Епідоризм (епідемічний тероризм): підсумки 500 днів «нового світового порядку»

Чому цей "новий порядок" буде коректно називати ковідним епідеміологічним тероризмом (епідоризмом)? – запитує письменник Олександр Розов. І відповідає.

Тому що:

По-перше, він повністю відповідає визначенню тероризму. 

Тероризм – це політика, заснована на систематичному застосуванні терору (тобто залякування, настрашення). Тероризм є ідеологічно заданим і соціальним – має на меті корінну або часткову зміну економічної або політичної системи країни, привернення уваги суспільства до якоїсь гострої проблеми.

По-друге, гостра проблема (гіпертрофована в порівнянні з реальністю, або взагалі уявна), на якій побудована дана схема тероризму – це так звана епідемія/пандемія ковіду (covid-19, SARS-CoV2).

Розібравшись з визначенням і коректною назвою "нового світового порядку", можна перейти власне до аналізу на рубежі приблизно 500 днів.

I. Що вдалося епідористам повністю або майже повністю.

1) Залякати на першому етапі переважну більшість цивільного населення майже в усіх розвинених країнах і країнах, що розвиваються (1-й і 3-й світ).

2) Продиктувати "новий порядок" майже всім урядам 1-го і 3-го світу, почасти навіть урядам 4-го світу (найбідніших країн і країн-ізгоїв).

3) Скасувати в розвинених країнах практично всі цивільні, економічні та політичні права громадян, замінивши закони наказами епідористичної диктатури і зробивши своїми маріонетками всі чотири гілки влади (законодавчу, судову, виконавчу, медійну).

4) Ввести в соціальний обіг майже всіх розвинених країн акти повсякденної ритуальної особистої лояльності громадян і корпорацій до епідористічного "нового порядку": маски, ковід-тести, ковід-вакцинації, ковід-пропуски (в тому числі цифрові технології контролю виконання ковід-наказів).

II. Що вдалося епідористам лише частково або не вдалося зовсім.

1) Підтримувати стартовий рівень правдоподібності гіпертрофованої загрози та заходів по її запобіганню. Заявлені події не відбуваються. Результати тестування після масових локдаунів і масової вакцинації суперечать наперед заявленим планам. Відсутність помітних проблем у країнах-дисидентах (Швеція, Білорусь, Південна Дакота, Флоріда, Техас) руйнують довіру мас до базису епідоризму.

2) Підтримувати переляк цивільного населення розвинених країн на високому стартовому рівні. Занадто помітно знизилася правдоподібність ковідного базису і занадто посилилися реальні загрози, викликані наслідками локдаунів і підпорядкування життя ковідній доктрині.

3) Уникнути навіть в розвинених країнах політичного розколу суспільства на віруючих в ковід і невіруючих (дисидентів) з радикалізацією ненависті між цими двома численними групами.

4) Уникнути комерційного розколу у своїх рядах. Автори та бенефіціари епідоризму почали "перетягування ковдри" на себе (що виразилося, зокрема, у "війнах вакцин"). В результаті проект будівництва "нового світового порядку" вийшов з-під централізованого контролю, на який досить наївно сподівалися його автори.

5) Уникнути деградації глобальних ланцюгів виробництва, логістики та фінансів. Почалася економічна регіоналізація глобального світу, формування автаркії й перехоплення конструктивного порядку  маргінальними політичними силами, режимами-ізгоями, мафіозними кланами й терористичними мережами зразка 1970-х.

Епідористи будували свій політичний проект на прикладах успішних терористичних організацій, які тривалий час стійко керували окремими країнами або територіями в епоху після WW2.

Вони не врахували, що у всіх цих прикладах територія, підконтрольна терористам, отримувала матеріально-технічне постачання ззовні. На самій підконтрольній території чинний спосіб виробництва руйнувався, а новий не міг скластися, оскільки ані продуктивна праця, ані продуктивний бізнес не можуть повноцінно функціонувати в умовах терористичного управління (що означає тотальний волюнтаризм і тотальну нестабільність).

Таким чином, перенесення успішного досвіду локального терористичного управління на глобальну площину виявився вочевидь некоректним. Це не може працювати й не працює. Епідоризм витрачає соціальні ресурси та блага, які під його контролем не можуть відновлюватися в колишньому обсязі. Формується спіраль відтворення, що звужується, і вона зруйнує епідористичний режим у критичній точці. І цю точку можна приблизно визначити вже зараз.