Завтра - 110 років від дня народження Довженка

Кінокартину Олександра Довженка "Земля" внесли до списку найвидатніших фільмів всіх часів і народів. Решта його картин, які збереглися, належать до числа найвидатніших досягнень радянського кінематографу. Серед них – “Ягідка кохання”, “Звенигора”, “Іван”. З матеріалів, знятих Довженком, відновлено його останній фільм “Прощавай, Америко” 1951 року - він лежав у запасниках Держфільмофонду. Прем’єра відновленої версії з успіхом пройшла 1996 року на Берлінському кінофестивалі. Говорить кінознавець Сергій Тримбач: "10 років тому Україна і людство відзначали 100-ту річницю Довженка. Це звичайно куди більша ювілейна дата. Як водиться, у нас ювілей – завжди привід для того, щоб держава звернула пильнішу увагу на ту чи іншу постать, виділила гроші. 10 літ, які минули, дають підставу нам говорити про те, що зроблено задля того, аби ім’я Довженка вкорінилося і в світі, і, власне, в Україні. Як це не парадоксально, але іноді в Україні Довженка показують менше, ніж за кордоном".

Одним із найкращих подарунків, який могли зробити до дня народження Довженка, є вшанування його кінематографічної спадщини. Свого часу він сам казав, що не бачив жодного свого фільму з належною якістю зображення і звуку. Тож зараз триває робота з реставрації фільмів Довженка та перенесення їх на нову кіноплівку. А через кілька років всі фільми Довженка можна буде побачити на DVD. Про цей проект розповідає Юрій Рижов, директор Української DVD-компанії: "Планується випустити 17 фільмів з 18 (бо один не зберігся) на 14 дисках DVD. На сьогоднішній день це практично найвдаліший оптичний носій інформації, який чудово зберігається, а та матриця, з якої друкуються ці диски, може зберігатися практично вічно. Передбачається повна реставрація як зображувального, так і звукового ряду, переведення всієї інформації в цифру, потім зображувальним рядом – покадрова реставрація цього зображення і паралельно звуку".

Але славетний український режисер і досі залишаться Довженком, якого ми не знаємо. За словами кінознавця Сергія Тримбача, “значною мірою Довженко ще не прочитаний та не проінтерпретований”. Більшість матеріалів й архівів Довженка та його дружини, акторки та режисерки Юлії Солнцевої, досі знаходиться у Москві , де похований режисер. А частина архіву, зокрема, щоденник Довженка періоду роботи над картиною “Земля”, взагалі закрита для доступу до 2009 року.