Наддержавність та влада божевільних

Цензура в суто совковому стилі є аргументом на користь того, що вони намагаються ввести диктатуру, пише філософ-традиціоналіст Едуард Юрченко.

Розгорнуте переслідування всіх, кого вони підозрюють в «спробі перевороту», підштовхує до радикалізації протесту (якщо тебе шукатиме ФБР через штовханину з поліцією, чи не краще розпочинати з закладання бомб одразу?).

Відверто расистська антибіла риторика підштовхує до білих націоналістів (які завжди перебували на маргінесі) вже цілком поміркованих правих.

Агресивна про-ЛГБТ риторика на кшталт обіцянок будувати на їх підтримці зовнішньополітичну доктрину мобілізує проти нової влади християнських консерваторів та й просто більшість практикуючих вірян.

Я вже мовчу про обіцянки заповнити Америку мільйонами мігрантів та амністувати нелегалів, що не може не наводити жах на самі широкі верстви населення.

Останньою новиною стає прогнозоване розгортання протистояння Байдена та Національної Стрілецької Асоціації.

Сонний Джо дійсно налаштований забрати в американців зброю. Поки не всю, але в тому й справа, що дух і літера американського розуміння права на зброю передбачає саме зброю бойову:

Отже, мова йде про зброю, придатну саме для захисту держави, а не просто самозахисту чи мисливства. Які ж в цьому випадку можливі обмеження? Не кажучи про те, що накопичення зброї в громадян, в цій оптиці перетворюється в вже не в право, а радше виконання зобов'язання боронити державу.

Характерно, що ледь не єдина причина, яка вважається реальним тригером для спалаху громадянської війни в США, вважається спроба роззброїти населення. В цьому солідарні й помірковані експерти, і радикальні інтелектуали, такі як Вільям Пірс.

Я б ще додав в якості можливої причини для початку тотального внутрішнього конфлікту розбіжність штатів та федерального уряду. Не будем забувати, що понад 30 штатів, керованих консерваторами, намагались тимчасово зупинити перехід влади до Байдена, і зараз їх лояльність до нього точно не зросте.

І тут виникає питання: це все якийсь зловісний багатокроковий план, чи вони реально так роблять з мотивом — «ми так хочемо, бо нам можна все»?

Якщо друге вірно, то нас всіх можна привітати з тим, що найсильніша держава планети опинилась у владі божевільних.

Розповсюджена хибна думка про те, що досягнення країни самі по собі свідчать, що вона застрахована від явно неадекватного керівництва та руйнівних рішень влади. Але ті, хто так вважає, елементарно плутають послідовність подій. Спочатку країна досягає успіху, спираючись на суворі реалістичні принципи, а вже потім в неї виникає можливість припускатись помилок безкарно.

Можна провести порівняння з підстаркуватим багатієм, який впав в маразм та заселив до будинку сотню-другу бездомних котів, наприклад. Звісно в нього вистачить ресурсів їх годувати та слуг, щоб за ними наглядати. У випадку ж, якщо щось подібне зробить бідна пенсіонерка, то в кращому разі коти її не з'їдять (всі асоціації з Байденом та іммігрантами є випадковістю, звісно).

Для того, щоб стати маразматиком, в якого вистачає гроші на такі фокуси, треба для початку стати багатієм, а вже потім впадати в маразм. Але якщо в когось є гроші й він їх витрачає в такий спосіб, варто не копіювати, а подивитись на те, як він себе поводив, коли їх заробляв.

Так само і з країнами. Наддержава може собі дозволити божевільних при владі, принаймні через те, що не буде миттєво захоплена ворогом. Навіть, якщо завтра в Штатах владу візьмуть персонажі, які влаштують ядерне роззброєння під гарантії Росії та Китаю, одразу на них не нападуть. Занадто велика країна, яку не те що контролювати, але й окупувати важко.

Схожа ситуація з економікою. Навіть якщо ввести божевільні податки, загальну роздачу грошей «меншинам» та фінансування ЛГБТ-рухів по Інтернет заявками без перевірки (по всьому світові), все одно деякий час економіка не обвалиться.

А тепер уявіть собі такі експерименти навіть не в Україні, а хоча б в Італії або Південній Кореї. Вони припинять існування за рік максимум. 

«Риба гниє з голови». Не варто забувати цю стару істину.

Коли цивілізація перебуває в кризі, хвороба вражає, в першу чергу, її центри. Те, що зараз відбувається по той бік Атлантики, свідчить про те, що в історії доби, яка розпочалась «просвітницьким» XVIII сторіччям, скоро буде поставлена жирна крапка.