нічого і не знаходить.
Тим часом в Кремлі задоволено потирають руки, що ФБР спрацювало, як «корисний ідіот». Через що майже заблокована робота адміністрації Президента, а американське суспільство розкололось майже навпіл і не вірить у чесні вибори.
Якщо ви думаєте, що ця спецоперація була конкретно проти Трампа, то ви помиляєтесь. Хоча Кремлю було б зручніше працювати з демократичною адміністрацією, але, якби перемогла Гіларі Клінтон, то подібна спецоперація була б задіяна для того, щоб так само викликати масову недовіру до результатів голосування та до неї особисто. У російських спецслужб були заготовлені матеріали проти Гіларі. І скоріш за все були в розробці «корисні ідіоти» серед республіканців та серед демократів, котрі мали особистий конфлікт з Гіларі.
І ось тепер міністерство юстиції, яке й призначало спецпрокурора Мюллера, починає розбиратись, а що саме стало підставою для його розслідування. І ось тут і випливає інформація і про фальшивість досьє, і про те, що обамівське керівництво ФБР знало про фальшивість досьє.
А це вже тягне на злочин на рівні «зрада Батьківщини».
30 вересня, наступного дня після теледебатів Трамп-Байден, колишній директор ФБР часів Обами Джеймс Комі (James Comey) буде давати свідчення у юридичному комітеті Сенату США. Ясна річ, що його поведінка на свідченнях буде залежати від результатів дебатів. Якщо він відчує, що перемагає Трамп, то однозначно почне здавати учасників заколоту, щоб полегшити свою долю.
Отже, у місяць, що залишився до виборів, нас чекає ще багато чого цікавого.
Стежимо за подіями в США.
Коментарі
ця мурашина метушня вкупі з карантинною аферою, намагається відволікти мою увагу від Важливого.радію
Не просто цікавого, але дуже й дуже цікавого!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Ми не знаємо, наскільки Гіларі пов’язана з Путіним. Якщо сильно - на рівні платного агента впливу - то він не став би її дискредитувати в очах американців. Наприклад, Москва всіляко хвалила і досі хвалить Франкліна Рузвельта (свого ставленика) і Генрі Кіссінджера (агента Кісу).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
З Гіларі ситуація була б, як з Зеленським та свого часу з Януковичем. Незважаючи на всю проросійськість, Кремль їх топив і топить. Бо головна мета не проросійський Президент, а слабкий Президент, хаос і розвал в країні. Навіть, якби Президентом став Бойко або й Медведчук - то за деякий час Кремль почав би топити і його.
Творю, отже існую.
А як Меркель? хоча Німеччина то трішки інше, там інтереси співпадають з Росією